2000- 2003 рр.: час реформ
НАЗАД.jpg)
Третій період (2000 р. – липень 2003 р.) пов'язаний з підготовкою до реформування Прикордонних військ у правоохоронний орган спеціального призначення. Підґрунтя зазначеної реформи було підготовлене під керівництвом Голови Держкомкордону генерал-полковника Бориса Миколайовича Олексієнка. У цей період відбувалася подальша розбудова державного кордону і вдосконалення оперативно-службової діяльності прикордонних підрозділів; переосмислення підходів до організації системи охорони державного кордону; велися пошуки оптимальної структури органів управління та охорони кордону.
Після набуття Україною незалежності Прикордонні війська тривалий час залишалися військовою структурою. Чинне законодавство та організаційно-штатна побудова значною мірою обмежували їх можливості щодо широкого застосування сучасних форм і методів запобігання протиправній діяльності на державному кордоні. Рівень ефективності службово-бойової діяльності військ усе складніше було підвищувати тільки завдяки оргштатним змінам, збільшенням навантажень на особовий склад та його кількості, проведенням операцій військовими методами тощо. Тому, зважаючи на ситуацію, що склалась, найефективнішим шляхом вирішення багатьох проблем вбачалось реформування Прикордонних військ у правоохоронний орган із відповідними повноваженнями.
Нормативно-правові засади заміни військової складової в охороні державного кордону на правоохоронну були закладені в Указі Президента України “Про Програму дій, спрямованих на підтримання режиму державного кордону України і прикордонного режиму, розвиток Прикордонних військ та митних органів України на період до 2005 року”, виданому 16 листопада 2000 року.
З 2001 року Держкомкордон очолює генерал-полковник Литвин Микола Михайлович.
З метою вдосконалення системи захисту національних інтересів на державному кордоні України шляхом уточнення функцій та завдань ПВУ, їх розвиток і реформування в Державній прикордонній службі України затверджується План основних заходів щодо реалізації Програми дій.
Основні завдання під час реформування ПВУ полягали у завершенні договірно-правового оформлення державного кордону, визначення перспектив розвитку ПВУ, створення умов для їх поетапного реформування, усунення суперечностей та недоліків у системі захисту національних інтересів на державному кордоні України, доведення її до рівня розвинутих країн, підвищення ефективності протидії сучасним загрозам на державному кордоні в умовах демократичного розвитку держави та її інтеграції в європейські структури.
Основними напрямами реформування ПВУ стали:
удосконалення нормативно-правової бази;
створення структури, здатної ефективно виконувати завдання щодо захисту національних інтересів на державному кордоні відповідно до сучасної обстановки;
перехід на принципово нові форми організації та здійснення охорони кордону;
створення ефективної системи управління силами та засобами шляхом реорганізації органів управління з’єднаннями та частинами ПВУ та застосування автоматизованих систем управління;
оснащення прикордонних підрозділів сучасними зразками озброєння, військової техніки і спецзасобів;
розвиток системи матеріально-технічного забезпечення оперативно-службової діяльності;
удосконалення системи професійної та морально-психологічної підготовки кадрів;
коригування і вдосконалення системи комплектування та добору персоналу.
Протягом 2001-2003рр. було проведено значну за обсягом роботу:
здійснено комплекс організаційних і практичних заходів щодо переведення на нову організаційно-штатну структуру частин і підрозділів ПВУ;
затверджено відомчі нормативні акти з організації оперативно-службової діяльності прикордонних підрозділів;
запроваджено нові програми підготовки прикордонників у навчальних закладах і центрах підготовки та перепідготовки кадрів.
Результатом цієї напруженої роботи стало створення 1 серпня 2003 року Державної прикордонної служби України – правоохоронного органу спеціального призначення.
