За плечима військовослужбовця Мукачівського загону 13 років служби у прикордонному відомстві. Віталій потрапив у полон під час героїчної оборони Маріуполя.

Найжорстокіші тортури, катування, психологічний тиск та нелюдські умови утримання не зламали українського захисника. Його оптимізм та непохитна віра у перемогу світла над темрявою заряджають позитивом та надією у краще.

Ці риси характеру прикордонника допомагали виживати у полоні не лише йому, а й його побратимам. Попри звірства російських злочинців, хлопці знаходили у собі сили жартувати, розповідати кумедні історії про своє дитинство, сім’ю та друзів.

«Росіянці змушували нас нерухомо стояти з 6 ранку до 10 вечора. Щоб якось себе розважити та не впасти у відчай ми вирішили розповідати один одному хороші історії зі свого життя. За час полону деякі історії повторювалися багато разів», - сміється Віталій. Мета, яку ставив перед собою прикордонник у полоні – вижити. Вижити щоб продовжувати боротьбу із загарбниками та зустрітися із рідними. Удома на бійця чекала мама, брат та сестра.

Віталій повернувся з полону, він продовжує стояти на варті державного кордону.

За особисту мужність і самовідданість, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, сумлінне і бездоганне служіння Українському народові Президент України Володимир Зеленський відзначив прикордонника медаллю «Захиснику Вітчизни».