Владислав зустрів повномасштабне вторгнення курсантом Національної академії Державної прикордонної служби України. Після дострокового випуску проходив службу на західному кордоні нашої держави, а вже за рік був переведений до бригади «Сталевий кордон».

«На сході у нас було завдання облаштуватися та закріпитися на нових позиціях, –  згадує прикордонник. – Це було дуже складно, адже ворог вів вогонь в режимі нон-стоп з мінометів, танків та усіх видів БпЛА».

14 серпня минулого року підрозділ «Джоні» щойно вийшов з позицій на відпочинок. Хлопці лише встигли зняти амуніцію і готувалися до відпочинку, як по місцю їхньої дислокації прилетіла міна. Владислав та ще троє побратимів дістали різні поранення.

«Дірка у легені Владислава була розміром з долоню», – розповідає побратим, прикордонник Василь, який надавав першу допомогу бійцям.

«Я думав, що моя історія завершена, – посміхається «Джоні». – Але завдяки швидкій реакції та правильним діям побратимів ми усі залишилися живими».

Навіть після отримання інвалідності Владислав не планує звільнятися. «Ну як кадровий офіцер може звільнитися, коли держава потребує допомоги? – дивується прикордонник. – Сьогодні люди потрібні скрізь: і на передовій, і в тилу. Тому я намагаюся допомогти Силам оборони чим можу. І якою б не була моя допомога – вона наближає Перемогу».