Прикордонник Ілля родом з Донеччини. Свою службу розпочав на східних рубежах.

Повномасштабне вторгнення хлопець зустрів на Львівщині, де проходив навчання зі своєю чотирилапою напарницею Айзою. Звідти він добровольцем вирушив боронити північний кордон, а далі, завершивши навчання вирушив на схід у саме пекло – Бахмут.

«Ми прибули туди в січні. Моє бойове хрещення відбулося в першу ж ніч, коли ми отримали команду йти на штурм. Було важко… Тоді я побачив першу кров своїх побратимів. Та ще важче було через нестерпний холод, адже зігрітися неможливо було ніде», – згадує Ілля.

Близько двох місяців прикордонник героїчно боровся з ворогом, доки не отримав поранення.

«В той день я з побратимами заступив на позицію. Ми чекали ворога… Коли розпочався штурм, на нашу позицію прилетіли ворожі снаряди. Під час обстрілу я отримав осколкові поранення в руку, ногу та обличчя. Я відразу ж почав надавати собі допомогу та накладати турнікет. До точки евакуації я виходив самостійно, ще й побратимам допомагав», - розповів прикордонник.

Далі лікування та реабілітація, після чого прикордонник продовжив службу на Львівщині. Доки кінолог воював, на нього чекали його друга половинка – кохана дівчина, а також вірна чотирилапа напарниця – бельгійська вівчарка Айза. Вони підтримували та надихали хлопця.

«Саме підтримка коханої та думки про те, що я маю повернутися до неї, давали мені сили боротися до останнього», – каже хлопець.

Як усі, прикордонник мріє про спокійне життя у мирній Україні та готовий боротися за це до кінця.

«Тільки Перемога, по іншому не може бути, – переконаний Ілля, – адже кожен чоловік, який називає себе українцем повинен захищати свою землю!».