Єдиний в Україні вищий навчальний заклад, який готує офіцерів-прикордонників, сьогодні працює в форсованому режимі. Очікується достроковий випуск лейтенантів і збільшення державного замовлення. Окрім курсантів, проводиться підготовка фахівців для оперативно-бойових підрозділів. Організовувати навчальний процес в таких умовах складно й відповідально. Мабуть тому наша творча група зустрічала нинішнього керівника Національної академії Держприкордонслужби полковника Олега Шинкарука то в навчальних корпусах, то на стрільбищі, то в польовому навчальному центрі. Олег Миколайович погодився розповісти нам про основні виклики, які нині стоять перед академією, а також перспективи її розвитку.

Єдиний в Україні вищий навчальний заклад, який готує офіцерів-прикордонників, сьогодні працює в форсованому режимі. Очікується достроковий випуск лейтенантів і збільшення державного замовлення. Окрім курсантів, проводиться підготовка фахівців для оперативно-бойових підрозділів. Організовувати навчальний процес в таких умовах складно й відповідально. Мабуть тому наша творча група зустрічала нинішнього керівника Національної академії Держприкордонслужби полковника Олега Шинкарука то в навчальних корпусах, то на стрільбищі, то в польовому навчальному центрі. Олег Миколайович погодився розповісти нам про основні виклики, які нині стоять перед академією, а також перспективи її розвитку.

 

– Олеже Миколайовичу, академія є не лише вищим військовим навчальним закладом, а й резервом Голови Держприкордонслужби і курсанти одними з перших виступили на захист держави, коли Крим окупували «зелені чоловічки»...

– Так, академією було сформовано три мотоманеврених групи, які відправилися на адмінмежу з Кримом. Загалом до їх складу входило більш як одна тисяча осіб. В основ­ному це були курсанти 2, 3, 4 курсів. Хочу наголосити, що керівництво відомства дало високу оцінку діям усіх наших мотоманеврених груп, які вдало справилися з поставленими завданнями.

Окрім того, академією підготовлено оперативну бойову прикордонну комендатуру «Хмельницький», яка на сьогодні успішно виконує завдання на ділянці відповідальності в зоні проведення АТО.

 

– У час агресії Росії проти України питання до підготовки військових набуває особ­ливої ваги. Яким основним умінням у нинішніх умовах навчають майбутніх випускників академії?

– У зв’язку з анексією Криму, подіями, що відбуваються останнім часом на сході України, українське суспільство, керівництво держави ставить перед Держприкордонслужбою особливо відповідальні завдання. У цьому контексті Президент України Петро Порошенко чітко висловив, яким має бути сучасний прикордонник. Він має першим зустріти ворога та стримати просування ворожих військ, щоб забезпечити розгортання наших сил.

Професорсько­викладацький склад академії докладає максимум зусиль, щоб дати курсантам достатньо знань і навиків для ефективного несення служби в умовах, що склалися. Як виглядає наш нинішній випускник? Він уміє водити БТР, стріляти з усіх видів озброєння, забезпечити корегування артилерійського вогню, він знає основи розвідки, маскування, протиповітряної оборони, радіоелектронної боротьби тощо.

 

– Відповідна підготовка, мабуть, потребувала корегування навчального процесу?

– Щоб готувати фахівців відповідно викликам сьогодення, академія переорієнтувала свою освітню діяльність. Ми внесли зміни в програми підготовки курсантів і намагаємося враховувати все, з чим зіткнулися прикордонники, Збройні сили та інші військові формування.

Ми посилили військову підготовку курсантів, яка не виходить за рамки правоохоронної діяльності прикордонного відомства. Внесли зміни, які стосуються тактики дій нових бойових підрозділів ДПСУ, технологій пропуску на контрольних пунктах в’їзду­виїзду. Впровадили в навчальний процес вивчення та практичне застосування тих видів озброєння та техніки, які застосовуються в АТО.

Водночас академія проводить різноманітні курси, на яких здійснюється підготовка фахівців військових спеціальностей. Зокрема, готуємо екіпажі БТРів, фахівців з розмінування, застосування протитанкових комплексів і переносних зенітно­ракетних комплексів.

 

– Проте така підготовка потребує відповідної матеріально­технічної бази, досвідчених викладачів та інструкторів. Невже академія так швидко все це наростила?

– Стосовно кожного курсу є свої особ­ливості. Наприклад, екіпажі БТР готуємо власними силами на нашому Центрі забезпечення навчального процесу, а з бойовими навчальними стрільбами – на полігонах Збройних сил України. Для цього маємо достатньо техніки, а серед інструкторів є восьмеро фахівців, які недавно ротовані з Луганського й Донецького прикордонних загонів. Вони передають свій бойовий досвід як слухачам цих курсів, так і решті курсантів.

Що стосується підготовки фахівців з розмінування, то вона у нас дворівнева. Теоретичні знання ми даємо в академії. Для цього маємо всі необхідні макети, класи та фахівців. А практичні питання слухачі відпрацьовують у центрі розмінування Міністерства оборони України, який розташований у Кам’янці­-Подільському.

Також за дворівневою системою навчаємо володіти деякими протитанковими та зенітно­ракетними засобами. Практичні заняття з підготовки відповідних військових фахівців проводяться в Навчальному центрі Держприкордонслужби імені генерал­майора Ігоря Момота чи на полігонах Міністерства оборони.

Загалом наша кооперація з іншими військовими та правоохоронними структурами зараз дуже тісна. Наприклад, з полком спецпризначення, дислокованим у Хмельницькому, навіть заняття з загальної тактики проводимо спільно, що корисно і для них, і для нас.

 

– Сьогоднішні курсанти, особливо випускний курс, можуть уже найближчим часом потрапити в зону бойових дій. Як вони це сприймають?

– Звісно, курсанти розуміють ситуацію та своє покликання. Хочу наголосити, що вони налаштовані досить патріотично. Усвідомлюючи, що нинішнє навчання – це тренування перед можливими випробуваннями, ці молоді люди дуже якісно засвоюють все те, що їм пропонується.

Сьогодні 4­й курс навчається за програмою інтенсивної підготовки, тому що прий­нято рішення про достроковий випуск. І вони швидкими темпами опановують необхідні знання з військово­прикордонної підготовки, застосування зброї, водіння бойової техніки...

Водночас ми намагаємося робити ці заняття максимально цікавими, проводити їх з високою динамікою, з використанням засобів імітації. Скажімо, на спільних тактичних заняттях з полком спеціального призначення імітуємо спроби прориву диверсійних груп, засідки, при цьому курсанти не знають, де ця засідка. Також ми практично сьогодні можемо відтворити реальну обстановку на блокпосту з усім інженерно-­фортифікаційним обладнанням тощо.

 

– Пане полковнику, чи означає збільшення військових дисциплін автоматичне зменшення занять з інших предметів?

– У жодному разі. Зменшити прикордонну тематику чи мовну підготовку, чи підготовку за іншими спеціальностями нам не дають стандарти вищої освіти. Ми даємо людям повний обсяг навчального навантаження і свідчення цього – дипломи державного зразка. А що стосується військово­прикордонної тематики, ми оперативно змінюємо зміст викладання в межах дисциплін, передбачених навчальними планами.

 

– До весни 2013 року зберігалася стара тенденція до спрощення прикордонних формальностей, зараз же частину кордону посилено захищаємо. Як нині орієнтують курсантів прикордонного вишу – на закритість чи відкритість?

– Сьогоднішня реальність така, що Україна має два різних кордони, де зовсім протилежна ситуація, різняться стандарти пропуску осіб, транспорту та вантажів. Усе це враховується в навчальному процесі, щоб випускник академії міг однаково ефективно нести службу як на ділянках кордону України з країнами Євросоюзу, так і на рубежі з Росією чи на лінії розмежування в зоні АТО.

Ми чітко усвідомлюємо вимоги керівництва держави, відомства щодо розвитку Держприкордонслужби. Ми поглибили військово­прикордонний аспект, водночас готуємося до того, що в доволі близькій перспективі східний кордон України має стати зовнішнім кордоном Євросоюзу, як це передбачає Стратегія розвитку «Україна­2020». Тому підготовку персоналу за європейськими стандартами ми не змінюємо. У нас посилено вивчають англійську мову, а також мову країн­сусідів.

 

– Чи мають курсанти змогу практично «обкатати» свої знання мов, побачити іноземний досвід?

– Так, окрім навчального процесу в стінах академії, наші курсанти мають змогу отримувати практичні навики, в тому числі й за кордоном. В академії діє відповідна програма, підписані необхідні угоди, згідно з якими курсанти мають можливість стажування і в Туреччині, і в Угорщині та низці країн Європейського Союзу. І ця програма відпрацьовується без змін і зривів.

 

– Ви сказали про достроковий випуск. Кого і скільки плануєте набрати на місце випускників?

– Коли в країні ведуться бойові дії, відповідно, зростає потреба в кваліфікованих офіцерах. Збільшено держзамовлення і для Державної прикордонної служби України. І тому ми очікуємо, що набір цього року буде збільшено на 90 відсотків. Зараз готуємося до того, щоб сконцентрувати в академії потужний потенціал абітурієнтів і згодом вибрати найкращих.

 

– А бойові дії, які ведуться в нашій державі, не відлякують абітурієнтів?

– Ми постійно ведемо профорієнтаційну роботу, адже розуміємо, що виконати великий обсяг держзамовлення потрібно якісно. Ми працюємо з центрами комплектування, і за їх інформацією та за результатами нашого моніторингу бачимо, що приваб­ливість прикордонної академії — єдиного вищого навчального закладу в Україні, зараз зростає.

 

– Скажіть, будь ласка, а чим приваблює нашу молодь академія?

– Передусім нині професія прикордонника є доволі престижною. Як військово­службовцям нашим випускникам гарантований відповідний соцпакет. Водночас сама академія – це сучасний, багатопрофільний вищий військовий навчальний заклад. У нас потужна матеріально­технічна база, висококваліфікований професорсько-­викладацький колектив. Зокрема, до підготовки курсантів залучено 21 доктора наук, 184 кандидати наук, із них 18 професорів, 110 доцентів і 8 старших наукових співробітників, багато офіцерів з вагомим досвідом оперативно­-службової та оперативно­бойової діяльності в Державній прикордонній службі.

Слід відмітити, що майже всі спеціальності, на які готує фахівців наш навчальний заклад, забезпечують також цивільну професію. Зокрема, сьогодні у нас здійснюється підготовка курсантів за спеціальностями: «охорона та захист державного кордону», «правознавство», «правоохоронна діяльність», «філологія» та «автомобільний транспорт». Окрім цього, у нас є факультет підготовки керівних кадрів, де навчаються офіцери-­прикордонники. В найближчій перспективі плануємо розширювати спектр підготовки фахівців.

 

– Про які спеціальності йде мова?

– Сьогодні у всіх сферах життєдіяльності досить затребуваними є фахівці з експлуатації телекомунікаційних систем і систем зв’язку. У зв’язку з цим ми плануємо розпочати підготовку таких кадрів для Державної прикордонної служби України. Інший напрям нашої перспективної роботи – це підготовка психологів, адже з початком військових дій потреба в них також значно зросла.

 

– Що порадите цьогорічним випускникам шкіл?

– Ми добираємо не лише тих, хто щой­но закінчив школу, а й, скажімо, сержантів, які вже мають досвід служби в ДПСУ чи інших силових структурах. З умовами вступу можна ознайомитися на нашому сайті. І усім, хто бажає вступити в академію, я раджу спробувати. У разі успіху людина отримає чітку перспективу самореалізації.