Оксана Коваленко до 24 лютого навіть не замислювалася над тим, аби бути волонтером.

Невеличкий бізнес та двоє дітей забирали майже увесь час. Дозволити собі присвячувати вільну хвилину волонтерській діяльності, здавалося, розкішшю. Втім, як і для нас усіх, життя внесло свої корективи.

Вже на третій день війни до Оксани зателефонували і попросили про допомогу, адже у неї був неабиякий досвід подорожей за кордоном та вантажний транспорт. Це й поклало початок її волонтерству.

Згодом бус вже доставляв до наших захисників бронежилети, шоломи, засоби гігієни, продукти тощо. Інколи Оксана молилася, аби автівка доїхала до кордону, бо її завантажували, як кажуть, «під дах». Завдяки позитивним відгукам, про волонтерку дізнались доброчинці з Польщі, Франції, Іспанії та інших країн і запропонували свою допомогу. Так, до наших захисників зі Збройних сил, прикордонного відомства, інших військових формувань, медичних установ різного рівня й підпорядкування, почала надходити  електроніка, ліки та необхідні речі, списки яких вже готували заздалегідь.

«Як правило вартість того, що доставлялось, перевищувала сотні тисяч гривень, – розповідає Оксана – Але все одно цього замало і ми не зупинимось поки не переможемо!».

Інколи доводилося працювати майже цілодобово. Приїжджали, розвантажували, сортували та вже зранку в дорогу. Зчаста бус довозив до Європи біженців, а в зворотному напрямку – подарунки для військових. Втім, зазначає Оксана, вона завжди знала, що на допомогу їй прийде чоловік, до речі, військовослужбовець, та подруга Лідія. Ці люди легкі на підйом та завжди є поруч для вирішення складних питань.

За словами Оксани, доставка необхідних речей військовослужбовцям з будь-яких куточків Європи тепер є важливою частиною її життя, адже для захисників такі подарунки мають особливе значення.

Нещодавно, за життєву позицію та значну допомогу в спільній боротьбі з ворогом, Голова Державної прикордонної служби України генерал-майор Сергій Дейнеко відзначив волонтерку Оксану Коваленко медаллю «За сприяння в охороні державного кордону». І це тільки частинка нагороди, яку вона заслуговує.

Разом до Перемоги!