Війни, природні катаклізми, а також соціальні, економічні та політичні чинники часто змушують людей шукати кращої долі. Міграція – процес природний, але таких її масштабів як зараз, наша планета не бачила вже сім десятиліть. Це явище зачепило як кризові країни чи регіони – звідки масово тікають мешканці, так і розвинені держави, де біженці прагнуть знайти не лише захист, а й забезпечене майбутнє. Уже не хвиля, а справжнє цунамі мігрантів накотилося на середземноморські береги Європи. У липні нинішнього року місячний показник іноземців, які незаконно потрапили в ЄС, вперше подолав 100-тисячну позначку. Україна теж переживає масові переселення через російську агресію. Про особливості сучасних міграційних процесів, інтеграцію мігрантів у країнах з іншими звичаями, культурою, мовою, а також боротьбу з торгівлею людьми розповів в ексклюзивному інтерв’ю «Прикордоннику України» Голова Представництва Міжнародної організації з міграції (МОМ) в Україні Манфред Профазі.

Війни, природні катаклізми, а також соціальні, економічні та політичні чинники часто змушують людей шукати кращої долі. Міграція – процес природний, але таких її масштабів як зараз, наша планета не бачила вже сім десятиліть. Це явище зачепило як кризові країни чи регіони – звідки масово тікають мешканці, так і розвинені держави, де біженці прагнуть знайти не лише захист, а й забезпечене майбутнє. Уже не хвиля, а справжнє цунамі мігрантів накотилося на середземноморські береги Європи. У липні нинішнього року місячний показник іноземців, які незаконно потрапили в ЄС, вперше подолав 100-тисячну позначку. Україна теж переживає масові переселення через російську агресію. Про особливості сучасних міграційних процесів, інтеграцію мігрантів у країнах з іншими звичаями, культурою, мовою, а також боротьбу з торгівлею людьми розповів в ексклюзивному інтерв’ю «Прикордоннику України» Голова Представництва Міжнародної організації з міграції (МОМ) в Україні Манфред Профазі.

 

 

– Пане Манфреде, експерти вважають, що зараз найбільша хвиля міграції з часів Другої світової війни. Які основні причини, що спонукають людей змінювати місце проживання, бачать у МОМ?

– Розпочну з того, що міграція – явище давнє. Загалом історія людства – це історія міграції. Так люди реагують на насилля, війни або шукають кращого життя. Проте сьогодні ми дійсно бачимо найбільшу кількість збройних конфліктів з часів Другої світової війни, які змушують людей шукати захисту за межами своїх країн. Найяскравіші приклади – це Сирія та загалом ситуація на Близькому Сході. Однак конфлікти, які почалися раніше і продовжуються зараз в Афганістані, Іраку, Судані, Сомалі теж спонукають людей виїжджати.

Основний потік мігрантів у Європу прямує через Середземне море. Цього року понад 300 000 людей прибули до берегів Італії або Греції. Більшість мігрантів, які опиняються в Греції, походять з Іраку, Сирії, Афганістану, а ті мігранти, які досягають берегів Італії, – вихідці з країн Африки.

 

– Чому настільки масовий потік саме в Європу? Чи це не надто велике навантаження на континент?

– Європа – безпечна, багата, вона близько та розташована на перехресті багатьох міграційних маршрутів. Крім того, іноземці, які вже обжилися в Європі, допомагають перебратися туди своїм родичам.

З іншого боку, сама Європа потребує мігрантів, оскільки населення країн ЄС скорочується та старіє. Щоб підтримувати життєві стандарти, потрібна робоча сила, зокрема й із числа мігрантів, які платитимуть податки.

Можна припустити, що мігранти не є найбіднішою категорією населення. Більшість із них – це освічені та мотивовані люди, які мають що запропонувати, хочуть покращити своє життя, а також покращити ситуацію села або міста, з якого вони приїжджають. Вони привозять нові знання, уміння та навички.

 

– У наші дні все частіше спроби мігрантів подолати Середземне море обертаються трагедіями...

– Так. Статистика, яку має МОМ та інші міжнародні організації, свідчить про близько 2,5 тисячі життів, які були втрачені під час спроб досягти берегів Європи.

 

– Масові загибелі мігрантів вже мали місце і на території країн-членів Євросоюзу, зокрема в Австрії. Щоб зупинити потоки переселенців, деякі країни континенту вводять додаткові обмеження, навіть зводять стіни на кордонах. Як до цього ставляться в МОМ?

– Та 71 людина, яка померла у вантажівці в Австрії, – це результат незаконного перевезення мігрантів. Це злочин і проблема, якій потрібно покласти край. Однак для нас як для Міжнародної організації з міграції вищі стіни або нові, жорсткіші візові режими не будуть результативним рішенням. Потрібно ефективно управляти міграційними процесами.

 

– А як МОМ допомагає в управлінні міграційними процесами та інтеграції мігрантів у суспільство?

– Наша співпраця з Державною прикордонною службою України – це гарний приклад того, як ми допомагаємо агенціям, що відповідають за міграцію. Допомога починається з технічної підтримки у придбанні та наданні обладнання, але також стосується розбудови спроможності управління міграційними процесами.

Щодо методів допомоги, то для України вони такі ж, як і для решти 156 країн-членів організації. Це експертна підтримка та рекомендації щодо законодавства у сфері міграції. Також ми сприя­ємо обміну досвідом і впровадженню найкращих світових практик.

Стосовно інтеграції мігрантів у суспільство, то тут фундаментальний принцип – ставитися до них так, як держава хоче, щоб до її громадян ставилися за кордоном. Країна має врахувати навички, які мають іноземці, та ефективно їх використовувати. Ще один важливий аспект у цьому контексті – підвищення обізнаності громадян щодо міграції. Відкритість громадськості, бажання приймати нове – один із ключових чинників для успішної інтеграції мігрантів у суспільстві.

 

– Чи допомагає МОМ боротися з торгівлею людьми і як надає підтримку жертвам таких злочинів?

– Торгівля людьми – дуже прибутковий бізнес. І торговці, і мережі заробляють великі гроші, експлуатуючи людей, які просто шукають кращої долі за кордоном. Ми не є правоохоронним органом, проте надаємо підтримку уряду України та інших держав, допомагаємо ефективніше боротися з торгівлею людьми, підказуємо, як покращити законодавство у цій сфері, як краще ідентифікувати постраждалих, а також як надавати інтеграційну допомогу.

За період діяльності в Україні наша організація допомогла 11 200 постраждалим від торгівлі людьми. Їм ми надавали психологічну підтримку, медичну допомогу у разі потреби, а також спільно шукали рішення стосовно того, як людям заново розпочати своє життя.

 

– 11 200 людей – цифра доволі значна. Хто ці люди?

– Це українці, яких експлуатували в Росії, країнах ЄС та інших державах. Вони потрапляли у різні форми експлуатації: і трудової, й сексуальної, і змішаної. Чоловіки, жінки, діти – жертвами злочинців ставали люди віком від трьох до 80 років. Найменшу жертву торгівлі людьми – трирічну дитину використовували для жебракування. 

 

– Чи має МОМ поради, як не стати жертвою таких злочинців при виїзді за кордон?

– Звичайно. Проведення освітніх, інформаційних кампаній для підвищення обізнаності суспільства є важливим аспектом роботи МОМ в Україні. Особлива увага приділяється групам ризику.

Варто зазначити, що робота МОМ, уряду та інших організацій, які працюють у цій сфері, дійсно дає результати. Останнє дослідження показує, що близько 90% українців обізнані з проблемою. Незважаючи на це, українці часто просто не вірять у те, що саме вони, а не хтось інший, можуть постраждати від торгівлі людьми. 

Дуже важливо, щоб люди були обережними, коли їм на очі потраплять нереальні пропозиції. Скажімо, високооплачувана робота без знання англійської мови в Дубаї повинна викликати сумніви. Проте в часи економічної кризи навіть ті, хто зазвичай був дуже обережним, стають більш схильними до ризикових рішень. Ми зараз багато працюємо з такими людьми, є гаряча лінія – безкоштовний номер для дзвінків з мобільного в Україні – 527. Будь-хто може зателефонувати на цей номер телефону і перевірити інформацію, що хвилює: чи дійсний запропонований контракт, чи правильно оформили візу тощо...

 

– Що порадите тим, хто все ж потрапив у неприємну ситуацію?

– Передусім треба, щоб людина усвідомила, що вона постраждала від тяжкого злочину і має не лише можливість, а й право звернутися за допомогою. По-перше, гаряча лінія. Вона може стати початковою точкою для консультації. По-друге, в Україні працює велика кількість урядових і неурядових громадських організацій, до яких постраждалі можуть звернутися за допомогою. Ми також маємо великий досвід помочі потерпілим і будемо продовжувати надавати її.

Хочу наголосити, що особливо часто чоловікам складно усвідомити те, що вони постраждали від злочину торгівлі людьми. Вони у таких випадках переважно думають, що зробили щось не так, і намагаються самостійно виходити з ситуації, сподіваючись на власні сили.

 

– Пане Манфреде, яке за оцінкою МОМ місце України в сьогоднішніх міграційних процесах?

– Стосовно України: вона вже не є основною країною транзиту, як це було 10 років тому, чи, тим паче, значною країною призначення. В порівнянні з кількістю мігрантів, які прибувають в Європу через Середземне море, показники міграції в Україні дуже незначні.

 

– Проте російська агресія спричинила масове переселення самих українців.  Недавно ряд політиків із сусідніх держав ЄС заявили, що очікують хвилі біженців з України. Чи бачать в МОМ таку перспективу?

– До цього часу більшість внутрішньо переміщених осіб, власне, є переміщеними всередині України. За останніми цифрами це 1,4–1,5 мільйона осіб. Ми мали змогу надати допомогу приблизно 55–60 тисячам таких переселенців. Я особисто спілкувався з понад двома сотнями з них і можу вас запевнити, що більшість українців із зони АТО та Криму залишаються в Україні, близько до своїх домівок, сподіваються і вірять у повернення додому.