Василь Поляков народився 2 травня 1991 року в селі Дмитрівка Кілійського району Одеської області.

З дитинства Василь мріяв про професію військового. Ще під час навчання в середній школі, він багато уваги приділяв фізичній підготовці, гартуванню не тільки тіла, але й духу, брав активну участь у всіх спортивних змаганнях.

Після закінчення школи Василя призвали до лав Збройних Сил України. В 169 начальному центрі Сухопутних військ він опанував професію військового – оператора-навідника. Строкова служба загартувала його та стала путівкою до прикордонної служби.

Звільнившись в запас Збройних Сил, Василь зрозумів, що не зможе жити без військової служби, тому вирішує стати прикордонником та вступає до Навчального центру підготовки молодших спеціалістів Державної прикордонної служби України.

В 2011 році, за власним бажанням, молодшого сержанта Василя Полякова направляють для проходження служби до 10 мобільного прикордонного загону.

Молодий спеціаліст наполегливо освоює техніку та озброєння. За відгуками товаришів по службі, в прикордонному загоні не було кращого фахівця з питань експлуатації та обслуговування озброєння. Завжди вимогливий до себе і підлеглих, Василь користувався заслуженим авторитетом не тільки серед товаришів по службі, але й у командування прикордонного загону.

Старший сержант Василь Поляков був одним із тих, для кого війна почалась у 2014 році. Молодий хлопець одним із перших подав кандидатуру на відрядження для захисту територіальної цілісності та незалежності країни.

На початку червня 2014 року, в складі бойової групи від 10 мобільного прикордонного загону, він направився в Луганську область. Група виконувала завдання з супроводу й охорони колон техніки та ведення розвідувально-пошукових дій.

Наприкінці червня надійшов наказ командування про взяття під охорону і оборону міжнародного пункту пропуску «Довжанський». За всіма правилами військової справи прикордонники облаштували вогневі позиції, укриття для особового складу та техніки.

11 липня ворог особливо щільно здійснював обстріл з мінометів та стрілецької зброї. Від підрозділу ЗС України, який тримав оборони неподалік від пункту пропуску «Довжанський», прикордонники отримали по радіостанції прохання терміново евакуювати тяжко пораненого військовослужбовця. Не дивлячись на продовження обстрілу, БТР-80 під командуванням старшого сержанта Полякова вирушив за пораненим.

Під шквальним вогнем противника Василь покинув броньовану машину та направився рятувати пораненого солдата. Ворог помітив намагання евакуювати військовослужбовця та переніс весь вогонь на наш бронетранспортер. І тут куля ворога обірвала життя старшого сержанта Полякова.

Указом Президента України від 14 липня 2014 року № 593/2014 «за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України» старшого сержанта Полякова Василя Вікторовича нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

Похований захисник України Василь Поляков на малій Батьківщині на Одещині.

Вічна пам'ять Воїнам, які полягли за незалежність України!