Про зарплату прикордонників, корупцію та "стіну" на кордоні з РФ: ексклюзивне інтерв'ю Сергія Дейнеко 24-му каналу

НАЗАД
24 жовтня 2019 13:50

Нині у прикордонній службі, яка завжди асоціювалась з корупцією і контрабандою, почались масштабні реформи. Йдеться про зміни у структурі, у ставленні до особового складу, до несення служби і головне – до корупції.

Про оновлення прикордонної служби, зарплати держслужбовців, співпрацю з іншими країнами та проєкт "Стіна" на кордоні з Росією – в інтерв'ю 24 каналу у програмі "Голобородько" розповів новий голова Держприкордонслужби Сергій Дейнеко.

Про зміни в Держприкордонслужбі

Що ви робили в Комітеті з питань правоохоронної діяльності?

Там я представляв законопроєкт про внесення змін до закону про оперативно-розшукову діяльність. Ці зміни є важливими для організації роботи. Ми просили нардепів, і вони наше рішення підтримали щодо надання можливості підрозділам, які охороняють державний кордон і відділ прикордонної служби, мати у своєму складі спеціальні підрозділи, які здійснюватимуть оперативно-розшукову діяльність. Адже наразі такі підрозділи існують лише в адміністрації ДПСУ та регіональних управліннях.

 

Чим займаються підрозділи оперативно-розшукової діяльності?

Річ у тім, що ДПСУ є правоохоронним органом державного призначення і основне наше завдання – охорона та оборона державного кордону, створення умов для комфортного перетину кордону у пунктах пропуску та на лінії розмежування.

Тобто зловмисників, які намагаються незаконно перетнути кордон, треба виявляти ще до того, як вони починають це здійснювати?

Звичайно. Ми ж повинні працювати на випередження. Основною метою роботи оперативно-розшукових підрозділів є отримання саме випереджувальної інформації про можливе порушення з метою контрабанди, переправлення наркотиків тощо. Нині склалася паранормальна ситуація, коли ці підрозділи не підпорядковуються та не входять до складу прикордонних загонів.

Які зміни ще будуть в ДПСУ?

Я був призначений на посаду голови ДПСУ 14 червня. За цей час ми вже провели організаційно-штатні зміни в адміністрації ДПСУ.

Якщо колись у складі штабу було 6 департаментів, то зараз їх стало 15. А кожна посада керівника департаменту – це посада генерала-лейтенанта. Тому виникає дисбаланс, коли фізично немає кому виходити на охорону державного кордону, адже не вистачає солдатів, зате вдосталь генералів. На мою думку, такого не повинно бути.

До речі, ви полковник, у вас є генерали в підпорядкуванні. Як вам з ними працювати?

Це їхні проблеми, а не мої. Мені це не заважає. Полковник – це дуже красиве звання. І я є полковником ще з 12 червня 2012 року і нормально себе почуваю.

Ви скоротили певну кількість регіональних управлінь, так?

Реформувати ДПСУ потрібно зверху вниз. Як кажуть: "риба гниє з голови". Тобто в голові ми вже навели лад, і тепер перейшли на іншу ланку. Ми зараз реформуємо регіональне управління.

Якщо колись до 2001 року існувала 3 регіональних управління, то зараз вона складає 8 управлінь. За радянських часів, було 1-2 генерали у всьому відомстві, на момент мого призначення служило 38 генералів. Тому ми проводимо певну роботу щодо адміністрації ДПСУ: ми скоротили до 6 генералів, а після завершення цих заходів, ми хочемо залишити в складі служби 4 регіональних управління, а надалі повністю від них відмовитися. Ми хочемо привести ДПСУ до європейських аналогів.

Наприклад, у Польщі трирівнева система управління – підрозділи, які безпосередньо охороняють кордон, потім прикордонний загін та адміністрація, яка розташована у Варшаві. Схожа структура в США. тобто там немає жодних регіональних керівників.

Про зарплати прикордонників

Ви сказали, що є недобір щодо особового складу, зокрема, солдат. Також два місяці тому назад ви розповідали про низький рівень зарплат та навіть певні проблеми з недостатнім фінансуванням. Це питання вже вирішено?

Ситуація нині з фінансуванням ще не вирішена. Я сподіваюся, що це станеться до 15 жовтня і ми отримаємо додаткове фінансування. Бо проблема грошей як була на рівні 938 мільйонів, так і залишилася. Ми фактично перенесли певну частину забезпечення з листопада та грудня наперед і якщо зараз ми не отримаємо фінансування, то складеться не дуже гарна ситуація для моїх підлеглих. Бо якщо я відправлю всіх у відпустку на два місяці власним коштом, то кордон буде некерований. В мене зараз близько 3 тисяч прикордонників працюють в ООС, а тому це (недостатнє фінансування, – 24 канал) може призвести до серйозної небезпеки.

На жаль, в Україні прикордонник отримує за першим контрактом мінімальну зарплату – 9,5 тисяч гривень. Це найменша заробітна плата, яка є серед збройних формувань.

Зараз уряд і Рада ухвалили програму розвитку на наступні 5 років. Чи передбачається збільшення зарплати на майбутнє для військовослужбовців. Чи говорять про це?

Передбачається збільшення, але не в тому обсязі, який би нас задовольнив. Ви ж розумієте, що людям потрібно жити сьогодні, а не через декілька років і важко утримувати професіонала на посаді, бо немає навіть ефективного соцпакета, коли ми могли б забезпечувати житлом, чи програми фінансування житла.

В нас немає такого, щоб до нас приходив на роботу офіцер і працює до пенсії на одному місці, як це в Нацполіції чи ДСНС. Особисто я більше ніж три роки на одному місці не служив, і географія (мається на увазі, що місце роботи постійно змінювалося, – 24 канал) охоплює всі територію України.

Про співпрацю з іншими країнами

Бачу, що їздите до іноземних колег, зокрема, і Балтійських країн, і США. Який їхній досвід ви переймаєте?

В мене ідеологія наступна – я розумію, що "велосипед" вже давно є і його не потрібно винаходити. Його потрібно взяти і, в кращому випадку, просто скопіювати і на ньому їздити. Тому під час кожної поїздки я дивлюся на те, що можна взяти для себе.

Наприклад, під час моєї поїздки до Латвії мені сподобалася їхня система підготовки кадрів. В США мене вразило технічне оснащення прикордонників. Ми теж над цим працюємо, але Україна на наступні 5 років не матиме можливості профінансувати це.

Ми проводимо роботу з міжнародними партнерами, які нам допомагають. Ми просимо в них грошей для держави і пояснюємо, що на даний час наша держава і прикордонна служба охороняє не тільки свій державний кордон, а й фактично закриває собою країни Західної Європи.

Скільки в Європі є розуміння того, що Україна прикриває собою Захід?

Розуміння цього є. Я особисто бачу, що, на жаль, після цих гучних скандалів з непрозорим використанням бюджетних коштів, тому є певна недовіра до України та до посадовців. Я розумію, що впродовж якогось періоду часу (до пів року) ми повинні вести активну роботу. Та переконувати наших партнерів, що на сьогодні нова влада відрізняється від попередників і вона готова жити чесно та прозоро, в інтересах держави та українців, а не розкрадати держбюджет. Сподіваюся, що нам повірять.

 

Про корупцію

Чи є в прикордонній службі зараз корупція? Що з цим робити?

Звичайно, є. Її потрібно знищувати. Як? Просто безжально та щоденно садити корупціонерів. Люди повинні зрозуміти, що часи змінилися, держава змінилася, люди змінилися і ці зміни вже безповоротні.

Я майже щодня спілкуюся з колегами, які допомагають нам виявляти корупціонерів. Я пообіцяв, що коли перший затриманий за мого керівництва зловмисник потрапить до суду, я особисто прийду на засідання і буду просити суддю максимальний термін покарання. Хотілося б, щоб це було швидше, але ми працюємо над цим.

 

Про відбір у Держприкордонслужбу

Очевидно, що якісних фахівців не так вже й багато. Якщо ти прослужив в певній структурі багато років, то очевидно, що ти розумієшся в ній ледь не найкраще. І, очевидно, пройдеш конкурс. Чого боятися? Чому люди не хочуть на конкурс?

Всі, хто хочуть, подали заявки на конкурс. Плюс ми всіх заступників начальників штабів, які зараз обіймають посади, попросили стати кандидатами. Ми перевіримо їхній рівень підготовки, чи відповідають вони посадам, які обіймають. Всі, хто пройдуть відповідний відбір, в порядку рейтингу будуть призначатися на вакантні посади. Я хочу показати, що в Держприкордонслужбі всі мають рівні можливості. Неважливо, чий ти брат, кум, сват, хто за тебе подзвонить, попросить. Всі є рівними.

Супротив шалений. Постійно відбуваються якісь прохання, хтось телефонує, хтось приходить. Я пояснюю всім, що єдина можливість бути призначеним на посаду, це, звичайно, наявність певних якостей. Люди не розуміють, що змінилася країна, змінився запит суспільства.

Служити можна по-різному. Можна все життя прослужити в Києві, від лейтенанта дійти до полковника, до генерала навіть. І державний кордон бачити у відрядженнях, у наших відомчих журналах та газетах і по телевізору. А можна все життя віддати кордону, прослужити на всіх його ділянках і дійсно бути унікальним спеціалістом. Але не мати можливості для кар’єрного зростання, бо завжди знайдеться чийсь син, брат, племінник тощо.

Ми ж ще охороняємо закордонні представництва. Наші офіцери та прапорщики перебувають на охороні посольств. Ви б знали, скільки є прохань залишити понад встановлений термін того чи іншого військовослужбовця. Тому що вони такі патріоти України, так виконують свої обов’язки, що посол клопоче про те – будь ласка, пане голово, залиште ще на два роки.

Я пояснював всім і звертався вже до міністра закордонних справ, мовляв, давайте ми будемо кожен виконувати свої посадові обов’язки. Я розумію, що в нас потрапляють за кордон найкращі. Так має бути. Але вони їдуть у закордонне відрядження на два-три роки. Закінчився термін, повертайтесь, будь ласка. Я знайду ділянку державного кордону, де людина зможе надалі проходити службу в інтересах охорони кордону. Я розумію, що це важка щоденна праця – перебувати у закордонному відрядженні десь в Парижі, Туреччині, США. Дуже важко. І коли мені надходять листи, щоб я заохотив, нагородив, то я відверто не розумію, чому я повинен заохотити того, хто живе у мирному Парижі, а не того, хто проходить службу в зоні проведення ООС. Це дисбаланс.

 

Про проєкт "Стіна" на кордоні з Росією

До стіни. Її дуже широко анонсували ще у 2014 році. Зрозуміло, що був такий момент, коли був проєкт необхідним. З охорони державного кордону, якого фактично фізично не існувало. Крім патрулів, які ходили, іншого в принципі не було. Чи потрібна вона зараз і чи такою, якою її проєктували з самого початку?

Безперечно, інженерне облаштування державного кордону проводити потрібно. Чи ефективна на сьогодні "стіна" в тому вигляді в якому вона є? Її облаштування майже завершене у межах Харківської області. Роботи йдуть у Чернігівській та Луганській областях. Чомусь зовсім не здійснюються роботи у межах Сумської області, яка достатньо активна в питанні протиправної діяльності на державному кордоні. Ну, в мене буде відрядження незабаром на ділянку Сумського прикордонного загону. Я хочу особисто подивитися, чому було прийняте рішення поки не проводити роботи там.

Мені особисто не зрозуміло. Звичайно, ми будемо змінювати формат цього інженерного облаштування. Я за те, щоб ми все ж таки більше застосовували саме технічні засоби охорони. Аби мінімізувати людський фактор. Щоб ми не залежали від можливо корумпованого прикордонника, який побачить чи не побачить, що відбуваються порушення чи спроби порушення державного кордону.

Технічні засоби – це що?

Камери, тепловізори, сейсмодатчики. Це те, що дозволить автоматизувати, виявляти та фіксувати. З метою отримання доказів в кримінальному судочинстві і навіть в корупційних злочинах. Якщо прикордонник не виявляє порушення один раз, два, три, то в мене виникнуть питання, чому він не бачить спрацювань технічних засобів охорони кордону.

Знову ж таки, коли говорять про "стіну", всі собі уявляють суцільну стіну від Азовського моря до кордону з Польщею. Бетонну, три метри вгору, три метри вниз, не підкопати, не перелізти. А потім, коли їдуть на кордон і бачать, що є прикордонний пункт пропуску. Умовно – 100 метрів вправо, 100 метрів вліво – є сітка, а далі нічого нема. Це так і повинно бути?

Ні, та можемо зробити і те, про що ви зараз кажете. Але ви розумієте, які це кошти? Шалені. Чи буде ефективною просто залізобетонна "стіна"? Ми вже мали досвід 2014 року, коли я встиг облаштувати хоч мінімально на визначених ділянках протитанковий рів в межах Луганської області. І до чого ми прийшли? Що ми побачили? Що коли ми маємо такого сусіда, який потім каже, що "їх там нєт". Що відбувалося: просто підходила техніка, засипала рів, проходили колони і все. І ми приводили прикордонників РФ і показували, що є ознаки порушення державного кордону. Вони дивилися й казали: "Де, тут? Нема".

Щоб знищити певний відрізок цієї стіни для того, щоб пройшли танки – нічого не потрібно, це робиться просто підривом мінного загородження за декілька хвилин. І танки підуть. Так, воно стримає, можливо, захід диверсійно-розвідувальних груп. Можливо, контрабандистів. Але треба розуміти, які це колосальні кошти. На сьогодні, на мій погляд, наша держава таких немає. Якби нам допомогли і профінансували, і робили це без прикордонників – я не хочу брати на себе ці можливі корупційні ризики – будь ласка, я готовий. Я буду вдячний, якщо в нас на державному кордоні з РФ буде така стіна. Мені та моїм підлеглим служити буде набагато простіше.

Технічні засоби, про які ви говорите, дають гарантію безпеки таку як фізична перешкода? Гарантію того, що ДРГ не будуть проходити або зменшиться ризик контрабанди?

Диверсійні групи не будуть проходити, якщо вони будуть виявлятися технічними засобами охорони державного кордону і на них буде відповідне реагування з боку прикордонників. Якщо будуть чергові сили. Якщо буде достатнє забезпечення пальним, наприклад, якого я зараз отримую третину. Потреба служби у фінансуванні статті паливно-мастильних матеріалів на цей рік становить приблизно мільярд гривень. Я отримав 300 мільйонів. Коли держава зрозуміє, що не може прикордонник, який забезпечує національну безпеку держави, фінансуватися за остаточним принципом, тоді, можливо, відбудуться зміни.

Є мова цифр. Якщо взяти розхід для легкового автомобіля середнього класу – рахуємо 10 літрів пального на 100 кілометрів. Хоча в мене є й такі, які використовують 20 чи 40. Я отримав втричі менше, ніж мені потрібно. Мені потрібно для охорони державного кордону в межах певної ділянки, щоб цей автомобіль проїхав за добу 200 кілометрів. А я їм даю пального на 50. Я можу наказувати проїхати 200, але це неможливо. А решту 150 кілометрів прикордонники повинні пробігти, пройти, проповзти. Але це можливо коштом збільшення людського ресурсу. А щоб це зробити, потрібні гроші. А їх немає. Безвихідна ситуація, справді.

Популярні розділи та сервіси