2 липня 2014 року наш побратим Володимир Пресняков заплатив найвищу ціну під час мінометного обстрілу російсько-окупаційними військами пункту пропуску «Новоазовськ».

Володимир 25­річній уродженець міста Новоазовська, що на Донеччині. Після закінчення у рідному місті загальноосвітньої школи, він навчався у професійному ліцеї, де отримав спеціальність монтажника-­будівельника і електрозварника. 2008 року Володимир закінчив Навчальний центр підготовки молодших спеціалістів Держприкордонслужби. Місцем його постійної служби стало відділення «Новоазовськ» Донецького прикордонного загону, де в останній час Володимир обіймав посаду старшого механіка відділення зв’язку. Разом зі своїми бойовими побратимами у ніч на 2 липня 2014 року він став на захист державного кордону.

З дружиною Каріною вони виховували двох своїх дітей – сина Кирила, і маленьку улюбленицю Даринку. Батько дуже любив їх, жив він службою, захоплювався технікою і в душі постійно був разом із своєю сім’єю.

Таким щирим товаришем, люблячим чоловіком, турботливим батьком та надійним захисником рідної землі і пішов у Вічність прикордонник Володимир Пресняков.

Пам'ять загиблих в районі Новоазовська героїв сьогодні вшанували у «Залі пам'яті» — меморіальному комплексі на території Міністерства оборони України.