Сильна історія від сильної людини.

«Треба помститися ворогу», - каже прикордонник на псевдо «Сапер», який втратив нижню кінцівку, підірвавшись на ворожій міні.

Нині боєць пройшов курс підготовки снайперів та продовжує готуватися нищити ворога. Каже: «Україна має перемогти. Й хто, як не ми, має її вибороти у ворога».

«Сапер» свою службу в лавах прикордонного відомства розпочав у 2002 році. Здебільшого службу проходив на західному кордоні в мобільному підрозділі. Свого часу охороняв кордони з Польщею, Словаччиною, Угорщиною, Румунією, Молдовою та білоруссю. Каже, всі кордони обійшов пішки, не виключенням були й гірські та важкодоступні ділянки держрубежу.

З початком російського вторгнення в Україну у 2014 році брав участь в бойових діях на Луганщині, а згодом знову охороняв західний кордон на ділянці Львівського прикордонного загону.

У 2019 році продовжив свій військовий шлях у Житомирському загоні в підрозділі, який охороняв ділянку державного кордону, що пролягав через зону відчуження Чорнобильської АЕС.

На початок повномасштабного вторгнення ворога «Сапер» перебував на навчанні – опановував новий для себе напрямок в прикордонній справі. Проте, ворожі дії змінили плани. Після повернення в підрозділ разом з побратимами забезпечував оборону кордону на деокупованій території Київщини.

Тут таки під час проведення інженерних робіт облаштовував захисні споруди та підірвався на ворожій міні. Пригадує: «За допомогою бензопили спилював дерево та мав намір стати зручніше. Тільки змінив місце розташування…декілька секунд…відкриваю очі – я на дереві. Пилка за два десятки метрів від мене. Хлопці мені турнікети вже накладають та починають проводити евакуацію». Згодом була лікарня та відомчий шпиталь, де прикордонник пережив декілька операцій, ампутацію, реабілітацію й подальше протезування.

Майже за рік «Сапер» знову в строю. Знову готовий боронити кордони рідної України.

Пригадує, коли після підриву було проведено огляд території, то виявили поруч ще дві міни, з яких одна була приведена в детонування. Скоріш за все, каже військовий: «Хтось з хлопців під час моєї евакуації на неї наступив, проте вона чудом не здетонувала. Можливо примерзла». Загалом на тій ділянці фахівці-мінери виявили шість встановлених мін російського виробництва.

«Немає такого, що не можна жити – треба жити, треба продовжувати далі жити, – впевнено каже прикордонник. – Яка б ситуація не була, можна усе пережити, головне, щоб була підтримка близьких, побратимів, знайомих. Підтримка – це вкрай важливо. Можна й жити, й працювати, й воювати».

Після повернення у стрій захисник вирішив змінити напрямок своєї діяльності – стати снайпером. І в нього це вправно виходить. На курсі підготовки снайперів був одним з кращих. Сьогодні продовжує підготовку та активно займається саморозвитком.

«Сапер» впевнений, що після перемоги за потреби зможе пішки пройти ще й весь кордон України з росією. Проте, наразі мрія лише одна – Перемога!