телефон довiри - 1598
Україна, м. Київ, 01601, вул. Володимирська, 26
A-
A
A+
Українська
Спецслужби РФ дискредитують прикордонне відомство України
16/03/18 - 11:02

Нині контрольована українською владою ділянка кордону з Російською Федерацією хоча і є значно спокійнішою, ніж лінія зіткнення у зоні АТО, проте, тут усі усвідомлюють, що несуть службу на межі з країною-агресором. Про провокації російських «колег», інженерно-технічне облаштування державного рубежу і запровадження фіксації біометричних даних розповідає начальник Східного регіонального управління генерал-майор Сергій Бідило.

– Сергію Вікторовичу, з 1 січня цього року введено в дію рішення РНБО від 10.07.2017 «Про посилення контролю за в’їздом, виїздом з України іноземців та осіб без громадянства, додержання ними правил перебування на території України». Серед іншого цим документом впроваджено систему фіксації біометричних даних іноземців, в тому числі й для громадян Російської Федерації. Як ця новація реалізується на практиці?

– На сьогодні через пункти пропуску на ділянці відповідальності Східного регіонального управління процедуру фіксації біометричних даних пройшли вже близько 74,5 тисячі осіб. Загалом фіксації біометричних даних підлягають громадяни 70 країн світу, віднесені до категорії ризику, в тому числі й громадяни РФ. Цей список затверджений Міністерством закордонних справ. При проходженні прикордонного контролю на в’їзд до України вперше співробітники Держприкордонслужби фіксують відбитки п’яти пальців правої руки іноземця, в подальшому – лише чотирьох. У разі певних фізичних вад зніматимуть відбитки пальців лівої руки. Для прискорення оформлення іноземців, які прямують залізничним транспортом або оформлюються на борту повітряного судна, фіксується відбиток лише вказівного пальця правої руки.

Як працює система: за допомогою рідерів відбувається зчитування інформації (зняття відбитків пальців). Потім ці дані надходять до підсистеми обробки біометричних даних відомства, а потім – до Національної системи біометричної верифікації та ідентифікації громадян України, іноземців та осіб без громадянства Державної міграційної служби України. При повторному перетині кордону особою здійснюється процес її ідентифікації. При цьому інспектор бачить, чи підлягала особа процедурі фіксації біометричних даних, і здійснює перевірку. У разі неспівпадання даних, особу направлятимуть на додатковий контроль для з’ясування обставин.

Це ж саме відбувається, якщо іноземець відмовляється надавати свою біометрію. У цьому ж випадку ми можемо відмовити громадянину у в’їзді в Україну, посилаючись на Закон «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства». Щоправда, поки що випадків відмови надавати свої біометричні дані ми не зафіксували. Всі ставляться до цієї процедури з розумінням – все ж таки це підхід розвиненої європейської держави. Додам лише, що від фіксації біометричних даних, поряд з іншими випадками, звільнено осіб, яким не виповнилося 18 років.

– Із початком реалізації на українсько-російському кордоні Проекту інженерно-технічного облаштування кордону з РФ виникало чимало проблем із передачею у власність Держприкордонслужби приватних ділянок, розташованих у 50-метровій смузі вздовж лінії держрубежу. Як зараз вирішується це питання?

– Загальна кількість земельних ділянок, розташованих в 50-метровій смузі вздовж лінії державного корону становить понад 3800 одиниць, площею майже 5400 га. Всі вони знаходяться в приватній або іншій формах власності.

 У Луганській області – це понад 1550 ділянок загальною площею близько 2000 га; у Харківській – понад 1000 ділянок площею близько 1255 га; у Сумській – близько 1280 ділянок загальною площею майже 2140 гектарів.

Основна проблема виникає з юридичним оформленням передачі приватних земель у власність Держприкордонслужби. Для переоформлення документів необхідне виділення значних коштів. Скажімо, за інформацією Держгеокадастру та Держземкадастру, оформлення двох комплектів документів на одну ділянку для громадян у Харківській області в середньому становить близько 7 тисяч гривень, а для земель, на які вже оформлені сертифікати власності – до 9 тисяч гривень.

Всього для відшкодування коштів власникам щодо переоформлення земель приватної власності регіональне управління потребує понад 26 мільйонів гривень.

Натомість оформлення одного пакета документів щодо відведення ділянки землі для Держприкордонслужби в середньому становить до 3,5 тисячі гривень. За попередніми підрахунками, загальна сума для переоформлення землі (приватних ділянок та тих, на які оформлені сертифікати) може скласти – до 4 мільйонів гривень для кожного прикордонного загону.

– Як саме відбувається процес переведення землі у власність прикордонного відомства?

– Загалом механізм переведення земель з приватної у власність ДПСУ не до кінця врегульовано. Для оформлення однієї приватної ділянки необхідно направити листи на адресу керівників райдержадміністрацій, сільських рад щодо прискорення визначених заходів та документального оформлення згоди громадян щодо добровільної передачі земельних ділянок у постійне користування ДПСУ. Далі потрібно отримати нотаріально завірену згоду від власника землі про добровільний її поділ та оформити один комплект документів для власника ділянки, другу частину земельної ділянки – як державну; обрати ділянку з державного запасу замість вилученої та отримати згоду власника на її одержання – наразі такі ділянки визначені. Після цього відбувається процес оформлення документів для власника вилученої ділянки. Це потребує додаткових коштів, але механізм компенсації не врегульовано. Далі необхідно передати від Держгеокадастру до Держприкордонслужби визначену ділянку з оформленням пакета документів – теж за рахунок бюджету ДПСУ.

Скажімо, в межах Харківської області усі власники приватних наділів згодні добровільно передати свої ділянки Держ­прикордонслужбі, але за умови, що їм буде виділено іншу рівноцінну ділянку, та вони не будуть сплачувати за переоформлення документів. Проте наразі законодавчо такий механізм не визначено.

Тож на наше переконання, необхідно внести зміни до законодавства України, а саме до Земельного кодексу та інших підзаконних актів щодо звільнення Державної прикордонної служби від відшкодування втрат.

– Протяжність кордону з Російською Федерацією на ділянці Східного регіонального управління становить близько 1360 кілометрів. Однак на місцевості на це вказують лише інформаційні покажчики. Як просувається процес демаркації українсько-російського державного кордону?

Кордон між Україною та Росією – це майже дві тисячі кілометрів. Більша його частина недемаркована. Тобто кордон чітко не позначений на місцевості. Перемовини щодо демаркації кордону між Україною та Росією тривали більше двадцяти років.

2003-го між державами було підписано Договір про українсько-російський кордон, відповідно до якого терміном «українсько-російський державний кордон» позначається лінія та вертикальна поверхня, яка проходить по цій лінії, що розділяють державні території (сушу, води, надра і повітряний простір) від точки стику державних кордонів України, Російської Федерації та Республіки Білорусь до точки, розташованої на березі Таганрозької затоки.

 2010 року держави нарешті розпочали процес демаркації лінії спільного кордону. 17 травня 2010 року у Києві підписано міжурядову Угоду про демаркацію кордону між Росією та Україною. Цією Угодою Сторони домовилися, що проведуть демаркацію українсько-російського державного кордону, встановленого вищевказаним Договором.

Створена спільна комісія до 2014 року погодила план демаркації на ділянці кордону у Сумській та Чернігівській областях.

Процес розпочався 7 листопада 2012 року відкриттям першого прикордонного знака в районі стику кордону України, Росії та Білорусі.

З того часу протягом 2012 – 2013 років в межах Сумської області на майже 149 км кордону було виставлено 504 відмітки для встановлення прикордонних знаків.

На сьогодні договірно-правове оформлення державного кордону не завершено, останній раз заходи проводилися 2013 року.

– Це пов’язано з бойовими діями на Донбасі?

– В умовах ведення воєнних дій на сході нашої держави російська сторона фактично відмовляється від подальшої демаркації кордону, у зв’язку з чим 2014 року Верховна Рада ухвалила постанову, якою зобов’язала Кабмін в односторонньому порядку провести демаркацію кордону з Росією та обладнати цю ділянку за прикладом зовнішніх кордонів ЄС.

– Яка обстановка на східному кордоні зараз? Як організовано безпеку прикордонних нарядів?

– Протягом минулого року відмічається посилення охорони кордону з боку прикордонної служби ФСБ Росії. Все частіше росіяни охороняють кордон збільшеними прикордонними нарядами на бронетехніці. Такі випадки ми фіксували по всій ділянці відповідальності Східного регіонального управління в межах Луганської, Сумської та Харківської областей. Звісно, це становить небезпеку для українських прикордонників, адже спрогнозувати дії суміжної сторони в умовах сьогодення вкрай важко. Випадок з викраденням спецслужбами РФ двох наших офіцерів відділу прикордонної служби «Зноб-Новгородське» Сумського загону в жовтні минулого року підтверджує наші побоювання. І лише завдяки особистому втручанню Президента України Петра Порошенка та копіткій роботі керівництва країни, хлопців було визволено з російського полону та 2 березня повернуто на Батьківщину.

Поряд з посиленням охорони кордону російська сторона протягом минулого року займалася його інженерним облаштуванням. Практично кожного дня наші наряди помічали проведення таких робіт на суміжній стороні. Переважно це було облаштування загороджень на деяких напрямках, прокладання доріг уздовж кордону та облаштування місць несення служби прикордонних нарядів. Звісно, ми все це бачимо та робимо висновки. Завдяки Проекту інженерного облаштування державного кордону протягом 2014 – 2017 років нам вдалося суттєво покращити стан облаштування кордону в межах Харківської області та розпочати роботи в межах Луганщини. Звісно, проведення цих заходів не зупинить повномасштабне збройне вторгнення, але допоможе вчасно його виявити та виграти дорогоцінний у т ких випадках час. Крім того, інтегрована система охорони кордону вбереже прикордонні наряди від провокативних дій з боку РФ.

– Ні для кого не таємниця, що Росія зараз веде інформаційну війну проти нашої держави. Як спецслужби Кремля намагаються дискредитувати Держприкордонслужбу через засоби масової інформації?

– З моменту Революції Гідності російські ЗМІ розпочали провокативну компанію, спрямовану на правоохоронні органи України. І прикордонне відомство у цьому не стало винятком. Увага російської преси прикута до будь-яких реформ і подій, які проводяться у відомстві, й резонансних затримань. Введення безвізу з країнами Євросоюзу, біометричний контроль для громадян РФ – цю інформацію активно висвітлюють з посиланням на відомчий сайт www.dpsu.gov.ua такі російські інтернет-видання, як Лента.ру, ТАСС, РІА Новини. Не обходить ці новини й телебачення.

Проте водночас через спецслужби РФ – активно подається інформація, яка дискредитує прикордонне відомство України. Так, на початку жовтня російські засоби масової інформації активно висвітлювали стрілянину на російсько-українському кордоні поблизу Курська, коли загинув російський прикордонник. Інформація позиціонувалася так, що нібито бойовики, які відкрили стрілянину по російських правоохоронцях, прибули на територію РФ з боку України. А до цього вони воювали на Донбасі. В той же час до нас інформація про порушення кордону не надходила, під час моніторингу будь-яких ознак протиправної діяльності не виявлено. І тільки наступного дня прес-служба прикордонного відомства РФ спростувала інформацію, що бойовики рухалися з України, та підтвердила версію, що вони намагалися потрапити в Україну.

Крім того, російські спецслужби через ЗМІ постійно надають інформацію про факти алкоголізму, дідівщини та дезертирства в українських збройних формуваннях. Така ж кампанія проводиться в засобах масової інформації на території, яка не контролюється українською владою. Наголошую, ця інформація не відповідає дійсності. Особи, які поступають на службу до ДПСУ проходять детальне обстеження нарколога, психолога та психіатра. Крім того, досить жорстка перевірка триває в органах власної безпеки відомства. Кандидатів з будь-якими проявами шкідливих звичок, або ті, хто не має бойового духу, на службу не приймають.     

 

Спілкувалася Оксана ІВАНЕЦЬ

* При використанні матеріалу гіперпосилання на цю сторінку обов'язкове

+ Розгорнути меню