В сучасних умовах дуже важливо знаходити баланс як свого духовного, так і фізичного стану. Якщо м’язи можна підкачати в спортивному залі, то з психологічним здоров’ям дещо інакше.

Тому, коли ми жартуємо, відповідно, намагаємось зняти напругу, яка накопичується у нас з часом. Людство навчилося відновлювати дисбаланс в організмі в тому числі за допомогою жартів.

Сьогодні серед морських прикордонників є ті, хто вміє жартувати професійно. Ігор – один з них. Народився у Дніпрі, у 2013-ому закінчив Придніпровську академію будівництва та архітектури, за фахом інженер-механік. Сумлінно і старанно працював за спеціальністю, а в якості відпочинку захоплювався стендапом.

Писати жарти та публічно виступати Ігор почав минулого року. Власне, думки про те, щоб спробувати себе у стендапі, з’являлися ще під час навчання, але за браком часу це питання завжди відкладалося на потім. Тепер він поставив собі за мету навчитися гарно спілкуватися українською, поєднати це завдання із своїм захопленням виявилося чудовою ідеєю.

Саме після початку повномасштабного вторгнення, перебуваючи у своєму рідному місті, де дуже часто лунали сигнали тривоги, відчуваючи напругу в душі, вирішив піти до закладу, де зазвичай виступали стендап-коміки. Ігор здивувався, коли на сцену вийшов чоловік, з яким вони разом навчалися в інституті.

«Ще під час навчання я знав, що Роман був активним учасником інститутської команди КВК, але не думав, що через стільки часу зустріну його на сцені і він жартуватиме про ті події, про ті питання, які цікавлять всіх нас: «Коли здохне путін?», «Коли ми підемо на москву?», «Коли російські болота підуть слідом за рускім кораблем?» тощо. Він проговорював події, які відбувалися навколо, через жарти. Але найбільше вразило те, як він гарно жартував українською», – розповідає Ігор.

В умовах війни, дуже важливо вміти швидко, раціонально та критично мислити. Проте іноді емоційна напруга заважає нам це зробити. І тоді на допомогу приходять жарти. Українці зі своєю стресостійкістю, навчилися знімати цю емоційну напругу, сміючись через різні меми, картинки, анекдоти, які безпосередньо стосуються подій, що відбуваються у нашій країні.

24 лютого 2022 року – день, який став переламним для багатьох в різних сферах життя. Для Ігоря одним із знакових усвідомлень стало те, що він 100% вирішив спілкуватися українською.

У серпні вперше спробував виступити на «open mic» – відкритий мікрофон, де кожен охочий може виступити зі своїми жартами, або просто поділитися думками. Досвіду не було, підготовки теж – і перша спроба стала провальною. Проте, здаватися не збирався, і коли наступного разу вийшов на сцену, вже розумів, що потрібно робити, як себе поводити, про що говорити та як подавати жарти.

Спочатку тексти складалися мішано – українською та суржиком. Саме тому вирішив організувати свій «Український розмовний клуб», щоб вдосконалюватись самому і допомогти тим, хто бажає опанувати мову. Разом вивчали її за допомогою пісень, книг, спічів, живих бесід.

До їхнього кола приходили люди різного віку, яким було важливо і принципово спілкуватися українською. Саме клуб допоміг Ігорю та багатьом іншим не боятися говорити українською на публіці, навіть коли ще промовляються русизми. Займаючись в клубі, він кожні 3-4 тижні готувався до виступів на сцені зі своїми жартами та вдосконалював мову.

Ігор дуже пишається досягнутими результатами і наразі спілкується тільки рідною українською, бо це дійсно круто та сучасно.

Навіть прийшовши на службу в Морську охорону Державної прикордонної служби України Ігор не полишив хобі, намагається поєднувати службу та виступи на сцені. Місто Ізмаїл, де зараз служить Ігор, дуже багатонаціональне. Тут солов’їна переплітається з іншими мовами регіону.

Є у ентузіаста задумка і в Ізмаїлі організувати український розмовний клуб, щоб і на березі Дунаю, як у рідному Дніпрі, допомагати бажаючим опановувати українську, не соромлячись помилок при спілкуванні.

Нещодавно його виступ у якості стендап-коміка місцевій публіці сподобався. Як то кажуть, жарти зайшли. Це додало натхнення і впевненості.

Ігор сподівається, що з часом буде збирати публіку у якомусь великому залі та допомагати людям зняти емоційне навантаження. А поки молодий талант шліфує свої майбутні шедеври стендапу, перевіряючи їх емоційне сприйняття на побратимах.

Сміятися над війною не можна, а сміятися на війні треба.

Із здоровим глуздом і здоровим гумором – обов’язково переможемо!