«Вести бій в населених пунктах надзвичайно складно. Тому що не знаєш, звідки на тебе чекає небезпека», – коротко характеризував бойові дії у Бахмуті прикордонник на псевдо Ярік.

Військовослужбовець у складі одного з прикордонних підрозділів з квітня брав участь в обороні міста-фортеці Бахмут від російських загарбників. Неодноразово Ярік очолював особовий склад на вогневих позиціях, керував обороною на визначеній ділянці.

В урбанізованій місцевості споруди були вузловими обʼєктами бойового рубежу оборони. Такі будівлі бійцям необхідно було готувати до оборони, дообладнувати в інженерному плані. «Потрібно було не просто сидіти в будиночку й дивитись, щоб до нас ніхто не підійшов, а облаштовувати позиції для ведення прицільного вогню по противнику», – розповідає прикордонник.

Постійна вогнева активність ворожої артилерії та безпілотної авіації не давала спокою, втратити пильність  – означило пропустити вогневі нальоти. «Увага на всі боки потрібна, практично на 360 градусів, ще й в небо дивитись, щоб зверху щось не прилетіло. Так, лише за 26 –27 квітня хлопці більш як 10 дронів збили над своїми позиціями», – каже Ярік.

«Будиночок назвати надійним неможливо. Деревʼяні стеля та дах, невеличке покриття з шиферу й стіни у пів цегли. Аби себе убезпечити, доводилось брати мішки, наповнювати їх землею з підвалу, ставити на відстані від стін, а промежини засипати землею. Оце вже давало змогу вистояти», – пригадує облаштування оборонних споруд військовослужбовець.

Як правило, обстріли зміняли піхотні штурми. «Відстрілявся, автомат міняє на заряджений, інший відразу споряджає магазини. Наступний взявся за кулемет, відпрацював й тільки передав стрічку на заряджання одразу бере автомат й починає стріляти. Тобто йде постійна взаємодія, а для цього підрозділ має бути злагодженим», – розповідає Ярік про бойову роботу підрозділу в позиційному бою.

У таких умовах для успішного виконання бойових завдань українські захисники постійно самоудосконалювались. Покращували навички прицілювання та переведення вогню, тренували окомір з визначення відстані до обʼєктів. «І щоб хлопці не сиділи, вони постійно повинні удосконалюватись. Вести бій на ближніх, дальніх цілях. Вміти перемикатися на різні цілі. Тому що противник зʼявляється зненацька й з різних місць. Стати справжнім професіоналом, читаючи одну теорію, не реально, потрібна практика», – підсумовує Ярік.