телефон довiри - 1598
Україна, м. Київ, 01601, вул. Володимирська, 26
A-
A
A+
Українська
«Достойні люди у нас є, і я переконаний – за ними майбутнє!»
22/01/18 - 11:22

Український кордон – це майже сім тисяч кілометрів: суходолом, морем та річками. І різниться він не лише географічно. Нелегальні мігранти, наркотики, зброя та контрабандні товари, а віднедавна – і озброєні терористи. Кожен сегмент – це своєрідний набір викликів для прикордонного відомства. Чернівецький прикордонний загін охороняє понад 400 кілометрів державного рубежу з Румунією та Молдовою. Головна загроза на цій ділянці – контрабанда, насамперед цигаркова. Про те, чому багато жителів буковинського прикордоння надають перевагу незаконному бізнесу, наскільки ефективно вдається «зеленим кашкетам» протидіяти контрабандній мафії та з якими показниками вони завершили минулий рік розповідає начальник Чернівецького прикордонного загону полковник Олег Вовк.

Український кордон – це майже сім тисяч кілометрів: суходолом, морем та річками. І різниться він не лише географічно. Нелегальні мігранти, наркотики, зброя та контрабандні товари, а  віднедавна – і озброєні терористи. Кожен сегмент – це своєрідний набір викликів для прикордонного відомства. Чернівецький прикордонний загін охороняє понад 400 кілометрів державного рубежу з Румунією та Молдовою. Головна загроза на цій ділянці – контрабанда, насамперед цигаркова.

Про те, чому багато жителів буковинського прикордоння надають перевагу  незаконному бізнесу, наскільки ефективно вдається «зеленим кашкетам» протидіяти контрабандній мафії та з якими показниками вони завершили минулий рік розповідає начальник Чернівецького прикордонного загону полковник Олег Вовк.

 

Спілкувалася Ольга МІРОШНИЧЕНКО

 

– Олеже Омеляновичу, ділянка, охорону якої забезпечує загін, тривалий час залишалася  однією з найбільш напружених на західному кордоні. Чи збереглася ця тенденція нині та чи вдалося підвищити ефективність протидії контрабанді та іншим протиправним явищам?

– Основні ризики, з якими ми стикаємося щодня, не змінилися. Насамперед, це контрабандна діяльність. Причому як на молдовському сегменті, так і на румунському. Різниця хіба що у масштабах, напрямках та специфіці товарів. Тобто, якщо взяти румунську ділянку, то це, як правило, переміщення тютюнових виробів з України. Що стосується Молдови, то тут потоки йдуть в обох напрямках. І це не лише цигарки, а й спирт, сезонні сільгосптовари тощо.

Минулого року обстановка на ділянці відповідальності загону залишалася динамічною. Проте порівняно з попереднім періодом, нам вдалося суттєво покращити показники. До прикладу, кількість вилучених сигарет збільшилися на 28 відсотків. Загалом це більш ніж 1,4 мільйона пачок. Сама по собі ця цифра вам мало про що скаже. Однак якщо брати нашу частку в системі Західного регіонального управління, то це 51 відсоток. Тобто, більше половини.

Маємо гарні здобутки й на інших напрямках. Зокрема, приблизно на третину зросла кількість вилучених підроблених, чужих та недійсних паспортних документів, на 42 відсотки більше затримано незаконних мігрантів. А показники по вилучених наркотиках виросли аж у 12 разів.

Є й ще один індикатор позитивних змін: результати сусідів. У румунських колег вони вчетверо менші. А це означає, що значну частину контрабандних потоків ми зуміли перекрити.

– Завдяки яким чинникам, на Вашу думку, вдалося досягти такої позитивної динаміки?

– Це була дуже вагома підтримка посиленням, особливо з огляду на те, що після демобілізації військовослужбовців строкової служби ми передбачали гостру нестачу кадрів. І залучення цих резервів – а вони несли службу автономно і прибували на тривалий період – дало змогу підвищити ефективність охорони кордону. Зазначу, що керівництво відомства не чекало, поки зменшиться кількість персоналу. Резерви вводилися ще до демобілізації, що дозволило нам не допустити виходу ситуації з-під контролю.

 Ще один чинник – ефективна взаємодія на всіх рівнях. Досягти стабілізації обстановки на ділянці загону вдалося зокрема й завдяки спільній операції «Кордон-2017», яка проводилася  разом з іншими правоохоронними органами.

Не останню роль відіграли оперативна складова та випереджувальна інформація, яку надають дільничні інспектори, а також інженерне забезпечення.  Минулого року наші робочі групи працювали практично по всій лінії рубежу. Звичайно,  більшу увагу ми приділили румунській ділянці, оскільки вона динамічніша. Були встановлені інженерні загородження, що дозволило нам прикрити певні сегменти.

–  Ні для кого не є секретом, що значна частина населення буковинського прикордоння займається контрабандною діяльністю. Які, на Вашу думку, головні причини цього?

– Я б виділив три основних причини. Перша – соціальна. У віддалених прикордонних районах немає великих підприємств та можливостей розвивати бізнес. Вони, як правило, депресивні. Тому багато безробітних. А кордон – поряд, у деяких селах він мало не за парканом. Що й спонукає людей займатися тим, що приносить непогані прибутки. Навіть з ризиком для себе.

Інший аспект – економічний. В Європейському Союзі цигарки набагато дорожчі. І щодалі вони переміщуються  на захід, то їхня ціна зростає. Тобто, формується ціла галузь, яка забезпечує трафіки контрабанди цигарок.

 Не забуваймо і про ще один важливий чинник – відсутність в Україні кримінальної відповідальності за контрабанду. У сусідів вона є, а у нас – немає. Адміністративна відповідальність обмежується штрафом – приблизно чотири тисячі гривень. Тож після  затримання, можливо, у той самий день порушник вже планує  наступний похід.

Таким чином, якщо буде вирішено хоча б одну з проблем, ситуація набагато покращиться, а якщо усі три – то ми взагалі зможемо забути про контрабанду.

– Олеже Омеляновичу, як відомо, протиправна діяльність існує по обидва боки кордону і від того, наскільки ефективно співпрацюють правоохоронці суміжних країн значною мірою залежить результат. На якому рівні, на Ваш погляд, організовано співпрацю із румунськими та молдовськими колегами?

– Минулий рік став для нас знаковим, адже з 15 вересня ми офіційно розпочали спільне з румунською стороною патрулювання кордону. Переконаний, що це позитивно вплине на якість нашої роботи. Окрім цього, ми зможемо використовувати технічні засоби одне одного та обмінюватися досвідом. У поєднанні з діяльністю Консультаційного пункту у пункті пропуску «Порубне», через який здійснюється оперативний обмін інформацією, це відкриє додаткові можливості для обох сторін.

З молдовською стороною цю діяльність започатковано вже давно. І ми вже маємо непогані результати. Особливо це стосується головного на цій ділянці предмету контрабанди – спирту. За минулий рік завдяки співпраці з молдовськими колегами було виявлено та демонтовано два підпільні спиртопроводи,  а також  затримано приблизно 17 тонн спирту.

– Чи погоджуєтеся Ви з тим, що створені всередині «двотисячних» великі підрозділи з багатокілометровими ділянками відповідальності на сьогодні не можуть належним чином забезпечити їх надійну охорону? Як можна виправити ситуацію?

– Я вважаю, що ініціатива Голови Служби щодо ущільнення охорони державного кордону є дуже своєчасною. Це дасть змогу краще  контролювати рубіж, адже ділянки будуть завдовжки 25-30 кілометрів залежно від місцевості. Безперечно, їх буде значно  простіше контролювати ніж, приміром, 70-кілометрову. Особливістю ділянки відповідальності загону є те, що кордон пролягає і по гірській місцевості. Ми часто маємо оперативну інформацію про ймовірну протиправну діяльність, однак витрачаємо надто багато часу на дорогу. Як результат – група реагування просто фіксує ознаки правопорушення або виявляє лише товари, а зловмисники встигають втекти.

Наразі у нас є тринадцять відділів прикордонної служби. Їх планується скоротити до семи. На перший погляд, ніби зменшення, але натомість збільшиться кількість відділень інспекторів прикордонної служби, відділень інспекторів прикордонного контролю, тому що прикордонний контроль і прикордонна служба будуть розділені. Я вважаю, це підвищить якість і ефективність служби. Тобто, на обох напрямках служитимуть професіонали.

– Як вирішуються у загоні питання протидії корупції? Чи вдалося покращити ситуацію за минулий рік?

– Звичайно, завжди вирішальним є людський фактор. Тобто, прикордонник, який безпосередньо охороняє рубіж. На жаль, ми та інші правоохоронні органи неодноразово фіксували факти втягування нашого персоналу в протиправну діяльність. Управління загону давало цьому  правову оцінку, а матеріали передавалися у військову прокуратуру.

За рік за негативними статтями було звільнено 16 військовослужбовців. 672 – переміщено в інші підрозділи, а 154 – притягнуто до адміністративної відповідальності. Переважно це стосувалося строковиків, у яких низька мотивація. Ми це прекрасно розуміємо. Проте є й позитивні тенденції. Зокрема, за 2017 рік зафіксовано 14 відмов наших співробітників від хабарів.  Усіх їх заохочено грошовими преміями.

Наведу лише один приклад. На ділянці відділу «Селятин» з Румунії переміщувалася велика партія валюти, яка мала бути використана для придбання цигарок. У наряді було троє військовослужбовців, один з яких – безпосередньо на лінії рубежу. Неподалік від нього, на суміжній стороні, зупинилося двоє незнайомців та румунською мовою попросили передати пакунок українським подільникам. Інспектор відмовився, однак ті, вочевидь, його не зрозуміли. І коли до них наблизився румунський наряд, швиденько перекинули пакунок через кордон. Ділки були впевнені, що гроші потраплять за призначенням. А це чимала сума: більше 9 тисяч євро.  Військовий спокусі не піддався – валюту в офіційному порядку було передано відповідним органам. Я це веду до того, що достойні люди у нас є, і я переконаний – за ними майбутнє!    

* При використанні матеріалу гіперпосилання на цю сторінку обов'язкове

+ Розгорнути меню