Завжди був щирим, чинив по совісті й тримав слово

НАЗАД
17 березня 2023 09:01

Сьогодні розповімо про нашого побратима Максима Моцевика.

У щоденну хвилину мовчання ми вшановуємо світлу пам’ять, відвагу і самовідданість, силу духу, стійкість та героїчний подвиг воїнів, полеглих під час виконання бойових завдань із захисту державного суверенітету та територіальної цілісності України, мирних громадян, які загинули унаслідок збройної агресії російської федерації проти України.

Максим, ти був порядним та щирим, чинив по совісті. Ми могли довірити тобі найскладніші справи. Твоє слово не розходилося з ділом. Ти був надійним, як якір. Ми тебе поважали. Ми на тебе рівнялися. Нам тебе дуже не вистачає.

Вже рік ти живеш у нашій пам’яті. І тобі завжди 26.

Максим Моцевик народився в селі Срібне, Донецької області. Старший брат згадує, що змалку Макс був непосидючим, шкодним, веселим. Через пухнасте світле волосся його порівнювали з кульбабкою. Добре навчався, все йому було цікаво. Займався футболом. Виборов безліч нагород та медалей на спортивних змаганнях.

Брати були близькі по духу, підтримували один одного. Хоч вболівали за різні футбольні клуби, але й тут не сварилися. Настільки міцною була їхня дружба.

Отримавши вищу технічну освіту в Донецькому національному технічному університеті, в 2020 році Максим вступив до лав Морської охорони Державної прикордонної служби України. Брат говорить, що це був свідомий вибір. Він ні з ким не радився, сам вирішив та пишався службою на морських рубежах.

Мріяв про міцну родину та дітей. Був дуже романтичним і закоханим. Але війна зруйнувала плани: між ним і коханою простяглись тисячі кілометрів.

Максим з перших днів разом з прикордонниками був на позиціях на околиці Маріуполя. Вони одними з перших зустріли наступ ворога. 3-го березня рашисти розстріляли позицію з танка. Максим отримав дуже важкі поранення. Допомогли побратими, надали першу допомогу і відвезли в шпиталь.

Але за деякий час ворог увірвався і до лікувального закладу. Прикутий до ліжка важкопоранений Максим загинув 17 березня 2022 року.

Наказом Голови Держприкордонслужби України матросу Максиму Моцевику присвоєно чергове військове звання «старший матрос» (посмертно).

Старший брат каже, що Максим став його янголом-охоронцем: він приходить у снах та попереджає про негаразди.

Максим, знай, ти з нами, назавжди у лавах великого прикордонного братства.

Відгуки та коментарі

Ваше ім'я
Ваш E-mail
Текст

Популярні розділи та сервіси