«Після російської агресії проти України ми значно посилили рівень співпраці»

НАЗАД
18 жовтня 2016 10:04

Саміт НАТО, який відбувся влітку цього року у Польщі, дав новий поштовх відносинам України і Організації Північноатлантичного договору. У Варшаві Україна була єдиною державою-партнером Альянсу, з якою проводилася окрема зустріч за участю очільників країн НАТО. Ряд важливих рішень, прийнятих у Варшаві, стосувалися і самої організації. Зокрема, вони торкалися укріплення східного флангу Альянсу, посилення співпраці країн НАТО у кіберпросторі і сфері протиракетної оборони та активізації відносин з ЄС. Чи готова НАТО в умовах радикальної зміни безпекового середовища ефективно протидіяти сучасним викликам і загрозам, а також про результати, які Україні приніс Варшавський Саміт ми говорили з головою Представництва НАТО в Україні Александером Вінніковим.

Саміт НАТО, який відбувся влітку цього року у Польщі, дав новий поштовх відносинам України і Організації Північноатлантичного договору. У Варшаві Україна була єдиною державою-партнером Альянсу, з якою проводилася окрема зустріч за участю очільників країн НАТО. Ряд важливих рішень, прийнятих у Варшаві, стосувалися і самої організації. Зокрема, вони торкалися укріплення східного флангу Альянсу, посилення співпраці країн НАТО у кіберпросторі і сфері протиракетної оборони та активізації відносин з ЄС.

Чи готова НАТО в умовах радикальної зміни безпекового середовища ефективно протидіяти сучасним викликам і загрозам,  а також про результати, які Україні приніс Варшавський Саміт ми говорили з головою Представництва НАТО в Україні Александером Вінніковим

– Експерти і представники мас-медіа пророкували стати цьому Саміту НАТО «історичним». Пане Александер, скажіть, будь ласка, чи виправдала зустріч лідерів країн-членів НАТО сподівання, які на неї покладали і як можуть змінити світ ті рішення, що вони прийняли?

– Я думаю зараз світ кардинально змінився і безпекова ситуація також. НАТО має врахувати це і адаптуватися до цих змін. Два роки тому на саміті в Уельсі Альянс розглянув нові загрози, які постали на Сході та Півдні. Після цього ми вжили певних заходів у відповідь. Я гадаю, що найбільш важливим кроком, зробленим тоді, стало рішення реінвестувати кошти в нашу оборону.

Цього року у Варшаві ми визначилися з довгостроковою стратегією в контексті адаптації НАТО до нових викликів. Саме тому останній саміт був таким важливим. Рішення, прий­няті у Варшаві, визнають та відображають, що подвійні виклики, які постали на Сході та Півдні, мають довготривалий характер. У Варшаві ми зробили дві головні речі.

Перше: ми вирішили посилити нашу оборону та здатність стримувати агресора, шляхом посилення Сил швидкого реагування Альянсу, зокрема, посилення Передових сил оборони, створення яких було затверджено ще на саміті в Уельсі. Ми також затвердили рішення щодо створення нових багатонаціональних батальйонів у східній частині Альянсу.

Друге: ми вирішили продовжити створення проекції стабільності та безпеки за межами наших кордонів. Вказана ініціатива буде реалізовуватися головним чином шляхом співпраці з такими країнами, як Україна, а також іншими країнами – Молдовою, Грузією, країнами Близького Сходу та Північної Африки. Також це стосуватиметься нашої тривалої підтримки Афганістану. Таке проектування стабільності за кордонами Альянсу безпосередньо сприятиме безпеці країн-членів НАТО.

Саме прийняття цих двох рішень зробили Варшавський саміт важливим і, в певному сенсі, навіть історичним.

– Серед важливих рішень Варшавського саміту НАТО, яке Ви згадали, найбільш очікуваним було затвердження плану розгортання багатонаціональних батальйонів Альянсу у країнах Балтії та Польщі. Розкажіть детальніше про ці підрозділи, де саме вони будуть розташовані та які завдання виконуватимуть?

– Так, справді у Варшаві ми прийняли рішення щодо розгортання бойових тактичних груп батальйонного рівня в Естонії, Латвії, Литві та Польщі. Альянс називає це розгортання Передовою посиленою присутністю, адже підрозділи будуть розгорнуті на східному кордоні НАТО. Головною метою Передової посиленої присутності є проведення заходів стримування та демонстрація солідарності й рішучості Альянсу протидіяти спільній загрозі.

Це рішення також має підтвердити, що нападник, який атакуватиме країну Альянсу матиме справу з багатонаціональним підрозділом, а не лише з силами оборони цієї країни. Головною метою є ще раз продемонструвати солідарність НАТО та стійкий трансатлантичний зв’язок. Ці бойові тактичні групи діятимуть в оперативному зв’язку з національними силами оборони та постійно перебуватимуть у країнах розгортання. Вони будуть підкріплені життє­здатною довгостроковою стратегією. Ми визначили чотири країни, які очолять формування та забезпечать функціонування цих багатонаціональних батальйонів. Цими країнами є Канада (в Латвії), Федеративна Республіка Німеччина (в Литві), Великобританія (в Естонії) та Сполучені Штати Америки (в Польщі). НАТО також прий­няла пропозицію Польщі щодо надання для потреб багатонаціонального штабу цього угрупування однієї з існуючих дивізій. Також я хотів би зазначити про рішення щодо розміщення в Румунії, на базі однієї з бригад, передової групи Альянсу для організації та забезпечення заходів постійної бойової підготовки.

– Пане Александер, багатонаціональні батальйони – це лише частина ширшого набору механізмів для гарантування безпеки членів Альянсу, про що, власне, і говорив Єнс Столтенберг у Варшаві. Скажіть, будь ласка, які ще засоби готова задіяти НАТО, врахо­вуючи рішення Саміту для стримування і попередження ймовірної агресії?

– Ще на саміті НАТО в Уельсі затверджено План дій щодо підвищення бойової готовності. Відповідно до цього плану було втричі збільшено Сили реагування НАТО і доведено їх чисельність до 40 тисяч. Крім цього, було створено Передові сили швидкого реагування у кількості п’яти тисяч військовослужбовців, які мають дво – максимум триденну ступінь готовності до дій за тривогою. Ці заходи є відповіддю на загрози, які надходять зі сторони Росії та наших південних кордонів. Також у Варшаві ми вирішили створити 8 багатонаціональних штабів, які ми називаємо підрозділами для інтеграції військ (сил), що будуть розміщенні в країнах на східному фланзі Альянсу. Їх завданням буде сприяння в організації заходів підготовки та посиленні військ, їх швидкої інтеграції у випадку виникаючої загрози.

У рамках вдосконалення командної структури Альянсу ми довели до повної оперативної готовності штаб багатонаціонального корпусу в Польщі та розпочали створення штабу багатонаціональної дивізії в Румунії. По завершенні цих реорганізаційних заходів сили НАТО матимуть повний спектр спроможностей для проведення операцій за призначенням.

– 2016 року оборонні витрати країн НАТО збільшилися вперше після 2009 року, що, власне, і відображено в офіційному комюніке Варшавського Саміту. Скажіть, що підштовхнуло союзників переглянути свої оборонні бюджети?

– Я думаю, союзники розуміють, що модернізація наших оборонних спроможностей вимагає значних інвестицій. На саміті в Уельсі ми вирішили зупинити урізання військових бюджетів, яке стало трендом протягом останнього десятиліття і, власне, там ми також вирішили слідувати вимогам Альянсу та довести видатки країн на оборону до двох відсотків від національного ВВП до 2024 року.

Минулого року, після багатьох років відмов, ми вперше побачили, що оборонні бюджети почали рости. Особливо це стосується декількох європейських членів НАТО та Канади, які збільшили власні видатки на оборону. Отже, ми зараз рухаємося у правильному напрямку. Вже нині ми маємо 5 країн, які відповідають вимогам НАТО і витрачають на оборону необхідні два відсотки від ВВП. Також 10 країн Альянсу відповідають ще одній вимозі й витрачають понад 20% свого оборонного бюджету на закупівлю сучасних озброєнь і військової техніки. Крім цього, окремі країни НАТО продовжують активно залучатися до місій та операцій Альянсу. Отже, ми перебуваємо на правильному шляху і чітко розуміємо, що в безпеку слід інвестувати ще більше.

– Питання створення армії Євросоюзу давно обговорюється як у політичних колах, так і в експертному середовищі.  Александер, скажіть, будь ласка, чи означає підписання між НАТО і ЄС декларації про активізацію співпраці щодо забезпечення безпеки в Європі й спільній протидії безпековим викликам те, що Європейський Союз остаточно відмовився від ідеї створення власних Збройних сил?

– Союзники по НАТО завжди вітають зусилля ЄС зі збільшення та розширення власних оборонних спроможностей. З іншого боку Альянс має добре функціонуючу та перевірену структуру і процедури, тому особливо важливо забезпечити тісну співпрацю між ЄС та Альянсом, яка дозволить взаємно доповнювати цим організаціям одна одну. Тісна співпраця є критично важливою ще й тому, що ані НАТО ані Європейський Союз не готові самостійно протидіяти сучасним і майбутнім викликам безпеки. Однак разом ці дві організації мають більшу кількість інструментів, які дозволять забезпечити безпеку наших країн. Тому особливо важливо, що ця взаємодоповнюваність знайшла своє відображення на саміті у Варшаві, де вперше в історії було підписано декларацію між НАТО та ЄС. З боку НАТО її підписав Генеральний секретар Столтенберг, а з боку ЄС голова Європейської ради Дональд Туск та Єврокомісії Жан Клод Юнкер. У цій Декларації узгоджено посилення співпраці за конкретними напрямками, зокрема, протидії гібридним загрозам, у тому числі розширенні співпраці в кібернетичній галузі, морській сфері та проведенні спільних навчань. Також останнє в переліку, однак не за змістом, це розбудова оборонних спроможностей наших східних сусідів, включаючи Україну.

– З огляду на постійні провокації Росії біля кордонів країн НАТО, (для прикладу можна взяти нещодавні «показові» патрулювання російських кораблів і підводних човнів у виключній економічній зоні біля кордонів Латвії) посилення та розвиток військово-морської складової Альянсу виглядає логічним. Скажіть, будь ласка, за рахунок чого відбуватиметься це посилення, які операції планує НАТО, і як Альянс співпрацюватиме з ЄС для протидії терористичній загрозі та боротьбі з нелегальною міграцією?

– У рамках нашої співпраці з Європейським Союзом ми в даний час відпрацьовуємо новий набір механізмів, який дозволить визначити, хто і чим займатиметься і за що відповідатиме у час кризи. Ми посилюємо нашу співпрацю в регіоні Середземного моря, головним чином через підвищення рівня обміну інформацією, що дозволить більш ефективно протидіяти нелегальній еміграції. Ми підвищуємо наші спроможності шляхом збільшення кількості спільних, взаємопов’язаних навчань.

Сьогодні ми зіткнулися з новими викликами безпеки як у Середземноморському регіоні, так і Північній Атлантиці. Обидва регіони мають для нас стратегічне значення. Ми спостерігаємо, як Росія продовжує нарощувати свою військову присутність у цих регіонах. Тому ми вважаємо, що заходи зі зменшення ризиків і прозорість мають запобігти ескалації напруги в обох регіо­нах. Хотів би зазначити, що ми також продовжуємо співпрацювати і з країнами-партнерами, які не належать до ЄС, з метою вироблення спільних підходів з подолання кризових ситуацій. У цьому контексті ми будемо продовжувати збільшувати свою присутність у військово-морській сфері та підвищувати рівень обміну актуальною інформацією в галузі безпеки.

– НАТО вперше визнала «…кіберпростір у якості сфери здійснення операцій, в якій НАТО має захищати себе так само ефективно, як це робить в повітрі, на суші і в морі…». Поясніть, будь ласка, якою може бути відповідь Альянсу у разі кібератаки на будь-яку країну-союзника?

– Так, справді у Варшаві очільники країн НАТО домовилися посилити спроможності та структури Альянсу в галузі протидії кібернетичним загрозам. Той факт, що кібернетична сфера визнана окремою оперативною площиною (доменом) на рівні з сухопутною, повітряною чи морською говорить сам за себе. Країни Альянсу наголосили, що докладатимуть ще більших зусиль для захисту нервової системи НАТО, як ще називають ІТ інфраструктуру. В сучасному суспільстві стійкість інформаційної системи до викликів є одним із фундаментальних стовпів безпеки. Тому прий­няті в ході Варшавського саміту рішення
повинні зміцнити нашу здатність захищати критично важливу інформаційну складову. Нам слід сфокусуватися не на моделюванні критичних ситуацій, які є доволі непередбачуваними, а на розвитку системи та засобів протидії викликам у сфері кібербезпеки. Ось чому НАТО узгодила розширення політики захисту кіберпростору та погодилася з необхідністю нарощувати спроможності з протидії загрозам. Ці кроки включатимуть як використання найновітніших технологічних здобутків, так і вдосконалення правової бази. Кожен із союзників є відповідальним за вдосконалення та розвиток власних спроможностей у галузі кібербезпеки. Також з метою підвищення рівня обізнаності експертів в галузі кібербезпеки, НАТО регулярно проводить спільні навчання на так званому кіберполігоні. У спільній Декларації зазначено про розширення співпраці з ЄС у цій галузі, адже ця загроза є спільною для обох організацій.

– Ухвалений у Варшаві Комплексний план підтримки України доволі місткий. Відповідно до нього Україна отримує найбільшу в історії НАТО допомогу. Розкажіть, будь ласка, детальніше про схвалений пакет і в яких напрямках надаватиметься ця допомога?

– Справді, Комплексний пакет допомоги, було затверджено під час засідання Комісії Україна–НАТО на рівні глав держав та урядів, що відбулося в рамках Варшавського саміту. Комплекс­ний пакет допомоги має на меті консолідувати та розширити надання допомоги Україні. Він включає в себе як уже діючі проекти, так і зовсім нові ініціативи з питань надання допомоги та сприяння Україні. Близько 40 ініціатив, які реалізовуються в 14 напрямках. Усі ці напрямки так чи інакше стосуються реформування сектору безпеки та оборони. Умовно Комплексний пакет допомоги можна розділити на два домени. Перший – це консультативна дорадча допомога та сприяння в просуванні реформ, а другий – це підтримка України в нарощуванні оперативних спроможностей для власного захисту та набуття стійкості протидіяти викликам.

Комплексний пакет допомоги включає в себе п’ять Трастових фондів, рішення щодо яких було прийнято ще на саміті в Уельсі. Крім цього, вже багато років функціонує Трастовий фонд з питань права.

Також до складу цього пакету увійшли програми, які вже тривалий час реалізовуються Альянсом у рамках сприяння в розвитку окремих спроможностей в Україні, зокрема Програма професійного розвитку, Програма інтеграції та багато інших. Підготовлений Комплексний пакет допомоги має стати вичерпною відповіддю на комплексні загрози, які постали перед Україною.

– Зрозуміло, що Україна отримала хоча й гіркий, але унікальний досвід протистояння одній із найпотужніших у військовому відношенні країн світу.  Як Ви вважаєте, бойовий досвід українських Збройних Сил використовуватиметься військовими країн НАТО?

– Консультації і співпраця між НАТО та Україною тривають вже багато років. Робота ведеться в широкому спектрі питань. Говорячи про військову сферу, основна увага приділяється досягненню взаємосумісності військ. Це робиться для того, щоб забезпечити готовність українських підрозділів виконувати завдання разом з військами країн НАТО. Ми також співпрацюємо у військово-технічній галузі, в операціях з підтримки миру, в галузі планування заходів під час надзвичайних ситуацій, військово-науковій галузі, у сфері публічної дипломатії. Звичайно, така співпраця передбачає двосторонній обмін досвідом і є вигідною для обох сторін.

Сьогодні в НАТО велика увага приділяється наданню допомоги Україні в досягненні цілей військової реформи. Нещодавно Україна приєдналася до нової ініціативи під назвою Партнерська взаємосумісність. Ця ініціатива народилася на саміті в Уельсі з метою збереження високого рівня взаєморозуміння та сумісності військ, які брали участь в операції Міжнародних сил сприяння безпеці в Афганістані. Крім цього, українські військові, включаючи представників керівного складу, мають змогу регулярно навчатися на курсах та брати участь у конференціях і семінарах, що проводяться в Коледжі НАТО в Римі та Школі НАТО в Обераммергау. Така співпраця, на нашу думку, дозволить Україні швидше реформувати власну систему військової освіти, зокрема в Національному університеті оборони України імені Івана Черняховського у Києві. Що стосується надання сприяння Україні в досягненні взаємосумісності, то в даний час ефективно працюють дві програми НАТО. Це – Процес планування та оцінки сил (ППОС) та Концепція оперативних можливостей, які дають змогу використовувати методики планування Альянсу під час підготовки власних підрозділів і проводити оцінку їх готовності  до дій за стандартами НАТО.

– Пане Александер, Представництво НАТО в Україні робить доволі конкретні кроки, спрямовані на допомогу у реформуванні оборонного сектору, розвитку наукових програм і медіа проектів. Якщо можна, розкажіть про пріоритетні напрямки діяльності Представництва?

– Альянс присутній в Україні багато років. 1997 року в Києві вперше відчинив двері Центр інформації та документації НАТО. 1999 року ми також відкрили Офіс зв’язку НАТО. Однак після російської агресії проти України ми значно посилили рівень співпраці. Наші офіси в Україні ніколи раніше не були такими завантаженими роботою, як сьогодні. Починаючи з березня цього року наші два офіси разом сформували Представництво НАТО в Україні, яке отримало повний дипломатичний статус для всіх працівників і програм. Разом наші два офіси відіграють важливу роль у наданні сприяння Україні в реформуванні сектору безпеки та оборони. Говорячи про Офіс зв’язку НАТО, я хотів би розповісти про три найважливіші напрямки роботи, або три наші пріоритети.

По-перше, це виконання класичних дипломатичних завдань. Ми залучаємося до організації та намагаємося сприяти більшості візитів, як у Брюссель, так і з Брюсселю, високого та робочого рівня. Ми організовуємо дуже багато заходів тут в Україні, і, відповідно, звітуємо про їх виконання в штаб-квартиру Альянсу.

Другим стовпом нашої роботи є консультативно-дорадча допомога. За останні два роки робота в цьому напрямку надзвичайно розширилася. Сьогодні більше 15-ти міжнародних експертів працюють в Офісі зв’язку НАТО і напряму контактують з українськими колегами з Парламенту, МЗС, РНБО, звичайно, з Міністерства оборони та Генерального штабу, а також СБУ, МВС та багатьох інших структур. Наші колеги з Центру інформації та документації НАТО прийняли радника з питань Стратегічних комунікацій, який допомагає Україні нарощувати спроможності в галузі СТРАТКОМУ.

І третій напрямок роботи – це реалізація програм технічної допомоги. Про деякі проекти я вже згадував сьогодні. Це, насамперед, п’ять Трастових фондів НАТО, про створення яких було оголошено на саміті в Уельсі. Я ще раз перерахую їх напрямки: логістика та стандартизація; управління та зв’язок; медична реабілітація; реформування системи кар’єрного росту; кібернетичний захист. Всі ці Трастові фонди підтримуються Офісом зв’язку НАТО.

Окрім того, на саміті НАТО у Варшаві було вирішено створити шостий Трастовий фонд, який опікуватиметься питаннями розмінування та протидії саморобним вибуховим пристроям. Ми сподіваємося, що незабаром розпочнуться практичні заходи в рамках цього Трастового фонду. Ми також очолюємо роботу й по інших програмах професійного розвитку та
перепідготовки.  

Популярні розділи та сервіси