телефон довiри - 1598
Україна, м. Київ, 01601, вул. Володимирська, 26
A-
A
A+
Українська
11/09/13 - 15:28

Система охорони кордону на ділянці відповідальності Ізмаїльського прикордонного загону останніми роками зазнала серйозних реформ. Про особливості таких змін та звичайні будні «зелених кашкетів» Бессарабії «ПУ» спілкувався з начальником загону полковником Олександром ЗАДОРОЖНИМ.

Система охорони кордону на ділянці відповідальності Ізмаїльського прикордонного загону останніми роками зазнала серйозних реформ. Про особливості таких змін та звичайні будні «зелених кашкетів» Бессарабії «ПУ» спілкувався з начальником загону полковником Олександром ЗАДОРОЖНИМ.

 

Олександре Миколайовичу, розкажіть, будь-ласка, які характерні особливості охорони кордону в Ізмаїльському прикордонному загоні?

–Ділянка кордону Ізмаїльського загону доволі різноманітна, складна та має декілька особливостей. По-перше, тут ми межуємо з двома країнами – Республікою Молдова та Румунією. По-друге, загін охороняє рубіж, в який входить морська, річкова та суходільна ділянки, а також функціонують усі види пунктів пропуску – автомобільні, залізничні, повітряні та морські. Відповідно це потребує кваліфікованих спеціалістів, знання ними всіх видів контролю та аспектів тутешнього прикордоння. Особливої уваги вимагає контроль за діяльністю прикордонної застави на острові Зміїний відділу прикордонної служби «Вилкове», яка проводить цілодобовий моніторинг надводної обстановки в нашому територіальному морі. Не менш важливим моментом є функціонування нафтоперевантажувального терміналу біля села Джурджулешти (територія, на якій працює термінал, була передана Республіці Молдова Україною. – Авт.). Наразі за ним організовано постійне спостереження, адже його робота досить серйозно може вплинути на навколишнє середовище в акваторії Дунаю.

Наприкінці 2011-го року Ізмаїльський загін Морської охорони перестав існувати, водночас задачі, які він виконував, були покладені на прикордонний загін. У чому полягає необхідність такої реорганізації?

–Мова йде про оптимізацію системи охорони рубежу. Звичайно, потрібно було створювати її нову модель. Однак наразі ми маємо можливість сконцентрувати в одних руках систему планування, забезпечення й організації охорони державного кордону тими силами та засобами, які знаходяться на Дунайській ділянці тощо. Той корабельно-катерний склад, що належав колишньому загону МО, наразі введений до штату Одеського загону МО без зміни місця постійної дислокації. Водночас із настанням сезону навігації він передається в оперативне підпорядкування нашому загону. Хочу зазначити, що не слід думати, що таке рішення, якимось чином послабило охорону кордону, навпаки ведеться планова робота з її посилення.

Робота з посилення викликана активізацією правопорушників на кордоні?

–На півдні України лише на нашій ділянці проходить кордон з Європейським союзом (Румунія), тому останнім часом тут спостерігається відновлення каналів нелегальної міграції. Цікавою для нелегалів стала й територія України, як кінцевий пункт призначення. Але ми вже запланували низку заходів, аби припинити становлення цих протиправних утворень ще в зародку. Також доволі часто в Україну з Молдови намагаються провезти тютюнові вироби та алкоголь, де вони значно дешевші. Із настанням туристичного сезону частими є випадки порушення прикордонного режиму. Водночас не виключені й ризики контрабанди товарів, наркотиків, зброї, боєприпасів та спроб ввозу-вивозу викрадених авто.

До того ж у такому квітучому куточку України, як Бессарабія, багатому на рибу, птаха чи звіра, браконьєри взагалі наші найчастіші «клієнти». Хоча, із використанням на Дунаї мобільних прикордонних постів на плавучій основі, кількість таких випадків суттєво зменшилася.

Поясніть, будь-ласка, в чому ж суть?

–Такі пости працюють у комплексі з рештою сил і засобів охорони кордону. На кожному з них по 5-7 діб до наступної зміни несуть службу по 2-3 прикордонники. Корисною особливістю таких постів є можливість їх переміщення з однієї ділянки на іншу, залежно від можливих правопорушень, погодних умов тощо. Отож, сьогодні правопорушник не знає, де завтра будуть стояти правоохоронці. При чому ці пости розміщуються так, щоб забезпечити суцільне спостереження за надводною обстановкою річки Дунай. З цією метою під час заходження будь-якого об’єкта на ділянку відповідальності МПП наряд здійснює візуальне супроводження з подальшою передачею його наступній ланці. Тобто там, де закінчується можливість візуального чи технічного спостереження надводної цілі з одного МПП, така можливість має бути у наступного в ланцюгу засобів охорони кордону МПП, наряду на суші, катера чи спостережної вежі. Усе це дає можливість забезпечити як надійну охорону держкордону, так і безпеку судноплавства та законного промислу. Такі ж пости є й у румунів, тому ми, взаємодіючи з ними, тримаємо під контролем усю дунайську акваторію. 

– До речі, наскільки дієво, на Вашу думку, реалізується співпраця з прикордонниками сусідніх держав?

– Із румунськими та молдовськими колегами у нас організована бездоганна взаємодія – чергові офіцери постійно перебувають на зв’язку і, в разі необхідності, обмінюються інформацією.

З румунами також організовано спільне патрулювання на нашому або румунському катері, що приносить свої плоди. З молдовськими колегами ми здійснюємо спільний прикордонний контроль у пункті пропуску «Рені-авто». Також кожні півроку з румунськими правоохоронцями проводяться зустрічі на рівні прикордонних уповноважених та прикордонних представників, а з молдованами – раз на три місяці на рівні прикордонних представників.

Ізмаїльський, Ренійський та Кілійський райони географічно розташовані вздовж головної водної артерії Європи – Дунаю, історично так склалося, що місцеві жителі з давніх-давен займаються рибним промислом. Які ж вимоги висуваються контролюючими органами до рибалок?

–Певний порядок існує, оскільки річка Дунай є прикордонною, тому рішенням Одеської обласної державної адміністрації випуск усіх маломірних плавзасобів здійснюється адміністрацією причалу чи пункту базування з обов’язковим інформуванням підрозділів Держприкордонслужби: при випуску судна – безпосередньо перед виходом, при поверненні судна – через годину після повернення.

Також існують певні правила щодо випуску маломірних суден, що належать мешканцям м. Вилкове, до помешкань, які розташовані на островах у дельті р. Дунай, яким дозволяється вихід на строк до 30 діб за умов пересування у денний час доби з інформуванням відповідного підрозділу Державної прикордонної служби України.

Випуск маломірних суден, що належать господарствам, установам та організаціям, до місць виробничої діяльності, які розташовані на островах у дельті р. Дунай, дозволяється на строк до 10 діб з інформуванням відповідного підрозділу Державної прикордонної служби України з обов’язковим щоденним інформуванням у визначений час адміністрації пристаней, причалів, пунктів базування про місце перебування маломірних суден, інших плавзасобів до настання темного часу доби.

– Якщо ж рибалки не виконують ці правила, що тоді?

За порушення правил прикордонного режиму в частині, що стосується порядку обліку та виходу маломірних плавзасобів прикордонники мають право тимчасово забороняти експлуатацію пристаней, причалів і пунктів базування або забороняти вихід у внутрішні води суден і плавзасобів. Крім того, ми можемо застосовувати адміністративний вплив – попередження, адмінштрафи, передбачені законодавством України.

Діяльність застави на Зміїному є доволі специфічною. Як проходять службові та життєві будні «зелених кашкетів» на українському острові?

–Умови служби та побуту на заставі досить непогані. Усі приміщення підрозділу ще декілька років тому пройшли докорінну реконструкцію, заставу обладнано новітньою технікою, системою автоматизації прикордонної служби «Гарт», супутниковим зв’язком тощо. Тобто, начальник застави в будь-який час у режимі онлайн може поспілкуватися як з начальником ВПС «Вилкове», так і з Центром управління службою Адміністрації ДПСУ. Наразі служба там організовується позмінно – зміна в складі 8 осіб чергує там упродовж 2-3 тижнів. Переважно – це візуальне спостереження та моніторинг територіального моря радіолокаційними станціями «Буревісник». Проживають вони в гуртожитку по двоє осіб у квартирі. Приміщення обладнані кондиціонерами та плазмовими телевізорами. Невдовзі плануємо підвести туди Інтернет. Тому, загалом, на заставі комфортні умови проживання. Тим більше, що персоналу підрозділу вислуга років нараховується за системою рік за два.

Внаслідок реорганізації, управління загону перемістилося до колишнього військового містечка Ізмаїльського загону Морської охорони. Як буде використовуватися територія, яку звільнили?

–Зараз вона законсервована та перебуває під охороною. Минулого року була розроблена проектна документація з переобладнання містечка під службове житло на 57 квартир. Проте через брак коштів у держави роботи поки що не розпочалися. Сподіваємося, що наступного року щось зміниться в цьому плані.

Водночас Держприкордонслужба виділила нам 6,5 мільйона гривень на реконструкцію нового містечка. Наразі весь той комплекс заходів з переобладнання, що був запланований, повністю виконаний, однак, безперечно, є ще над чим працювати.

 

За 6 місяців оперативно-службової діяльності на ділянці відповідальності Ізмаїльського прикордонного загону державний кордон України перетнуло більше 640 тис. осіб та понад 168 тис. ТЗ.  Органи охорони державного кордону затримали за незаконне перетинання ДКУ 31 особу, з яких 20 – незаконні мігранти, вилучено 11 одиниць зброї, 63 одиниці боєприпасів, понад 700 грамів наркотичних виробів. Затримано контрабандних товарів на загальну суму більше 720 тисяч гривень.

* При використанні матеріалу гіперпосилання на цю сторінку обов'язкове

+ Розгорнути меню