Детально про підсумки 2018 року та перспективи відомства в нинішньому році «5 канал» запитав у Голови Державної прикордонної служби України генерал-полковника Петра Цигикала.

– Петре Олександровичу, розпочнімо, мабуть, із 2018 року. Яким він видався для прикордонного відомства? Що вдалося зробити, а для чого не вистачило часу?

– Рік для нас видався досить напруженим. Власне, як і попередні вже майже п’ять років агресії Росії проти України. Основне завдання, яке ми перед собою ставили – це зберегти життя та здоров’я нашого персоналу і не допустити втрат особового складу. По-друге, це закріпити динаміку планового нарощення системи охорони державного кордону, особливо на напрямках зосередження основних зусиль. По-третє, це подальша інтеграція Держприкордонслужби в європейське безпекове поле та зміцнення наших міжнародних контактів. І, звісно, в полі зору нашої уваги були і залишаються питання соціального забезпечення персоналу та розвитку матеріально-технічної бази. Пріоритетом для нас залишалися наші дії в зоні ООС. Водночас за підтримки Президента України та Міністра внутрішніх справ цього року ми встановили наш – український День прикордонника, який тепер відзначаємо 30 квітня. Нагадаю, що саме цього дня 100 років тому частини корпусу прикордонної охорони у складі об’єднаних сил молодої Української Республіки вийшли на кордони України з більшовицькою Росією та встановили на кордоні державні символи. Це – дуже знаковий та мотиваційний день для нас, прикордонників України.

– Розкажіть, будь ласка, трохи докладніше про відомчі пріоритети?

– Цього року, завдяки комплексному підходу та активізації роботи командирів, підрозділів по роботі з персоналом, внутрішньої та власної безпеки, нам вдалося не допустити бойових втрат особового складу. Водночас ми завжди пам’ятаємо про тих, хто загинув за час збройної агресії Росії проти України. А це 70 наших побратимів. Ще 431 військовослужбовець зазнав поранення різного ступеню тяжкості. П'ять військовослужбовців й досі вважаються зниклими безвісти. За другим напрямком ми створили та наповнили практичним змістом Донецько-Луганське регіональне управління і Краматорський прикордонний загін. Наприкінці грудня, практично в повному обсязі, розпочало виконувати завдання на морі та на Дунаї Морське регіональне управління. Ми активно розвиваємо наші підрозділи "ДОЗОР" і спеціальних дій на воді. Збільшуємо щільність підрозділів охорони кордону шляхом розгортання відділень прикордонної служби безпосередньо на кордоні. Тобто, планово працюємо, відповідно до визначених Президентом і Урядом завдань. Щодо питання міжнародної співпраці. Цього року я мав досить багато плідних контактів із нашими колегами з ЄС й інших країн, а тому впевнено можу сказати, що рівень професійної довіри між нами продовжує зростати. Про це можуть свідчити хоча б результати спільних операцій та інших заходів із протидії злочинності на кордоні. Загалом минулого року ми разом із нашими колегами провели 10 спільних операцій, на охорону кордону спільні патрулі виходити більш як 3 000 разів, виявили три фабрики із незаконного виробництва цигарок: дві – на території Польщі та одну – в Іспанії. За нашою інформацією, великі партії важких наркотиків затримували в Нідерландах, Польщі та Молдові. Ми виявили та дискредитували функціонування дев'яти злочинних груп у складі 20 осіб, які займалися торгівлею людьми, і це – далеко не повний перелік результатів нашої спільної роботи. На міжнародних зустрічах ми завжди щирі з нашими партнерами. Мені приємно відзначати, що в нас високий рівень розуміння спільних загроз із усіма нашими сусідами по кордону з ЄС, і ми справді разом охороняємо кордон. Що стосується міжнародно-технічної допомоги, то 2018 року ми реалізували 23 міжнародні проекти на загальну суму майже 200 мільйонів гривень. Я вважаю, що минулого року, та й упродовж останніх п’яти років, Держприкордонслужба зробила дуже багато для якісних змін у системі охорони кордону.

– Нині Україна зустрілася з черговим витком агресії, вже в Керченській протоці – проти українського флоту. Які дії українських прикордонників із цього приводу? Та як загалом Ви оцінюєте ситуацію, що склалася в Азовському морі та Керченській протоці?

– З юридичної точки зору, базовим аспектом для розуміння ситуації залишається факт незаконної анексії Криму Росією. Фактично, разом із півостровом Росія анексувала також і Керченську протоку, вважаючи її своєю внутрішньою водною артерією. Але ж це абсолютно не правда! Водночас Росія вважає, що тепер може одноосібно ухвалювати рішення про проходження суден Керч-Єнікальським каналом. Це також грубе порушення не лише двосторонніх договорів, а й міжнародного морського права. Дуже важливо, що ПАРЕ минулого тижня ухвалила резолюцію, яка повністю підтримує позицію України та засуджує агресивні дії Росії. Це надихає надією, що наші військовополонені моряки будуть звільнені в середній перспективі. В середній, бо, на жаль, Росія поки ще не дуже зважає на рішення міжнародних інституцій. Але це також питання часу. Зараз Державна прикордонна служба України в межах компетенції продовжує відстежувати та документувати незаконну діяльність Росії в акваторії Азовського та Чорного морів. Це стосується і господарської діяльності, і військової агресії. Своєю чергою, після подій 25 листопада ми привели наші кораблі у повну бойову готовність. Усі вони все ще перебувають на позиціях і проходять відповідні тренування. Звісно, з огляду на льодову обстановку. Але в разі військової агресії проти України сил лише Морської охорони ДПСУ буде замало. Тому ми відпрацьовуємо заходи протидії спільно із штабом ООС та в єдиному задумі сил сектора Національної безпеки і оборони. Державна прикордонна служба в цій системі займає не основне, але й далеко не останнє місце. Зараз ми також опрацьовуємо можливі варіанти посилення наших морських підрозділів в Азовському морі. Ми вже провели поточний ремонт кількох наших кораблів та катерів, минулого року на службу заступили катери проекту UMC-1000 з покращеними ходовими характеристиками, проведено ремонт корабля "Донбас", але це лише початок. Наше завдання – створити в Азовському та Чорному морях потужне і мобільне угрупування прикордонних кораблів і катерів, які б могли оперативно та ефективно виконувати як правоохоронні функції, так і протидіяти військовим загрозам на початковому етапі збройного конфлікту. Тому намагаємося вишукувати можливості для реалізації цих амбітних завдань. За сприяння МВС вже ведуться переговори із французькими партнерами про закупівлю 22 сучасних патрульних кораблів. У разі, якщо всі питання по цій угоді будуть успішно вирішені, це дасть нам повністю прикрити лінію морського кордону і забезпечити надійний його захист. Ще один важливий елемент – система контролю за надводною обстановкою. Наразі на узбережжі Азовського моря вже зведено п'ять веж, які впродовж року будуть оснащені сучасними засобами візуального та радіотехнічного контролю. Ці об’єкти будуть інтегровані до загальної системи та допоможуть нам повністю контролювати лінію морського кордону.

– Наприкінці минулого року великий резонанс викликало рішення РНБО щодо заборони в’їзду в Україну чоловікам із РФ віком від 16 до 60 років. Ви зняли вже цей мораторій на в’їзд чи він ще продовжує діяти?

– Рішення про обмеження в’їзду було продиктоване винятково інтересами національної безпеки. Ви знаєте, що виникло воно після подій в Керченській протоці 25 листопада. Був запроваджений воєнний стан. Досить високою зберігалася і ймовірність інших агресивних дій Росії на наших кордонах. Тому РНБО і доручило нам посилити контроль за в’їздом до України чоловіків – громадян РФ віком від 16 до 60 років. Водночас ми також звертали увагу і на жінок, оскільки і вони могли бути агентами спецслужб або брати участь у дестабілізаційних заходах на території нашої держави. Загалом за місяць дії воєнного стану ми відмовили в перетині кордону 1651 громадянину РФ. Більшість із них – це були чоловіки віком від 16 до 60 років. Але ми пропускали через кордон громадян РФ, які не порушували українське законодавство, їхали з гуманітарною, освітньою метою, або для участі у спортивних змаганнях. Зараз ми продовжуємо здійснювати посилений контроль за в’їздом до України громадян із переліку країн міграційного ризику, адже загроза з боку РФ нікуди не ділася. Хіба що ризик військового вторгнення дещо зменшився.

– Повернімося до кордону. Яка динаміка руху за підсумком 2018 року та які ділянки найбільш завантажені та чому?

– Кордон – це живий організм і обстановка тут постійно змінюється. Трафік на різних ділянках також не є однорідним і змінюється залежно від пори року, дня тижня, чи навіть – з наближенням свят. Цього року цифра громадян, які перетнули кордон України, перевищила 100 мільйонів осіб. Це дуже багато.

– Йдеться про громадян інших країн?

– І українців у тому числі. Якщо порівнювати із 2017 роком, то ми зафіксували збільшення пасажиро-транспортного потоку в середньому на 4%. Позитивно, що наші співвітчизники стали більше їздити за кордон, переважно до Європейського Союзу, і більше іноземців приїздить до України. Українці стали активніше користуватися авіаційним транспортом, що також є позитивною характеристикою розвитку держави загалом. Водночас, якщо говорити про завантаженість, то проблеми залишаються на автомобільних пунктах пропуску на кордоні з ЄС, особливо з Польщею, де щороку приріст лише легкових автомобілів коливається в межах від 400 до 700 тисяч. Серед причин цього явища є багато чинників, до основних з яких слід віднести і європейський вектор інтересів українців із врахуванням безвізу, і недостатньо розвинуту інфраструктуру пунктів пропуску. Але це вже не компетенція Держприкордонслужби. На жаль, слід констатувати, що кількість автомобільних пунктів пропуску на кордоні з ЄС – недостатня. Їх усього 18 тоді, як потрібно майже удвічі більше. Частина з наявних проектувалися та будувалися ще за часів колишнього СРСР, і зараз їхня інфраструктура не відповідає існуючим обсягам міжнародного руху, а це, своєю чергою, призводить до ситуативного накопичення автотранспорту. Держприкордонслужба робить усе можливе задля забезпечення ритмічного функціонування автомобільних пунктів пропуску, але без розвитку інфраструктури кордону ці заходи дають змогу лише локально і тимчасово вирішувати наявні проблеми. Досить висока динаміка трафіку зберігається і в зоні проведення ООС, через КПВВ на лінії розмежування. При цьому російсько-терористичні війська періодично створюють загрозу життю та здоров’ю мирних мешканців і обстрілюють дорожні коридори та позиції прикордонників біля КПВВ. Таких провокаційних обстрілів у 2018 році було близько 20. Під час одного з них був поранений мирний мешканець, під час іншого – пошкоджено автомобільну техніку та майно. Та все ж ми спільно з місцевою владою та гуманітарними організаціями намагаємося створити максимально комфортні умови для людей, незважаючи навіть на провокації російсько-терористичних військ. У той же час слід розуміти, що КПВВ – це тимчасові споруди і розв'язання всіх проблем населення можливе тільки після відновлення територіальної цілісності України.

– А як вплинув «безвіз» на ситуацію на кордоні порівняно з минулими роками?

– Однозначно, що «безвіз» активізував поїздки наших співгромадян за кордон. Це рішення фактично відкрило світ перед українцями. Так, наприклад, із 11 червня 2017 року по 10 червня 2018 року в пунктах пропуску через державний кордон зафіксовано 20,3 мільйона перетинів державного кордону громадянами України на виїзд до країн ЄС, тоді як до введення «безвізу» (з червня 2016 року по червень 2017 року – ред.) таких перетинів було лише близько 17,8 млн. Тобто, за рік «безвізу» українці понад 2,5 мільйона разів частіше перетинали кордон до ЄС. Ми вже маємо понад 34 мільйони перетинів кордону українцями до ЄС і майже 2,2 мільйонів із цієї кількості – це суто «безвіз». Тобто, коли громадянин України їхав за кордон лише з біометричним паспортом без будь-яких відміток у ньому. Понад третина із цих поїздок були здійснені авіаційним транспортом. Робота з біометричними паспортами вже стала буденністю для прикордонників. Як я вже казав, у нас гарна взаємодія із нашими колегами із країн ЄС, а тому всі проблемні питання, які виникають під час оформлення українців до ЄС, ми вирішуємо швидко та без зайвих затримок.

– Минулого року Ви зробили заяву, зазначивши, що українцям слід готуватися до збільшення кількості незаконних мігрантів. Чи підтвердився цей прогноз?

– Прогноз був не на кілька місяців, а на найближчі два-три роки. Та все ж уже за підсумками 2018-го ми бачимо збільшення кількості незаконних мігрантів десь на третину. Загалом минулого року затримано 3270 нелегальних мігрантів. При цьому кількість затриманих із них за незаконне перетинання кордону зросла на 26% і становить 1130 осіб. Крім того, якщо у 2017 році на кордоні з ЄС за незаконне перетинання затримано 680 нелегалів, то у 2018 році таких вже на 24% більше. Значна частина затриманих мігрантів порушила правила перебування в Україні. Це понад 2100 осіб. Із них найчастіше українське законодавство порушували громадяни Молдови, Росії, Болгарії, Азербайджану, В’єтнаму та Туреччини. В той же час загальна тенденція залишається незмінною: Україна для незаконних мігрантів залишається транзитною країною. Але, із зростанням добробуту в Україні ситуація змінюватиметься і нелегальні мігранти дедалі більше залишатимуться в Україні. Тому нам потрібно змінювати законодавство, посилювати систему охорони державного кордону та більш змістовно працювати із нашими колегами як в Україні, так і за кордоном щодо упередження порушень та ліквідації каналів незаконної міграції.

– Що стосується посилення системи охорони кордону: як ви це плануєте робити?

– По-перше, нам це завдання визначив Верховний Головнокомандувач. А тому ми обов’язково його виконаємо. А, по-друге, це комплексне завдання, яке включає в себе і технічне оснащення кордону, і певний маневр силами та засобами.

– Що саме визначив Президент?

– Це кілька аспектів. Найперше – розробити комплекс заходів, який би дав змогу в короткій перспективі збільшити кількість персоналу на всіх пунктах пропуску. Пріоритет – кордон із країнами ЄС. По-друге, це підвищити щільність охорони державного кордону. А також: припинити беззмістовні переміщення військовослужбовців, ротацію здійснювати тільки в разі службової необхідності; покращити умови служби офіцерів та контрактників, зменшити службове навантаження; активізувати будівництво житла для військовослужбовців; розглянути можливість подальшого поступового збільшення грошового забезпечення особового складу та низку інших завдань. Зараз ми бачимо таку картину: в нас є певний брак особового складу в пунктах пропуску. Відповідно, зростає навантаження на тих офіцерів та контрактників, які там працюють. Водночас наші військовослужбовці-контрактники переважно залучені до охорони «зеленого кордону», але більшість з них вже має відповідний досвід і могли б виконувати обов’язки і в пунктах пропуску. Президент бачить цю проблематику, бо я йому завжди відверто доповідаю про стан речей у підрозділах. Я йому також розповів, як ми будемо виконувати його завдання. Тимчасово збільшивши набір військовослужбовців строкової служби, ми зуміємо вирішити два важливих завдання: підвищити щільність і якість охорони кордону та забезпечити персоналу в пунктах пропуску комфортніші умови служби, оскільки службове навантаження на них істотно зменшиться. До речі, аби строковики також мали належну мотивацію для якісної служби, ми зараз вивчаємо питання можливості їхнього преміювання за затримання та високі результати. Вже в лютому ми розпочнемо стажування контрактників на посадах, які вони обіймуть після приходу строковиків. Стажування ми плануємо провести впродовж лютого-березня, а впродовж квітня-травня підготувати до служби строковиків. Таким чином, якщо все буде добре, то вже у червні надійний фундамент для подальшої реалізації завдань, визначених Верховним Головнокомандувачем, буде закладений. Усі ці питання ми обговоримо на підсумковій колегії відомства, яка відбудеться вже за кілька днів.

– А що стосується забезпечення військовослужбовців житлом?

– Цьогоріч на будівництво житла заплановано 200 мільйонів гривень. Це не так багато, як би нам хотілося, але достатньо, щоби продовжити реалізацію програми забезпечення житлом військовослужбовців, яку ми розписали на період до 2021 року. Частина коштів буде спрямована на завершення будівництва декількох об’єктів із високим ступенем готовності, що дасть змогу отримати цього року понад 400 квартир. Йдеться про будинки у Києві, Ужгороді, Подільську, Чернігові, Могилів-Подільському, смт. Музиківці Херсонської області та у відділі прикордонної служби «Бердянськ» Бердянського загону. Житло виділятиметься насамперед для учасників бойових дій. Також за ці кошти продовжити зводити так звані перехідні об’єкти 2018 року: це будинки в Одесі, Черкасах та Глухові. Вже у другому півріччі розпочнемо будівництво нових багатоквартирних житлових будинків у Києві, Маріуполі, Харкові, Херсоні, Житомирі та Могилів-Подільському. Працюємо і над розвитком відомчої системи санаторно-курортного лікування. Рішенням уряду нам передали два санаторії – у Моршині та Немирові. Минулого року тривали активні ремонтні роботи. Сподіваємося, що вже влітку цього року санаторії зможуть зустріти своїх перших відвідувачів.

– Хотілося б почути ще про Колегію МВС, яка відбулася минулого тижня. На ній, з-поміж іншого, розглядало питання організації діяльності правоохоронців у період виборів Президента України. Яка в загальній системі компетенція прикордонного відомства?

– По-перше, це посилений контроль та координація дій зацікавлених відомств на каналах міжнародного сполучення. Це пов'язано з прибуттям в Україну великої кількості іноземних спостерігачів. Як показує аналіз, основним напрямком їхнього в’їзду стане авіаційний – аеропорти в Борисполі, Києві, Одесі, Львові та Харків. Оформлення будемо здійснювати в пріоритетному порядку поза чергою. Кожен пункт пропуску матиме копії списків зареєстрованих міжнародних спостерігачів та організацій, які надаватиме ЦВК. Своєю чергою, ДПСУ готова проводити завчасну перевірку цієї категорії осіб за відомчими базами даних. Також буде організовано відповідний облік і передачу інформації зацікавленим органам та її оприлюднення. По-друге, – це питання безпекової складової. Важливою функцією є обмеження в’їзду особам категорії ризику, у т. ч. тим, які можуть залучатися до дестабілізації ситуації в країні. Для цього ми посилюємо контроль ІІ-ї лінії, задіюємо відомчу систему біометричного контролю, активізуємо фільтраційні заходи, міжвідомчу взаємодію та прикордонне співробітництво. І, по-третє, це пропуск українців через лінію розмежування в районі операції Об’єднаних сил. Кількість осіб уже перевищує максимальні показники, які визначені технологічними схемами. Збільшити пропускну спроможність можна шляхом зміни режиму роботи КПВВ, які працюють винятково у світлий час доби. А це – компетенція командування ООС. Зважаючи на те, що у КПВВ здійснюють свої повноваження разом із прикордонниками співробітники СБУ, Нацполіції і ДФС, ми плануємо провести в лютому узгоджувальну нараду з вироблення механізму реалізації виборчого права громадянами України.