Історія переродження, докорінне оновлення, перезавантаження – епітети, що відповідають сьогоднішньому стану України можна перераховувати до безкінечності, а події, які відбуваються чи не щодня, перетворюють наше життя на справжній вир, коли за один день ніби проживаєш цілий місяць. Це неймовірно складно, але водночас – дуже цікаво, адже кожен, хто докладає бодай якихось зусиль до загальнонаціонального процесу, може одразу бачити результат своєї роботи. Яскравий приклад – українські прикордонники. Про їхні здобутки сьогодні ми говоримо з Головою Державної прикордонної служби України генерал-полковником Віктором Назаренком.

Історія переродження, докорінне оновлення, перезавантаження – епітети, що відповідають сьогоднішньому стану України можна перераховувати до безкінечності, а події, які відбуваються чи не щодня, перетворюють наше життя на справжній вир, коли за один день ніби проживаєш цілий місяць. Це неймовірно складно, але водночас – дуже цікаво, адже кожен, хто докладає бодай якихось зусиль до загальнонаціонального процесу, може одразу бачити результат своєї роботи. Яскравий приклад – українські прикордонники. Про їхні здобутки сьогодні ми говоримо з Головою Державної прикордонної служби України генерал-полковником Віктором Назаренком.

Спілкувався Олег СЛОБОДЯН

– Вікторе Олександровичу, цьогорічний День прикордонника є історичним, адже «зелені кашкети», можливо, востаннє здійснюватимуть контрольні процедури за усталеним порядком, а вже за декілька днів все істотно зміниться. Чи готова ДПСУ до введення безвізового режиму Євросоюзом для громадян України? Чи всі пункти пропуску мають необхідне обладнання?

– Прикордонна служба виконала весь комплекс завдань у рамках загального плану лібералізації візового режиму ЄС для громадян України. Ми працювали за двома напрямами: по-перше – це підвищення рівня безпеки і якості прикордонного контролю у пунктах пропуску; по-друге – подальша інтеграція ДПСУ в єдиний безпековий європейський простір.

За першим напрямом ми обладнали усі міжнародні та міждержавні пункти пропуску засобами біометричного контролю. Загалом їх 157. Встановлено 1268 автоматизованих робочих місць на І та ІІ лініях паспортного контролю. За другим – ми підключили 125 основних пунктів пропуску (зі 157) до баз даних Інтерполу.

До речі, це цікавий досвід, результати якого ми навіть не уявляли собі на початку роботи. Вже з першого дня функціонування цієї системи ми почали отримувати конкретні результати. Лише 2016 року українські прикордонники зафіксували 9900 спрацювань бази Інтерполу, з яких реалізували майже 2,5 тисячі. Серед затриманих іноземців є і вбивці, і фінансові махінатори, а також інші злочинці різного ґатунку.

Вже цього року маємо понад 3200 спрацювань, з яких реалізовано понад 1 200. Зараз ДПСУ повністю готова до безвізу.

За дорученням Президента України ми повинні забезпечити максимально комфортні умови перетину кордону для громадян України та мінімізувати скупчення автотранспорту у пунктах пропуску на кордоні з ЄС. Щоправда, це комплексне завдання, реалізація якого залежить не тільки від прикордонників. Річ у тім, що зараз на кордонах з країнами ЄС ми маємо 18 автомобільних пунктів пропуску, більшість з яких збудована ще за часів СРСР і не розрахована на трафік, який є сьогодні. Нині практично усі пункти пропуску працюють із перевантаженням у 2-2,5 разу. Крім цього, маємо ще проблему інфраструктури перед пунктами пропуску, під’їзних доріг, малого прикордонного руху тощо. Все це і призводить до скупчення автомобілів на нашому західному кордоні.

Держприкордонслужба в межах наданих повноважень лише координує роботу контрольних служб у пунктах пропуску. Проте розуміючи важливість цього питання для України, ми виходимо з ініціативами, які дозволяють нам вести мову про часткове вирішення цієї проблеми. Передусім, йдеться про розмежування смуг руху на під’їзді до пунктів пропуску. Тут ми працюємо спільно з Національною поліцією та місцевою владою. Наш експеримент підтвердив свою ефективність на «Краковці» та «Раві-Руській». Інший напрям – це ефективна взаємодія з європейськими колегами.

Наприклад, з поляками у нас є Меморандум про співпрацю, згідно з яким вони зобов’язуються оформляти щогодини не менше 70–80 автомобілів. І навіть якщо ми можемо і оформляємо у 1,5 разу більше, вони все одно суворо дотримуються зобов’язань Меморандуму. Тому ми регулярно проводимо прикордонно-представницькі зустрічі, в ході яких просимо наших колег діяти адекватно ситуації та збільшувати визначені квоти. Приміром, 12 травня на «Ягодині» проводилася (за нашою ініціативою) чотиристороння зустріч експертів прикордонних і митних відомств України та Польщі.

Ще один напрям – це робота з місцевими органами влади, учасниками так званого малого прикордонного руху та власниками автомобілів іноземної реєстрації. Аналіз показує, що 70–75 відсотків скупчення транспортних засобів становлять саме представники цих категорій місцевого населення. Всі наші ініціативи щодо впорядкування руху у пунктах пропуску зустрічали спротив із їхнього боку. Однак усім нам слід усвідомлювати, що проблема черг – це питання іміджу України та комфорту для наших співвітчизників, які не повинні ставати заручниками ситуації.

Прикордонники не сидять склавши руки. Робимо усе, що від нас залежить, аби перетин кордону для громадян був безпечним і комфортним.

– Разом з усіма єврооптимістичними настроями ми не можемо забувати про наш східний кордон. Яка ситуація сьогодні на рубежі з РФ? Які тенденції спостерігаються в плані військової присутності?

– Ситуація залишається напруженою. Ми змушені перебувати в стані постійної готовності до активних дій за будь-яких обставин. Не виключені й інші провокації. Так, наприклад, ще у березні–квітні ми почали отримувати численні свідчення, що представники російських спецслужб на різних ділянках кордону наполегливо просять наших громадян провезти на територію Росії боєприпаси чи муляжі зброї. А на початку травня ФСБ Росії «випадково забуло» муляж вибухівки у потязі, що слідував до України.

Загалом з початку року ми не пропустили через кордон понад 1600 громадян РФ, стосовно яких виникли сумніви щодо мети поїздки. Якщо вести мову про військову активність Росії на контрольованій ділянці кордону, то у разі наявності такої інформації ми одразу передаємо її до штабу АТО, Збройних Сил України та інших правоохоронних органів.

У цілому ж зараз ми не спостерігаємо високої активності російських ЗС безпосередньо на лінії кордону.

– Чого не можна сказати про лінію розмежування у зоні проведення АТО. Як Ви оцінюєте ситуацію із незаконним переміщенням товарів на цьому напрямі останнім часом? Як вплинула на стан справ блокада?

– У зоні АТО прикордонники зараз несуть службу лише у контрольних пунктах в’їзду – виїзду, а тому говорити про тенденції з незаконним переміщення товарів через лінію розмежування для нас буде не зовсім правильним. Основним завданням ДПСУ на КПВВ у районі проведення АТО залишається безпека громадян і національні інтереси держави. Сьогодні в межах Донець­кої та Луганської областей функціонують п’ять КПВВ на шести дорожніх коридорах, де люди можуть перетинати лінію розме­жування. Готовий до роботи КПВВ «Золоте». Ми намагаємося ініціювати створення максимально комфортних умов для наших громадян, але наша компетенція обмежена.

Основними причинами черг та більшості інших незручностей є обстріли й блокування пропуску з боку НЗФ, а також недостатня для такого потоку людей кількість КПВВ.

З початку року (станом на 12.05) російсько-терористичні війська 26 разів обстрілювали позиції прикордонників (КрП – 23, КПВВ – 3), які несуть службу на визначених дорожніх коридорах. Однак інтенсивність пропускних операцій на КПВВ порівняно з минулим роком зросла на 25 відсотків. Ми навіть виступили з ініціативою та продовжили час роботи КПВВ до 19.30. Інтенсивність руху на КПВВ можна порівняти з роботою міжнародних пунктів пропуску на безпечних (мирних) ділянках.

Щодня КПВВ «Майорське», «Мар’їнка» та «Новотроїцьке» оформляють в середньому до 8 тисяч осіб та 2 тисячі одиниць транспорту в кожному і це враховуючи, що на КПВВ лише по одній вузькій смузі для руху в кожному напрямку. Тоді як, наприклад, у найбільшому пункті пропуску «Краковець» (на кордоні з Польщею), де 12 смуг для руху – в середньому 15 тисяч осіб та 5 тисяч транспортних засобів на добу.

Водночас слід розуміти, що вирішення усіх проблем людей, які проживають на тимчасово непідконтрольних територіях, можливе лише після повного відновлення територіальної цілісності нашої держави.

Утім, з початку року, незважаючи на численні провокації з боку російських найманців, забезпечено динамічне оформлення осіб і транспортних засобів.

– Логічним продовженням нашої розмови, напевно, буде характеристика ситуації на адміністративному кордоні з окупованим Кримом?

– Ситуація на адмінмежі з тимчасово окупованим Кримом залишається стабільно напруженою. На цьому напрямку ми також постійно перебуваємо у режимі готовності до активних дій. Визначені завдання виконуємо спільно з ЗСУ, СБУ, Нацполіцією, Нацгвардією та небайдужими громадянами, які входять до громадських об’єднань. Нам відомо про збільшення контингенту російських військ на окупованому півострові, ми постійно спостерігаємо засоби ведення повітряної розвідки, інженерне укріплення позицій російських військ і періодичну ротацію особового складу.

Крим, де мені також довелося проходити службу, з перлини Чорного моря росіяни перетворили на закриту військову базу. Мені це сумно спостерігати.

Зараз на адмінмежі функціонує три КПВВ. Щодня в обидва боки там оформляється близько п’яти тисяч осіб та однієї тисячі транспортних засобів. Загалом це значно менше, ніж за аналогічний період минулого року. Тут ми спостерігаємо стійку тенденцію до зниження пасажиро-транспортного потоку до Криму. За результатами першого кварталу, зменшення становило близько 24 відсотків – щодо пасажирів та майже 45 відсотків – щодо транспортних засобів.

Я вважаю, це є наслідком того, що все більше громадян розуміють беззмістовність відпочинку в Криму. Адекватна суспільна оцінка окупації допоможе Україні пришвидшити повернення півострова.

– Коли сусідня країна – агресор, який вже вторгся на територію нашої держави, ми маємо робити все від нас залежне, аби максимально блокувати загарбницький апетит. Тож якою є нині ситуація з будівництвом «Стіни» на кордоні з РФ? Яке фінансування передбачено? На якій стадії перебуває виконання цього проекту?

– Ми ведемо мову про інтелектуальну модель охорони кордону, де різні технічні засоби поєднуються і доповнюють один одного. Це дозволяє в режимі он-лайн контролювати кордон і оперативно реагувати на його порушення. Інженерно-технічне облаштування ми здійснюємо відповідно до Плану, затвердженого Урядом у травні 2015 року. Наприкінці минулого року (28.12.2016) Уряд вніс корективи.

Ділянку відділу «Дергачі» на Харківщині ми використовували як полігон для випробовування технічних новинок. Зазначений проект фінансується з Держбюджету. Зараз завершуються планові заходи у Харківській області, розпочато – у Сумській та Луганській. Впродовж 2015–2016 років облаштовано понад 273 кілометрів протитранспортних ровів (2016 рік – 47 кілометрів); 47 кілометрів контрольно-слідових смуг; 83 кілометрів загороджувального паркану (2016 рік – 11 кілометрів); 153 км рокадних доріг (2016 рік – 48 кілометрів); придбано 4 бойові рухомі модулі; обладнано комплексну систему захисту та контролю кордону на більшій частині ділянки в межах Харківської області.

На початку квітня, тільки-но дозволили погодні умови, роботи на більшості ділянок відновилися. 2017 року для реалізації Плану бюджетом передбачено 200 мільйонів гривень, з яких наразі отримано 30 мільйонів. Якщо порівнювати з попередніми роками, то бачимо, що 2015 року з Держбюджету було виділено 400 мільйонів гривень, що склало 40 відсотків запланованого (передбачено 989,6 мільйонів гривень). 2016 року виділено 200 мільйонів гривень, що склало 17 відсотків запланованого (передбачено 1мільярд 205,2 мільйонів гривень).

Систему «інтелектуального кордону» високо оцінили і наші колеги з інших країн та представники місій ЄС, що працюють в Україні. Зараз дуже схожі проекти реалізовують Литва, Латвія, Естонія та Польща. Ефективність підтверджується і тим, що після встановлення системи візуально-технічного спостереження на ділянці відділу «Дергачі» кількість порушень кордону фактично зведена до нуля.

– Минулого року Держприкордонслужба вже вдруге за історію своєї розбудови відмовилася від строкової служби. Як це вплинуло на ситуацію з кадрами? Чи вистачає прикордонників для несення служби і захисту кордону держави?

– У нас вистачає сил і засобів для виконання всіх поставлених завдань. Досягати ефективності в охороні кордону нам вдається за рахунок раціонального використання наявної техніки та озброєння, а також маневрів силами й засобами. Тобто основні зусилля ми зосереджуємо там, де це зараз найбільш необхідно і виправдано. В зоні АТО ми створили новий – Краматорський загін та розгорнули комендатуру швидкого реагування. Такі ж мобільні і належним чином озброєні підрозділи розгорнуті на півдні України та на заході. Разом вони складають основу нашого бойового резерву. Так, минулого року ми тимчасово повернулися до практики набору солдатів строкової служби. Загалом лави прикордонників поповнили близько чотирьох тисяч військовослужбовців. Після базової підготовки усі вони направлені до підрозділів кордону. Жоден із них не потрапив до зони АТО. Необхідність набору строковиків була продиктована очікуваною демобілізацією знач­ної кількості військовослужбовців п’ятої та шостої хвилі. Відповідно, ми не могли допустити зниження ефективності охорони кордону. Однак після того, як за сприяння Президента України, Міністра МВС, Уряду та небайдужих народних депутатів прикордонникам суттєво підвищили грошове забезпечення кількість охочих проходити службу за контрактом в ДПСУ помітно зросла. Як наслідок, ми не будемо продов­жувати практику набору солдатів строкової служби. Зараз у цьому немає необхідності.

До речі, понад 10 відсотків військовослужбовців-строковиків виявили бажання проходити службу в ДПСУ вже на контрактній основі. Я вважаю, що це непоганий результат.

– Останнім часом соціальні мережі накривають хвилі коментарів, пов’язаних із заборонами на в’їзд іноземців з боку прикордонників. Скільком росіянам поставлено цю заборону минулого та цього року і скільки з них – російські актори чи співаки (відомі люди)?

– Державна прикордонна служба діє виключно в межах своїх повноважень і в інтересах держави. Свої дії ми чітко координуємо із СБУ, Національною поліцією та іншими правоохоронними органами. Порядок заборони в’їзду в Україну для іноземців визначений Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».

Минулого року органи охорони кордону заборонили в’їзд в Україну 5379 іноземцям. 1239 з них – громадяни Російської Федерації. Нинішнього року загальна кількість заборон вже сягнула майже 2,5 тисячі. 616 із них – це громадяни РФ. Що ж стосується артистів та інших публічних діячів з Росії, то на цей момент їх близько 40 осіб.

– Повертаючись до питання підняття грошового забезпечення персоналу і зацікавленості людей у службі на державному кордоні, як Ви оцінюєте власне фінансування грошового забезпечення та технічного оснащення відомства? Яку іноземну допомогу отримує ДПСУ цього року?

– У державному бюджеті України на 2017 рік обсяг видатків, передбачених для Держприкордонслужби, становить 7 мільярдів 063,2 мільйонів гривень: за загальним фондом – 7 035,3 мільйонів гривень;

за спеціальним фондом – 27,9 мільйона гривень.

У структурі загального фонду бюджету: 6 мільярдів 122,9 мільйона гривень – на видатки споживання (87 відсотків); 912,4 мільйона гривень – на видатки розвитку (13 відсотків). Обсяг бюджету складає 27,5 відсотка від запиту на 2017 рік, подано потребу до МВС на суму 25 мільярдів 557,1 мільйона гривень.

Щодо грошового забезпечення – на сьогодні прикордонники очікують збільшення грошової винагороди за участь в АТО, як це визначено Главою Держави. На жаль, через обмеженість фінансових ресурсів, такого рівня виплат поки що не досягнуто. Проте ми спільно з Міністерством фінансів робимо усе, щоб вже до Дня прикордонника вирішити це питання.

Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман надав відповідне доручення щодо прискорення вирішення цього питання. Водночас вже найближчим часом, не чекаючи змін до бюджету, плануємо розпочати виплату підвищеної винагороди за участь в АТО шляхом помісячного перерозподілу коштів.

Стосовно додаткових коштів на технічне оснащення – з метою виконання заходів з підвищення обороноздатності і безпеки держави, для покращення матеріально-технічного забезпечення прикордонного відомства Адміністрація Держприкордонслужби звернулася до Верховної Ради України, Ради національної безпеки і оборони України, Міністерства внутрішніх справ із проханням виділення додаткових асигнувань за рахунок коштів, конфіскованих за корупційні правопорушення у сумі 500 мільйонів гривень.

У разі виділення додаткових коштів ці асигнування будуть спрямовані на закупівлю озброєння, боєприпасів, броньованої, спеціальної автомобільної та інженерної техніки, модернізацію вертольотів та корабельно-катерного складу Морської охорони.