У районі активних бойових дій наші захисники замість справжніх імен використовують позивні.

У деяких військовослужбовців позивні залишаються незмінними ще з 2014 року, інші бійці псевдо мають за своїм цивільним фахом. Нерідко «фронтові імена» воїнам дають побратими.

– «Бенч», бо значить завжди все добре, хоч як би було погано, завжди все буде добре, – усміхається прикордонник.

Десь поруч на сході воює «Агроном». Боєць до широкомаштабного вторгнення працював в сільському господарстві.

– Мій позивний «Мартін». Так вирішив мій колектив, - сміється прикордонник.

– Починав на війні у 2014 році старшим лейтенантом. Звідти й пішло «Старий» – «Старший», – каже інший прикордонник.

– До початку війни я був керівником фермерського господарства, – розповідає захисник «Фермер».

– «Зелений» – значить прикордонник, – каже боєць. 

Але незалежно від місця народження, фаху чи псевдо всіх єднає одне – боротьба за визволення України від окупантів.

Разом до Перемоги!