Нещодавно Федерація футболу України подала до УЄФА заявку на участь у проведенні експериментального чемпіонату Європи 2020 року. Проте це не єдина подія, яка може привернути увагу до нашої держави. Так, недавно у Києві проходив чемпіонат світу з художньої гімнастики, а не за горами Євробаскет–2015. Безумовно, робота прикордонного відомства у цій справі важлива. Якого досвіду набула Держприкордонслужба після Євро–2012, які новації впроваджуватимуться найближчим часом, як зробити перетин кордону більш комфортним? На ці та інші питання відповідає начальник управління прикордонного контролю та реєстрації Адміністрації Держприкордонслужби України генерал–майор Олександр Біньковський.

Нещодавно Федерація футболу України подала до УЄФА заявку на участь у проведенні експериментального чемпіонату Європи 2020 року. Проте це не єдина подія, яка може привернути увагу до нашої держави. Так, недавно у Києві проходив  чемпіонат світу з художньої гімнастики, а не за горами Євробаскет–2015. Безумовно, робота прикордонного відомства у цій справі важлива. Якого досвіду набула Держприкордонслужба після Євро–2012, які новації  впроваджуватимуться найближчим часом, як зробити перетин кордону більш комфортним? На ці та інші питання відповідає начальник управління прикордонного контролю та реєстрації Адміністрації Держприкордонслужби України генерал–майор Олександр Біньковський.

 

 

– Товаришу генерале,  минулорічний літній турсезон проходив під знаком Євро­2012, яке було не лише футбольним святом, але й можливістю покращити країну. Який досвід набули підрозділи прикордонного контролю?

– Досвід Євро­2012 засвідчив, що завдяки впровадженню європейських стандартів прикордонного контролю як одного з основних механізмів інтегрованого управління кордонами було забезпечено ритмічне здійснення пропускних операцій на кордоні під час єврочемпіонату.

Проведення масових заходів континентального рівня в Україні також продемонструвало ефективність запровадження спільного контролю. Це, в першу чергу, стосується українсько­польської ділянки, де було забезпечено не тільки швидкість проведення контрольних процедур, а й високий рівень прикордонної безпеки.

– Ця практика поширюватиметься на інші ділянки, крім польської?

– На даний час Угоди про спільний контроль укладено з чотирма країнами­сусідами. Це, крім Польщі, – Молдова, Росія та Білорусь. На сьогодні спільний контроль успішно здійснюється у семи пунктах пропуску. Три з них – на кордоні з Польщею, чотири – на кордоні з Молдовою. Крім того, окремими нотами визначено ще три автомобільні пункти пропуску для здійснення спільного контролю на території Польщі. Це “Угринів – Долгобичув”, “Грушів – Будомеж” та “Нижанковичі – Мальховіце”.

Також з 21 лютого 2012 року в пункті пропуску “Россошани – Брічень”  на кордоні з Молдовою розпочався експеримент з проведення спільного контролю на території України. Думаю, ця позитивна практика обов’язково матиме більш широку географію.

– Експерти зазначають, що Греція починає виходити з затяжної кризи і значною мірою саме туризм приніс у казну цієї країни чимало грошей. Україна теж стає дедалі привабливішою у туристичному плані. Можна підбити певні підсумки цьогорічного турсезону і окреслити його особливості?

– Для початку наведу кілька цифр. За період туристичного сезону державний кордон Укра­їни перетнуло більше 34 млн. осіб та 6,7 млн. транспортних засобів. У порівнянні з минулим роком спостерігається збільшення на 6% та 4% відповідно. А 18 серпня нами зафіксовано найбільший цифровий показник перетину державного кордону за часів незалежності України: 497 тис. осіб та 90 тис. транспортних засобів.

Нинішнього року спостерігається стала динаміка збільшення в’їзду в Україну іноземних туристів. Вони переважно прямують у Київ, Львів, Чернівці, Крим тощо. Наші громадяни їдуть передусім до Греції, Болгарії, Іспанії, Італії, Хорватії та Чорногорії.

Хотів би відмітити потужну роботу ОКПП «Київ». Цей орган охорони кордону після ЄВРО­2012 динамічно розвивається і по праву стає крупним авіавузлом. Лише за період турсезону там оформлено майже 3 млн. осіб, з них 148 офіційних делегацій в кількості 37 тисяч осіб.

Що стосується нашої роботи, то у відомстві було проведено масштабну підготовку як пунктів пропуску, так і особового складу, яка дала змогу якісно виконати поставлені завдання. Зокрема, у ході турсезону було вивчено та апробовано на практиці в пунктах пропуску «Кучурган» та «Платонове» низку інновацій щодо оптимізації процедур прикордонного контролю. Завдяки цьому нами забезпечено комфортність проходження контролю як особами, які перетинають кордон, так і роботу нашого інспекторського складу, посилено контроль за дотриманням режиму в пунктах пропуску, значно збільшено пропускну спроможність пунктів пропуску з мінімальним використанням особового складу та вдосконалено принципи використання «єдиного вікна» та «єдиної зупинки».

– Чи не впливає збільшення пасажиропотоку на зниження якості контролю?

– Ні, адже результативність нашої роботи зростає. Лише за цей туристичний сезон у пунктах пропуску виявлено 109 підроблених паспортних документів, 32 чужих, понад 4700 – недійсних. І якщо за аналогічний період 2012 року ми виявили 237 одиниць зброї, то сьогодні – 411, 1778 шт. боєприпасів у порівнянні з 1 370 одиницями у 2012 році, 14 кг наркотичної речовини сьогодні, а 2012 року – 10,4 кг.

Варто також додати, що ми прогресуємо і в питаннях технічного оснащення. Так, цього року вже придбано понад 8 тисяч одиниць техніки на суму майже 7 млн. гривень. Це й мобільні прилади для перевірки паспортних документів у кількості 437 штук, 110 приладів для огляду важкодоступних місць, понад 600 наборів оглядових дзеркал, 4832 штемпельні машинки  тощо.

– Олександре Анатолійовичу, як поєднати з одного боку комфорт і швидкість, з іншого – максимальну увагу до небажаних гостей?

– Для наочності наведу приклад. Цього року спостерігалася найбільша кількість паломниківхасидів, які святкували в Умані новий рік за іудейським календарем. В Україну прибуло близько 30 тисяч осіб. Відомо, що ця категорія потребує особливого підходу. З одного боку необхідно поважати їхні релігійні традиції, з іншого – забезпечити прикордонний контроль і безпеку. Зав­дяки  професіоналізму й досвіду нашого персоналу ми не мали жодних нарікань на свою роботу. З іншого боку, у двох випадках інспекторський склад виявив підроблені документи, у трьох осіб були відсутні візи, а один іноземець зовсім не мав ніяких документів.

Так що системність у роботі, постійне підвищення професійного рівня інспекторського складу і, звичайно ж, сучасне технічне оснащення, дають підстави говорити про європейський рівень нашої роботи, де поєднується одночасно максимальна повага до людей та високі вимоги до безпеки.

Також слід зважати, на поступове розширення мережі пунктів пропуску, через які паломники прибувають в Україну. Крім традиційних авіаційних – «Бориспіль», «Жуляни», «Одеса», «Вінниця», додалися автомобільні – «Ягодин», «Шегині», «Краковець», «Рава­Руська», «Тиса», «Порубне», «Платонове» та «Рені». Це ще один приклад довіри до нашої держави.

– Влітку ЗМІ активно висвітлювали тему, пов’язану з системою попереднього подання інформації. Поясніть особливості цієї новації?

– Так, система попереднього подання інформації викликала живий інтерес у ЗМІ, у тому числі й суміжних держав. Крім того, нашою новацією зацікавилися колеги з Республіки Польща. Вони планують  запровадити подібні механізми у недалекому майбутньому і у себе. Адміністрацією Держприкордонслужби розроблено виключно нову технологію оформлення організованих туристичних груп. Вона не має аналогів та отримала назву «система попереднього подання інформації» (СППІ). Її суть полягає у наданні можливості першочергового перетинання кордону туристичними групами, що слідують автобусами та завчасно подали відповідну інформацію. Після її запровадження тур­операторами було надано в автомобільні пункти пропуску інформацію про 350 організованих груп туристів. Кордон перетнуло понад 12 тисяч осіб, а час оформлення одного автобуса не перевищував 20 хвилин. Слід зазначити, що з  метою уникнення черг перед пунктами пропуску у відомстві запроваджено систему інформування громадськості про стан завантаженості пунктів пропуску через офіційний веб­сайт Держприкордонслужби та радіостанції. Ця інформація оновлюється  кожні три години. Така інновація дала змогу громадянам правильніше вибирати більш доцільні маршрути руху.

– Товаришу генерале, Уряд затвердив план заходів щодо впровадження біометричних паспортів. Наскільки готові пункти пропуску для оформлення таких документів?

– Хочу наголосити, що окремий напрям нашої роботи – це введення в експлуатацію системи автоматизації паспортного контролю. Що ж до біометрії, то на сьогодні у пунктах пропуску встановлено 449 автоматизованих робочих місць (АРМ) „Інспектор­С”, з функцією біометричного контролю. Вони забезпечують зчитування біометричної інформації з електрон­них носіїв у паспортах, фіксують відцифроване або інше зображення обличчя особи під час прикордонного контролю, порівнюють на відповідність отриманих зображень і роблять автоматизовану перевірку інформації за базами даних, що створюються та використовуються Держприкордонслужбою України. Прискоренню пропускних операцій також сприяє запровадження системи електронних карток. Зокрема, у 43 пунктах пропуску вже діють 655 автоматизованих робочих місць з функцією зчитування електронних карток, яких громадянам видано близько 50 тисяч штук.

– До 14 листопада Україна має намір подати у Міжнародний олімпійський комітет заявку на проведення зимової Олімпіади­2022. Що нового у цьому контексті чекати від підрозділів прикордонного контролю?

– Можу стверджувати, що стратегічним завданням з формування державної позиції щодо розвитку системи пропускних операцій є запровадження спільного контролю на усіх ділянках державного кордону України.

Крім того, подальшими нашими перспективами є трансформація нововведень, здатних прискорити та вдосконалити системи пропуску через державний кордон осіб, транспортних засобів і вантажів та забезпечити новий якісний рівень її захищеності. По­перше, це поширення на інші ділянки та запровадження спільного контролю з Російською Федерацією, Молдовою, а також у нових пунктах пропуску з Республікою Польща. По­друге, реалізація технологічних інновацій в пунктах пропуску для автомобільного сполучення,  продемонстрованих під час зборів керівному складу прикордонного контролю в пункті пропуску «Платонове». По­третє, запровадження системи попереднього подання інформації на інші види сполучення, а саме залізничні та морські, а також закріплення існуючих.

Окремо хочу зазначити опрацювання нових підходів щодо функціонування пунктів пропуску, які обговорюватимуться на зустрічах з експертами Російської Федерації, Молдови, Республіки Білорусь і Польщі.