Прикордонна авіація запроваджує нові підходи у своїй роботі Нещодавно на одному із засідань під головуванням Президента України, присвяченому незаконному видобутку та збуту бурштину, демонструвалося відео, зроблене з прикордонного літака. Треба зазначити, що зняті з висоти пташиного польоту кадри вразили присутніх та були красномовним і безперечним доказом масштабів руйнації природи й розмаху злочинних дій. Телеканали, коментуючи подію, обов’язково показували зйомку, яку зробив прикордонний «Diamond». З обговорення ефективності цих літаків ми й почали розмову напередодні професійного святаз начальником авіації Департаменту охорони державного кордону Адміністрації Держприкордонслужби генерал-майором Миколою Тепаном.

Прикордонна авіація запроваджує нові підходи у своїй роботі

Нещодавно на одному із засідань під головуванням Президента України, присвяченому незаконному видобутку та збуту бурштину, демонструвалося відео, зроблене з прикордонного літака. Треба зазначити, що зняті з висоти пташиного польоту кадри вразили присутніх та були красномовним і безперечним доказом масштабів руйнації природи й розмаху злочинних дій. Телеканали, коментуючи подію, обов’язково  показували зйомку, яку зробив прикордонний «Diamond». З обговорення ефективності цих літаків ми й почали розмову напередодні професійного святаз начальником авіації Департаменту охорони державного кордону Адміністрації Держприкордонслужби генерал-майором Миколою Тепаном.

 

– Миколо Володимировичу, кадри, що демонструвалися під час доповіді Голови Державної прикордонної служби, без перебільшення, були сенсаційними, адже всі знали проблему, але мало хто уявляв масштаби протиправної діяльності у
регіоні.

– Напередодні того засідання в рамках оперативно-профілактичних заходів операції «Бурштин» здійснювався повіт­ряний моніторинг в контрольованих прикордонних районах Рівненської та Житомирської областей. Тоді було зафіксовано 21 місце незаконного видобутку «сонячного каміння».

Всі присутні на засіданні, а згодом і телеглядачі мали можливість наочно побачити розмах дій злочинців. Не дивлячись на те, що зняті кадри дійсно були унікальними, екіпаж просто якісно виконав поставлене завдання, використавши сучасне моніторингове тепловізійне обладнання, встановлене на прикордонному «Diamond».

Хочу додати, що літаки такого класу вже майже п'ять років успішно використовуються прикордонною авіацією. Завдяки своїм унікальним можливостям вони дають змогу ефективно протидіяти зловмисникам як на державному кордоні, так і на морі, здійснюючи фото- і відеофіксацію порушень.

 

– Як змінилися завдання відомчої авіації після початку антитерористичної операції? На яких аспектах зосереджено основну увагу?

– Я би виділив кілька основних завдань. По-перше, це забезпечення дій підрозділів охорони державного кордону та сил Морської охорони щодо недопущення проникнення на територію України диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань і засобів терору.

По-друге, регулярний повітряний моніторинг державного кордону, виключної (морської) економзони та територіального моря, тимчасово неконтрольованої ділянки та смуги безпеки вздовж лінії зіткнення, зокрема й за допомогою безпілотних авіаційних комплексів.

Особливу увагу ми приділяємо здійсненню транспортних та санітарних перевезень. Ці завдання пов’язані з евакуацією поранених воїнів, коли порятунок людського життя йде на години, а то й хвилини.

До окремого блоку завдань варто віднести суто технічні питання: забезпечення постійної готовності існуючого авіапарку, його оновлення, модернізацію та оснащення літаків і вертольотів сучасними засобами. Це теж важлива складова, адже від якісного обслуговування техніки залежить безпека польотів.

 

– Інтенсивність використання авіації протягом останніх років значно зросла. Результати діяльності, на Ваш погляд, теж змінилися?

– Почну з людей. Екіпажами вертольотів нинішнього року з реанімаційними групами на борту виконано сім санітарних рейсів, евакуйовано п’ятнадцять поранених прикордонників, одну поранену дівчинку, перевезено чотирнадцять супроводжуючих медпрацівників. 2014 року прикордонні авіатори виконали тридцять шість таких завдань і врятували двісті трьох поранених. Це, безумовно, найголовніші досягнення, адже не допущено нештатних ситуацій, а тим більше втрат.

Що ж стосується інтенсивності використання техніки, то загальний наліт авіації цього року склав 458 годин. Обстежено 14 830 км сухопутної ділянки державного кордону та 49 264 квадратних кілометрів економзони та територіального моря. Виявлено шість порушників державного кордону та режиму плавання. Яскравим прикладом нашої роботи у цьому сегменті та взаємодії з Морською охороною є випадок затримання турецької риболовецької шхуни у березні нинішнього року. Обстеживши район та виявивши порушника, літак не тільки зафіксував його координати, а й чітко навів кораблі. Операція пройшла успішно, порушника затримано.

Про спеціальну операцію «Бурштин» я вже говорив. Крім неї, прикордонну авіатехніку було задіяно в оперативно-профілактичних заходах, які проводилися в рамках операції «Зубр-2015». З повітря здійснювався моніторинг з метою висвітлення обстановки на кордоні та в контрольованих прикордонних районах.

Силами прикордонної авіації також проведено детальне обстеження з повітря інженерного облаштування державного рубежу та пунктів пропуску на ділянках відповідальності Чернігівського, Харківського та Сумського загонів. Такі ж завдання стояли перед нашими екіпажами під час обльоту придністровського сегменту українсько-молдовського кордону.

Окремо хотів би зупинитися на патрулюванні адмінмежі з Кримом та Азовського моря. Такі польоти здійснюються регулярно й керівництво має повну інформацію щодо ситуації в цих регіонах. Звичайно, подробиці непублічного характеру, однак можу запевнити, що ми постійно фіксуємо всі ознаки протиправної діяльності, серед яких: порушення адміністративної межі, переміщення військових формувань та техніки на тимчасово окупованій території, а таrож ситуацію на морі.

 

– Минулого року дуже жваво висвітлювалася тема залучення до патрулювання кордонів приватних літальних апаратів. Ця ідея прижилася?

– Так, ідея виявилася цікавою і її було реалізовано. І цього року продовжується активне залучення приватних власників малих літаків і вертольотів для моніторингу кордону. Їх використовують на ділянках Північного регіо­нального управління в межах Чернігівського та Житомирського прикордонних загонів. Можу сказати, що виконано 16 польотів з нальотом близько 66 годин.

 

– Миколо Володимировичу, Ви зазначали, що інтенсивність використання авіатехніки зросла. З іншого боку збільшилася потреба у фахівцях, які її використовують і обслуговують. Чи вдалося залучити до авіаційних підрозділів додаткових спеціалістів?

– На сьогодні за рахунок проведення мобілізації в Харківську та Одеську окремі авіаційні ескадрильї призвано 8 фахівців льотного та 14 спеціалістів інженерно-технічного складу. Ми задоволені цим результатом.

Однак такий стан справ не дає підстав заспокоюватися. Кадрова проблема існує й надалі, тому відомство розробляє та активно впроваджує комплекс заходів, спрямованих на підвищення мотивації до проходження служби у прикордонній авіації.

Необхідно підходити до цього питання комплексно. Наприклад, планується розбудувати інфраструктуру авіаційних частин, створивши сучасні містечка з високими стандартами. На часі також конкурентоспроможні вимоги до соціального забезпечення авіаційного персоналу. І навіть нова якісна ергономічна форма одягу, що матиме «фірмовий» стиль прикордонного відомства, теж не на останньому місці.

 

– У вітчизняні військові структури активно впроваджуються безпілотники. Яка перспектива цієї техніки у нашому відомстві?

– Протягом п’яти років на озброєння Державної прикордонної служби України планується взяти понад 200 безпілотних авіаційних комплексів різної тривалості польоту. Не розкриваючи подробиць, зазначу, що вони будуть спроможні перебувати у повітрі від 60 хвилин до 12 годин. Останні використовуватимуться для відстеження морської обстановки, решта – на суходолі залежно від поставлених завдань.

Щодо серйозності наших намірів у даному питанні свідчить той факт, що до кінця року планується придбати 18 одиниць цієї авіатехніки. Додам, що всі вони оснащуватимуться найсучаснішим моніторинговим обладнанням.

 

– Останнє питання: які, на Ваш погляд, перспективи розвитку прикордонної авіації?

– Я би поділив цей блок на дві частини. До першої належить розгортання нових підрозділів окремого базування на легкій авіаційній техніці. Вони будуть створені у складі існуючих авіаескадрилій та розміщуватимуться уздовж лінії кордону з метою оперативного реагування на зміни в обстановці.

Друга частина – суто технічна. Це оновлення парку авіаційної техніки та запровадження безпілотних авіаційних систем в охорону державного кордону. Закупівля нових літальних апаратів середнього класу відбуватиметься в міру досягнення нині наявних граничних ресурсних показників. Для нарощування потенціалу з виконання правоохоронних функцій планується придбання легких патрульних літаків і вертольотів, а також запровадження безпілотних авіаційних комплексів різних класів.

Безумовно, необхідно й надалі утримувати у справному стані існуючі літальні апарати, проводити їх модернізацію та експлуатувати за призначенням.

Загалом можу сказати, що прикордонну авіацію чекають суттєві якісні зміни. І відбуватимуться вони в контексті реформування відомства в цілому.

Користуючись нагодою, хотів би привітати колег з професійним святом та побажати їм мирного неба над головою, не втрачати друзів, а також відчувати потребу у постійному професійному зростанні!