Нинішнього року прикордонне відомство України відзначає свій ювілей – 25 років пошуку, звершень і перетворень. Останні два з них виявилися найтрагічнішими. Першими чужоземне вторгнення відчули на собі саме прикордонники, які втратили у цій війні багатьох побратимів. Однак розуміння того, що найкращим захистом України є реформи, дало поштовх до кардинальних змін у роботі. Сьогодні Держприкордонслужба демонструє рішучість у амбітному прагненні стати справді європейською структурою, належністю до якої пишатиметься кожен член багатотисячної команди «зелених кашкетів». Саме це стало темою нашої розмови з Головою Служби генерал-полковником Віктором Назаренком.

Нинішнього року прикордонне відомство України відзначає свій ювілей – 25 років пошуку, звершень і перетворень. Останні два з них виявилися найтрагічнішими. Першими чужоземне вторгнення відчули на собі саме прикордонники, які втратили у цій війні багатьох побратимів. Однак розуміння того, що найкращим захистом України є реформи, дало поштовх до кардинальних змін у роботі.

Сьогодні Держприкордонслужба демонструє рішучість у амбітному прагненні стати справді європейською структурою, належністю до якої пишатиметься кожен член багатотисячної команди «зелених кашкетів». Саме це стало темою нашої розмови з Головою Служби генерал-полковником Віктором Назаренком.

 

 

– Вікторе Олександровичу, яка головна мета реформування відомства та як змінився характер загроз на кордоні за останні два роки?

– Нові виклики для України насамперед пов’язані з експансивною політикою сусідньої країни.

Зараз ми виконуємо завдання з охорони мирного кордону, у нас є лінія розмежування на Сході країни, є адмінмежа із тимчасово окупованим Кримом, а також придністровський сегмент українсько-молдовської ділянки. На всіх цих напрямках існують свої особливості та загрози, котрі вимагають відповідного реагування. Ці загрози і визначають основні вектори реформування відомства.

Передусім ми провели серйозні структурні зміни, реформували систему підготовки персоналу й логістику, а також запровадили нові форми та способи оперативно-службової діяльності. Наша Служба має бути спроможною надійно охороняти кордон та адекватно реагувати на військову загрозу.

З іншого боку ми продовжуємо вдосконалювати і правоохоронний напрямок діяльності. Насамперед це стосується сфери прикордонного контролю. Наші співробітники повинні створити надійний бар’єр на шляху зловмисників і водночас забезпечити високий рівень якості роботи під час перетину кордону мирними громадянами.

 

– Розкажіть, будь ласка, детальніше про структурні реформи. Які завдання виконують новостворені прикордонні підрозділи та органи?

– У першому півріччі минулого року ми працювали над удосконаленням структури відомства на всіх рівнях – від центрального апарату до відділів прикордонної служби. До речі, ми виконали одне з головних побажань громадянського суспільства: у результаті оптимізації у відомстві залишається 32 генеральські посади з 74-ох.

Для збільшення щільності охорони кордону, передусім на російському сегменті та в зоні АТО, створено Краматорський загін і понад двадцять нових підрозділів. Це стало можливим завдяки прийнятому у квітні минулого року за поданням Президента України закону про збільшення чисельності Держприкордонслужби на три тисячі осіб.

На смугу розмежування (тилові підступи до лінії зіткнення – Авт.) ми направили додаткові резерви, основу яких складають сили окремих комендатур швидкого реагування. Усі вони оснащуються сучасною технікою та необхідною зброєю, мають у своєму складі зенітників і мінометників, які пройшли відповідну підготовку та бойове злагодження. По суті – це підрозділи прикриття у разі військової загрози. Вони можуть у будь-який момент оперативно перекрити ділянку або прийти на допомогу в іншій критичній ситуації. Практика показала, що комендатури швидкого реагування успішно виконують бойові завдання і можуть ефективно діяти в різних обставинах.

 

– Чи змінилася ситуація безпосередньо на лінії розмежування?

– Наразі прикордонники виконують завдання лише у контрольних пунктах в’їзду-виїзду та на тих блокпостах, які знаходяться на дорожніх коридорах. Це пов’язано, насамперед, з необхідністю зосередитися на контролі громадян. Сьогодні там функціонує п’ять контрольних пунктів в’їзду-виїзду: «Зайцеве», «Мар’їнка», «Гнутове», «Новотроїцьке» та пішохідний – «Станиця Луганська». Рух доволі динамічний: у середньому за добу через КПВВ прямує близько 25 тисяч осіб та 5 тисяч автомобілів. Найбільш активні – КПВВ «Зайцеве» та «Мар’їнка» – працюють із перевантаженням у 5–6 разів, адже це – тимчасові споруди, що не розраховані на таку кількість людей.

Наведу декілька цифр: з початку 2016 року лінію розмежування вже перетнуло майже 3 мільйони осіб і понад 600 тисяч транспортних засобів. За цей час у контроль­них пунктах в’їзду-виїзду виявлено 11 одиниць зброї, понад 27 тисяч боєприпасів, майже 2,5 кілограма наркотичних речовин, близько дев’яти кілограмів вибухівки.

Окремо хочу сказати про переправлення великих сум готівки: з початку року викрито переміщення 2,3 мільйона гривень, майже 25 мільйонів російських рублів та близько одного мільйона доларів. Ще один показовий приклад: з початку року ми виявили понад 30 осіб, причетних до діяльності незаконних збройних формувань. Зокрема, 6 травня затримано бойовика батальйону «Прізрак», який працював водієм так званого начальника розвідки цього угруповання.

 

– Які особливості ділянки, що межує з Кримським півостровом?

– Що стосується адмінмежі з Кримом, то тут головна загроза – посилення угруповання російських військ на окупованій території. Ми постійно спостерігаємо польоти безпілотників, військової авіації, під’їзд до адміністративної межі техніки, зокрема й важкої артилерії. Наприкінці квітня прикордонники Бердянського загону зафіксували російський гелікоптер Мі-8, який здійснював польоти над тимчасово окупованою територією і зайшов у повітряний простір материкової України. Усі ці маневри Росія в офіційних коментарях пояснює проведенням навчань. Водночас для нас це сигнали, які спонукають підтримувати бойову готовність, посилювати інженерне облаштування цього сегменту та вживати заходів з можливого відбиття військової агресії.

На даний момент охороняти цю ділянку нам допомагають 14 громадських формувань. Серед них – «Аскер», яке складається переважно з кримських татар. Їхні основні завдання – консультаційні послуги, громадський контроль за діями відповідних служб, а також підтримання порядку.

 

– Обстановка на мирному кордоні завжди була динамічною. Це стосується активності як пасажиро-транспортних потоків, так і протиправної діяльності. Що змінилося за останній рік?

– В Україні існують загрози, актуальні для конкретного часу в контексті світових тенденцій. Сьогодні це, насамперед, збільшення потоків незаконної міграції – проблема, від якої потерпає уся Європа і яку ми, звичайно, не можемо оминути увагою. Для протидії незаконній міграції проводимо відомчі заходи, активно співпрацюємо з іншими правоохоронними органами. І найголовніше – суттєво посилили взаємодію з нашими європейськими колегами. Високий рівень довіри з їхнього боку демонструють: по-перше, збільшення обсягів інформації, якою ми обмінюємося, а по-друге, – результати спільних операцій. Нинішнього року на кордонах з країнами Європейського Союзу ми затримали 295 незаконних мігрантів та 11 організаторів їх переправлення.

Інший напрямок – протидія контрабанді. Цього року вилучено товарів на суму понад 215 мільйонів гривень, попереджено переправлення майже трьох мільйонів пачок сигарет, виявлено 455 кілограмів бурштину. Ці результати великою мірою залежать від якісної співпраці на всіх рівнях. 2015 року проведено п’ять спільних прикордонних операцій з нашими європейськими колегами. Зараз триває активна фаза операції «Кордон–2016» із залученням представників країн-сусідів. При цьому головне завдання – не затримання окремих порушників, а ліквідація злочинних схем.

Минулого року ми виявили 219 організованих злочинних груп та 665 їх членів, причетних до організації каналів незаконної міграції та переправлення товарів. При цьому діяльність 166 з них припинено, засуджено 132 особи.

До речі, одним із найбільш яскравих прикладів ефективної взаємодії на даний момент є виявлення 17 картин, викрадених з італійського музею у Вероні. Про це багато писали ЗМІ, однак нагадаю ще раз, тому що така подія відбулася вперше в історії Держ­прикордонслужби. Наші співробітники після затвердження задуму дій Президентом України чудово спрацювали разом з молдовськими колегами та військовою прокуратурою Південного регіону. Вартість полотен, підготовлених до перевезення на територію Придністров’я, – щонайменше 16 мільйонів євро.

 

– Минулого року Служба започаткувала два принципово нові пілотні проекти. Чи виправдали вони сподівання відомства?

– Ці проекти, безперечно, є успішними. Саме вони продемонстрували, що наше гасло «Служити, захищати і допомагати!» є не просто декларацією. Воно дійсно відображає сутність нинішніх підходів відомства до своєї роботи, де в центрі уваги – не лише захист і охорона рубежів, а й надання допомоги кожному конкретному громадянину.

Для участі в експерименті «Нова ідеологія роботи КПВВ» ми запросили людей із неокупованих районів Донецької та Луганської областей. Поки що їх небагато – усього 49 осіб. Це був свідомий крок, яким ми продемонстрували, що і на сході країни багато патріотично налаштованої молоді, яка готова чесно служити народові України. Під час моєї роботи у контрольних пунктах в’їзду-виїзду я завжди користуюся нагодою поспілкуватися з ними і бачу, що рівень патріотизму цих хлопців і дівчат, їхня готовність якісно виконувати свої обов’язки постійно зростають. Тому маємо наміри продовжувати експеримент, як тільки для цього з’являться фінансові можливості.

Що стосується «Нових обличь кордону», то його учасники, а тепер уже повноцінні співробітники, продовжують нести службу в аеропортах «Жуляни» і «Гостомель». Для підвищення їхнього професійного рівня активно залучаються спеціалісти з європейських країн і США. Цей персонал фінансово вмотивований, адже ми розуміємо, що соціальна захищеність і рівень оплати праці є одними з головних мотивів для якісної роботи військовослужбовців.

До речі, успішність експерименту легко підтвердити, поспілкувавшись з пасажирами міжнародних рейсів чи просто зайшовши на туристичні форуми в Інтернеті. Наразі у планах – поширювати цей досвід і на інші підрозділи. Більш того, вже розроб­лено відповідні програми, однак на даний момент також усе залежить від фінансування.

 

– Маємо надію, що нинішнього року українці їздитимуть до Європи без віз, у чому є заслуга й прикордонного відомства. Що було зроблено в рамках лібералізації візового режиму з ЄС?

– Моніторингові комісії Європейського Союзу, які приїжджали та оцінювали стан готовності України до лібералізації візового режиму, відзначали, що Держприкордонслужба у повному обсязі виконала комплекс взятих зобов’язань. На даний момент наше головне завдання – забезпечити усі пункти пропуску засобами біометричного контро­лю. Сьогодні обладнано 109 з них на першій лінії та 63 – на другій. Крім цього, для інтеграції в систему європейської безпеки з 1 серпня 2015 року відомство підключилося до баз даних Інтерполу. Їх використання дало нам додатковий інформаційний потенціал, що дозволяє виявляти міжнародних злочинців, дані про яких відсутні у відомчій базі. Як показує статистика, це значно розширило наші можливості. Так, з початку року маємо вже майже 700 реалізованих спрацювань. Найсвіжіший приклад: 12 травня в аеропорту «Бориспіль» було затримано громадянина Росії, який з 2004 року розшукувався Інтерполом за підозрою у вбивстві.

Однак варто зазначити, що всі заходи щодо комунікації з Інтерполом реалізовано 2015 року. Програма, яка запланована на поточний рік, у зв’язку з відсутністю фінансування наразі проводиться лише силами відомства, тому темпи дещо знизилися.

 

– Якщо візовий режим для українців скасують найближчим часом і потік людей, гіпотетично, збільшиться у рази, чи готові до цього прикордонники?

– На якість прикордонного контролю це не вплине жодним чином, адже відповідно оснащені основні пункти пропуску на шляху туристів до Європи. І якщо ми говоримо про безвізовий режим, то він стосується громадян України, які прямують за кордон. Тобто тут ми ділимо відповідальність за контроль з нашими європейськими колегами. Більш того, зараз ми опрацьовуємо інноваційні технології та шукаємо можливості, аби спростити процедури та створити більш комфортні умови для наших співгромадян. До прикладу, дуже схвальні оцінки отримала наша ініціатива щодо завчасного надання авіаперевізниками інформації про пасажирів міжнародних рейсів, які прямують в Україну. Завдяки спеціальному обладнанню та програмному забезпеченню процедура паспортного контролю для українців триває до п’яти секунд.

 

– П’ятого травня в Україні розпочався призов на строкову військову службу. За планом Держприкордонслужба отримає близько чотирьох тисяч новобранців. Чи готове відомство до прийому новачків?

– До набору строковиків ми почали готуватися ще з минулого року, тому мали достатньо часу. На даний момент зривів графіку немає. До прийому молодого попов­нення в місцях проходження служби вже підготовлено всі необхідні приміщення, створено інфраструктуру та оптимізовано логістику. За перші кілька тижнів призову ми вже відібрали понад 1000 строковиків.

 

– У призовників запитують, де вони хочуть служити?

– Звичайно. І мені приємно відзначити, що досить багато молодих людей ще у військ­коматах самі звертаються з проханням про службу в наших лавах. Це означає, що престиж відомства зростає. З іншого боку, ми не можемо дозволити собі брати тих, хто в майбутньому може дискредитувати звання прикордонника, а тому відбір здійснюється дуже ретельно. Наші психологи постійно працюють на призовних пунктах і спілкуються з кожним, хто виявив бажання надягнути зелений берет.

 

– За якими спеціальностями проводиться підготовка?

– Підготовка новобранців уже проходить у чотирьох головних навчальних центрах відомства і залежно від фаху триватиме до двох місяців. Основні спеціальності: кінологи, кухарі, водії, оператори радіолокаційних станцій, а також моряки. При розробці планів навчання ми намагалися зробити так, щоб отримана професія знадобилися хлопцям у цивільному житті. Тому акцент ставився на найбільш практичні з точки зору майбутнього предмети. Однак є й ще один важливий момент: під час підготовки значна увага приділяється вихованню нетерпимості до будь-яких корупційних проявів. Це та платформа, на якій ми сьогодні навчаємо всі молоді кадри. У майбутньому будемо орієнтуватися саме на це покоління чесних і принципових військовослужбовців.

 

– Вікторе Олександровичу, якщо ми вже почали говорити про протидію корупції, скажіть, будь ласка, чи достатньо ефективно, на Вашу думку, ведеться у відомстві боротьба з цим явищем?

– Власне, яким чином можна оцінювати ефективність протидії корупції? На мою думку, є два напрямки, які можуть свідчити про позитивні результати. По-перше, це кількість відмов наших співробітників від хабарів і, відповідно, притягнення до відповідальності тих, хто хабарі дає. Як відомо, корупція – процес обопільний: є той, хто отримує, і той, хто пропонує. Чомусь раніше про другий бік цього явища взагалі забували, а він, між іншим, підпадає під дію 369 статті Кримінального кодексу.

Проте нам вдалося змінити ситуацію і вже протягом минулого року маємо 275 зафіксованих фактів відмови від хабарів. За чотири місяці цього року вже зафіксовано майже 170 таких випадків. Тобто ми можемо говорити про позитивну динаміку.

Інший напрямок, який також свідчить про ефективність протидії корупції, – це результати наших внутрішньовідомчих заходів. Лише впродовж 2015–2016 років за результатами внутрішніх перевірок відбулася ротація понад 1100 військовослужбовців, 765 звільнено за службовою невідповідністю, 59 осіб понижено в посадах, до Єдиного реєстру досудових рішень внесено 406 інформацій.

 Це не просто суха статистика, а демонстрація того, що курс, який узяло відомство на повне очищення своїх лав, є незмінним. Водночас організаторами протиправної діяльності проводяться заходи, спрямовані на відновлення функціонування злочинних схем та спроб розстановки «своїх» людей на ключових посадах.

Окремо хотілося б відзначити операцію «Чисті руки», яка проходить сьогодні у всіх органах та підрозділах і спрямована на знищення корупційних схем та виявлення корупціонерів, які ще залишилися у наших лавах. Звичайно, ми усвідомлюємо, що повністю подолати це явище найближчим часом не вдасться, однак робитимемо усе для того, аби адекватно реагувати на суспільні запити й виконати вимоги Президента та народу України.

 

– Одним із головних факторів, що сприяють корупції, є низькі зарплати. Ваші прогнози щодо підвищення рівня грошового забезпечення прикордонників?

– У цьому нас повністю підтримує і Президент України, який 20 травня під час засідання Ради національної безпеки і оборони наголосив на необхідності вирівнювання грошового забезпечення прикордонників і військовослужбовців Збройних сил та закликав законопроект за номером 3782 ухвалити першочергово.

Нагадаю, у Верховній Раді ще у січні народним депутатом України Іриною Фріз та групою депутатів-однодумців було подано законопроект «Про Державний бюджет України на 2016 рік» (щодо вирівнювання диспропорції грошового забезпечення військовослужбовців Державної прикордонної служби України)». Тому прогнози у мене дуже оптимістичні. Вже у червні наші військовослужбовці отримають грошове забезпечення на рівні зі Збройними Силами та Національною гвардією.

 

– Ще одне не менш важливе запитання. Чи можуть наші співробітники найближчим часом сподіватися на покращення житлових умов?

– Забезпечення житлом є одним із пріо­ритетних напрямків соціального захисту персоналу Служби. На це поточного року з бюджету виділено 200 мільйонів гривень, що дасть нам змогу організувати виконання робіт на 19 об’єктах. Зокрема, планується завершити будівництво чотирьох багатоквартирних будинків у Борисполі, Житомирі, Хмельницькому та Ужгороді, продовжити роботи у Чернігові та розпочати будівництво у Києві, Одесі й Сумах.

Крім цього, у планах – реконструкція п’яти житлових об’єктів у підрозділах Херсонського, Харківського, Житомирського та Ізмаїльського загонів.

Загалом, якщо кошти будуть виділені у повному обсязі, це дасть нам можливість протягом 2016 року отримати 248 квартир та 46 кімнат – передусім для забезпечення житлом учасників АТО.

 

– Чи всі співробітники відомства, які виконували завдання у зоні проведення АТО, отримали статус учасника бойових дій?

– На сьогодні такий статус отримали 90 відсотків тих, хто брав участь у операціях на Сході – а це понад 15 тисяч осіб. Ще 563 справи перебувають на розгляді, а стосовно 36-ти триває оформлення. Наша позиція незмінна: усі, хто щодня ризикував своїм життям, захищаючи незалежність країни, отримуватимуть підтримку держави і Служба зробить для цього все необхідне.

 

– Які заходи проводить відомство, аби вшанувати пам’ять загиблих героїв?

– Державна прикордонна служба втратила у військовому протистоянні 67 своїх найкращих представників. Тому ми маємо зробити все для того, аби хоч трохи притамувати біль втрати їхніх рідних. Основна робота ведеться у прикордонних підрозділах і загонах, де служили загиблі герої. Зі свого боку Колегія Держприкордонслужби завжди підтримує усі ініціативи, які стосуються підтримки сімей. Це соціальна допомога, відкриття меморіальних знаків та Алей Слави у них на батьківщині, перейменування вулиць, а також популяризація подвигів прикордонників у суспільстві. Нинішнього року наше відомство долучилося до створення унікальної кінострічки «Війна на нульовому кілометрі», в основу якої лягли події літа 2014 року на українсько-російському кордоні. Цей проект – наша спільна данина усім, хто пройшов крізь пекло і особливо тим, хто так і не повернувся додому. До Дня прикордонника також вийшла друком «Книга пам’яті», у якій розповідається про подвиг кожного з 67-ми героїв-прикордонників, які загинули у цій війні.

Окремо зупинюся на пошуку зниклих безвісти. У нас на сьогодні їх залишилося п’ятеро. І це надзвичайно болюча тема, особливо для близьких. Однак хочу запевнити: ми не припинимо пошук до тих пір, поки не буде знайдено останнього військового. У тісній взаємодії з представниками громадських і волонтерських організацій, зокрема, всеукраїнського народного об’єднання «Союз народна пам’ять» нам вдалося знайти і повернути на рідну землю останки двох наших військових.

 

– І на завершення. Вікторе Олександровичу, що б Ви хотіли побажати співробітникам Служби та їхнім родинам у переддень професійного свята?

– Звичайно, миру, бо це головне, чого ми всі сьогодні прагнемо. Усім моїм колегам дякую за професіоналізм, витримку та вірність своєму обов’язку. Також дякую родинам прикордонників та нашим ветеранам за допомогу і підтримку. Бажаю всім вам міцного здоров’я, добробуту та наснаги! А ще бажаю, щоб нинішнього року ми таки вийшли на «нульовий кілометр» і змогли відновити територіальну цілісність нашої держави!