– Прикордонники Естонської та Литовської Республік мають значний досвід в охороні морської та річкової ділянок. В Естонії ця частина кордону складає тисячу кілометрів, – розпочинає розмову полковник Петрова, коментуючи нещодавні поїздки наших делегацій у країни Балтії. – Для нас було вкрай важливо обмінятися досвідом із зарубіжними колегами у цій сфері. Нагадаю, що Державна прикордонна служба почала комплексну реформу Морської охорони. І досвід сусідів, зокрема естонських та литовських колег – вкрай важливий. Крім того, нас цікавить організація служби на суходолі, технології, якими користуються прикордонники цих країн на ділянках, що межують з Росією.

– Минулого року через українсько-польський кордон прослідували 23 млн осіб та 7 млн транспортних засобів – красномовні цифри. Нещодавно відбулася зустріч керівників прикордонних відомств України та Польщі. На чому була зосереджена основна увага на цих переговорах?

– Якщо продовжити аналіз ситуації наукраїнсько-польському кордоні, який має протяжність більше 540 км, то варто сказати, щоза згаданий період в шість разів зросла кількість спроб переміщення викраденого автотранспорту через спільну ділянку кордону, у півтора раза виросла кількість бажаючих перетнути кордон за підробленими чи недійсними документами, на третину збільшилася кількість виявлених недійсних паспортів. Крім того, зафіксовано зростання на 18% кількості спроб порушення кордону нелегальними мігрантами.

Тому серед основних загроз на спільному кордоні Петро Цигикал та його польський колега Томаш Прага відмітили незаконну міграцію. На другому місці – незаконне переправлення тютюнових виробів через державний кордон. Окремо сторони обговорили активізацію протиправної діяльності з незаконного вивезення з України бурштину. Минулого року було вилученого 412 кг цього каміння, що майже в 1,5 раза більше ніж за 2016-й. Протидіяти загрозам на кордоні можна шляхом удосконалення взаємодії та поглиблення взаємної довіри. В першу чергу це стосується обміну інформацією. Зараз існують два консультаційні пункти: «Краківець – Корчова» і «Дорохуськ – Ягодин». Їхня робота розпочалася ще в 2004 році, але ефективність щодо швидкого обміну даними дозволяє запобігати проявам злочинності на кордоні, як в пунктах пропуску, так і поза ними. Очільники прикордонних відомств вирішили провести консультації експертів щодо розширення повноважень цих підрозділів і відповідно сфери співпраці.

– В цьому аспекті варто сказати про спільний прикордонний контроль, що здійснюється у кількох пунктах пропуску з польського боку

– Це питання завжди було актуальним у нашій роботі з польськими колегами. І воно теж обговорювалося на зустрічі керівників прикордонних відомств. Нагадаємо, що спільний контроль на території Польщі, відповідно до Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Польща, діє вже понад 17 років. Він здійснюється в автомобільних пунктах пропуску «Устилуг – Зосин», «Смільниця – Кросценко», «Грушів – Будомєж», «Угринів – Долгобичув» та залізничному – «Хирів – Кросценко». Нині ця практика показала себе виключно з позитивної сторони, враховуючи навантаження, що припадають на правоохоронців обох країн у вигляді пасажиро-транспортного потоку або протидії незаконним діям. Одна з новацій – обговорення організації спільного з польськими прикордонниками контролю і на українській території. Це підкреслює рівень довіри до нас як до рівних партнерів.

– Рівень довіри, визначається, зокрема, конкретними прикладами у вигляді спільних операцій або гучних затримань. Які переконливі факти можна навести?

– В цьому сенсі відзначимо рівень роботи та взаємодії оперативних органів обох країн. Цю тему теж обговорювали на зустрічі. Один з яскравих прикладів – проведення в минулому році спільної операції, до якої крім України та Польщі були залучені правоохоронці Литви та Великобританії. Тоді було ліквідовано міжнародний канал з переправлення до Західної Європи наших громадян з метою трудової експлуатації. В результаті були затримані організатор та члени злочинного угрупування, які перебували у Литві.

А в цьому році спільними зусиллями оперативних структур України, Польщі та Молдови ліквідовано фабрику з виробництва контрафактних сигарет та міжнародне злочинне угруповання, що займалося цим криміналом.

– Юліє Михайлівно, недавно у Братиславі відбулося засідання Головних Прикордонних Уповноважених України та Словацької Республіки. Що обговорювали на цій зустрічі?

– Темою засідання був широкий спектр напрямків співпраці. Керівники прикордонних відомств окремо відзначили, що основними загрозами на спільній ділянці й надалі залишається нелегальна міграція. Особливе занепокоєння викликає активізація так званого в’єтнамського каналу та контрабанда тютюнових виробів. Варто згадати численні протизаконні спроби використання літаючих апаратів або сплав по прикордонних водоймах.

– На відміну від польської ділянки, на словацькій поки немає консультативних пунктів, через які можна було б оперативно реагувати на ситуацію?

– Це правда, на зустрічі обговорювали і це питання. Головний Прикордонний Уповноважений Словацької Республіки полковник Ладіслав Чемі підкреслив, що майбутній контактний пункт повинен функціонувати в інтересах прикордонного, митного та поліцейського відомств обох країн.

Слід зазначити, що на українсько-словацькому кордоні несуть службу спільні патрулі. Під час зустрічі Петро Цигикал та Ладіслав Чемі відмітили, що саме такий формат взаємодії є ефективним інструментом запобігання нелегальній міграції та допомагає в протидії транскордонній злочинній діяльності. Минулого року проведено 189 спільних патрулювань українсько-словацького кордону. А для підвищення фахової підготовки осіб, залучених до патрулювання, очільники відомств домовились проводити спеціальні стажування персоналу для несення служби в спільних нарядах.

У цьому аспекті варто нагадати один з напрямів співпраці у сфері підготовки персоналу. Так щорічно проводиться мовне стажування для курсантів Національної академії Держприкордонслужби в середній спеціальній школі Поліцейського Корпусу міста Кошице, що дає змогу підвищувати професіоналізм правоохоронців і покращує добрі відносини між нашими відомствами.

– Спільний прикордонний контроль вже показав свою ефективність на польському сегменті. А як на словацькій ділянці?

– Так, це було однією з тем зустрічі у Братиславі. Головні прикордонні Уповноважені України та Словацької Республіки обговорили стан підготовки до запровадження прикордонного контролю в спільних пунктах пропуску. Вони позитивно відмітили роботу експертів щодо переговорного процесу стосовно узгодження проекту Угоди про співробітництво під час контролю осіб, товарів і транспортних засобів, які перетинають державний кордон у спільних пунктах пропуску. Полковник Ладіслав Чемі зазначив, що після остаточного узгодження проекту цієї Угоди, документ буде направлено до Європейської Комісії для отримання юридичної експертизи.

Прикордонний контроль у спільних пунктах пропуску запроваджується в рамках домовленостей Президента України та президентів країн «Вишеградської четвірки» щодо організації нового формату співпраці, зокрема у сфері організації безпеки. І цей процес має відповідати вимогам законодавства Європейського Союзу.

– На початку запровадження безвізового режиму у суспільстві були побоювання щодо масового повернення наших громадян прямо з кордону. Яку роль у цьому відіграла співпраця між правоохоронцями України та колегами з інших силових структур?

– До початку введення безвізового режиму між Україною та ЄС готувалася вся країна, в інформаційному полі лунали і песимістичні прогнози. З метою розвіювання побоювань і прозорого висвітлення подій ми запросили Агенцію Frontex підтримати Україну під час важливого історичного моменту. В рамках спільної операції «Координаційні пункти» Агенція направила 19 експертів-радників держав-членів ЄС в одинадцять пунктів пропуску, які протягом першого місяця працювали поруч з українськими прикордонниками. Тому позитивні результати впровадження безвізового режиму з ЄС були очевидні не тільки в Україні, але і Європейському Союзі.

Так само в цьому році під час проведення Фіналу Ліги Чемпіонів УЄФА, за нашим запитом, Frontex направила двох іспанських офіцерів прикордонної поліції для підтримки українських прикордонників під час зустрічі вболівальників.

– Ви згадали Frontex, Європейську Агенцію прикордонної та берегової охорони. Як у сьогоднішніх реаліях будується робота з такого роду інституціями? Які є результати?

– Що стосується Frontex, то між нею та АДПСУ діє план співпраці за основними напрямками: аналіз ризиків, підготовка персоналу та операції на кордоні. Протягом двох останніх років 47 представників Служби взяли участь у двадцяти спільних операціях Frontex.

Кількість таких операцій збільшується, однак вони зводяться до обміну статистичною інформацією та досвідом без технічної та оперативної підтримки. Європейські та українські прикордонники мають статус спостерігачів.

Щодо співпраці з іншими європейськими інституціями, то за останні два роки проведено дві міжнародні конференції з питань інтегрованого управління кордонами за участі керівників та високопосадовців прикордонних відомств Білорусі, Латвії, Литви, Молдови, Угорщини, Словаччини, Польщі, Естонії, Туреччини, Грузії, Румунії, а також керівників представництва МОМ в Україні і Білорусі, місій EUBAM, EUAM, ОБСЄ в Україні, представників ЄС, США та Frontex.

В рамках співробітництва з Консультативною місією ЄС з реформування цивільного сектору безпеки (EUAM) започатковано практику проведення щоквартальних зустрічей Групи з надання підтримки з прикордонного менеджменту – BMAG. Це унікальна платформа, яка використовується з метою підвищення іміджу прикордонного відомства та поширення серед міжнародних партнерів реальної інформації щодо стану реформування відомства.

Особлива домовленість з ЄС – це перший в історії ДПСУ Twinning-проект у сфері інтегрованого управління кордонами. Його підсумки будуть у жовтні, про що ми обов’язково поінформуємо громадськість.

– Міжнародна технічна допомога – один з прикладів підтримки нашого відомства на шляху реформ. Як рухається цей процес?

– Якщо говорити мовою цифр, то за минулий рік реалізовано 19 проектів міжнародної технічної допомоги. Вони стосувались усіх регіональних управлінь, органів охорони державного кордону та навчальних закладів ДПСУ. В результаті відомство минулого року отримало допомоги на суму понад 853 млн грн. У 2016 році ця цифра складала 451 млн грн.

З останніх ініціатив, які реалізовані протягом 2017-го – проект «Нове обличчя кордону». Він запровадив нові підходи до набору та підготовки персоналу підрозділів охорони кордону, а також надав можливість реформування за вертикаллю управління внутрішньої та власної безпеки. Здійснено заходи з підвищення потенціалу мобільних підрозділів та створення структури Десятого окремого загону оперативного реагування (ДОЗОР), підвищення рівня забезпеченості підрозділів у зоні АТО обладнанням радіозв’язку та удосконалення оснащеності медичних закладів вузькопрофільною апаратурою.

В умовах обмеженого бюджетного фінансування за рахунок міжнародних проектів вирішувалися питання підвищення професійного рівня персоналу. Упродовж 2017 року за допомогою згаданих проектів проведено 83 тренінги та навчальні візити, із них за кордоном – 17. У них брали участь 486 прикордонників, які значно підвищили фаховий рівень та набули цінного досвіду.

– З російською стороною підтримуються якісь стосунки в аспекті міжнародного співробітництва?

– Про рівень відносин нещодавно в одному з інтерв’ю сказав Голова Державної прикордонної служби, акцентуючи увагу на прикордонно-представницьких зустрічах з російською стороною на рівні начальників загонів. Повноцінне співробітництво між відомствами припинилося з початком агресії стосовно нашої держави.