Прикордонники на псевдо «Кіндер» та «Джокер» – учасники звільнення села Андріївка, що на Донеччині. Військовослужбовці під час боїв з окупантами неподалік цього населеного пункту надавали допомогу та евакуйовували поранених побратимів.

Свій шлях у Держприкордонслужбі України хлопці розпочали у 2021 році, коли були призвані на строкову військову службу, а влітку цього року добровольцями, у складі підрозділу, прибули в район ведення активних бойових дій. До цього часу «Кіндер» вже уклав контракт на проходження військової служби, а «Джокер» воював у статусі строковика.

Під час штурмових дій біля Андріївки прикордонні підрозділи виконували завдання як безпосередньо у наступі на ворога, так і в забезпеченні просування наших військ. Зокрема одна з груп, у якій перебували «Кіндер» та «Джокер», під час висування на бронетехніці підірвалась на протитанковій міні.

«Спочатку хлопці поїхали, штурмували посадку та закріпились там, а ми їхали вже їм на допомогу», – розповідає «Джокер».

«Ми наїхали на протитанкову міну й підірвались – злетіла гусениця. Тільки вийшли, знялись з бойової машини, я був у повнорозмірному шоломі з «вухами», а мені прям у лівий бік шолома залетів уламок, майже наскрізь пробив. Мене одразу ж контузило», – пригадує висадку «Кіндер».

Групу обстрілював противник, хлопцям довелось шукати укриття у лісосмузі й діяти. «Одразу в посадку зайшли, шукали укриття, оскільки противник вів обстріл з мінометів. Потім поступила команда нам працювати, як евакуаційна група», – розповідає «Джокер».

«Уже перші поранені почали йти зі штурму. З нами був бойовий медик «Сонечко» із 3-ї штурмової бригади й ми побігли з ним зустрічати хлопців та допомагати їм», – додає «Кіндер».

Так наші бійці надавали домедичну допомогу та евакуйовували важких поранених. При цьому все супроводжувалось постійним вогневим впливом загарбників, які намагалися будь-що відбити втрачені позиції.

«Ми зустрічали людей, перебинтовували їх рани, дивились які в них поранення, якої тяжкості. А важких поранених виносили у безпечну зону», – ділиться «Джокер».

«Коли відтягували поранени,х нас помітив ворожий дрон й усю дорогу нас супроводжував обстріл з мінометів. Ховались по бліндажах, а «викошені» лісосмуги, де не було можливості сховатись, намагались просто пробігти», – каже «Кіндер».

Хлопці продовжували виконувати бойові завдання попри власні контузії. Так, якщо «Кіндера» контузило одразу під час десантування з БМП то «Джокера» травмувало під вечір від вибуху ворожої протитанкової гранати.

«Увечері вже, як темніло, нас почали крити з мінометів та «СПГ». Зі станкового протитанкового гранатомета вороги прицільно стріляли й попали десь за метр від мого окопу. Від вибуху мене контузило, одразу в очах потемніло, шум у вухах зʼявився», – розповів про свою контузію «Джокер».

«Фізично дуже тяжко виносити пораненого. Поранений морально погано себе почуває, а ти дивишся на нього й хочеш, щоб усе було добре, тому це дуже тяжко. Й важко фізично нести, нереально. Вода дуже потрібна, пораненому та собі, - каже «Кіндер» й додає, – Аптечки намагаєшся поранених використовувати. Проте на цьому завданні ми використали й свої аптечки та ще ворожі збирали, щоб знайти там щось необхідне».

Попри страх, контузії та молодий вік, хлопці не розгубились й гідно виконали поставлені бойові завдання, рятували найцінніше – людське життя.

«Усе по-новому, відчуття двоякі. Страшно та наче й не страшно», – ділиться враженнями «Джокер».

«Думав у стресовій ситуації такій, коли необхідно надавати допомогу, розгублюся. Проте ні, все було добре, все як і має бути», – констатує «Кіндер».