Героями народжуються чи ж доля сама обирає їх серед нас, кидаючи нелегкий жереб найсміливішим та наймужнішим?

Випробування війною – жахливим страхіттям усіх часів та віків – лягло на плечі українців сьогодення, і хоробрі сини нашої славної Батьківщини вкотре стали під бойові стяги заради захисту найдорожчого.

Маємо честь познайомити вас з історією Героя.

На світлині він поруч з прапором, який є його життям, подвигом і долею.

Стяг, підписаний бойовими побратимами, більшість з яких залишились, на жаль, лише у світлих спогадах…

Прикордонник з позивним Кіпіш зустрів широкомасштабне вторгнення ворога на Донеччині, де разом з товаришами мужньо тримали оборону в населеному пункті Новотроїцьке. У перші дні війни, перебувавши у селищі, Силам Оборони України довелося підірвати міст, який мав стратегічне значення для переміщення ворожої техніки. Зайнявши оборону біля польової дороги, прикордонники з усіх сил намагалися стримати наступ агресора, проте сили противника переважали у рази. Воїнам довелося відступати та три рази прориватися до сусіднього населеного пункту – Волновахи, що поблизу Маріуполя. Під час запеклих та безперервних боїв прикордонники не тільки відбивали наступ, а ще й, ризикуючи життям, під шквальними обстрілами евакуйовували цивільне населення. Кіпіш разом зі своїми побратимами врятували життя понад 30 жінок та дітей, вивізши їх до більш безпечного місця. Окрім того, їм вдалося вивести з оточення військовослужбовців однієї з прикордонної застави, більшість з яких мали значні поранення, подекуди смертельні.

Зайнявши оборону на одному із перехресть стратегічно важливого шляху для стримання наступу ворога, наші воїни зустріли ворожий танк, який нещадно гатив по їхнім позиціям. Того дня під прикриттям бомбардувальників орки безжально «працювали» по прикордонниках артилерію та градами, щохвилини вибухали міни або дрони-камікадзе. Кіпіш пригадує, що мав недобрі передчуття перед обстрілом, тому, бувши в касці та бронежилеті, прикрив власним тілом важко пораненого товариша. Під час сутички, отримавши значні осколкові поранення кінцівок, Кіпіш уже не міг рухатися, а його зброя зазнала пошкоджень. Побратими з сусідньої позиції перекинули йому автомат, щоб він зміг відбиватися. І Кіпіш, уже лежачи, продовжував нерівний бій. У тій сутичці прикордонники здобули перемогу, відбивши наступ ворожої піхоти. Після бою Кіпіш потрапив до шпиталю, та вже за декілька днів повернувся у стрій і разом з побратимами продовжував відстоювати кожен сантиметр нашої землі.

Нині Кіпіш боронить південні рубежі України та запевняє, що ми помстимося за кожну дитину, родину та товаришів, які загинули від рук кривавих «асвабадітєлей русского міра».

Прапор, що в руках славного Воїна – єдине, що вціліло після того бою. Це його оберіг, його стимул до Перемоги, заради свободи України, миру й спокою!!!

 

Відеосюжет від телеканалу ІНТЕР.