телефон довiри - 0 800 218 808
Україна, м. Київ, 01601, вул. Володимирська, 26
A-
A
A+
Українська
21/04/15 - 10:34

Молодший сержант відділу прикордонної служби «Доманове» Луцького прикордонного загону 27-річний Юрій Палій ще кілька місяців тому показував приклад стійкості та героїзму на Сході України. А нещодавно відзначився і на мирному фронті – врятував 67-річну бабусю Олену Мазурик, котра, повертаючись темної пори, за невідомих обставин потрапила у глибокий меліоративний канал і мало не загинула.

Молодший сержант відділу прикордонної служби «Доманове» Луцького прикордонного загону 27-річний Юрій Палій ще кілька місяців тому показував приклад стійкості та героїзму на Сході України. А нещодавно відзначився і на мирному фронті – врятував 67-річну бабусю Олену Мазурик, котра, повертаючись темної пори, за невідомих обставин потрапила у глибокий меліоративний канал і мало не загинула.

 

Зимового вечора Юрій вирішив вигуляти собаку. Аж раптом почув, що хтось кричить: «Рятуйте, замерзаю!». Не роздумуючи, кинувся на голос. Щоб якось зорієнтуватися в темряві, увімкнув ліхтарик мобільного телефону. Те, що побачив, шокувало: незнайома бабуся стояла посеред меліоративного каналу. Холодна вода сягала їй під руки. Поряд плавала буханка хліба. Юрій припустив, що жінка поверталася з магазину додому. А коли переходила місток, мабуть, спіткнулася чи послизнулася, бо ж надворі був невеликий морозець. Юнак поспішив зателефонувати до чергової частини райвідділу внутрішніх справ, а також викликати карету швидкої допомоги. Та, як на зло, зв’язок дав збій. Тоді прикордонник спробував самотужки витягнути бабусю з водяного полону. Виламавши з верболозу велику гілляку, простягнув її потерпаючій. Але задубілі від холоду руки жінки вже не слухалися. І Юрій чимдуж побіг до магазину з надією, що там є стаціонарний телефон. Дорогою спробував ще раз набрати рятувальників. Цього разу таки додзвонився – і за лічені хвилини на місце події прибула слідчо­оперативна група на чолі з капітаном міліції Юрієм Лахтюком.

Спершу вони намагалися за допомогою троса витягнути жінку, але від знесилення та холоду вона не змогла за нього вхопитися. Вихід знайшов Юрій Палій. Він спустився до води, далі ступав мулом доти, доки лівою рукою не схопив потерпілу за рукав пальто. Праву подав капітанові Лахтюку, а той — сержантові Манецькому, котрий стояв на березі. І спільними зусиллями вирвали з мулу полонянку. Відтак 67-річну жительку райцентру Ратне Олену Мазурик із загальним переохолодженням карета швидкої допомоги доправила до центральної районної лікарні.

Нині бабуся вже вдома, почувається непогано і щиро дякує правоохоронцям, а особливо прикордонникові Юрію Палію за врятоване життя.

Про героя-рятівника автору цих рядків довелось почути багато приємного. Він живе разом із батьками в Ратному. Закінчив Львівський національний університет імені Івана Франка за спеціальністю «культуролог». Захоплюється спортом, особливо бігом на довгі дистанції та боротьбою дзюдо. А ще – є одним із найактивніших читачів центральної районної бібліотеки.

Коли призвали в армію, деякий час служив на корветі «Тернопіль». П'ятдесят днів був на Середземному морі, зокрема на острові Крит, де знаходиться база НАТО. З 2012 року й донині він – дозиметрист­контрактник відділу прикордонної служби «Доманове». У складі мобільної групи Луцького прикордонного загону Юрій уже встиг побувати на Сході України – 55 діб дивився у вічі смерті на пункті пропуску «Маринівка», що на Донеччині. І нині з болем у серці згадує побратимів, яких втратив під час запеклих боїв. А ще Юрій дуже скромний. Про свій вчинок на мирному фронті нікому не розповів: ні друзям, ні навіть батькам… Написати про це попросили його сусіди.

* При використанні матеріалу гіперпосилання на цю сторінку обов'язкове

+ Розгорнути меню