Інформаційне повідомлення про початок громадського обговорення питання про присвоєння 4 прикордонному загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України» почесного найменування «імені генерал-хорунжого Володимира Сікевича»

Громадське обговорення про присвоєння 4 прикордонному загону

Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України» почесного найменування

 «імені генерал-хорунжого Володимира Сікевича»

Інформаційне повідомлення

про початок громадського обговорення питання про присвоєння
4 прикордонному загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України» почесного найменування «імені генерал-хорунжого Володимира Сікевича»

На виконання Закону України «Про присвоєння юридичним особам та об’єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій» та Порядку проведення громадського обговорення під час розгляду питань про присвоєння юридичним особам та об’єктам права власності, які за ними закріплені, об’єктам права власності, які належать фізичним особам, імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2012 № 989, оголошуємо громадське обговорення питання про присвоєння 4 прикордонному загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України» почесного найменування «імені генерал-хорунжого Володимира Сікевича».

Суб’єкт, що вніс пропозицію щодо присвоєння імені фізичної особи
– Адміністрація Державної прикордонної служби України.

Організатор громадського обговорення – Адміністрація Державної прикордонної служби України.

Найменування яке пропонується – 4 прикордонний загін імені генерал-хорунжого Володимира Сікевича Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України

Обґрунтування пропозиції, що пропонується:

СІКЕВИЧ Володимир Васильович – український військовий і політичний діяч, генерал-хорунжий Армії Української Народної Республіки.

Народився 23 серпня (5 вересня) 1870 р. в с Тараща на Київщині.

Після закінчення 3-ї Київської класичної гімназії 15 жовтня 1888 року пішов на службу до армії.

Військову освіту здобув у Володимирському Київському кадетському корпусі, Київському піхотному юнкерському училищі (1892р.), вийшов підпоручиком до 16-го піхотного Ладозького полку.

У роки Першої світової війни воював на Південно-Західному  фронті у складі 16-го піхотного Ладозького та 266-го піхотного Пореченського полків. Війну закінчив у званні полковника на посаді помічника командира 36-ї запасної піхотної бригади.

Нагороджений п’ятьма орденами і Золотою зброєю «За хоробрість».

В українській армії – з листопада 1917 року.

25 листопада 1917 року українізував 6-й запасний піхотний полк, перейменував його на 2-й український запасний.

На початку 1918 року – старшина створеного Симоном Петлюрою Гайдамацького коша Слобідської України.

Брав участь у боях проти російсько-більшовицьких військ за Київ.

У березні 1918 року призначений командиром 3-го Гайдамацького полку, який входив до складу Окремої Запорізької дивізії Армії УНР, визволяв від російсько-більшовицьких військ Лубни, Конотоп, Полтаву, Харків.

З 2 квітня 1918 року очолив Словянську групу Окремої Запорізької дивізії Армії УНР у складі трьох піхотних, гарматного та інженерного полків, яка мала завдання звільнити Донбас.

15 квітня 1918 року війська під його командуванням зайняли Барвінкове, згодом здобули Словянськ, Бахмут, Микитівку, Колпаків. Наприкінці квітня 1918 року частини групи вийшли на кордон з Росією.

30 квітня 1918 року за розпорядженням Володимира Сікевича було вперше позначено український державний кордон прикордонними знаками та організовано його охорону.

Полковник В. Сікевич згадував: «Козаки принесли два високі стовпи, вималювали їх на жовто-блакитну фарбу, яку знайшли на станції, на кожному з двох стовпів намалювали тризуб, а під написали «У.Н.Р.», а до стовпів прибили патики з нашим рідним державним прапором! Священик відслужив молебен, окропив святою водою прапори. Коли козаки до гори стовпи й закопали в землю, музика заграла наш гімн, гармати дали салют, а козаки крикнули могуче «Слава!».

З 02 червня 1918 року – начальник Окремої Запорізької дивізії Армії Української Держави.

З 10 липня 1918 року – командир 31-го (згодом – 23-го) пішого Черкаського полку Армії Української Держави.

У період Гетьманату військові частини під командуванням генерала Сікевича охороняли східний кордон України.

Був призначений заступником голови Військово-санітарної місії у справах українців-військовополонених у Європі.

З 02 лютого 1919 року Володимир Сікевич виїхав до Австрії, де як військовий аташе очолював репатріаційну комісію та водночас формував з колишніх військовополонених підрозділи для Армії УНР.

З 25 лютого 1919 року – представник Українського Червоного Хреста та комісії у справах військовополонених в Угорщині.

З 2 грудня 1920 року – офіційний і повноважний посол УНР в Угорщині.

Наказом по Війську УНР від 28 серпня 1922 року його підвищено до рангу генерал–хорунжого.

01 травня 1924 року після ліквідації українського дипломатичного представництва в Угорщині за наказом С. Петлюри виїхав делегатом УНР до Канади, оселився у Торонто.

Був організатором і керівником управ ветеранських організацій вояків Армії УНР, головою Ради Хреста Симона Петлюри.

В Канаді очолював антибільшовицький рух. Був видатним політичним діячем, його називали «Український Лев». На зустрічі з королевою Єлизаветою та королем Георгом представляв українських вояків.

На ювілей Володимира Сікевича приїхало 2,5 тисячі гостей.

Пішов із життя 27 липня 1952 року у 82-річному віці.

«Це був без сумніву найбільший український похорон, якого м. Торонто взагалі колись бачило. Заслуженому і популярному генералові прийшли віддати останню пошану понад 3,5 тисячі людей, всі українські громади, без розділу релігійного і партійного, чи територіального походження» – писала газета «Свобода».

Бойовий шлях, місця дислокації 4-го прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України тісно переплетені з життям та діяльністю генерал-хорунжого СІКЕВИЧА Володимира Васильовича.

Генерал-хорунжий Володимира СІКЕВИЧ зробив значний внесок у розвиток української кордонної служби та збереження української державності.

Строк, місце, час проведення заходів з громадського обговорення:
електронна консультація.

Поштова адреса, електронна пошта, номер телефону, строк і форма для подання пропозицій і зауважень:

вул. Володимирська, 26, м. Київ, 01601, Україна;

тел.: (044) 527-62-65;

Е-mail: [email protected].

Пропозиції (зауваження) подаються у письмовій та електронній формі поштою із зазначенням прізвища, імені, по батькові та адреси особи, яка їх подає. Юридичні особи подають пропозиції у письмовій та електронній формі із зазначенням їх найменування та місцезнаходження.

Анонімні пропозиції і зауваження не приймаються і не будуть розглядатись.

Термін подачі пропозицій і зауважень до 5 травня 2021 року.

Місцезнаходження та адреса електронної пошти, номер телефону організатора громадського обговорення, за якими можна отримати консультацію з питання, що винесено на громадське обговорення:

вул. Володимирська, 26, м. Київ, 01601, Україна;

тел.: (044) 527-62-65;

Е-mail: [email protected].

Прізвище та ім’я особи, визначеної відповідальною за проведення громадського обговорення – Дроженко Андрій Олександрович.

Строк і спосіб оприлюднення результатів громадського обговорення: до 19 травня 2021 року на офіційному вебсайті Державної прикордонної служби України.