Закон України „Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини” (витяг)

НАЗАД
12 березня 2016 17:56

З А К О Н  У К Р А Ї Н И

Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини

від 23 грудня 1997 року

 (Витяг) 

Стаття 1Парламентський    контроль    за    додержанням конституційних   прав   і  свобод   людини  і  громадянина

Парламентський контроль  за додержанням конституційних прав і свобод людини і громадянина та захист прав  кожного  на  території України  і  в  межах  її  юрисдикції на постійній основі здійснює Уповноважений  Верховної  Ради  України  з  прав  людини  (далі  - Уповноважений),  який  у  своїй  діяльності керується Конституцією України ( 254к/96-ВР ),  законами  України,  чинними  міжнародними договорами,  згода  на  обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Стаття 2Сфера застосування Закону

Сферою застосування  Закону  є  відносини,  що  виникають при реалізації  прав  і  свобод  людини   і   громадянина   лише   між громадянином   України,  незалежно від  місця  його  перебування, іноземцем чи особою без громадянства, які перебувають на території України,   та   органами   державної   влади,  органами  місцевого самоврядування та їх посадовими і службовими особами.

Стаття 3Мета   парламентського  контролю  за  додержанням конституційних прав і свобод людини і громадянина

Метою парламентського контролю,  який здійснює Уповноважений, є:

1) захист прав і свобод людини  і  громадянина,  проголошених Конституцією України,  законами України та міжнародними договорами України;

2) додержання та повага до прав і свобод людини і громадянина суб'єктами, зазначеними у статті 2 цього Закону;

3) запобігання  порушенням прав і свобод людини і громадянина або сприяння їх поновленню;

4) сприяння  приведенню  законодавства  України  про  права і свободи  людини  і  громадянина  у  відповідність  з  Конституцією України, міжнародними стандартами у цій галузі;

5) поліпшення    і    подальший     розвиток     міжнародного співробітництва   в   галузі   захисту  прав  і  свобод  людини  і громадянина;

6) запобігання будь-яким формам дискримінації щодо реалізації людиною своїх прав і свобод;

7) сприяння   правовій  інформованості  населення  та  захист конфіденційної інформації про особу.

Стаття 4Правовий статус Уповноваженого

Уповноважений є посадовою особою,  статус  якої  визначається Конституцією України,  цим Законом,  Законом України "Про державну службу" ( 3723-12 ).

Уповноважений здійснює  свою  діяльність  незалежно від інших державних органів та  посадових  осіб.  Діяльність  Уповноваженого доповнює  існуючі  засоби  захисту конституційних  прав  і свобод людини  і  громадянина,  не  відміняє  їх  і  не  тягне  перегляду компетенції   державних   органів,   які   забезпечують  захист  і поновлення порушених прав і свобод.

Повноваження Уповноваженого   не  можуть  бути  припинені  чи обмежені у  разі  закінчення  строку  повноважень  Верховної  Ради України  або  її  розпуску (саморозпуску),  введення воєнного або надзвичайного стану в Україні чи в окремих її місцевостях.

Уповноважений має  печатку  із  зображенням малого Державного Герба України та своїм найменуванням.

Місце знаходженням Уповноваженого  є  столиця  України – місто Київ.

Стаття 13Права Уповноваженого

Уповноважений має право:

1) невідкладного   прийому   Президентом   України,   Головою Верховної   Ради   України,  Прем'єр-міністром  України,  головами Конституційного Суду України, Верховного Суду  України  та  вищих спеціалізованих  судів  України,  Генеральним  прокурором України, керівниками інших    державних    органів,    органів    місцевого самоврядування,    об'єднань   громадян,   підприємств,   установ, організацій  незалежно  від  форми  власності,  їх  посадовими  та службовими особами;

2) бути  присутнім  на  засіданнях  Верховної  Ради  України, Кабінету   Міністрів   України,   Конституційного   Суду  України, Верховного Суду України та вищих спеціалізованих  судів  України, колегії прокуратури України та інших колегіальних органів;

3) звертатися до Конституційного Суду України з поданням:

про відповідність  Конституції України ( 254к/96-ВР ) законів України та інших правових  актів  Верховної  Ради  України,  актів Президента  України,  актів  Кабінету Міністрів України,  правових актів Верховної Ради Автономної Республіки  Крим,  які  стосуються прав і свобод людини і громадянина;

 про офіційне  тлумачення  Конституції  України   та   законів України;

4) безперешкодно відвідувати органи державної  влади,  органи місцевого   самоврядування,  підприємства,  установи,  організації незалежно від форми власності, бути присутнім на їх засіданнях;

5) на  ознайомлення з документами,  у тому числі і секретними (таємними), та отримання  їх  копій  в  органах  державної  влади, органах   місцевого   самоврядування,  об'єднаннях  громадян,  на підприємствах,  в  установах,  організаціях  незалежно  від  форми власності,  органах прокуратури, включаючи справи, які знаходяться в судах.

Доступ до  інформації,  пов'язаної  із службовою та державною таємницями,  здійснюється  в  порядку,  визначеному  законодавчими актами України;

6) вимагати від посадових і службових осіб органів  державної влади,  органів  місцевого самоврядування,  підприємств,  установ, організацій незалежно  від  форми власності  сприяння  проведенню

перевірок   діяльності   підконтрольних   і   підпорядкованих   їм підприємств,  установ,  організацій,  виділення  спеціалістів  для участі  у  проведенні  перевірок,  експертиз і надання відповідних висновків;

7) запрошувати посадових і службових осіб,  громадян України, іноземців та осіб без громадянства для отримання від них усних або письмових пояснень щодо обставин, які перевіряються по справі;

8) відвідувати у будь-який  час  місця  тримання  затриманих, попереднього ув'язнення,  установи відбування засудженими покарань та установи примусового лікування і  перевиховання,  психіатричні лікарні,  опитувати  осіб,  які  там  перебувають,  та  отримувати інформацію щодо умов їх тримання;

9) бути присутнім на засіданнях судів усіх інстанцій,  у тому числі на закритих судових  засіданнях,  за  умови  згоди  суб'єкта права, в інтересах якого судовий розгляд оголошено закритим;

10) звертатися до суду із заявою про  захист  прав  і  свобод людини  і громадянина,  які за станом здоров'я чи з інших поважних причин не можуть цього зробити самостійно,  а також  особисто  або через  свого  представника  брати  участь  у  судовому  процесі  у випадках та порядку, встановлених законом;

11) направляти    у   відповідні   органи   акти   реагування Уповноваженого у разі виявлення порушень прав і  свобод  людини  і громадянина для вжиття цими органами заходів;

12) перевіряти стан додержання  встановлених  прав  і  свобод людини  і  громадянина  відповідними  державними органами,  в тому числі тими, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність.

Стаття 17Розгляд звернень до Уповноваженого

Уповноважений приймає   та   розглядає   звернення   громадян України,  іноземців,  осіб без громадянства або осіб,  які діють в їхніх  інтересах,  відповідно  до  Закону України  "Про звернення громадян" ( 393/96-ВР ).

Звернення подаються Уповноваженому в письмовій формі протягом року після виявлення порушення прав і свобод людини і громадянина. За  наявності  виняткових обставин цей строк може бути подовжений Уповноваженим, але не більше ніж до двох років.

При розгляді звернення Уповноважений:

1) відкриває провадження у справі про порушення прав і свобод людини і громадянина;

2) роз'яснює заходи,  що  їх  має  вжити  особа,  яка  подала звернення Уповноваженому;

3) направляє звернення за належністю в орган,  до компетенції якого   належить   розгляд  справи,  та  контролює  розгляд  цього звернення;

4) відмовляє в розгляді звернення.

Уповноважений не розглядає тих  звернень,  які  розглядаються судами,  зупиняє вже розпочатий розгляд, якщо заінтересована особа подала позов, заяву або скаргу до суду.

Повідомлення про  прийняття звернення до розгляду або відмову у прийнятті звернення до розгляду надсилається в  письмовій  формі особі,  яка його подала. Відмова у прийнятті звернення до розгляду повинна бути вмотивованою.

Стаття 21Гарантії  захисту  прав  людини і громадянина при зверненні до Уповноваженого

Кожен може   без   обмежень   і   перешкод   звернутися    до Уповноваженого у порядку, передбаченому чинним законодавством.

При зверненні до Уповноваженого не  може  бути  привілеїв  чи обмежень  за  ознаками  раси,  кольору шкіри,  релігійних та інших переконань,  статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними та іншими ознаками.

Особа, позбавлена  волі,   може   звернутись   із   письмовим зверненням до Уповноваженого або його представників.  У цьому разі до неї не  застосовуються  обмеження щодо  листування.  Звернення такої   особи   протягом  двадцяти  чотирьох  годин  направляються Уповноваженому.

Кореспонденція Уповноваженому та його представникам від осіб, які затримані,  перебувають під  арештом,  під  вартою,  в  місцях позбавлення  волі  та місцях примусового тримання чи лікування,  а також інших громадян України,  іноземців та осіб без  громадянства незалежно  від  місця  їх  перебування  не  підлягає  ніяким видам цензури та перевірок.

Особи, які вчинили дії, заборонені цією статтею, притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Стаття 22Обов'язок співпраці з Уповноваженим

Органи державної  влади,  органи  місцевого   самоврядування, об'єднання громадян, підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, посадові та службові особи, до яких звернувся Уповноважений,  зобов'язані  співпрацювати  з  ним і подавати йому необхідну допомогу, зокрема:

1) забезпечувати  доступ  до матеріалів і документів,  у тому числі на  засадах,  зазначених  нормативними  актами  про  охорону державної та службової таємниць;

2) надавати інформацію і давати пояснення стосовно  фактичної і правової підстави своїх дій та рішень.

Відмова органів   державної    влади,    органів    місцевого самоврядування,    об'єднань   громадян,   підприємств,   установ, організацій  незалежно  від  форми власності,  їх   посадових   і службових  осіб  від  співпраці,  а  також умисне приховування або надання  неправдивих  даних,  будь-яке   незаконне   втручання   в діяльність  Уповноваженого  з  метою  протидії  тягнуть  за  собою відповідальність згідно з чинним законодавством.

Популярні розділи та сервіси