Сьогодні практика застосування прикордонного відомства має виходити з реально існуючих загроз національній безпеці

НАЗАД
29 грудня 2014 15:36

Зустрічаючи новий – 2014 рік, мало хто міг прогнозувати, яким важким він стане для України. Ще рік тому Держприкордонслужба найбільше переймалася тим, як найефективніше забезпечувати пропуск пасажиро-транспортного потоку, що постійно зростав. Нині ж прикордонники зі зброєю в руках протистоять сусідсько-терористичній агресії. В контексті цих обставин напередодні тривожного Нового року спілкуємося з Головою Держприкордонслужби генерал-лейтенантом Віктором Назаренком про сьогодення та перспективи відомства.

Зустрічаючи новий – 2014 рік, мало хто міг прогнозувати, яким важким він стане для України. Ще рік тому Держприкордонслужба найбільше переймалася тим, як найефективніше забезпечувати пропуск пасажиро-транспортного потоку, що постійно зростав. Нині ж прикордонники зі зброєю в руках протистоять сусідсько-терористичній агресії. В контексті цих обставин напередодні тривожного Нового року спілкуємося з Головою Держприкордонслужби генерал-лейтенантом Віктором Назаренком про сьогодення та перспективи відомства.  

 

– Вікторе Олександровичу, у зв’язку з агресією Росії ділянка кордону з цією країною, а також лінія розмежування в зоні бойових дій на Донбасі нині є пріоритетними для Держприкордонслужби. Як Ви характеризуєте обстановку на цих сегментах?

– Ситуація на даному напрямку залишається напруженою. Практично щодня наші наряди фіксують факти повітряної розвідки противника. Нам також відомо про переміщення груп озброєних осіб, бойової техніки на підконтрольних терористами територіях. Періодично вони здійснюють переміщення сил і засобів та об’єднують їх в угрупування.

Нині прикордонники виконують завдання внутрішнього контролю як на адмінмежі з тимчасово окупованим Кримом, так і в зоні розмежування бойових дій у Луганській і Донецькій областях. Уздовж лінії бойових дій прикордонники здійснюють контроль за переміщенням осіб, транспортних засобів, вантажів, які слідують як у зону АТО, так і з неї.

Наше головне завдання – убезпечити мирних громадян від проникнення та переміщення з тимчасово неконтрольованої території терористів, зброї, засобів диверсії, а також у межах наших повноважень запобігти розширенню цієї дестабілізаційної зони. Всі заходи ми здійснюємо відповідно до мирного плану Президента України та рішень керівництва АТО.

Що стосується результатів роботи наших військовослужбовців, то вони підтверджують правильність такого рішення. Тільки за два місяці контролю вздовж лінії бойових зіткнень у трьох випадках ми виявили тайники з боєприпасами та обладнані позиції, вилучили понад 6200 боєприпасів, у тому числі 256 гранат, виявили 83 громадян, причетних до незаконних збройних формувань.

Крім цього, попереджено незаконне переміщення майже 250 тонн м'ясопродуктів, 11 тис. тонн вугілля, 300 тонн паливно-мастильних матеріалів, близько 7 тис. літрів лікеро-горілчаних виробів та інших товарів. Практично у всіх випадках ці вантажі переміщувалися без належно оформлених документів.

 

– Уряд підтримав проект Указу Президента України про односторонню демаркацію кордону з Росією. Чи готова Держприкордонслужба до виконання цих завдань у рамках компетенції?

– Держприкордонслужба готова до виконання тих завдань, які на неї будуть покладені. Хочу зазначити, що робота з делімітації та демаркації українсько-російської ділянки кордону велася з 1998 року. 2003 року завершилася його делімітація, проте договір про демаркацію підписано лише 2010 року. Перший і єдиний прикордонний знак встановлено 7 листопада 2012 на стику кордонів Росії, України та Білорусі. Після цього російська сторона припинила встановлювати прикордонні знаки, а ми з тих пір встановили 235 прикордонних стовпів.

Крім цього, з 2008 року Держприкордонслужба в ініціативному порядку почала самостійно встановлювати на недемаркованих ділянках інформаційні показчики, які нагадували громадянам, що поблизу проходить лінія державного рубежу.

Що стосується ініціативи керівництва Держави, то тут мова не йде про демаркацію, а про позначення українсько-російського кордону на місцевості в односторонньому порядку.

Якщо такий Указ Президента буде підписано, він визначить всім чіткі завдання. Що стосується нашої Служби, то за проектом цього документа ми будемо відповідати за забезпечення режиму державного кордону під час проведення демаркаційних робіт, за безпеку членів делегацій і робочих груп, а також охорону вже встановлених прикордонних знаків.

 

– Згідно із запропонованою реформою правоохоронних органів Держприкордонслужба увійде до складу МВС. Яка Ваша позиція в цьому питанні?

– Згідно з чинним законодавством міністр внутрішніх справ спрямовує і координує діяльність Держприкордонслужби. В умовах необхідності прийняття важливих спільних рішень це істотно допомагає прикордонникам у роботі.

Що стосується перспективи об'єднання прикордонного відомства та МВС скажу, що така практика існує в багатьох країнах Європи. Водночас є й інший досвід, наприклад, Ізраїлю – воюючої країни, де прикордонна служба, хоч і є правоохоронним органом, але в разі необхідності виконує завдання армійських підрозділів. Є й інші приклади.

Сьогодні Україна – воююча країна і практика застосування прикордонного відомства має виходити з існуючих загроз національній безпеці. Ми вже суттєво посилили військову складову дій наших підрозділів і в перспективі продовжимо це робити. Головне, щоб ми, як відомство, в ході реформ не розгубили позитивних напрацювань і минулого досвіду, і я впевнений, що в ході подальших консультацій з питань інтеграції Держприкордонслужби в структуру МВС усі ці фактори будуть враховані й це відбуватиметься в досить комфортному режимі з користю для охорони кордону, для наших військовослужбовців і для громадян, які перетинають кордон.

 

– Скільки всього прикордонників залучалося до оборони державного кордону та як вирішуються питання з наданням їм статусу учасника бойових дій?

– Відповідно до вимог Закону України "Про статус ветеранів війни" визначено коло учасників бойових дій, до яких також належать військовослужбовці та працівники Держприкордонслужби, які захищали незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України. Ключова вимога – безпосередня участь в АТО або забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах АТО.

Що стосується наших військовослужбовців, то до такої категорії на сьогодні належить більш як 9 тисяч прикордонників.

У даний час організовано чіткий облік тих, хто виконував завдання та продовжує перебувати в цих районах. В Адміністрації Держприкордонслужби для організації роботи з надання нашому персоналу статусу учасників бойових дій створено відомчу комісію, яка опрацьовує та відправляє відповідні матеріали на розгляд міжвідомчої комісії.

На сьогодні актуальними залишаються питання документального оформлення безпосередньої участі в АТО позаштатних підрозділів. Такі списки надані АТЦ при СБУ ще в серпні, робота триває.

По-друге, це процедура надання статусу учасника бойових дій службовцям. Зараз цей алгоритм теж відпрацьовується.

І по-третє, це надання статусу учасника бойових дій загиблим прикордонникам. У нас на сьогодні загинуло 62 особи, з низ 61 – військовослужбовець і 1 службовець – водій.

Я запевняю всіх прикордонників, хто брав участь в АТО, що всі справи будуть розглянуті й жоден військовослужбовець або службовець не залишиться без уваги.

 

– Вікторе Олександровичу,  ще з появою «зелених чоловічків» у Криму в Україні гостро стало питання про соціальний статус та грошове забезпечення військовослужбовців. Як воно вирішується в Держприкордонслужбі?

– Ні для кого не таємницею, що наша держава сьогодні переживає важкі, в тому числі в економічному аспекті, часи. Водночас питання фінансування військовослужбовців сьогодні є одним із пріоритетних.

Що стосується грошового забезпечення прикордонників, то воно залишається нижчим, ніж у військовослужбовців ЗСУ і Адміністрація Держприкордонслужби працює над тим, щоб ліквідувати таку диспропорцію. Певні успіхи в цьому питанні уже маємо. Так, вже з вересня наш особовий склад, який несе службу в зоні проведення АТО, отримує таку саму платню, як і представники інших силових структур. Для цього ми до 100% підняли надбавки за виконання особливо важливих завдань, а премії підвищили до 320%. Військовослужбовцям інших органів Держприкордонслужби за рахунок підвищення премій збільшено грошове забезпечення на 150–250 гривень.

Також ми прийняли рішення про додаткове заохочення персоналу і за рахунок зекономлених коштів фонду грошового забезпечення військовослужбовцям було виплачено доволі високі премії.

 

– Чи є якісь зрушення в питаннях забезпечення персоналу  житлом?

Хочу зазначити, що у держбюджеті на цей рік взагалі не передбачалося коштів на будівництво житла для прикордонників. Проте, зважаючи на ситуацію в країні, Уряд виділив з резервного фонду 31,5 мільйона гривень. Ці кошти були використані для завершення будівництва та облаштування об’єктів житлового фонду. Загалом 2014 року нам вдалося ввести в експлуатацію 40 квартир у Чопі, 12 – у Борисполі, 24 – у Харкові, 8 на впс «Млачівка», а також після реконструкції приміщень обладнати ще 11 кімнат для ОКПП «Київ». Ще 34 квартири – у Луцьку та Чернівцях – відомство наразі має завдяки коштам інвесторів від спільної забудови земельних ділянок.

Що стосується планів на 2015 рік, то за умови належного бюджетного фінансування плануємо отримати 247 квартир, зокрема, 52 – в Києві, 40 – у Харкові, 38 – у Житомирі, 54 – в Одесі та 36 – у Борисполі. Завершення будівництва ще 27 квартир заплановано у Чернівцях і Луцьку.

 

– Навіть під час бойових дій Новий рік – це час підбити підсумки і зазирнути в майбутнє. Що Ви хочете побажати персоналу з нагоди цього свята?

– Передусім хочу подякувати за мужність, витримку та щоденну звитягу всім, завдяки кому нам вдалося успішно і з гідністю виконати поставлені завдання.

Хочу ще раз висловити співчуття сім’ям 62 героїв-прикордонників, які загинули цього року, захищаючи Україну. Про їхній подвиг ми пам’ятатимемо завжди.

Також хотілося б побажати швидкого одужання всім прикордонникам, хто отримав поранення і не втрачати надію сім’ям тих, хто рахується зниклим безвісти. Служба робить і робитиме все можливе, аби встановити реальне місцезнаходження даних військовослужбовців та не залишить вас наодинці з цим горем.

Також дякую усім волонтерам, чию підтримку ми відчуваємо щодня, ветеранам, а також родинам наших прикордонників.

У прийдешньому році хочу побажати, щоб нарешті прийшов мир, щоб наш персонал повернувся на ті кордони України, які визнає весь цивілізований світ. У свою чергу, запевняю, що керівництво відомства і я особисто докладатиму максимум зусиль, щоб службові, соціальні та побутові проблеми прикордонників успішно вирішувалися.

Популярні розділи та сервіси