телефон довiри - (044) 527 6363
Україна, м. Київ, 01601, вул. Володимирська, 26
A-
A
A+
Українська
13/04/18 - 13:34

– Петре Олександровичу, насамперед хотілося б дізнатися про біометричний контроль на кордоні і перші результати його запровадження.

– Система біометричного контролю успішно працює в усіх авіаційних та між- народних пунктах пропуску на кордоні з ЄС. Обов’язкову фіксацію біометричних даних використовують згідно зі списком, затвердженим РНБО. У цей список входять 70 країн, в тому числі і Росія. На сьогодні біометрією скористалися 136 тис. осіб, з них 96 тис. – росіяни. З Росії до нас їдуть переважно у комерційних справах і до родичів. У російській пресі багато говорилося про те, що ми прагнемо обмежити права і свободи їхніх громадян. Однак до законослухняних подорожуючих у нас жодних питань немає, лише проводиться фіксація даних. Така система діє у багатьох країнах. Перш за все, це ідентифікація і верифікація осіб, що перетинають кордон, це знижує ризики і підвищує нашу прикордонну безпеку. В тому числі, щодо потрапляння на нашу територію терористів, зокрема російської агентури, які можуть проходити кордон за іншими документами. Тому росіян це так налякало. Пригадаймо, хоча б затримання на Кучургані полковника ФСБ Валерія Гратова. Він прямував за чужим паспортним документом і готувався зайняти високу посаду у Придністров’ї.

– Чи посилена охорона на контрольо- ваному кордоні з РФ?

– У нас 409 км неконтрольованого кор- дону з Росією, решта – ділянка 1300 км, що контролюється до стику кордону з Біло- русією. Держприкордонслужба посилено охороняє кордон з 2014 року. І кожного дня люди несуть службу вже зовсім по-іншому: зі зброєю. А це інші розрахунки сил і засобів, нарощування зусиль і військової компоненти, зокрема створення прикордонних комендатур швидкого реагування, бойових прикордонних застав, в тому числі артилерійських і мінометних. Прикордонна служба – це все ж таки правоохоронний орган, але спеціального призначення. Якщо говорити про посилення, то це, перш за все, підвищення щільності системи охорони кордону. Раніше у нас відділ прикордонної служби (200-250 осіб персоналу) обслуговував ділянку на 100 км. Людей достатньо, але було складно з однієї точки патрулювати таку велику відстань. Сьогодні ми створюємо підрозділи, які штатно входять до цього відділу, але знаходяться вже ближче до кордону. Таким чином, ми можемо зосередити наші сили і вже патрулювати ділянку до 20 км: 10 в один та інший бік. Плюс на цих ділянках на кожні 10 км доцільно (що ми і будемо робити) встановити спостережні вежі. Облаштуємо їх відео системами, приборами нічного бачення і, можливо, телевізійними системами, які будуть відслідковувати і надавати інформацію у підрозділ, а відповідна група реагування виїжджатиме на затримання.

– Проект «Стіна» на якому етапі роз- витку?

– На сьогодні ступінь реалізації цього проекту відповідає отриманому фінансуванню. Ми збудували інженерні споруди і бойові модулі. У Харківській області система майже закінчена, але залишається велика частина Луганської, Сумської, Чернігівської областей. На жаль, політизація цього проекту істотно впливає на темпи реалізації. Однак ми розуміємо, що це питання національної безпеки, тому завершити його слід за будь-яких умов.  Нині ми бачимо загрози на кордоні з Росією, знаємо, на яких ділянках більше можливостей для переміщення контрабанди, нелегальних мігрантів, і не чека- ємо, коли будуть виділені додаткові кошти. Ми своїми силами, в загальній системі інженерно-технічного управління кор- дону оперативно його облаштовуємо. Ми не будуємо щось грандіозне, копаємо рови, ставимо загороджувальні паркани з колючого дроту і в подальшому ця система лише доповнить споруди в рамках більш масштабного проекту інтелектуального кордону. При масованому збройному, не дай Бог, вторгненні ми розуміємо, що в жодній країні немає таких споруд, які могли б захистити від цього. Тому основне завдання – це інтелектуальна охорона кордону. Тобто відстеження обстановки, створення системи отримання інформації, руху людей, транспортних засобів, недопущення переміщення розвідувально-диверсійних груп, товарів, вантажів, нелегальних мігрантів. Грамотне поєднання технічних можливостей і людського потенціалу. Технічні засоби, об’єднані в єдиний комплекс, управляються з центру і дають можливість відстежувати обстановку дистанційно, в режимі реального часу, розпізнавати загрози та ідентифікувати цілі, а також управляти силами реагування. Основний пріоритет на сьогодні – східний кордон.

– Що ще планується зробити для посилення охорони кордонів?

– Ми розвиваємо інститут дільничних інспекторів. Це офіцери, які обслуговують один або два населені пункти, прилеглі до кордону. У такого дільничного чітко визначені межі відповідальності, він постійно працює з людьми для попередження злочинів. Як правило, кордон порушують місцеві жителі з побутовою метою. Дільничний працює для профілактики таких фактів. Він повинен повністю володіти обстановкою на ввіреній ділянці. Як поліцейський дільничний, так і наш. Однак мета прикордонного дільничного – не розслідування крадіжки курки або велосипеда. Його робота спрямована на забезпечення надійної охорони державного кордону. Це додаткові сили, які використовують для більш надійної охорони державного кордону. Крім того, ми сьогодні збільшили штат і підвищили ефективність оперативно-розшукових підрозділів. Раніше вони були в складі прикордонних загонів, підпорядковувалися начальнику органу охорони державного кордону. Це створювало певні корупційні ризики, тому ми вивели зі штату загону оперативно-розшукової блок і зробили їх окремим підрозділом. У нас в функціоналі – весь комплекс правоохоронної діяльності, за винятком слідства. На жаль, ми не можемо «достукатися» до Верховної Ради. Є депутати, які нас підтримують, але я не можу зру шити з місця цю проблему. Я вважаю, що маючи підготовлений апарат оперативного складу, достатньо співробітників вну трішньої безпеки, маючи управління розвідки, управління контррозвідки, маючи управління боротьби з тероризмом, ми не маємо слідства. На жаль, в Європі ми єдина країна, в якій прикордонне відомство не має слідства. Єдина! І неважливо, в складі Міністерства внутрішніх справ прикордонна служба чи окремо. Щодо ефективності наших оперативно-розшукових підрозділів, то вона, безсумнівно, на дуже високому рівні. Понад 70% затримань у нас відбувається за оперативними даними і при безпосередній участі оперативно-розшукових підрозділів. За минулий рік тільки сигарет ми затримали на суму понад 20 млн доларів. Це і затримання великої кількості наркотиків, проведення міжнародних операцій – таких знакових, як ми провели наприкінці минулого року з іспанцями на їхній території. Знайшли там фабрику з виробництва сигарет, де були задіяні українці. Буквально кілька тижнів тому ми виявили другу таку фабрику в Польщі. Проводили цю операцію спільно з правоохоронцями з Польщі та Молдови. Були задіяні УБОЗ Молдови, поліція і прикордонники Польщі та наші офіцери. Це не перша і не остання операція. Також можна пригадати веронські картини, які були викрадені в Італії. І виявлення в порту Роттердама 150 кг кокаїну, це – наша розробка. Зараз надали інформацію молдаванам, і вони затримали близько 84 кг кокаїну. Це теж наша інформація. Попередження замаху на вбивство одного з лідерів Молдови також наша розробка, ми були присутні на тій території, працювали спільно з їх УБОЗ, адже замовлення було злочинцям з України. Якщо брати загальну діяльність, то кожен день когось затримуємо на кордоні. Це доволі рутинна робота. Думаю, що наші підрозділи діють успішно.

– Люди охоче йдуть служити в Держприкордонслужбу?

– Не буду приховувати, проблеми з комплектуванням існують. І як не дивно, на західному кордоні. Люди хочуть більшу зарплату. Багато налаштовані поїхати попрацювати в Польщу або Німеччину, ніж послужити державі. Я маю на увазі молодь. Проте є і чимало патріотів. Зараз у нас діє програма «Нове обличчя кордону», ми підбираємо людей безпосередньо для роботи в пунктах пропуску. І відбір дуже серйозний: конкурс в середньому 1:5. Ми не знижуємо планку, адже потрібно знати і юриспруденцію, й іноземні мови, і міжнародне право. Своя специфіка роботи.

– Наскільки ймовірно найближчим часом криміналізувати контрабанду і нелегальний перетин кордону?

– Зараз порушення кордону зведено до адміністративного порушення. А колись за це була кримінальна відповідальність, і я вважаю, її потрібно повернути в будь- якому випадку. Країна в стані війни. В Росії це кримінальна відповідальність, у нас – адміністративна, на спільному кордоні. Те ж саме і з економічними злочинами. Ми постійно працюємо з комітетами Верховної Ради, щоб довести, що це дійсно необхідно. Нам вже вдалося домогтися посилення відповідальності за порушення кордону, підвищили штрафи. Певною мірою це, можливо, виправить ситуацію, але я вважаю, що повністю викорінити порушення це не допоможе. Раніше була ст. 331 ККУ («Незаконне перетинання кордону»). Її санкції передба- чали навіть позбавлення волі. Декриміналізована також економічна частина ст. 201 ККУ («Контрабанда»). Я вважаю, що підакцизна група товарів має бути все-таки під кримінальною відповідальністю. Європейці певною мірою згадують нас «не злим, тихим словом», коли до них прориваються контрабандисти, провозять, наприклад, сигарети. Адже це підрив їхньої економіки. Частково нам вдалося призупинити хаос на кордоні, ми збільшили зусилля, створили резерви і постійно знижуємо корупційну складову: затримуємо як своїх людей, так і контрабандистів. Однак в тих регіонах населення практично живе за рахунок контрабанди. І потрібна більш ефективна політика держави. У свою чергу місцеві мешканці повинні розуміти, що існують ще й інші види заробітку і не можна наживатися на безпеці. Щодо криміналізації нас підтримує і Президент, і генпрокурор, і численні народні депутати. Хочеться, щоб наші свідомі патріоти-депутати все ж таки прислу- хались до проблем. В тому числі, стосовно слідства.

– Яка ситуація на кордоні з ЄС?

– Україна нині не є потенційним постачальником нелегальних мігрантів. Європейці не вбачають в нас загрози, до нас є певна довіра. Ми з європейськими колегами спільно проводимо операції, патрулювання, контроль у пунктах пропуску. Спільне патрулювання запроваджено на кордоні з усіма країнами ЄС, з якими межує Україна. Проблемних питань щодо організації цієї служби немає. 7 грудня 2017 року почалось спільне патрулювання центрального сегменту українсько-молдовського кордону по території України. Спільні патрулі дозволяють збільшити щільність охорони, поліпшити взаємодію і оперативно реагувати на правопорушення. Минулого року було виставлено понад 2,5 тис. таких патрулів. Крім спільного патрулювання, також запроваджується спільний контроль. Така процедура вже діє у десяти пунктах пропуску на кордоні з Польщею та Молдовою. Раніше про це не було й мови, коли була корупційна складова, коли європейці нам не довіряли. Сьогодні наші колеги бачать, що ми дуже жорстко ставимося до корупції серед нашого персоналу і нікому не дозволяємо розслабитися. Про нас говорять, що ми ефективна служба, що ми змінюємося і рухаємося в бік створення спільної європейської безпеки. Свідченням цього є те, що лише за минулий рік ми отримали міжнародну технічну допомогу на суму понад 850 мільйонів гривень. Це автомобільний транспорт, системи відеоспостереження, тепловізійні комплекси, спеціальна техніка та інше обладнання для більш ефективної охорони державного кордону. Для європейців важливо, щоб ми контролювали східний кордон, не пропускали звідти нелегалів. Тоді вони, відповідно, не підуть далі.

– Тобто засоби боротьби зі злочинами є, повноважень не вистачає?

– Ми не рід військ. Багато хто не розуміє, що ми, по суті, самодостатня структура. У нас є морська охорона, своя авіація, управління розвідки, контррозвідки, управління боротьби з тероризмом, прикордонний контроль, прикордонна служба, своя медицина тощо. Ми самодостатні в своїй структурі, проводимо весь комплекс оперативно-пошукових, спеціальних завдань з протидії порушенням, з нарощення зусиль на кордоні та укріплення прикордонної безпеки не лише безпосередньо на лінії кордону, але ще на стадії формування злочинів. Наші оперативні підрозділи діють по всій території країни. Наприклад, щодо протидії переміщенню наркотиків. Ми можемо працювати у Києві, Полтаві, Вінниці – там, де формується злочин. Крім того, у нас є військовий компонент, и ми продовжимо його нарощувати. Ми створили на сході країни Донецько-Луганське управління. Там тільки штатні підрозділи. Туди пішли служити ті, хто добровільно виявив таке бажання – від начальника регіонального управління до контрактника. А повноважень дійсно не вистачає. Взяти, наприклад, затримання групи нелегальних мігрантів у Карпатах: щоб внести інформацію про злочин, потрібно спуститися з гори, проїхати 150 км, а у нас тільки три години. Це фактично неможливо. Що має зробити прикордонний наряд? Оформити адміністративне порушення і відпустити, тому що найближчий підрозділ Нацполіції знаходиться в районі, а потрібно ще одержати доручення від слідчого, і багато іншої бюрократичної тяганини. Минулого року за квартал про порушення на кордоні до інших правоохоронних органів було направлено близько 200 повідомлень. З них 8 дійшли до суду, і тільки трьох злочинців притягли до кримінальної відповідальності. Коли витрачаються сили і засоби величезного прикордонного апарату, іноді це триває півроку і більше, а в результаті – тільки три переконливі рішення! Адже у слідчого величезна кількість справ, він веде і крадіжки, і вбивства, побиття. Тому він дивитиметься, що з нього в першу чергу спитають за важливістю, що необхідно довести до суду, а нелегальна міграція для них не є пріоритетом, і папку з цією справою закинуть на самий низ. А якщо наш оперативний працівник веде слідство, то він знає усі проблеми, всю суть питання, все оточення, за яким слід працювати.

– Яка ситуація в районі АТО?

– Підрозділи Держприкордонслужби продовжують виконувати завдання у складі об’єднаних сил. Варто зауважити, що зниження напруги в регіоні не відбувається. Тривають обстріли позицій, в тому числі і прикордонників. Минулого року зафіксовано 50 таких фактів. Від початку війни вважається, що зникли безвісти п’ятеро прикордонників. На жаль, ми не можемо стверджувати, живі вони чи ні, але до цього моменту, поки не буде чіткого розуміння, надія жива, тож ми будемо вважати їх такими, що зникли безвісти. На сьогодні у нас 70 загиблих, 429 поранених. У Прикордонній службі на сьогодні 19 тисяч військовослужбовців, які пройшли службу в зоні АТО. За фінансовим забезпеченням ми йдемо на рівні ЗСУ та НГУ. Якщо пригадати 2014 рік, то наш військовослужбовець отримував приблизно від 900 до 1,2 тис. грн. Це рядовий склад. Коли почалась війна, прикордонник на ці гроші повинен був якось виживати. Тоді ми направляли людей за ротацією, люди почали писати рапорти і звільнятися. Сьогодні ми майже призупинили цю негативну тенденцію. Ми говоримо: якщо ти тут призвався, доброволець, – будь ласка. І у нас немає проблем зі сходом. Є люди, які прагнуть служити. Відповідно, вони мотивовані, і це скорочує ризики, його туди ніхто не заганяє, від родини ніхто не відриває. 

* При використанні матеріалу гіперпосилання на цю сторінку обов'язкове

+ Розгорнути меню