Вже другий рік поспіль українські прикордонники зустрічають своє професійне свято в бойових порядках. Події в Криму та на Донбасі дали поштовх не лише до пошуку нових підходів в організації служби та реформування системи охорони державного кордону. Вони стимулювали зміну пріоритетів і переосмислення цінностей кожним представником п’ятдесятитисячного колективу. Трагічні уроки засвоюються швидко, і сьогодні прикордонне відомство готове до виконання завдань у нових умовах, має низку серйозних напрацювань та стратегічні плани на майбутнє. Про це піде мова в інтерв’ю з Головою Державної прикордонної служби генерал–лейтенантом Віктором Назаренком.

 

 

Вже другий рік поспіль українські прикордонники зустрічають своє професійне свято в бойових порядках. Події в Криму та на Донбасі дали поштовх не лише до пошуку нових підходів в організації служби та реформування системи охорони державного кордону. Вони стимулювали зміну пріоритетів і переосмислення цінностей кожним представником п’ятдесятитисячного колективу. Трагічні уроки засвоюються швидко, і сьогодні прикордонне відомство готове до виконання завдань у нових умовах, має низку серйозних напрацювань та стратегічні плани на майбутнє. Про це піде мова в інтерв’ю з Головою Державної прикордонної служби генерал–лейтенантом Віктором Назаренком.

 

 

 

– Вікторе Олександровичу, наскільки відчутними є зміни, що відбулися в ДПСУ?

– Без сумніву, цей період був для нас найскладнішим за весь час існування незалежної України. Анексія Криму, дестабілізація обстановки на  сході  країни та військова агресія Росії – ці фактори змусили відомство оперативно продукувати нову стратегію діяльності, яка б відповідала новим викликам і загрозам та давала можливість адекватно реагувати на обстановку. Нам довелося одночасно змінюватися, навчатися та вдосконалюватися в надскладних умовах. А це, повірте, величезне випробування для відомства, що останні два десятиріччя будувало свою стратегію винятково з позиції правоохоронного органу мирного часу. На початку минулого року все змінилося. І лише завдяки згуртованості всього колективу, мужності й самовідданості кожного прикордонника відомство трансформувалося. Нам вдалося багато чого досягти та нарешті усвідомити, що головна наша сила – у згуртованості. У результаті ми вийшли на визначені Президентом та штабом АТО рубежі й побудували в смузі безпеки вздовж лінії бойових зіткнень надійну та ефективну систему оборони і контролю. Сьогодні Служба має необхідну зброю, бронетехніку, готова до дій при загостренні обстановки. Наш персонал пройшов підготовку та, що важливо, мотивований на якісне виконання поставлених завдань. Красномовним показником цього слугують цифри. Лише впродовж 2015 року прикордонники в межах зони АТО затримали понад 200 осіб, причетних до діяльності незаконних злочинних угруповань, виявили 25 одиниць зброї, понад 2 700 боєприпасів, більше 11 мільйонів гривень, які приховано провозилися через лінію розмежування, затримали товарів на суму майже 200 млн. гривень. Звісно, залишається багато проблем, які потрібно вирішити. Практично щодня змінюється обстановка на сході країни. Але я впевнений, що з такими професіоналами – справжніми патріотами, які зараз проходять службу в лавах нашого відомства, ми зможемо успішно виконати усі поставлені завдання.

 

– Концепція розвитку Держприкордонслужби до 2015 року була спрямована на розвиток відомства передусім як правоохоронного органу. Зараз акценти зміняться?

– Передусім хочу наголосити: Державна прикордонна служба не відступає від визначених принципів становлення та розвитку у статусі правоохоронного органу. Це наш європейський вибір і принципова позиція, схвалена на державному рівні. Ми не збираємося відмовлятися від позитивних здобутків, досягнутих за весь період діяльності Служби. Однак сьогодні, з появою нових загроз, ми маємо бути готовими адекватно реагувати на всі зовнішні й внутрішні виклики та відповідно коригувати питання розвитку відомства на всіх напрямках. Нині в нашій державі завершується розроблення трьох  стратегічно важливих у сфері національної безпеки документів. Це Стратегія національної безпеки, Воєнна доктрина та Концепція розвитку сектору безпеки і оборони. Усі вони розраховані на період до 2020 року. В розробці всіх цих документів наше відомство бере активну участь у складі робочих груп. Таким чином, ми від самого початку заклали фундамент нашого подальшого розвитку в якості невід’ємного сегмента забезпечення національної безпеки держави.

Триває робота над нашими відомчими документами: Стратегією розвитку Державної прикордонної служби України і Державною цільовою правоохоронною програмою «Облаштування та реконструкція державного кордону» після 2015 року. Вони передбачені Планом дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України і нам у цьому активно допомагають експерти Консультаційної місії ЄС для сприяння реформі  сектору  цивільної безпеки в Україні (EUAM Ukraine). Даними документами визначено основні цілі й завдання Держприкордонслужби до 2020 року та шляхи їх вирішення. У кінцевому результаті ми маємо мінімізувати загрози прикордонній безпеці та забезпечити готовність держави до охорони майбутніх зовнішніх кордонів ЄС.

Реформування Служби здійснюватиметься поетапно. Зокрема, на першому етапі (до кінця 2017 року) планується побудувати систему охорони державного кордону на східній та південній ділянках з урахуванням як реальних, так і потенційних воєнних загроз. Це передбачає суттєве збільшення щільності їх охорони, створення системи інженерних споруд, зменшення ділянок відповідальності діючих і розгортання нових підрозділів з відповідною інфраструктурою, модернізацію системи висвітлення надводної обстановки, технічне переоснащення, оновлення складу Морської охорони та парку авіаційної техніки тощо.

Крім цього, на першому етапі планується організація спільної оперативної охорони кордону з державами – членами ЄС. Це спільні контроль і патрулювання, обмін інформацією, аналіз ризиків, співпраця оперативних органів тощо. Велику увагу буде приділено підвищенню боєздатності ДПСУ шляхом удосконалення системи комплектування особовим складом, модернізації усіх технічних засобів та формування сучасної системи логістики.

 

– Наскільки сьогодні міцні наші позиції в зоні розмежування, на кордоні з Російською Федерацією та на адмінмежі з Кримом?

– Не забуваймо, що впродовж останніх двох  десятиріч  інженерне облаштування українсько-російського кордону та укріплення позицій не входило до переліку визначених державою пріоритетів. Традиційно вважалося, що Росія – наш мирний сусід. Помилковість цих підходів ми відчули під час анексії Криму та в період розвитку подій на Донбасі, де за легковажність довелося заплатити надзвичайно високу ціну.

У березні – травні минулого року Держприкордонслужба на межі зусиль намагалася завадити проникненню на територію України з Росії військових найманців, зброї, техніки та засобів терору. Однак зробити це на той час вже було практично неможливо, зокрема й через відсутність належних інженерних споруд, перешкод для руху техніки й живої сили, а також недосконалість системи оперативного та технічного контролю. Даний жорстокий урок ми засвоїли дуже добре і тепер робимо все можливе, аби подібна ситуація не повторилася. Саме це ставилося за мету при розробці Плану заходів щодо інженерно-технічного облаштування українсько- російського державного кордону, територій, прилеглих до районів проведення антитерористичної операції та Автономної Республіки Крим, який вже затверджено Урядом. У ньому враховано досвід провідних країн, а також напрацювання вітчизняних інженерів і зброярів. Згідно з Планом близько двох тисяч кілометрів українсько-російського державного кордону, територій, прилеглих до районів проведення АТО та Криму буде обладнано системою, яка складається з декількох ліній захисту. Це інженерні та фортифікаційні споруди, технічні засоби контролю й компоненти вогневого захисту, що дозволить проводити ефективний моніторинг кордону і мінімізує ймовірність його безконтрольного порушення.

 

– Як вшановує відомство героїв-прикордонників, які віддали за наше європейське майбутнє  власне життя?

– Впевнений, що наступні покоління ще дадуть належну оцінку подвигу українських військових. Державна прикордонна служба вже втратила в цій неоголошеній війні 63 своїх найкращих товаришів. І зараз усе, що ми робимо, – для того, аби кількість втрат не збільшувалася. Ми не можемо повернути матерям їхніх синів, однак зобов’язані робити все можливе, щоб вони не залишалися наодинці зі своїм болем і проблемами. Основна робота у цьому напрямку ведеться на рівні прикордонних загонів, однак якщо вона виходить за межі їх компетенції, тоді підключається Колегія Держприкордонслужби. Відзначу, що ми завжди підтримуємо всі ініціативи, які стосуються допомоги сім’ям загиблих. Це і соціальна допомога, і робота з увічнення пам’яті героїв-прикордонників, і відкриття меморіальних знаків та Алей Слави у них на батьківщині, а також популяризація їхнього подвигу в суспільстві.

Усього у нас близько 200 членів родин загиблих, яких необхідно забезпечити усіма гарантованими державою правами. Більшості з них сьогодні вже призначено пенсії. Інші почнуть отримувати виплати найближчим часом. Що стосується надання родинам житла, хочу повідомити, що Служба тримає це питання на постійному контролі. Із 19 сімей загиблих, які мали право на отримання житла від ДПСУ, 11 вже його отримали. Стосовно решти восьми ми направили відповідні документи в Мінекономрозвитку і, сподіваюся, незабаром це питання буде вирішено.

 

– Ще одна болюча тема. Який наразі стан справ щодо пошуку зниклих безвісти прикордонників і тих, хто потрапив у полон?

– Моя позиція як керівника відомства – незмінна: кожен військовослужбовець повинен бути знайдений. Ми не маємо права на спокійне життя, доки хоча б одна людина перебуває в полоні у ворога, а останнє тіло героя не поховано з усією належною пошаною. Для цього на початку грудня минулого року ми створили робочу групу, що займається розшуком військовослужбовців-прикордонників. До неї увійшли посадові особи підрозділів АДПСУ, а також представники прикордонної профспілки, комітету ветеранів, Громадської ради при ДПСУ, деяких громадських організацій. Ми також активно  співпрацюємо  з представниками «Міжвідомчого центру допомоги громадянам у питаннях звільнення полонених, заручників і віднайдення зниклих безвісти», який діє при Службі безпеки України, «Офіцерським корпусом» та пошуковцями спілки «Народна пам’ять». Нещодавно підключили до цієї роботи і Місію ОБСЄ. Крім цього, намагаємося використовувати всі доступні засоби, зокрема й неформальні контакти з людьми, які проживають на підконтрольній терористам території. Це вимушений крок заради встановлення істини.

Щотижня в четвер ми запрошуємо родичів прикордонників на селекторні наради, що проходять в режимі відеозв’язку. Ми нічого не приховуємо, бо вважаємо, що близькі люди мають знати, чим займається група. Часто вони самі надають нам нову інформацію. Звичайно, це дуже непроста, тривала й почасти болісна робота. Ми чудово розуміємо, що жодна гучна заява чи офіційний звіт не притамує горе батьків і дружин зниклих бійців, однак запевняю: відомство й надалі робитиме усе можливе для їх пошуку.

 

– Вікторе Олександровичу, торік Ви очолювали міжвідомчу групу з оформлення так званого російського гумконвою, де мали змогу особисто переконатися у «гостинності» північно-східних сусідів. Відтоді каравани їхніх вантажівок постійно вдираються до України. На фоні такого безпрецедентного нехтування всіма міжнародними нормами чи підтримує ДПСУ якісь стосунки з російськими колегами?

– До російської агресії у нас були нормальні робочі стосунки, однак тепер ми їх практично повністю припинили. На даний момент лише здійснюємо службову переписку та маємо вимушені контакти, переважно через МЗС. Сьогодні українська прикордонно-митна міжвідомча група перебуває в російському  пункті  пропуску «Донецьк» і  здійснює  візуальний  огляд  так  званих «гуманітарних вантажів». Це – початковий етап у рамках складного процесу відновлення контролю над українським кордоном, передбаченого пунктом 11 Мінських домовленостей. На даний момент в Україну вже прослідувало 27 так званих «гуманітарних караванів». І хоча кожен із них нараховував сотні вантажівок, лише 34 автомобілі з першого «конвою» було оформлено відповідно до норм міжнародного та вітчизняного законодавства. Інші машини йшли або взагалі без будь-якого огляду, або ми здійснювали лише візуальний огляд без виконання контрольних функцій. Принагідно зазначу, що нашим співробітникам там дуже нелегко через постійний моральний і психологічний тиск.

 

– Сьогодні головна тема прикордонних месиджів – діяльність ДПСУ в «гарячих» регіонах. Проте завдання Служби – це забезпечення надійної охорони усіх ділянок держкордону. Розкажіть, які проблеми тут існують, чи не позначилися воєнні дії на якості охорони державного рубежу в цілому?

– Звичайно, війна вплинула на діяльність наших органів і підрозділів по всьому периметру державного рубежу. Насамперед тому, що військовослужбовці, які проходять службу на інших ділянках, залучаються до виконання завдань у зоні проведення АТО. На даний момент майже одинадцять тисяч наших бійців пройшли бойове хрещення. Половина з них вже отримала статус учасника АТО. Однак відзначу, що при всьому негативі ці люди здобули неоціненний досвід, насамперед як фахівці та патріоти. Крім цього, сьогодні на більшості ділянок охорона кордону здійснюється в посиленому режимі. Це викликано тим, що існує постійна загроза проникнення на територію України диверсантів, терористів, торгівців зброєю та боєприпасами, інших осіб, які можуть дестабілізувати ситуацію в нашій країні. Це вимагає додаткових зусиль і не дозволяє ні на хвилину втрачати пильність.

Наведу лише один приклад. У період травневих свят було відмовлено у в’їзді в Україну 109 представникам байкерського руху – переважно громадянам країн Західної Європи. Ми мали інформацію з високим ступенем вірогідності про зв’язки деяких з них з російськими ультранаціоналістичними організаціями і наміри здійснити провокації у кількох великих містах. При цьому байкери їхали в нашу країну через пункти пропуску на заході, півночі та півдні країни. Тому незважаючи на те, що основна наша увага спрямована на забезпечення захисту та оборони східного кордону, якість охорони інших ділянок ні в якому разі не повинна знижуватися.

Це прекрасно усвідомлює і Адміністрація Держприкордонслужби, і керівники регіональних управлінь. На виконання завдань, визначених Президентом України, ми суттєво посилили заходи з протидії злочинності на державному кордоні. Так, з початку нинішнього року через кордон (без урахування лінії розмежування в зоні АТО) було пропущено 25,5 млн. осіб та 6,5 млн. одиниць транспорту, затримано більше шести тисяч порушників кордону, понад тисячу незаконних мігрантів, вилучено майже 300 одиниць зброї, понад три тисячі боєприпасів, 75 кілограмів наркотиків і контрабанди на суму майже 140 мільйонів гривень. Як бачите, своїх позицій ми не втрачаємо.

 

– У квітні прийнято закон про збільшення чисельності Держприкордонслужби на три тисячі військовослужбовців. Як буде використано цей ресурс?

– Враховуючи військово-політичну обстановку в країні, Верховна Рада України 9 квітня цього року ухвалила закон щодо збільшення граничної чисельності Служби на 3000 військовослужбовців. Це дасть нам змогу створити потужні резерви, основним завданням яких буде як оборона, так і охорона державного кордону. Наразі в Адміністрації Держприкордонслужби опрацьовано пропозиції щодо розгортання нових структурних одиниць – прикордонних підрозділів швидкого реагування. Саме вони мають стати основою системи охорони на найбільш загрозливих напрямках та елементом посилення прикордонних загонів у разі різкої зміни обстановки. Ці підрозділи також виконуватимуть завдання з локалізації кризових ситуацій на кордоні, припинення збройних конфліктів та інших провокацій, а також братимуть участь у боротьбі з диверсійно-розвідувальними групами. Усього планується створити шість підрозділів, кожен з яких буде здатний у найкоротші терміни оперативно прикрити ділянку кордону до 18 кілометрів та не допустити прориву противника. Перші три підрозділи швидкого реагування з’являться вже до кінця нинішнього року.

 

– За якими принципами формуватиметься особовий склад цих підрозділів, адже завдання, що на них покладаються, вимагають особливої підготовки та певного досвіду?

– Звичайно, фахова підготовка стоїть на першому місці, адже люди не лише повинні бути готовими діяти в бойових умовах, а й мати необхідні знання та вміти користуватися новітньою зброєю. Перевага при комплектуванні надаватиметься тим, хто вже має досвід участі в антитерористичній операції. Також будемо комплектувати новостворені підрозділи мобілізованими військовослужбовцями після проходження ними відповідного навчання. Підготовка проводитиметься на базах Національної академії та у навчальних центрах Державної прикордонної служби і Збройних Сил України.

 

– Як у Службі організовано співпрацю з волонтерськими організаціями і як Ви особисто оцінюєте рівень такої  співпраці?

– Рік, що минув від початку воєнних дій, продемонстрував усім нам, яким патріотичним, безкорисливим і самовідданим є український народ. Найяскравішим прикладом цього є надзвичайний підйом волонтерського руху. Допомога волонтерів дійсно є неоціненною для українських прикордонників. Немає жодного підрозділу в зоні АТО чи на адмінмежі з окупованим Кримом, куди б вона не надходила. Хочу висловити усім щиру вдячність за це, адже їхній внесок, безперечно, дозволив нам вистояти у ці важкі часи. До прикладу, на початок АТО прикордонні підрозділи мали лише 524 бронежилети, а кевларові шоломи тоді були просто розкішшю. Але завдяки наполегливій роботі державних інститутів, волонтерів і міжнародно-технічній допомозі дуже швидко ситуацію вдалося виправити. Сьогодні наше відомство має понад 15,5 тисячі бронежилетів не нижче четвертого класу захисту та понад дев’ять тисяч кевларових кулезахисних шоломів. Як я вже говорив, при Адміністрації працює Громадська рада, до якої входять і волонтерські організації. Так що наша співпраця триває, волонтери продовжують підтримувати «зелених кашкетів», і таким чином роблять вагомий внесок у справу захисту кордонів.

 

– Одним із найактуальніших питань на сьогодні є протидія корупції в державних органах. Чи відбувається очищення лав відомства від співробітників, котрі дискредитують професію прикордонника?

– Коли на Донбасі гинуть наші бойові побратими, ніхто не має права ганьбити їхній подвиг. Протидія корупції – це сьогодні, без перебільшення, другий фронт. Тому викорінення таких явищ, як хабарництво, зловживання владою, протекціонізм, порушення інших вимог антикорупційного законодавства є для нас пріоритетним. Лише протягом першого кварталу нинішнього року в підрозділах Держприкордонслужби задокументовано та внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24 кримінальні правопорушення, скоєні персоналом відомства. До адміністративної відповідальності за вчинення корупційних правопорушень притягнуто п’ять посадових осіб органів охорони державного кордону. Підрозділи внутрішньої та власної безпеки провели більш як півтисячі перевірок порядку несення служби, ініціювали 440 розслідувань, за результатами яких притягнуто до дисциплінарної відповідальності майже шістсот осіб. Запевняю, що жодного встановленого факту протиправних діянь не було приховано і всім їм буде надано принципову правову оцінку.

 

– Ні для кого не є секретом, що прикордонники зараз мають один із найнижчих серед усіх військових формувань рівень грошового забезпечення, виконуючи при цьому стратегічні в системі державної безпеки завдання. Чи буде в найближчому майбутньому ліквідовано цю диспропорцію?

– Сьогодні наша країна переживає не найкращі часи, і це не може не позначитися на економіці. У Держбюджеті для нашого відомства на 2015 рік передбачено 4 млрд. 446 млн. гривень. Це на 16% більше, ніж минулого року, однак з урахуванням тих викликів, які на сьогодні стоять перед нами, цього недостатньо. Водночас хочу підкреслити, що підвищення грошового утримання військовослужбовців до рівня Збройних Сил ми визначили для себе пріоритетним завданням. Насамперед це стосується ліквідації вказаної диспропорції в рівнях грошового забезпечення прикордонників, які беруть участь в антитерористичній операції. Зокрема, з вересня 2014 року завдяки встановленню надбавок і премій військовослужбовцям, які проходять службу в Луганському та Донецькому прикордонних загонах, Маріупольському загоні Морської охорони, оперативно-військових відділах Східного регіонального управління з місцем дислокації на території Донецької та Луганської областей та бійцям, направленим для участі в АТО у складі ОБПК, прикордонних комендатур, мобільних прикордонних застав, рівень грошового забезпечення збільшено удвічі. Таким чином, з урахуванням виплати винагороди за участь в АТО згідно з постановою Кабінету Міністрів України прикордонник отримує тут стільки ж, скільки й військовослужбовець ЗСУ на рівнозначній посаді.

Що стосується інших ділянок, то тут військовослужбовцям грошове забезпечення було збільшено залежно від військового звання та вислуги років у середньому на 150–250 гривень за рахунок збільшення на 30% розміру премії. Ми активно співпрацюємо з Міністерством фінансів України і сподіваємося, що незабаром диспропорцію в оплаті буде усунено.

 

– Як вирішуються житлові питання, зокрема і стосовно тих, хто повернувся із зони бойових дій?

– Нинішнього року Державним бюджетом на будівництво житла передбачено 60 мільйонів гривень, які будуть спрямовані на будівництво та реконструкцію 16 відомчих об’єктів житлового призначення. Дев’ять із них, які вже мають високу ступінь готовності, планується ввести в експлуатацію найближчим часом. Це дозволить забезпечити житлом родини прикордонників, насамперед тих, які задіяні в проведенні антитерористичної операції, 252 квартирами та 24 кімнатами у відомчих гуртожитках.

Станом на початок травня оформлено декларації про готовність об’єктів до експлуатації та передано на розподіл 48 квартир та 11 кімнат. З них 40 квартир – у місті Чоп, 8

у відділі прикордонної служби «Млачівка» Житомирського загону та 11 кімнат в ОКПП «Київ». Крім того, нинішнього року із спеціального фонду два з половиною мільйони гривень буде спрямовано на будівництво об’єктів житла у рамках програми транскордонного співробітництва «Україна – Польща – Білорусь».

Про те, що житлове питання Служба тримає на постійному контролі, свідчить факт, що тільки у військовому містечку в Бортничах за останні роки введено в експлуатацію три гуртожитки на 100 квартир та 68 кімнат з їдальнею. У перспективі тут планується побудувати житловий комплекс з п’яти будинків на 404 квартири для сімей прикордонників Київського гарнізону.

 

– І на завершення. Що б Ви побажали всім прикордонникам та їхнім родинам у переддень професійного свята?

– На жаль, нинішній День прикордонника наше відомство зустрічає із непоправними втратами. Ми низько схиляємо голови перед Героями, які віддали життя, виконуючи священний обов’язок. Вічна їм пам’ять і слава.

Усім охоронцям рубежів держави – солдатам, генералам, службовцям – хочу подякувати за мужність, витримку та відданість своїй професії. Саме завдяки вашій щоденній праці ми успішно виконуємо всі поставлені завдання. Саме від вас залежить доля й майбутнє країни. Окремо дякую ветеранам, волонтерам та рідним наших воїнів за допомогу та підтримку, без якої нам було б украй важко. Бажаю всім вам міцного здоров’я, миру, добробуту, стійкості духу та нових звершень в ім`я нашої незалежної Держави!