Наша історія про неймовірний досвід військової медицини двох молодих лікарів-прикордонників – травматолога Ігоря Ложкіна та хірурга – Вадима Крижемінського.

Ігор та Вадим неодноразово були в ротаціях в прифронтових шпиталях, де рятували життя та здоров’я бійців. Ці лікарі видаляли хвостовик від міни, який потрапив у плече українського військового. Це, мабуть, найбільше стороннє тіло, яке успішно видалене з організму захисника України. До слова, пацієнт, в якого потрапив хвостовик, вже вдруге потрапив на лікування до Вадима Олександровича.

«Випадки, коли наші лікарі творять чудеса, борються за життя поранених бійців – непоодинокі», - розповідає хірург. Він каже, що те, що він бачив в реальності, не може пригадати в жодному фільмі жахів, але ця реальність часто має й хепі-енд.

Вадим Олександрович поділився свіжим спогадом, коли поступив пацієнт з підозрою на поранення в серце. Пацієнт втратив більш ніж половину крові, мав зупинку серцевої діяльності, але медики зробили неймовірне, і наступного дня поранений воїн надіслав хірургу відео, в якому записав слова подяки за врятоване життя. 

Лікарі-прикордонники розповідають, що робота в прифронтових шпиталях вкрай відповідальна і виснажлива. Медперсонал ставиться до пацієнтів, як до побратимів, тому намагається діяти максимально майстерно, віддавати свою турботу й увагу кожному пораненому. Навіть якщо є найменший шанс – рятувати життя чи врятувати кінцівку. Трапляється, що медикам навіть доводиться самим здавати кров для своїх пацієнтів. При цьому, такі шпиталі функціонують, як злагоджений механізм з професійним колективом, потужним забезпеченням, можливістю швидко знайти необхідного фахівця чи консультанта. Навіть молоді за віком медики, які попрацювали в таких шпиталях, швидко стають висококласними фахівцями.

«Зараз ми можемо претендувати на одних з найкращих у світі з лікування бойової травми», - наголошує Ігор Ложкін. Він підкреслює, що на початку повномасштабного вторгнення росії в Україну наших медиків навчали та консультували європейські колеги, вже через пів року ми працювали на рівних, а тепер закордонні фахівці вчаться у наших. Вадим Крижемінський додає, що іноземні партнери уважно вивчають наш досвід, аналізують статистику, і практика українських військових медиків може змінити деякі підходи до тактичної медицини у світі.

При цьому потужності системи охорони здоров’я в прикордонному відомстві нарощуються не лише для надання допомоги в прифронтових районах, а й у медзакладах, де здійснюється тривале лікування та подальша реабілітація бійців. Сьогодні, наприклад, серед пацієнтів Ігоря Ложкіна, є воїн, який втратив більш як 20 сантиметрів кістки. Медики намагаються врятувати ногу пацієнта, якому по міліметру в день нарощують кістку і вже наростили понад 17 сантиметрів.

Навіть після Перемоги України у медиків вистачатиме роботи, щоб відновлювати здоров’я та якість життя ветеранів, які мали поранення, бойові травми чи захворювання, пов’язані з проходженням служби. Травматолог Ігор Ложкін та хірург Вадим Крижемінський наголошують, що медперсоналу, який залучається до роботи у прифронтових шпиталях потрібен якісний відпочинок, потрібні ротації, тому лікарі закликають людей з медичною освітою та мотивацією рятувати життя та здоров’я українських воїнів, долучатися до колективу медиків-прикордонників. Запрошують, як лікарів, так і середній медичний персонал, а також санітарів, фельдшерів, водіїв, які можуть евакуювати з поля бою чи керувати автобусами, габаритними вантажівками, що використовуються для діяльності мобільного госпіталю.

Людей, які мають необхідні освіту, досвід та мотивацію, запрошуємо звертатися до підрозділів комплектування Державної прикордонної служби України. Контакти у посиланні: https://dpsu.gov.ua/ua/kudi-zvertitisya/