З вересня минулого року Україна стала повноцінною частиною міжнародної системи розшуку злочинців. Передусім завдяки цьому стало легше відсіювати зловмисників. Перевага нововведення в тому, що розшукуваних Інтерполом прикордонники затримують одразу при спробі перетнути рубіж. Раніше колеги-правоохоронці окремо надсилали прикордонникам орієнтування на того чи іншого громадянина, тепер перевірити статус особи стало можливим за лічені хвилини. Щоправда, поки до системи підключено лише частину пунктів пропуску. Проте пройдений етап роботи з нею засвідчив очевидний ефект.

ІНТЕРПОЛ

СТАТУС: ДОСТУПНИЙ

З вересня минулого року Україна стала повноцінною частиною міжнародної системи розшуку злочинців. Передусім завдяки цьому стало легше відсіювати зловмисників. Перевага нововведення в тому, що розшукуваних Інтерполом прикордонники затримують одразу при спробі перетнути рубіж. Раніше колеги-правоохоронці окремо надсилали прикордонникам орієнтування на того чи іншого громадянина, тепер перевірити статус особи стало можливим за лічені хвилини. Щоправда, поки до системи підключено лише частину пунктів пропуску. Проте пройдений етап роботи з нею засвідчив очевидний ефект.

Торік протягом липня-серпня між Адміністрацією Держприкордонслужби, Міністерством внутрішніх справ та Генеральним секретаріатом Інтерполу було розгорнуто захищений канал зв’язку, проведено монтажно-налагоджувальні, інсталяційні роботи та авторизацію працівників для користування автоматизованими банками даних. На сервері Адміністрації Держприкордонслужби було розроблено та встановлено системно-програмне забезпечення, яке дало можливість працювати з ними в пунктах пропуску в онлайн-режимі.

Робота відомства з новим інформаційним ресурсом дає непоганий результат – виявлено чимало осіб, які перебували у розшуку, і таких, що становили інтерес для правоохоронних органів. Загалом за перше півріччя цього року за базами даних Інтерполу співробітники Держприкордонслужби реалізували понад тисячу спрацювань.

12 липня цього року в аеропорту «Бориспіль» під час перевірки на громадянина Нідерландів спрацювала база даних Інтерполу. Порушника, який прибув з Бангкоку, розшукували за шахрайство правоохоронці Угорщини. Його передано співробітникам поліції.

***

У середині липня цього року в пункті пропуску «Старокозаче» прикордонники Білгород-Дністровського загону затримали молдаванина, якого розшукують австрійські правоохоронці за вчинення розбою. На автомобілі Volkswagen він прямував до Одеси. Під час перевірки на нього спрацювала база даних Інтерполу. Чоловік помітно нервував, тож прикордонники вирішили оглянути ще і його речі, задіявши службового собаку, який у портмоне винюхав марихуану.

Довідка

Об’єднання 190 держав

Інтерпол (Interpol) – скорочена назва Міжнародної організації кримінальної поліції. Основне її завдання полягає в об'єднанні зусиль національних правоохоронних органів країн-учасниць у боротьбі з загально кримінальною злочинністю. З-поміж інших основних напрямів діяльності: координація міжнародного розшуку, боротьба з торгівлею людьми, організованими злочинними угрупованнями, контрабандою наркотиків, злочинами у сфері економіки та високих технологій, а також діяльністю фальшивомонетників, підробкою цінних паперів та дитячою порнографією. Останнім часом велика увага приділяється громадській безпеці й боротьбі з тероризмом.

Інтерпол — друга у світі міжнародна міжурядова організація за кількістю країн-членів після ООН. Штаб-квартира розташована у французькому Ліоні. Нині Інтерполу об'єднує 190 держав, включаючи Україну, які фінансують організацію на суму 59 мільйонів доларів шляхом щорічних внесків. Україна стала членом Міжнародної організації кримінальної поліції у листопаді 1992 року.

Незважаючи на досить широке формулювання завдань, рамки функціонування Інтерполу чітко обмежені. Статут організації забороняє будь-яку діяльність або втручання у справи політичного, військового, релігійного або расового характеру.

Red Notice

«Червоне повідомлення» (Red Notice) випускає Генеральний секретаріат Інтерполу на підставі запиту держави. У ньому викладено основні дані на того, хто, як запевняє поліція країни, що надіслала «повідомлення», вважається злочинцем.

Слід сказати і про те, що не всі «червоні повідомлення» є публічними. Із позначкою Diffusion національні поліцейські органи автоматично вносять дані особи в глобальну базу даних Інтерполу. Такий вид повідомлення, що вибірково відправляється певній кількості держав і не є публічним, Інтерпол вважає менш формальним.

«Червоне повідомлення» – це не міжнародний ордер на арешт. Країна, яка отримала «повідомлення» по каналах Інтерполу, сама вирішує, як вчинити. Деякі держави зовсім не вважають її легальною підставою для арешту. Проте багатьох підозрюваних осіб спочатку все ж заарештовують, а потім починають розбиратися. Іноді довго. І тільки суд вирішує, екстрадувати арештованого чи ні. До речі, декілька років тому Інтерпол піддався жорсткій критиці міжнародної правозахисної організації Fair Trials International за те, що дозволяє диктаторським режимам використовувати систему «червоних карток» для політичної вендети. Звіт організації підкреслив, що міжнародна поліція часто механічно схвалює подібні вимоги від країн з порушеннями прав людини. У відповідь Інтерпол пообіцяв вивчати такі прохання ретельніше.

Та попри згаданий факт, коли діяльність Інтерполу стосується політичного поля, з огляду на високий рівень кримінальної злочинності у багатьох країнах, робота цієї організації є вкрай необхідною. Хоча організація не афішує своїх досягнень, та на цьому тлі показовим є приклад вже традиційної для Інтерполу комплексної операції «Панагея» із виявлення підроблених лікарських засобів і товарів, небезпечних для людського життя. У червні 2016 року Інтерпол поділився результатами дев’ятої операції, в якій взяли участь 193 учасники зі 103 країн, зокрема правоохоронці й працівники сфери охорони здоров’я. За час спецоперації було проведено 393 арешти по всьому світу, а вартість вилучених ліків, серед яких підроблені засоби від раку, стоматологічне й хірургічне обладнання, а також неякісні набори діагностування ВІЛ, становила 53 мільйони доларів. Крім того, була припинена робота 4932 сайтів, що займалися незаконним продажем фармацевтичних препаратів.

Використання інструменту банків даних Інтерполу дозволяє не лише виявляти осіб, які вчинили кримінальні правопорушення на території іноземних держав та перебувають у розшуку, а також знаходити людей, які підлягають ідентифікації та безвісти зниклих. Цей інструмент містить також інформацію про наступні факти, що мали місце на території держав-членів Інтерполу:

 

ЕФЕКТИВНА БЕЗПЕКА

Укрбюро Інтерполу систематично проводить заходи, спрямовані на розширення переліку контрольно-пропускних пунктів, підключених до інформаційних ресурсів Інтерполу та їх ефективне використання. Забігаючи наперед, скажемо, що загалом факт підключення значно примножив співробітництво прикордонників та Інтерполу щодо запобігання, розкриття та розслідування злочинів, та й роботи додав. Аби трошки вникнути в цей процес редакція нашого видання звернулася до першого заступника начальника Робочого апарату Укрбюро Інтерполу Євгена Паніотова із проханням прокоментувати стан справ щодо використання на державному рубежі механізму для підвищення правопорядку та національної безпеки країни.

– Євгене Костянтиновичу, які особливості роботи з банком даних Інтерполу? Наскільки розширено перелік контрольно-пропускних пунктів, підключених до інформаційних ресурсів Вашої організації за майже рік співпраці?

– Станом на початок липня 45 пунктів вже підключені, і до кінця цього року планується розширити цей список до 118. Взагалі ж заплановано поки що підключити до системи 157 підрозділів.

Скажу, що тема відкриття доступу правоохоронцям порушувалася на моїй пам’яті з року 2005-го. Ініціатива була запропонована колегами з нашого центрального офісу – Генерального секретаріату Інтерполу. На початку 2000-х були розроблені технології, які дозволяють надавати доступ до баз даних мало не всім правоохоронцям. Торік дочекалися цієї події. З технологічної точки зору співробітники Держприкордонслужби в межах своєї інформаційної системи можуть отримувати доступ до бази даних Інтерполу. В одному банку даних акумулюється вся інформація про людей, які перебувають у розшуку у всіх країнах світу. Всі держави-члени Інтерполу мають можливість користуватися нею для розшуку підозрюваних, які, за їхньою інформацією, виїхали або могли виїхати за кордон, і кожна з них має право покласти туди свій сегмент інформації. Прикордонні пункти пропуску можуть виявляти людей в момент перетину рубежу. Виявляти яким чином? Як приклад – «червона картка». Якщо людина перебуває в розшуку, у прикордонника при скануванні паспорта відкривається червоне віконце. Людину відводять на другу лінію перевірки, одночасно виходячи на контакт з нашим черговим. Він робить детальнішу звірку ще раз по базі, дає запит в ту країну, яка оголосила особу в розшук, щоб підтвердити або спростувати інформацію.

Як це відбилося на нашій діяльності? Чесно кажучи, неймовірним сплеском роботи. Нещодавно підбивали підсумки за останні місяці, перевірили навантаження із документообігу. Бюро Інтерполу переважно здійснює інформаційний обмін, а це документи, запити, відповіді, відбитки, ДНК. Тобто ми розшукуємо людей, перевіряємо інформацію у кримінальних провадженнях. Причому обслуговуємо як наші правоохоронні підрозділи, так і закордонні. Бюро Інтерполу звертається до нас – організуємо перевірки в Україні, звертаються наші правоохоронці – взаємодіємо із закордонними. Останні півроку порівняно з минулим роком у нас майже вдвічі збільшився обсяг роботи. За минулий рік здійснили 18 тисяч перевірок, а в поточному – 34 тисячі.

Що стосується статистики взаємодії з Держприкордонслужбою, то для порівняння слід сказати, що з вересня по грудень 2015 року, коли запустили систему, відбулося 1007 контактів інформаційного обміну, тоді як за цей же період в 2014 році – всього 17. Порахували і період першого півріччя 2015 року, коли не було доступу до бази даних, – 50 інформаційних контактів, а за такий самий період у 2016 році отримали цифру 1723 у зв'язку з підключенням.

Варто зазначити, що не кожен контакт – це затримання конкретної людини. Наприклад, деякі випадки виявлення прикордонниками – це збіг даних. Трапляється, під час перевірки спрацьовує база даних – ім'я та прізвище тотожні, навіть рік може бути той самий, а різниця – у даті народження. Знову ж таки, між нашими структурами триває постійний обмін інформацією – уточнюємо, та чи не та особистість, затримувати її чи ні. Якщо ж людину затримують, ми продовжуємо взаємодіяти – поки вона під вартою, поки готується екстрадиція і поки вона відбудеться. Тобто вищезгадану цифру 1723 контакти одразу можна помножити на два або на три – настільки наскільки збільшується інформаційний обмін.

Красномовними є приклади статистики затримання злочинців, що збільшилася в декілька разів. Якщо взяти перше півріччя 2015 року, протягом якого було встановлено на території України 16 таких осіб, то за аналогічний період цього року – вже 136. У минулому році було екстрадовано 10, в цьому році – 25 осіб. Ефект від підключення пунктів пропуску до бази даних Інтерполу – очевидний. А ефективність у цьому випадку – це передусім безпека держави. Люди подорожують, і злочинці в тому числі. А при наявності такого інструменту як доступ до баз даних Інтерполу, виявлення небезпечних людей саме на кордоні є найдієвішим.

Те ж саме відбувається і в Європі, у них є аналогічні банки даних. Якщо людина проскочить у нас – не прослизне у них. Проскочить там – не пропустять тут. Знову ж, наприклад, розшукується громадянин України за кордоном за вчинення злочинів. За законом Україна не видає своїх громадян*. Однак якщо громадянин сам забажає поїхати в іншу державу, його там затримають і притягнуть до відповідальності. Коли така людина виїжджає за рубіж, прикордонники бачать її в міжнародному розшуку, – їдьте, ваше право. На такому ж кордоні зарубіжні колеги перевірять її по базі й «візьмуть».

– Як тепер справляєтеся з таким обсягом роботи? Чи планується розширення штату співробітників?

– Звичайно, хотілося б. Якщо зараз працює 45 пунктів, і ми маємо такий результат, то коли до кінця року підключать 118, то ми дещо спантеличені тим, як усе осягнути. З огляду на факт реформи в поліції – Інтерпол на третину не укомплектований. Зараз людей будуть тільки-но підбирати-призначати. Питання оптимізації постало дуже гостро: якщо при зменшенні штату на третину документообіг злетів удвічі, то що буде через півроку-рік, коли обсяг ще зросте?

– Чи можете навести декілька прикладів цікавих затримань, які стали можливими завдяки оперативній інформації від прикордонників?

Другий приклад – громадянка Нідерландів, уродженка Туреччини затримана в Борисполі, підозрюється в тероризмі, брала участь у підборі та підготовці людей. Зараз вона перебуває в Україні, питання про її видачу – на стадії вирішення.

Так би мовити, «свіжак» – у червні в Харкові був затриманий громадянин Російської Федерації, підозрюваний у тероризмі та участі в терористичних групах. Зараз оформляється його екстрадиція. І таких випадків – сотні. Там і терористи, вбивці, ґвалтівники, шахраї.

Ми кожного тижня підбиваємо підсумки роботи. Приміром, протягом минулого тижня із позитивів – 18 хіт-влучень по людям, з них 7 – затримання в пунктах пропуску на кордоні. Триває постійний процес, і залучення нового механізму однозначно показало свою результативність.

– Які вбачаєте подальші напрями удосконалення співробітництва?

– Зараз особливо гостро дають про себе знати і тероризм, і незаконна міграція, і поширення наркотиків. Через що найближчим часом планується цілком «перекрити» кордон, відкривши доступ до баз даних Інтерполу всім пунктам пропуску. Від цього виграють всі. Не тільки наші колеги за кордоном, які шукають своїх бандитів. Виграємо і ми, тому що це, передусім, наша безпека. Адже бази даних Інтерполу містять відомості не лише про розшук, а й про людей, які або зараз, або в минулому займалися злочинною діяльністю, але не перебувають під слідством, наприклад, злодії в законі, члени злочинних і терористичних організацій. Це інструмент не тільки для затримання людини, а й для виявлення злочинних зв’язків. Є інформація у поліції країни, вона вибірково виставляє дані про цих людей у базу даних Інтерполу для ведення спостереження. Людина перетинає кордон, правоохоронці отримують інформацію. Наприклад, член міжнародного злочинного угруповання «світиться» у базі, за кордоном же правоохоронці можуть відстежити, що він перетнув рубіж, куди далі прямує. Вони у своїй справі людину розкручують, збирають інформацію.

У базі даних Інтерполу є розділ даних про викрадені, загублені паспортні документи. Прикордонники теж до цієї бази мають доступ. Це інструмент для виявлення паспортів з переклеєними фото. Хоча, що стосується спрацювань, багато випадків насправді – непорозуміння. За нашим законом, якщо втрачено паспорт, потрібно заявити в Державну міграційну службу, і з цього моменту він вважається недійсним. Питання потребує додаткового врегулювання, тому що 90 відсотків громадян, які гублять закордонні паспорти, через якийсь час їх знаходять, і з ними намагаються їздити далі. А на кордоні такі документи затримують. Через це відбувається паперова тяганина – потрібно все перевіряти ще раз. Це і прикордонникам, і нам – зайва робота.

Можливо, в майбутньому можна було б спростити документообіг, зменшити за рахунок того, щоб, наприклад, дати прикордонникам трохи більше самостійності у прийнятті рішень. Особу встановили – злочинець чи ні, схожий чи ні. Вони нас завжди перевіряють, ми ще раз перевіряємо, купа паперів приходить.

З іншого боку, за правилами Інтерполу національне бюро має цілковито контролювати користування базами даних усіх правоохоронців в країні. Наприклад, ми фактично відповідальні за порядок доступу до баз даних у прикордонників, як вони перевіряють, хто конкретно отримує доступ, як вони ним користуються. А у нас в цьому плані на міжвідомчому рівні питання ще цілком не врегульоване.

Також важливий момент – розширення мережі підключених до банку даних пунктів пропуску на кордоні, у зв’язку з яким у плані перспективного розвитку взаємин потрібно було б напрацювати спільні методи, інструкції, щоб у майбутньому впоратися з масивом можливих затримань.

Однак попри труднощі, усе, що відбувається зараз у зв’язку з нововведенням, – це дуже правильно, самі бачите. Десятки людей, яких затримали на кордоні останнім часом, потрапили б в Україну, і можна лише припустити, скільком злочинам запобігли правоохоронці тільки завдяки підключенню до бази даних Інтерполу. І, Слава Богу, що почин набирає обертів. Проте для налагодження його повноцінного функціонування, зрозуміло, потрібен час.