ПРОЄКТ

 

Р О З П О Р Я Д Ж Е Н Н Я

від ___ _______2020 р. №_________

Київ

Про схвалення Концепції Державної цільової правоохоронної програми облаштування державного кордону щодо будівництва інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій Державної прикордонної служби України на період до 2030 року

1. Схвалити Концепцію Державної цільової правоохоронної програми облаштування державного кордону щодо будівництва інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій Державної прикордонної служби України на період до 2030 року, що додається.

Визначити Адміністрацію Державної прикордонної служби України державним замовником Програми.

2. Міністерству внутрішніх справ разом з іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади розробити та подати Кабінетові Міністрів України в установленому порядку в чотиримісячний строк проєкт Державної цільової правоохоронної програми облаштування державного кордону щодо будівництва інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій Державної прикордонної служби України на період до 2030 року.

 

Прем’єр-міністр України                                                           Д. ШМИГАЛЬ

 

 

            

 

                             СХВАЛЕНО 
розпорядженням Кабінету Міністрів України 
від ___ _______________ 2020 р. № _________-р

КОНЦЕПЦІЯ 
Державної цільової правоохоронної програми облаштування державного кордону щодо будівництва інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій Державної прикордонної служби України на період до 2030 року

 

Визначення проблеми, на розв’язання якої спрямована Програма

Захист державного кордону України є невід’ємною частиною загальнодержавної системи забезпечення національної безпеки. Однією із складових забезпечення захисту державного кордону є його інженерно-технічне облаштування, яке за часів незалежності України неодноразово було предметом розгляду керівництвом держави та Верховною Радою України. Зокрема, у 2018 році в Аналітичній доповіді до Щорічного Послання Президента України до Верховної Ради України «Про внутрішнє та зовнішнє становище України в 2018 році» одним із важливих напрямів реформування сектора безпеки, який мав бути здійснений  найближчим часом, було визначено: «Забезпечення Державної прикордонної служби України усіма необхідними ресурсами для попередження та ліквідації кризових ситуацій на державному кордоні, законодавче врегулювання питань виділення земель для облаштування прикордонної інфраструктури».

Разом з тим, лише наприкінці 2019 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення інженерно-технічного облаштування та утримання державного кордону», яким внесено зміни, в тому числі, до Земельного кодексу України та Закону України «Про державний кордон України» в частині визначення розміру земельних ділянок вздовж лінії державного кордону, які повинні виділятись Державній прикордонній службі України під інженерно-технічне облаштування державного кордону, а також звільнено Державну прикордонну службу України від сплати лісогосподарських та сільськогосподарських втрат під час використання земель для потреб військових частин Державної прикордонної служби України. 

Також пунктом 2 прикінцевих положень зазначеного закону Кабінету Міністрів України визначено в тримісячний строк з дня набрання чинності законом затвердити державну цільову програму облаштування державного кордону щодо будівництва інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій Державної прикордонної служби України (далі - Програма).

Основними проблемами, які не дають змоги повною мірою реагувати на потенційні загрози національній безпеці на державному кордоні та на розв’язання яких спрямована Програма є:

підвищення рівня потенційних загроз прикордонній безпеці, зокрема транскордонної злочинності, що пов’язана з нелегальною міграцією, торгівлею людьми, контрабандою зброї, боєприпасів, вибухових речовин і наркотиків;

активізація незаконного переміщення через державний кордон підакцизних товарів та цінностей;

недостатній рівень інженерно-технічного облаштування та матеріально-технічного забезпечення охорони державного кордону;

відсутність єдиного стратегічного та нормативно ‒ закріпленого підходу до інженерно-технічного облаштування державного кордону;

незавершений  процес демаркації українсько-білоруської ділянки державного кордону;

відсутність ефективного механізму надання земельних ділянок вздовж лінії державного кордону у постійне користування військовим частинам Державної прикордонної служби України для інженерно-технічного облаштування державного кордону місцевими органами влади, іншими центральними органами виконавчої влади, фізичними особами, у власності яких вони перебувають;

загроза втрати українських територій через ерозію берегової лінії на транскордонних ділянках річок внаслідок повеней та паводків, меандрування русел річок та руйнування берегів.

Аналіз причин виникнення проблеми та обґрунтування

необхідності її розв'язання

Актуальність розроблення Програми зумовлена необхідністю здійснення ряду взаємопов’язаних заходів, спрямованих на облаштування державного кордону, підвищення спроможності уповноважених органів державної влади протидіяти існуючим і потенційним загрозам,  недопущення втрат територій України внаслідок шкідливої дії вод транскордонних річок.

Міжнародний тероризм, активізація нелегального обігу зброї та засобів терору через державний кордон, наркобізнес, нелегальна міграція зумовлюють необхідність удосконалення системи захисту державного кордону.

Відмічається щорічна тенденція до зростання:

кількості затримань нелегальних мігрантів ‒ у 2019 році (19203 особи)  (2018 рік – 3268 осіб) у 5,7 разів;

затримань підакцизних товарів поза пунктами пропуску ‒ у 2019 році в порівнянні з 2018 роком на 39%.

затримань наркотичних засобів ‒ у 2019 році порівняно з 2018 роком збільшився у 9,4 разів (2018 рік – 344 кг, 2019 рік – 3392 кг).

Разом з тим, рівень фінансування заходів облаштування державного кордону є недостатнім (фінансується в середньому на 0,34% від загального обсягу видатків, передбачених для Державної прикордонної служби України за кодом програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету 1002030 «Забезпечення виконання завдань та функцій Державної прикордонної служби України»).

Також, реалізація заходів зі стабілізації берегової лінії та русел, захист від розмиву та переформатування берегів транскордонних річок потребує значних фінансових ресурсів і не може бути здійснена лише за кошти державного бюджету, які передбачені на заходи Загальнодержавної цільової програми розвитку водного господарства та екологічного оздоровлення басейну річки Дніпро на період до 2021 року, фінансування якої у 2019 році складало 17 % від потреби.

Мета Програми

Метою Програми є запровадження єдиного державного підходу до інженерно-технічного облаштування державного кордону шляхом імплементації Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення інженерно-технічного облаштування та утримання державного кордону».

Зазначена мета передбачає виконання таких завдань:

удосконалення інженерно-технічного облаштування державного кордону;

завершення договірно-правового оформлення українсько-білоруського державного кордону;

стабілізація берегової лінії та русел, захист від розмиву та переформатування берегів транскордонних річок.

Визначення оптимального варіанту розв’язання проблеми на основі порівняльного аналізу можливих варіантів

Для розв’язання проблеми існує два варіанти.

Перший – продовження здійснення заходів удосконалення інженерно-технічного облаштування державного кордону силами та засобами органів та підрозділів Державної прикордонної служби України відповідно до щорічних відомчих планів інженерного облаштування державного кордону та в межах видатків, передбачених для Державної прикордонної служби України на відповідний рік, а також в межах видатків для Державного агентства водних ресурсів України для забезпечення заходів з оздоровлення басейну річки Дніпро.

Недоліками зазначеного варіанта є:

завдання і заходи з облаштування державного кордону виконуються виключно органами та підрозділами Державної прикордонної служби України без залучення (участі) місцевих органів влади, що є недостатнім для ефективної протидії всім сучасним викликам та загрозам на державному кордоні;

відведення земель для інженерного-технічного облаштування державного кордону триватиме невизначений термін;

рівень фінансування заходів облаштування державного кордону є недостатнім (фінансується в середньому на 0,34% від загального обсягу видатків, передбачених для Державної прикордонної служби України за кодом програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету 1002030 «Забезпечення виконання завдань та функцій Державної прикордонної служби України»);

реалізація заходів зі стабілізації берегової лінії та русел, захисту від розмиву та переформатування берегів транскордонних річок здійснюється лише за кошти державного бюджету, які передбачені на заходи Загальнодержавної цільової програми розвитку водного господарства та екологічного оздоровлення басейну річки Дніпро на період до 2021 року, фінансування якої у 2019 році складає в середньому 17% від потреби.

Перевагами зазначеного варіанту є економія державного бюджету.

Другий – схвалення цієї Концепції і, відповідно, затвердження Програми, здійснення заходів щодо будівництва інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій Державної прикордонної служби України, передбачивши в державному бюджеті необхідні видатки для реалізації Програми.

Перевагами такого варіанту є:

ефективна імплементація Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення інженерно-технічного облаштування та утримання державного кордону»;

удосконалення облаштування інженерної інфраструктури вздовж державного кордону України;

укріплення берегів транскордонних річок, що захистить їх від розмиву та переформатування та, як наслідок, від втрат територій Україною.  

Оптимальним є другий варіант за умови фінансування за рахунок коштів, що передбачаються в державному бюджеті на відповідний рік для міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, а також інших джерел, не заборонених законодавством.

 

Шляхи і способи розв’язання проблеми, строк виконання Програми

Програму передбачається виконати протягом 2021-2030 років шляхом:

завершення демаркації державного кордону з Республікою Білорусь;

проведення робіт із землеустрою (інвентаризація та розроблення проєктів відведення земельних ділянок тощо) у межах прилеглих до державного кордону територій;

надання у постійне користування військовим частинам Держприкордонслужби земель, необхідних для облаштування прикордонної смуги, та утримання додаткових інженерно-технічних споруд і огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій та інших об’єктів;

удосконалення (нарощення) інженерно-технічного облаштування державного кордону з Республікою Польща, Словацькою Республікою, Угорщиною, Румунією, Республікою Білорусь та Республікою Молдова;

облаштування державного кордону шляхом встановлення додаткових інженерно-технічних споруд і огорож, прикордонних знаків, створення прикордонних просік, комунікацій та інших об’єктів;

облаштування захисту від розмиву та переформатування берегів на прикордонних водах у басейнах транскордонних річок Тиса у Закарпатській області, Західний Буг у Волинській та Львівській областях, Сян у Львівській області, Прут та Сірет у Чернівецькій області, Дніпро у Чернігівській області, Дунай у Одеській області.

Очікувані результати виконання Програми, визначення її ефективності

Виконання Програми дасть змогу:

завершити договірно-правове оформлення державного кордону;

удосконалити інженерно-технічне облаштування державного кордону;

завершити демаркаційні заходи з Республікою Білорусь;

стабілізувати берегову лінію та русла, захистити від розмиву та переформатування береги транскордонних річок

Оцінка фінансових, матеріально-технічних, трудових ресурсів, необхідних для виконання програми

Фінансове забезпечення Програми здійснюється за рахунок коштів, що передбачаються для міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, відповідальних за її виконання, у державному бюджеті на відповідний рік та інших джерел, не заборонених законодавством.

При цьому орієнтовний обсяг фінансування Програми за рахунок коштів державного бюджету становить близько 31647,23 млн грн.

Обсяги фінансування Програми уточняються під час складання проєкту Державного бюджету України на відповідний рік у межах загальної суми витрат, передбачених для виконання Програми.