СХВАЛЕНО
розпорядженням Кабінету Міністрів України
від 23 листопада 2015 р. № 1189-р

 

СТРАТЕГІЯ
розвитку Державної прикордонної служби

 

Загальні питання

З появою нових видів загроз, зокрема військової агресії Російської Федерації проти України, тимчасової окупації нею території Автономної Республіки Крим і м. Севастополя, розпалювання збройного конфлікту в східних регіонах України, що супроводжується здійсненням заходів, спрямованих на дестабілізацію політичної та економічної ситуації в Україні, розвитком тероризму та загрозою його поширення територією України виникла нагальна потреба в розвитку Держприкордонслужби, що сприятиме:

створенню нової системи захисту державного кордону з Російською Федерацією та іншими суміжними державами як гарантування державного суверенітету і забезпечення національної безпеки;

підвищенню ефективності реалізації державної політики у сфері безпеки державного кордону;

запровадженню європейських стандартів інтегрованого управління кордонами;

створенню умов для реалізації прав і свобод людини, розвитку транскордонного співробітництва.

 

Мета та основні напрями реалізації Стратегії

Метою реалізації Стратегії є забезпечення ефективної реалізації політики у сфері безпеки державного кордону, а також охорони суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні.

Основними напрямами реалізації Стратегії є:

забезпечення розвитку інтегрованого управління кордонами з урахуванням досвіду держав — членів Європейського Союзу;

підвищення рівня боєздатності органів Держприкордонслужби та їх спроможності до виконання завдань із захисту державного кордону;

забезпечення готовності Держприкордонслужби до охорони тимчасово неконтрольованих ділянок державного кордону після відновлення контролю над ними;

підвищення рівня довіри населення до Держприкордонслужби та її особового складу.

 

Основні завдання Стратегії

Основними завданнями Стратегії є:

створення системи інтегрованого управління безпекою державного кордону;

впровадження європейських норм і стандартів у систему прикордонного контролю;

формування та забезпечення розвитку підрозділів швидкого реагування;

забезпечення розвитку Морської охорони Держприкордонслужби, модернізація та оновлення її корабельно-катерного складу;

модернізація системи управління Держприкордонслужби та удосконалення взаємодії з іншими органами, що входять до складу сектору безпеки і оборони;

розширення прикордонного та міжнародного співробітництва;

забезпечення розвитку прикордонної інфраструктури;

формування сучасної системи логістики, ефективного управління матеріальними ресурсами;

удосконалення системи підготовки, комплектування, роботи з особовим складом Держприкордонслужби, його соціального захисту;

підвищення ефективності системи запобігання та протидії корупції;

забезпечення відкритості та прозорості діяльності Держприкордонслужби.

Створення системи інтегрованого управління безпекою державного кордону планується забезпечити шляхом:

побудови системи охорони державного кордону на східній та південній ділянці з урахуванням реальних і потенційних воєнних та терористичних загроз;

організації спільної оперативної охорони державного кордону з державами — членами Європейського Союзу — Республікою Польща, Словацькою Республікою, Румунією та Угорщиною, а також з Республікою Молдова;

поглиблення співробітництва з прикордонною службою Республіки Білорусь на центральному, територіальному і місцевому рівні;

забезпечення розвитку інформаційної, оперативної, технічної та фізичної складових частин системи охорони державного кордону;

удосконалення механізму залучення в мирний час підрозділів Збройних Сил, Національної гвардії та правоохоронних органів до посилення охорони державного кордону та суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні, припинення збройних та інших провокацій на державному кордоні.

 

Побудова системи охорони державного кордону на східній та південній ділянці передбачає:

збільшення кількості органів та підрозділів Держприкордонслужби, формування інфраструктури для забезпечення провадження їх діяльності та посилення технічного оснащення;

створення системи інженерних споруд, облаштування місць несення служби та опорних пунктів підрозділів охорони державного кордону;

модернізацію відомчої системи радіотехнічного, тепловізійного та візуального спостереження на морській ділянці державного кордону, розвиток інформаційної взаємодії з Військово-Морськими Силами Збройних Сил.

Під час організації спільної оперативної охорони державного кордону з державами — членами Європейського Союзу — Республікою Польща, Словацькою Республікою, Румунією та Угорщиною, а також з Республікою Молдова передбачається:

запровадження спільного контролю осіб, транспортних засобів і вантажів у пунктах пропуску через державний кордон;

організація спільного патрулювання державного кордону;

впровадження механізму обміну інформацією та проведення спільного аналізу ризиків;

забезпечення розвитку співпраці оперативних органів;

розширення мережі та функцій контактних (консультаційних) пунктів на спільному кордоні.

Поглиблення співробітництва з прикордонною службою Республіки Білорусь на центральному, територіальному і місцевому рівні передбачає:

проведення спільних заходів, у тому числі в рамках ініціативи Європейського Союзу “Східне Партнерство”;

розширення формату обміну інформацією та співробітництва оперативних органів;

впровадження нового ефективного інструменту спільної охорони державного кордону;

активізацію співпраці між навчальними закладами та науково-дослідними установами.

Забезпечення розвитку інформаційної, оперативної, технічної та фізичної складових частин системи охорони державного кордону планується здійснити шляхом:

удосконалення системи аналізу та оцінки інформації;

модернізації системи зв’язку, інформатизації та захисту інформації;

посилення оперативно-розшукової діяльності Держприкордонслужби;

уніфікації та технічного переоснащення органів та підрозділів Держприкордонслужби сучасними зразками озброєння, військової техніки, системами спостереження і контролю;

посилення системи безпеки державного кордону.

Для удосконалення системи аналізу та оцінки інформації необхідно забезпечити:

приведення механізмів накопичення, оброблення, оцінки та аналізу інформації у відповідність з європейськими стандартами;

удосконалення системи аналізу ризиків, запровадження сучасних технологій для проведення послідовної багатоаспектної оцінки обстановки на державному кордоні, прогнозування її розвитку на всіх рівнях управління;

удосконалення існуючих механізмів обміну відкритою статистичною і аналітичною інформацією між суб’єктами інтегрованого управління кордонами та прикордонними органами держав — членів Європейського Союзу — Республіки Польща, Словацької Республіки, Румунії та Угорщини, а також Республіки Молдова та Республіки Білорусь, Європейською агенцією з питань управління оперативним співробітництвом на зовнішніх кордонах держав — членів Європейського Союзу, а також міжнародними організаціями та установами;

створення ефективної системи підготовки фахівців з питань інформаційно-аналітичного забезпечення.

Під час модернізації системи зв’язку, інформатизації та захисту інформації передбачається:

організація каналів передачі даних за допомогою засобів проводового та безпроводового доступу до телекомунікаційних мереж, а також супутникового зв’язку;

заміна обладнання автоматичних телефонних станцій на сучасне цифрове обладнання ІР-телефонії з надійною системою адміністрування, контролю та безпеки;

оснащення органів охорони державного кордону сучасними короткохвильовими радіозасобами, спеціальними комплексними інформаційно-телекомунікаційними апаратними, у тому числі на броньованій базі, а кораблів Морської охорони Держприкордонслужби — сучасними цифровими короткохвильовими і ультракороткохвильовими радіозасобами, засобами супутникового зв’язку та обладнанням криптографічного захисту;

модернізація системи ультракороткохвильового радіозв’язку, програмно-технічних комплексів різного призначення та підсистем з функціями оброблення інформації про осіб, які перетинають державний кордон, їх паспортних документів з використанням електронних носіїв інформації, у тому числі з функцією біометричного контролю;

удосконалення складових частин інтегрованої інформаційно-телекомунікаційної системи “Гарт” та модернізація інтегрованої міжвідомчої інформаційно-телекомунікаційної системи “Аркан” щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон;

розгортання в органах охорони державного кордону мобільних автоматизованих робочих місць з доступом до баз даних, сучасної системи відеоспостереження, спеціальної телекомунікаційної системи;

запровадження системи електронного документообігу з використанням електронного цифрового підпису, сучасних комплексів криптографічного захисту інформації, новітніх засобів спеціального зв’язку на рухомих об’єктах та механізмів кібербезпеки в інформаційно-телекомунікаційних системах.

Посилення оперативно-розшукової діяльності Держприкордонслужби забезпечуватиметься шляхом:

розширення повноважень оперативно-розшукових підрозділів та підвищення ефективності їх діяльності;

реформування організаційної структури оперативно-розшукових підрозділів;

формування інтегрованих, захищених інформаційно-пошукових баз даних оперативно-розшукових підрозділів;

удосконалення відомчої системи кримінального аналізу, визначення механізму та запровадження використання результатів кримінального аналізу в кримінальному судочинстві;

створення дієвого механізму оперативного співробітництва з правоохоронними органами на національному та міжнародному рівні, зокрема у сфері обміну інформацією, проведенні спільних оперативних заходів;

удосконалення інформаційно-аналітичного забезпечення оперативно-розшукової діяльності;

підготовки особового складу оперативно-розшукових підрозділів з питань протидії транскордонній організованій злочинності за відповідними стандартами правоохоронних органів європейських держав.

Для уніфікації та технічного переоснащення органів та підрозділів Держприкордонслужби сучасними зразками озброєння, військової техніки і системами спостереження і контролю передбачається:

оснащення прикордонних органів спеціальною автомобільною технікою, засобами електронно-оптичного, тепловізійного та інших видів спостереження;

модернізація літальних апаратів для покращення їх льотно-експлуатаційних характеристик та оновлення парку авіаційної техніки з використанням легких патрульних літаків та вертольотів, оснащених сучасним обладнанням для висвітлення обстановки, а також економічних літаків та вертольотів середнього класу;

оновлення парку інженерної техніки і технічних засобів охорони державного кордону, засобів його інженерного облаштування та утримання;

удосконалення системи технічного обслуговування та ремонту технічних засобів, утворення пересувних ремонтних підрозділів;

запровадження безпілотних авіаційних систем для охорони державного кордону.

 

Посилення системи безпеки державного кордону планується здійснити шляхом:

розроблення та впровадження нових технологій охорони державного кордону;

визначення ефективної функціональної структури підрозділів охорони державного кордону з урахуванням реальної та прогнозованої обстановки на державному кордоні;

удосконалення механізмів контролю за додержанням прикордонного режиму, координації діяльності державних органів з питань додержання режимів на державному кордоні та в контрольних пунктах в’їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї;

організації та проведення міжвідомчих і міжнародних прикордонних операцій з урахуванням європейських стандартів;

підвищення ефективності діяльності діючих та утворення нових громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону;

залучення громадських організацій до охорони державного кордону.

Для удосконалення механізму залучення в мирний час підрозділів Збройних Сил, Національної гвардії та правоохоронних органів у мирний час до посилення охорони державного кордону та суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні, припинення збройних та інших провокацій на державному кордоні передбачається:

врегулювання на законодавчому рівні порядку та способів залучення підрозділів Збройних Сил, Національної гвардії та правоохоронних органів до виконання завдань з посилення охорони державного кордону та суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні, припинення збройних та інших провокацій на державному кордоні в мирний час і за межами району проведення антитерористичної операції;

проведення спільних навчань щодо виконання завдань з посилення охорони державного кордону, суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні, припинення збройних та інших провокацій на державному кордоні.

Впровадження європейських норм і стандартів прикордонного контролю планується здійснити шляхом:

створення в пунктах пропуску через державний кордон підсистем з функціями оброблення інформації про осіб, які перетинають державний кордон, та їх паспортних документів з використанням електронних носіїв інформації, у тому числі з функцією біометричного контролю;

забезпечення доступу прикордонників, які здійснюють прикордонний контроль в пунктах пропуску через державний кордон, до баз даних правоохоронних органів та Міжнародної організації кримінальної поліції — Інтерполу;

модернізації системи автоматизованої ідентифікації іноземців та осіб без громадянства, яким відмовлено у праві в’їзду в Україну в пунктах пропуску через державний кордон;

запровадження систем управління рухом транспортних засобів та “єдиного вікна” в міжнародних пунктах пропуску через державний кордон для автомобільного сполучення;

розгортання мережі судово-експертних установ (підрозділів) експертної служби Держприкордонслужби із судової експертизи паспортних документів, які згідно із законодавством використовуються під час перетинання державного кордону.

Для формування та забезпечення розвитку підрозділів швидкого реагування передбачається:

утворення підрозділів швидкого реагування, оснащення їх сучасними зразками озброєння, військової та спеціальної техніки;

нарощування бойової і мобільної спроможності з урахуванням цільового призначення, створення запасів необхідних ресурсів для відновлення боєздатності;

удосконалення порядку дій підрозділів швидкого реагування, підвищення рівня їх боєздатності.

Забезпечення розвитку Морської охорони Держприкордонслужби, модернізація та оновлення її корабельно-катерного складу передбачає:

удосконалення механізму здійснення контролю за плаванням і перебуванням українських та іноземних невійськових суден і військових кораблів у територіальному морі, внутрішніх водах, а також під час стоянки суден у портах України;

організацію спільного несення служби на морських та річкових ділянках з морською (береговою) охороною держав — членів Європейського Союзу;

удосконалення організаційної структури Морської охорони Держприкордонслужби та формування сучасної системи управління її силами та засобами;

визначення механізму взаємодії Морської охорони Держприкордонслужби та Військово-Морських Сил Збройних Сил, органів та підрозділів центральних органів виконавчої влади, діяльність яких пов’язана з водними об’єктами;

поетапне оновлення корабельно-катерного складу Морської охорони Держприкордонслужби, проведення його модернізації шляхом оснащення сучасними зразками озброєння і техніки;

визначення порядку застосування корабельно-катерного складу Морської охорони Держприкордонслужби для комплексного прикриття морських напрямків та охорони Азово-Чорноморського узбережжя з урахуванням актуальних загроз національній безпеці;

запровадження сучасного обладнання для висвітлення надводної обстановки, систем передачі інформації про морську обстановку в форматі “корабель — корабель”, “корабель — берег”;

запровадження використання для охорони державного кордону безпілотних плавальних засобів;

формування сучасної системи матеріально-технічного забезпечення Морської охорони Держприкордонслужби.

Для модернізації системи управління Держприкордонслужби та удосконалення взаємодії з іншими органами, що входять до складу сектору безпеки і оборони, передбачається:

проведення децентралізації системи управління;

організація спільного реагування на кризові ситуації;

розширення функціональних можливостей Головного центру управління службою Держприкордонслужби, вдосконалення його діяльності та організації взаємодії з Головним ситуаційним центром України, Антитерористичним центром при СБУ та відомчими ситуаційними центрами;

впровадження сучасних інформаційних технологій у систему управління та забезпечення захисту інформаційних ресурсів;

забезпечення наукового супроводження розвитку Держприкордонслужби.

Розширення прикордонного та міжнародного співробітництва передбачає вдосконалення його форм та способів разом з:

прикордонними службами та правоохоронними органами держав — членів Європейського Союзу, ГУАМ, Республіки Білорусь та інших держав;

Європейською агенцією з питань управління оперативним співробітництвом на зовнішніх кордонах держав — членів Європейського Союзу;

Міжнародною організацією кримінальної поліції — Інтерполом, Європейським поліцейським офісом та іншими міжнародними правоохоронними установами;

Консультативною місією Європейського Союзу з реформування сектору цивільної безпеки України та Місією Європейської Комісії з надання допомоги в питаннях кордону в Україні та Республіці Молдова;

Організацією Об’єднаних Націй та її органами, зокрема Управлінням Верховного комісара ООН у справах біженців, інституціями Організації Північно-Атлантичного договору, Організацією з безпеки і співробітництва в Європі, Міжнародною організацією з міграції, Міжнародним центром розвитку міграційної політики, іншими міжнародними організаціями та установами.

Забезпечення розвитку прикордонної інфраструктури передбачає:

участь у завершенні правового оформлення державного кордону;

інженерно-технічне та фортифікаційне облаштування державного кордону, місць дислокації прикордонних підрозділів, несення служби прикордонних нарядів з урахуванням існуючих та потенційних воєнних загроз;

відведення органам Держприкордонслужби земельних ділянок під її інфраструктуру та інженерно-технічне облаштування державного кордону, отримання правовстановлюючих документів на них та нерухоме майно;

створення системи раннього виявлення загроз в акваторії Азово-Чорноморського узбережжя та басейнів річок Дніпро і Дунай;

оснащення пунктів пропуску через державний кордон технічними системами контролю, в тому числі комплексами виявлення ядерних і радіоактивних матеріалів, їх модернізацію;

розгортання пунктів тимчасового базування угруповань Морської охорони Держприкордонслужби на Азово-Чорноморському узбережжі;

формування вздовж державного кордону мережі авіаційних підрозділів, що використовують легку авіаційну техніку;

будівництво, реконструкцію та капітальний ремонт об’єктів житлового та спеціального призначення;

розширення фонду службового житла для особового складу Держприкордонслужби в населених пунктах за місцем дислокації органів та підрозділів охорони державного кордону;

приведення відомчої системи тримання осіб, затриманих за порушення вимог законодавства з прикордонних питань, до міжнародних стандартів.

Формування сучасної системи логістики, ефективного управління матеріальними ресурсами планується забезпечити шляхом:

розроблення нових підходів до визначення порядку забезпечення матеріальними ресурсами органів та особового складу Держприкордонслужби, раціоналізації фінансових витрат на їх утримання;

забезпечення своєчасного і якісного ремонту озброєння, військової та спеціальної техніки, утримання її в боєздатному стані;

оптимізації структури органів матеріально-технічного забезпечення Держприкордонслужби та реформування системи управління матеріальними ресурсами;

удосконалення відомчої системи медичного забезпечення, реабілітації та санаторно-курортного лікування особового складу Держприкордонслужби;

оснащення органів Держприкордонслужби сучасними засобами евакуації;

удосконалення механізму закупівель та залучення юридичних та фізичних осіб на договірній основі (аутсорсинг) до матеріально-технічного забезпечення;

запровадження автоматизованої системи контролю за станом матеріально-технічного забезпечення, приведення обсягів військового майна непорушних запасів у відповідність з реальними потребами;

визначення та встановлення обґрунтованих норм речового та продовольчого забезпечення особового складу Держприкордонслужби.

Для удосконалення системи підготовки, комплектування, роботи з особовим складом Держприкордонслужби, його соціального захисту передбачаються:

реалізація екстериторіального і територіального принципів комплектування особового складу;

децентралізація системи управління особовим складом;

створення та запровадження системи професійної компетентності;

розроблення механізму підготовки спеціалістів за державним замовленням у навчальних закладах Міноборони, МВС та СБУ, а також навчальних закладах Держприкордонслужби;

забезпечення підготовки особового складу Держприкордонслужби у навчальних закладах Держприкордонслужби з урахуванням загроз прикордонній безпеці;

задоволення кадрових потреб органів та підрозділів Держприкордонслужби в правоохоронній сфері, сферах телекомунікації, психології та кінології;

запровадження методики вивчення особистості та формування психологічної готовності до дій у кризових ситуаціях;

розроблення механізму соціально-психологічної та фізичної реабілітації військовослужбовців Держприкордонслужби, надання допомоги їм і членам їх сімей;

впровадження європейських стандартів у систему підготовки та
роботи з особовим складом Держприкордонслужби, забезпечення обміну досвідом з навчальними закладами правоохоронних органів України та держав — членів Європейського Союзу;

розроблення механізму протидії негативному інформаційному впливу на особовий склад Держприкордонслужби та удосконалення професійної підготовки у сфері інформаційної безпеки;

поліпшення фінансового забезпечення особового складу Держприкордонслужби.

Підвищення ефективності системи запобігання та протидії корупції передбачає:

розроблення та впровадження методики проведення оцінки корупційних ризиків у діяльності Держприкордонслужби, визначення корупційних факторів, що їх зумовлюють;

удосконалення системи запобігання проявам корупції та запровадження комплексних технологій протидії корупції в оперативно-службовій діяльності Держприкордонслужби;

формування в особового складу Держприкордонслужби нетерпимості до корупції, підвищення рівня правової свідомості;

створення мотиваційних передумов для зменшення корупційних проявів;

дослідження ефективності запроваджених механізмів виявлення і запобігання проявам корупції;

удосконалення механізму поширення інформації про протидію корупції;

залучення громадськості до формування, реалізації та проведення моніторингу антикорупційної політики в Держприкордонслужбі;

організацію взаємодії з іншими державними органами та підрозділами прикордонних органів суміжних держав щодо боротьби з корупцією.

Забезпечення відкритості та прозорості діяльності Держприкордонслужби передбачає:

формування позитивного іміджу Держприкордонслужби;

оперативне висвітлення в засобах масової інформації відомостей про діяльність Держприкордонслужби та розбудову державного кордону;

розповсюдження інформаційних матеріалів про порядок перетинання державного кордону та про заходи, які вживає Держприкордонслужба для підвищення рівня комфорту осіб під час перетинання державного кордону;

формування ефективного механізму комунікації з громадськістю та використання її потенціалу для реалізації державної політики у сфері охорони державного кордону;

створення системи внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту в органах Держприкордонслужби з урахуванням європейського досвіду;

розроблення дієвих механізмів контролю за діяльністю особового складу органів та підрозділів Держприкордонслужби;

сприяння діяльності Громадської ради Адміністрації Державної прикордонної служби та вдосконалення шляхів співпраці з профспілковою, ветеранською та іншими громадськими організаціями;

забезпечення ефективного функціонування служби “Довіра”, розширення її функціональних можливостей.

Очікувані результати

Очікувані результати реалізації Стратегії на близьку (до кінця 2017 року) та середню перспективу (до кінця 2020 року) зазначені в переліку індикаторів згідно з додатком.

Фінансове забезпечення реалізації Стратегії

Джерелами фінансування реалізації Стратегії є кошти державного бюджету, міжнародна технічна допомога та інші джерела, не заборонені законодавством.

Наукове супроводження реалізації Стратегії

Наукове супроводження реалізації Стратегії здійснюватиме Науково-дослідний інститут Держприкордонслужби.

Механізм реалізації Стратегії

Реалізація Стратегії здійснюватиметься шляхом виконання актів законодавства, а також розроблення нових актів, необхідних для розвитку Держприкордонслужби, та проведення моніторингу стану її розвитку.

_____________________