телефон довiри - (044) 527 6363
Україна, м. Київ, 01601, вул. Володимирська, 26
A-
A
A+
Українська
Контр-адмірал Олег Костур: «Наша сила в контролі обстановки та плідній взаємодії»
04/12/18 - 10:59

Перше грудня 2018 року для морської охорони Державної прикордонної служби стане важливою точкою відліку. В перший день календарної зими регіональне управління морської охорони приймає у підпорядкування всі існуючі загони морської охорони відомства, а також навчальний центр з підготовки персоналу, який дислокується в Ізмаїлі.

Одразу скажемо, що цей реформаторський шлях не був усіяний пелюстками троянд. Підготовчий період потребував непростих управлінських рішень всієї вертикалі: від голови служби до підрозділів, що безпосередньо охороняють морський кордон. І всі ці зміни відбуваються у період, коли ситуація на Азовському та Чорному морях не лише Україну тримає у напрузі, але й стала темою обговорень серед світових лідерів.

Що спонукало до таких кардинальних кроків, яка кінцева мета перетворень, наскільки міцний кадровий та технічний потенціал морських підрозділів і чи готові наші прикордонники до провокацій.

Та неприхованої агресії з боку росіян на Азові і Чорному морі. На ці запитання редакції відповів контр-адмірал Олег Костур, призначений на посаду начальника регіонального управління морської охорони.

 

– Олегу Івановичу, рішення про створення морського регіонального управління є логічною відповіддю служби на загострення російською стороною ситуації в Азовському морі та збільшення напруги на інших морських ділянках українського кордону. Як було прийняте це рішення?

– Ідея реформування структури Морської охорони не нова, а загострення ситуації в Азовському морі стало додатковим аргументом для такого рішення. Хочу нагадати, що морський сектор входив у загальну військову структуру керування прикордонним відомством. Цей принцип існував ще за часів СРСР. Після здобуття Україною незалежності у 1991 році жодних суттєвих трансформацій у цьому аспекті не відбувалося, а необхідність практичних змін з роками тільки зріла. У нинішніх реаліях ця управлінська архітектура як ніколи потребувала кардинальних реформ.

Необхідно зазначити, що відповідні документи щодо змін у принципах побудови Морської охорони розроблялися у відомстві не один рік і мають свою історію.

У цьому сенсі варто згадати Стратегію розвитку Державної прикордонної служби на період до 2020 року, яка була затверджена розпорядженням Уряду 23 листопада 2015 року. Цим документом передбачено забезпечення розвитку Морської охорони, модернізацію та оновлення корабельно-катерного складу, удосконалення механізму здійснення контролю за плаванням і перебуванням плавзасобів усіх типів у територіальному морі, внутрішніх водах, а також під час стоянки в портах України.

Логічно виникає питання, чому ця робота не почалася раніше? У різні періоди ця проблематика стояла на порядку денному, але в силу комплексу причин, ідеї реформування та подальшого розвитку не могли бути реалізованими. А сьогодні я хочу подякувати керівництву відомства за те, що дали старт реформуванню, а Голові Державної прикордонної служби – за довіру та активні кроки щодо всебічної підтримки становлення Морської охорони в непростих умовах сьогодення.

Нині Регіональне управління морської охорони – це самодостатня структура, персонал якої виконує поставлені завдання щодо охорони державного кордону на морі від Азова до Дунаю, включаючи річкові ділянки однієї з найбільших водних артерій Європи. Наш потенціал – вагомий: Морська охорона нараховує близько сімдесяти одиниць корабельно-катерного складу. Це й кораблі та катери з відповідною автономністю плавання, і швидкісні малі катери для оперативного реагування та припинення правопорушень в межах територіального моря.

– Як далі розвиватиметься новостворене Регіональне управління морської охорони?

– Хочу зауважити, що Регіональне управління є перехідним етапом у подальшому покроковому реформуванні Морської охорони. А фіналом системних структурних змін має стати саме Берегова охорона відомства. Однак до того часу нам необхідно провести чималу організаційну та практичну роботу. Всі наші подальші кроки відповідатимуть положенням трирічної відомчої Програми розвитку Морської охорони на період до 2021 року.

– Окресліть, будь ласка, основні положення цього документа та прокоментуйте їх.

– Програма визначає для Морської охорони чіткі завдання і включає чотири напрями її реалізації. По-перше, це вдосконалення нормативно-правового забезпечення діяльності. По-друге, це поступовий розвиток структури, а саме: створення об’єднаного Центру морських операцій, оптимізація системи управління та логістики і підвищення ефективності застосування підрозділів. По-третє, проведення заходів реформування технічного забезпечення корабельно-катерного складу шляхом створення Центрів технічного забезпечення Морської охорони. А четвертий напрям включає в себе розвиток цілої системи матеріального оснащення підрозділів шляхом створення Центрів логістичного забезпечення.

Якщо говорити конкретніше, то відповідно до згаданої Програми, нам необхідно переробити чимало нормативних документів. Крім того, потребує змін значна кількість законодавчих документів, які приймалися протягом становлення відомства. Наприклад, Закон «Про Державну прикордонну службу України» в частині, яка стосується морської компоненти.

Потребує організаційно-штатних змін і сама структура Морської охорони. Вона повинна відповідати сучасним викликам та загрозам і бути більш прогресивною, націленою на розвиток самої структури. Переконаний, що необхідно відходити від типової, або як ще кажуть, класичної схеми охорони морської ділянки, яка полягала у перебуванні корабельно-катерного складу в основних пунктах базування і виконання завдань по всьому периметру територіального моря. У цьому аспекті варто звернутися до європейської практики, коли саме у портах та портових пунктах знаходяться штатні морські прикордонні підрозділи. І їх зона відповідальності має конкретні географічні рамки територіального моря країни. Такий принцип необхідно застосовувати і у нас. У першу чергу, це виправдано з фінансової точки зору, по-друге, у такому випадку система управління та реакція на події у морі більш оперативна та гнучка.

І ця ідея матиме практичне втілення. У найближчій перспективі, коли в Ізмаїлі з нуля створюватиметься загін морської охорони, його штатна основа буде націлена на принципово нові підходи в організації несення служби на морі. 75% особового складу займатиметься безпосереднім виконанням завдань з охорони державного кордону, решта – управлінська ланка.

– Олегу Івановичу, виконання завдань безпосередньо пов’язане з підготовкою особового складу. Чи достатня кількість морських спеціалістів різного профілю у прикордонних підрозділах?

– Якщо дивитися загалом, то частини Морської охорони у достатній кількості укомплектовані особовим складом для всебічного виконання завдань з охорони державного кордону. Питання в іншому: ми дійсно потребуємо, так би мовити, свіжої кадрової крові. Тільки у 2022 році у наші підрозділи прийдуть морські офіцери, які сьогодні проходять навчання у рамках державного замовлення в Інституті Військово-Морських Сил Національного університету «Одеська морська академія». А до цього часу нам доводиться докладати чимало точкових зусиль для залучення класних вузькопрофільних морських спеціалістів.

– Давайте обговоримо технічну складову Морської охорони. Не таємниця, що корабельно-катерний склад вже не новий і проектувався ще за часів СРСР. Як проходитиме процес оновлення прикордонних кораблів і катерів?

– Безумовно, відомчий корабельно-катерний склад потребує суттєвого оновлення та модернізації. Ми розуміємо, що ці процеси фінансово вельми затратні. Тому знаходимо у цих питаннях розумний баланс. В першу чергу, плануємо модернізувати катери проекту «Гриф», які несуть службу як в Азовському, так і в Чорному морях. Цей процес планується розбити на три етапи: позбавитися техніки, яка достатньо зносилася, і на яку вже не виробляють запчастини. По-друге, будемо модернізувати технічну складову та корабельну зброю.

Що ж стосується принципово нової техніки, то, безумовно, напрацювання в цьому плані є. Однак, вкотре підкреслю, технічний напрям розвитку фінансово затратний, тому без підтримки зарубіжних партнерів та реалізації міжнародних програм з матеріально-технічної допомоги, на цьому етапі нам не обійтися. Ми маємо багаторічний досвід плідної співпраці із Програмою Державного департаменту США з питань експортного контролю та безпеки кордонів, Посольством США в Україні і сподіваємося на розширення кола міжнародної взаємодії та подальшу підтримку іноземних колег.

– Якщо ми заговорили про забезпечення, охарактеризуйте, будь ласка, четвертий напрям Програми розвитку Морської охорони, який стосується логістичних питань.

– Говорячи про створення загонів морської охорони нового типу, я не випадково зосередив увагу на співвідношенні бойових підрозділів та системи управління. Персонал повинен займатись виконанням службових завдань. Проблеми безперебійного та всебічного забезпечення вирішуватиме регіональне управління. Для цього у нього будуть всі повноваження та можливості.

– Пане контр-адмірал, у нашій розмові неможливо обійти питання пов’язані із ситуацією в Азовському та Чорному морях. Градус напруги, спричинений російською стороною, там надзвичайно високий. Морська охорона готова дати гідну відсіч агресору?

– Для початку необхідно зрозуміти, що Росія тримає в Азово-Чорноморському регіоні потужний корабельно-катерний склад. Конкурувати з ними з військової точки зору недоцільно і неможливо. Однак є великою помилкою розглядати Морську охорону Служби окремо від інших вітчизняних силових структур. Наша спільна сила в контролі обстановки та плідній взаємодії. Разом ми готові дати гідну відповідь агресору.

Кораблі Морської охорони постійно виходять у море, демонструючи свою присутність росіянам. Щоправда, їхні кораблі, подекуди, на невеличкій відстані йдуть за нашими. Це така тактика російської сторони. Нас це сильно не обходить, адже екіпажі добре знають алгоритм адекватних дій у випадку провокацій. Ми усвідомлюємо рівень підготовки російських екіпажів, знаємо їхні можливості.

– Нещодавно екрани телебачення та Інтернет-простір облетіло відео, зняте з одного з кораблів Морської охорони, що знаходився на службі в морі. На кадрах добре видно, як російський катер, небезпечно маневруючи, на великій швидкості обходить наш корабель. Що, на Вашу думку, такими діями намагаються продемонструвати російські військові?

– У цьому випадку вони показали ходові якості свого катера (Сміється. – Авт.). Якщо серйозно, то крім фіксації порушень правил мореплавання, на наших бійців це не справило жодного враження. Однак, незважаючи на провокації, морські прикордонники виходили та будуть виходити в море. Адже кожен вихід на охорону морських рубежів, крім виконання поставлених завдань, – це додаткова крапля у досвід та підвищення професіоналізму нашого особового складу. Беззаперечна істина: моряк повинен постійно виходити в море!

– Олегу Івановичу, непросте, але важливе питання: у разі необхідності чи готові наші кораблі відкрити вогонь на ураження?

– Почнемо з азів: кожен вихід у море на службу з охорони кордону – це виконання бойового (!) завдання. Навіть у мирний час! А тим більше у сьогоднішніх реаліях це питання набуває особливої ваги. Крім того, на моє переконання, сьогодні Морська охорона в непростих умовах закаляє характер, відточує майстерність, не дає шансів зневажливості та недбальству. Тому я впевнений: у разі виникнення загрозливої обстановки, командир, відповідно до існуючих правових актів, прийме рішення на відкриття вогню, а екіпаж виконає цю команду.

– Підсумовуючи нашу бесіду: як перший керівник новоствореного морського регіонального управління, якою Ви бачите у недалекому майбутньому вітчизняну Морську охорону?

– Кінцева мета – самодостатня структура, яка діє професійно та оперативно. Її значення та вплив практично відчутні на морі, а корабельно-катерний склад та високопрофесійні екіпажі здатні виконати весь спектр завдань з охорони морських рубежів України.

Спілкувався Андрій КУЧЕРОВ

* При використанні матеріалу гіперпосилання на цю сторінку обов'язкове

+ Розгорнути меню