КОНЦЕПЦІЯ 
Державної цільової правоохоронної програми облаштування державного кордону щодо будівництва інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій Державної прикордонної служби України на період до 2024 року

Визначення проблеми, на розв’язання якої спрямована Програма

Збройна агресія Російської Федерації, яка почалася з тимчасової окупації невід'ємної частини України – Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і продовжується на сході України, інші загрози територіальній цілісності України спричинили необхідність забезпечення та удосконалення системи захисту державного кордону.

Крім того, незавершеність договірно-правового оформлення і недостатнє облаштування державного кордону, озброєні чи неозброєні провокації, мiжнародний тероризм, транскордонна органiзована злочиннiсть, незаконна мiграцiя та торгівля людьми, контрабандна дiяльнiсть та наркотрафік залишаються потенційними загрозами національним інтересам і національній безпеці.

Також виникають питання щодо розмежування виключних (морських) економiчних зон з Росiйською Федерацією та Румунiєю, до кінця не врегульовано придністровський конфлікт. До того ж активність транскордонних (транснаціональних) злочинних угруповань перетворює територію України на коридор для рiзної контрабанди мiж Європою та Схiдним свiтом.

Основними проблемами, які не дають змоги повною мірою реагувати на потенційні загрози національній безпеці на державному кордоні та на розв’язання яких спрямована Програма є:

збройна агресія Російської Федерації та окупація нею територій України;

спроби перетинання адміністративної межі з тимчасово окупованою територією Автономної Республіки Крим, лінії зіткнення особами, причетними до терористичних, екстремістських і радикальних угруповань та незаконного переміщення зброї, боєприпасів, вибухових речовин та наркотичних засобів;

транскордонна злочинність на кордоні з Європейськими країнами, що пов’язана з нелегальною міграцією, торгівлею людьми, контрабандою зброї, боєприпасів, інших засобів терору та наркотичних речовин;

причетність до протиправної діяльності жителів прикордонних районів України;

незавершений  процес демаркації українсько-білоруської та українсько-російської ділянок державного кордону;

загроза втрати українських територій через ерозію берегової лінії на транскордонних ділянках річок внаслідок повеней та паводків, меандрування русел річок та руйнування берегів.

З досвіду інших держав встановлено, що облаштування державного кордону здійснюється у відповідності до існуючих ризиків та загроз, які притаманні тій чи іншій ділянці.

Як приклад, Прикордонна поліція Угорщини здійснює охорону кордону протяжністю 2215,2 км, з них Шенгенська зона 1111,5 км (Словенія – 102 км, Австрія – 355 км, Словаччина – 654,5 км) та інші ділянки 1103,7 км (Україна – 136,7 км, Румунія – 447,8 км, Сербія 174,4 км, Хорватія – 344,8 км).

В інженерно-технічному відношенні обладнано 174,4 км угорського-сербського кордону та близько 100 км угорсько-хорватського кордону.

У 2015 році на кордоні із Сербією було споруджено лінію інженерно-технічних споруд, обладнану приладами відеоспостереження та сигналізації. Слід зазначити, що основним чинником, який спонукав Уряд Угорщини вжити вичерпних заходів інженерно-технічного облаштування угорсько-сербського кордону, була міграційна криза 2015 року (в цей період до Угорщини потрапило більше 2 млн. мігрантів, щоденно кордон переходило близько 10 тис. чол.).

У рік міграційної кризи уряд Угорщини мобілізував потужності вітчизняних підприємств та організацій різної форми власності, залучив можливості інженерних підрозділів Збройних Сил Угорщини та в найкоротший термін (1 рік) побудував інженерні загородження з сучасними засобами спостереження на угорсько-сербському кордоні протяжністю 174 км, витративши при цьому 1 млрд. євро.

Для будівництва інженерно-технічних споруд Урядом було вирішене питання щодо відведення земельної ділянки (смуги) вздовж державного кордону завширшки 60 метрів. При цьому землі, які знаходилися у власності фізичних та юридичних осіб, було взято в оренду та Урядом Угорщини щорічно виплачуються кошти.

Будівництво інженерно-технічних споруд на угорсько-сербському кордоні значно зменшило потік незаконних мігрантів на даному напрямку – майже у 6 разів (2017 рік – 19 490 осіб, 2018 рік – 3337 осіб).  При цьому, після введення їх в дію, вдалося суттєво зменшити кількість прикордонників для охорони цієї ділянки. Так, на ділянці підрозділу охорони кордону «Роске» до будівництва інженерних споруд в 1 зміну залучалося 200 прикордонників, після будівництва – 39 (зменшення в 5 разів), проте ефективність охорони кордону значно підвищилась.

Комплекс інженерно-технічних споруд на угорсько-сербському кордоні містить у собі:

основний паркан висотою 4 м, по верху посилений спіраллю типу «Єгоза»;

рокадну дорогу з покращеним покриттям;

тиловий паркан висотою 4 м;

лінію електропередач.

Слід зазначити, що угорські інженери для облаштування паркану на початковому етапі використали сітку-рабицю на металевих стовпах. Разом з тим, у процесі експлуатації виявилося, що нелегальні мігранти легко її перерізають за допомогою простих пристроїв для різки металу (ножиці). Це в свою чергу призвело до необхідності додаткового облаштування тилового паркану секціями паркану з 8 мм арматури.

Крім того основний паркан обладнано камерами відеоспостереження з інфрачервоним підсвічуванням, гучномовцями, пошуковими ліхтар-прожекторами, чутливим кабелем, електрошоковою системою (напругою 900 В). Така секція технічних засобів встановлена через кожні 500 метрів. Камери спроможні в нічний час доби розрізняти об’єкт на відстані до 500 м.

Вздовж кордону встановлено металеві вежі висотою 33 м, які обладнані мультисенсорними системами (відеокамера та тепловізор на одній платформі), радіус дії яких 5 – 10 км.

Всього на угорсько-сербському кордоні встановлено 295 інфрачервоних камер спостереження та 89 мультисенсорних систем.

Слід зазначити, що з метою облаштування українсько-російського державного кордону та територій, прилеглих до районів проведення антитерористичної операції і Автономної Республіки Крим Урядом було прийнято відповідний план заходів (далі – План заходів) (розпорядження Кабінету Міністрів України від 14.05.2015 № 439-р «Про затвердження плану заходів щодо інженерно-технічного облаштування українсько-російського державного кордону, територій, прилеглих до районів проведення антитерористичної операції та Автономної Республіки Крим»).

Зазначеним Планом заходів передбачено впровадження в практику моделі комплексної охорони і захисту державного кордону та створення інтегрованої системи контролю за ділянками державного кордону, базованої на «інтелектуальних» технічних засобах.

В рамках виконання Плану заходів з інженерно-технічного облаштування українсько-російського державного кордону по Харківській, Луганській та Чернігівській  областях облаштовано: 403,8 км проти транспортного  рову, побудовано 326,1 км рокадної дороги, 142 переходи доріг через яри, 98,4 км металевого паркану, 59,5 км загородження із спіралі «Єгоза».

В тому числі по регіонах:

в межах Чернігівської області – 86,3 км ровів, 1,9 км паркану;

в межах Харківської області – 189,9 км ровів, 225,8 км рокадної дороги, 83,8 км металевого паркану, 17.9 км загородження із спіралі «Єгоза», 117 переходів дороги через яри (не в повному конструктиві);

в межах Луганської області – 127,6 км ровів,100,3 км рокадної дороги, 25 переходів дороги через яри (не в повному конструктиві), 41,6 км загородження із спіралі «Єгоза»;

в межах Херсонської області – 1,9 км паркану;

в межах Запорізької області – 1,2 км паркану.

Крім того, на ділянках кордону в межах Харківської області побудовано 3 опорних пункти на 120 осіб, 2 опорних пункти на 60 осіб, 9 вогневих позицій на 10 чол., 9 комплексів системи відеоконтролю та сигналізації. На ділянці Луганської області розгорнуто та облаштовано 1 комплекс системи відеоконтролю та сигналізації.

У зв’язку із закінченням в 2021 році термінів виконання Плану заходів продовження робіт з інженерно-технічного облаштування державного кордону, в тому числі на ділянках українсько-російського та українсько-молдовського кордонів, передбачається Програмою.

Аналіз причин виникнення проблеми та обґрунтування

необхідності її розв'язання

Актуальність розроблення Програми зумовлена необхідністю здійснення ряду взаємопов’язаних заходів, спрямованих на облаштування державного кордону, підвищення спроможності уповноважених органів державної влади протидіяти існуючим і потенційним загрозам,  недопущення втрат територій України внаслідок шкідливої дії вод транскордонних річок.

Збройна агресія, міжнародний тероризм, активізація нелегального обігу зброї та засобів терору через державний кордон, наркотрафік, нелегальна міграція зумовлюють необхідність удосконалення системи захисту державного кордону.

Географічне розташування України робить її привабливою для транзитного переміщення незаконних мігрантів та наркотиків по одному з п’яти основних маршрутів нелегальної міграції – Центральноєвропейському, який пролягає через Російську Федерацію, Україну, Польщу, Словаччину до держав Західної Європи. У зв’язку з цим регулярно здійснюються спроби перетинання державного кордону мігрантами, а також незаконного переміщення товарів.

Також потребує вирішення питання реалізація заходів зі стабілізації берегової лінії та русел, захист від розмиву та переформатування берегів транскордонних річок.

Мета Програми

Метою Програми є запровадження єдиного державного підходу до інженерно-технічного облаштування державного кордону.

Зазначена мета передбачає виконання таких завдань:

удосконалення інженерно-технічного облаштування державного кордону;

завершення договірно-правового оформлення українсько-білоруського державного кордону;

завершення робіт з інженерно-технічного облаштування українсько-російського державного кордону;

стабілізація берегової лінії та русел, захист від розмиву та переформатування берегів транскордонних річок.

Визначення оптимального варіанту розв’язання проблеми на основі порівняльного аналізу можливих варіантів

Для розв’язання проблеми існує два варіанти.

Перший – продовження здійснення заходів удосконалення інженерно-технічного облаштування державного кордону силами та засобами органів та підрозділів Державної прикордонної служби України відповідно до щорічних відомчих планів інженерного облаштування державного кордону.

Недоліками зазначеного варіанта є:

завдання і заходи з облаштування державного кордону виконуються виключно органами та підрозділами Державної прикордонної служби України без залучення (участі) місцевих органів влади, що є недостатнім для ефективної протидії всім сучасним викликам та загрозам на державному кордоні;

відведення земель для інженерного-технічного облаштування державного кордону триватиме невизначений термін.

Другий – здійснення заходів щодо будівництва інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій Державної прикордонної служби України, стабілізація берегової лінії та русел, захист від розмиву та переформатування берегів транскордонних річок. 

За результатами порівняльного аналізу оптимальним вважається другий варіант, перевагами якого є:

облаштування державного кордону сучасними технічними засобами із врахуванням наявних ризиків та загроз, які існують під час його охорони та прогнозуються в майбутньому;

розчистка прикордонних просік;

удосконалення облаштування інженерної інфраструктури вздовж державного кордону України;

укріплення берегів транскордонних річок, що захистить їх від розмиву та переформатування та, як наслідок, від втрат територій Україною.  

Шляхи і способи розв’язання проблеми, строк виконання Програми

Програму передбачається виконати протягом 2022-2024 років шляхом:

завершення демаркації державного кордону з Республікою Білорусь;

проведення робіт із землеустрою (інвентаризація земель, розроблення документації із землеустрою) у межах прикордонної смуги та надання у постійне користування військовим частинам Державної прикордонної служби України земельних ділянок уздовж лінії державного кордону для будівництва, облаштування та утримання інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій;

удосконалення (нарощення) інженерно-технічного облаштування державного кордону з Російською Федерацією, Республікою Польща, Словацькою Республікою, Угорщиною, Румунією, Республікою Білорусь та Республікою Молдова;

встановлення інженерно-технічних споруд і огорож, прикордонних знаків, розчищення прикордонних просік, комунікацій та інших об’єктів, а також використання новітніх технологічних засобів та застосування результатів науково-технічних (експериментальних) розробок;

облаштування захисту від розмиву та переформатування берегів на прикордонних водах у басейнах транскордонних річок Тиса у Закарпатській області, Західний Буг у Волинській та Львівській областях, Сян у Львівській області, Прут та Сірет у Чернівецькій області, Дніпро у Чернігівській області, Дунай у Одеській області.

Очікувані результати виконання Програми, визначення її ефективності

Виконання Програми дасть змогу:

посилити спроможності держави в охороні державного кордону з Російською Федерацією, Республікою Білорусь та центральною (Придністровською) ділянкою державного кордону з Республікою Молдова;

завершити договірно-правове оформлення державного кордону;

обладнати та удосконалити інженерно-технічне облаштування державного кордону;

завершити демаркаційні заходи з Республікою Білорусь;

стабілізувати берегову лінію та русла, захистити від розмиву та переформатування береги транскордонних річок.

Індикаторами виконання програми є кількісні та якісні показники, які будуть зазначені в державній цільовій програмі після схвалення концепції.

 Оцінка фінансових, матеріально-технічних, трудових ресурсів, необхідних для виконання програми

Фінансове забезпечення Програми здійснюється за рахунок коштів, що передбачаються для міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, місцевих органів державної виконавчої влади, відповідальних за її виконання, у державному бюджеті на відповідний рік та інших джерел, не заборонених законодавством.

Обсяги фінансування Програми уточняються під час складання проєкту Державного бюджету на відповідний рік.