У році, що минає, ми пройшли нелегкий шлях. І ця «дорога» не була встелена пелюстками троянд: приймалися нестандартні рішення, проводилися непопулярні, проте необхідні реформи, продовжилася непримиренна боротьба з корупцією. Але головне полягає у тому, що Служба у важкі для країни часи гідно захищає рідну землю. Саме з цього розпочалася розмова з Головою Державної прикордонної служби генерал-полковником Віктором Назаренком.

– Товаришу Голово, як Ви оцінюєте ситуацію в зоні АТО? Які завдання виконують сьогодні прикордонники, котрі несуть службу на передових рубежах?

– Ситуація там залишається напруженою, але контрольованою. Бойовики як і раніше порушують режим припинення вогню та здійснюють неприцільні обстріли наших позицій. За три тижні грудня ми зафіксували десять таких обстрілів.

Об’єктом нашої постійної уваги є скупчення автотранспорту на контрольних пунктах в’їзду-виїзду у смузі розмежування. Цю проблему ми вирішуємо спільно із військово-цивільними адміністраціями, СБУ та Національною поліцією. Так, наприкінці жовтня, коли завдяки Президенту України на сході країни встановилося перемир’я, на КПВВ «Зайцеве» та «Новотроїцьке» пасажиро-транспортний потік зріс утричі, а іноді й у чотири рази. Зараз ми максимально збільшили кількість прикордонних нарядів, пункти розпочинають свою роботу о сьомій годині ранку, представники Націо­нальної поліції слідкують, аби автомобілі перед в’їздом не скупчувалися у декілька рядів. Таким чином, упродовж дня нам вдається повністю ліквідувати ці черги. Крім цього, військово-цивільні адміністрації вивчають можливість розширення мережі контрольних пунктів у смузі безпеки вздовж лінії розмежування.

Окремо хочу сказати про наших людей. На жаль, за період проведення АТО відомство зазнало непоправних втрат: 67 загиблих та 409 поранених прикордонників. А загалом через горнило війни пройшло понад 13 тисяч бійців. Більше дев’яноста відсотків з них вже отримали статус учасника бойових дій, документи інших розглядаються. Механізм його отримання відпрацьований у відомстві досконало. Воїнам, які перебували на передньому краї оборони, необхідно віддати належне та забезпечити їх усіма державними гарантіями без бюрократичних перешкод.

– Невдовзі відомство попов­ниться військовослужбовцями строкової служби. Чи не означатиме це зміну вектора його розвитку у статусі правоохоронного органу?

– Так, навесні ми відновлюємо призов. Проте це вимушена і тимчасова міра. Кілька тисяч мобілізованих наступного року буде звільнено, однак завдання, які стоять перед нами, залишаються незмінними. Тому відомство готується прийняти солдатів строкової служби та забезпечити їм усі необхідні умови. Для цього є мате­ріальні ресурси, фахівці з досвідом роботи, а також навчальна база.

Однак ми залишаємося правоохоронною структурою. Це затверджено на державному рівні. Нещодавно відповідними урядовими рішеннями було ухвалено Концепцію інтегрованого управління кордоном та Стратегію розвитку Держприкордонслужби. У цих документах прописано всі кроки подальшого розвитку відомства на найближчі п’ять років та закладено матеріальні підвалини цього процесу.

– Постійна тема новин мас-медіа – незаконне переміщення товарів через лінію розмежу­вання на сході країни. Як Служба протидіє цьому явищу?

– Державна прикордонна служба в межах своєї компетенції здійснює контроль за переміщенням осіб і вантажів на КПВВ, а також у єдиному задумі зі штабом АТО перешкоджає незаконному перевезенню товарів на тимчасово окуповані території поза дорожніми коридорами. Так, цього року наші підрозділи затримали товарів на суму майже триста мільйонів гривень. Це понад 2400 вантажних автомобілів і 700 залізничних вагонів переважно з продуктами харчування, побутовою технікою, металобрухтом та вугіллям. Крім того, ми вилучили 62 одиниці зброї, майже 130 тисяч одиниць боєприпасів, а також затримали 747 осіб за скоєння правопорушень. На моє переконання, ця проблема буде актуальною ще тривалий час. Тому Служба і надалі приділятиме їй особливу увагу.

– Як вирішуються питання забезпечення прикордонників у зоні АТО необхідним спорядженням, зимовим одягом і продуктами харчування?

– Щоб зрозуміти, яку велику роботу провело відомство, необхідно повернутись у минулий рік. На початок АТО прикордонні підрозділи мали лише 524 бронежилети, а кевларові шоломи тоді були просто розкішшю. Проте завдяки державним інститутам, волонтерам і міжнародним організаціям ситуацію дуже швидко вдалося виправити. Сьогодні у нас понад 15,5 тисячі бронежилетів не нижче четвертого класу захисту та більше дев’яти тисяч кевларових кулезахисних шоломів.

Наразі усі підрозділи, які виконують завдання в зоні проведення антитерористичної операції, повністю забезпечені необхідним якісним спорядженням, індивідуальними засобами захисту та речовим майном. Крім того, в управліннях підрозділів створено необхідні запаси.

Для того, аби постійно тримати руку на пульсі, впродовж останніх тижнів у зоні проведення АТО працювало декілька груп Адміністрації Держприкордонслужби та регіональних управлінь. Вони виявили певні недоліки в системі логістики, однак це робочі питання, які оперативно вирішуються.

Окремо хотів би сказати й про технічне забезпечення наших підрозділів. Цього року за бюджетні кошти ми закупили понад вісімдесят одиниць інженерної та броньованої техніки. Ще більше трьохсот технічних засобів надано в рамках проектів міжнародної допомоги. Вагому підтримку ми отримали і від Кабінету Міністрів: рішенням Уряду наші авіапідрозділи посиляться сімома сучасними літальними апаратами типу Diamond. Їх передадуть на наш баланс з Міністерства інфраструктури. Не маємо сумнівів, що ці літаки допоможуть покращити ефективність нашої роботи, адже їх результативність щодо моніторингу обстановки неодноразово підтверджено на практиці.

– Вікторе Олександровичу, найболючішою проблемою для українського суспільства є корупція. Як борються з хабарниками у відомстві?

– Моя непохитна позиція полягає в тому, щоб жоден випадок корупційних діянь, який законодавчо доведено, не залишився без суворого покарання. Кожен військовослужбовець, який лише замислюється про отримання якоїсь неправомірної вигоди, повинен знати, що приховувати факти зловживань керівництво не буде. Незважаючи на посаду, звання чи вислугу років. Про це ми постійно ведемо мову на засіданнях Колегії та на зборах особового складу. Ми вимагаємо від керівної ланки нульової терпимості до корупції та інших ганебних явищ. Ніяка статистика не замінить свідоме розуміння того, що брати хабарі не можна, а використовувати службове становище заради особистого збагачення – злочин. Впевнений, що викоренити корупцію можна лише спільними зусиллями.

– Один із результатів нещодавнього візиту в Україну Президента Республіки Польща – ініціатива щодо інвестування чималих коштів у облаштування спільних прикордонних переходів, покращення їх інфраструктури та вдосконалення системи обміну інформацією. Для цього польський уряд надає кредит у сто мільйо­нів євро. Яких заходів вживає з цих питань українська сторона?

– Ми активно працюємо із нашими колегами з країн ЄС та намагаємося разом вирішувати існуючі проблеми. Сьогодні спільний кон­троль успішно здійснюється у чотирьох пунктах пропуску на кордоні з Республікою Польща та з Молдовою. Наші досягнення позитивно оцінено учасниками міжнародного руху, а тому цей процес отримав додатковий імпульс у вигляді подальших юридичних ініціатив, зокрема зі Словаччиною та Польщею. Опрацьовуються нові Угоди, в яких буде враховано вимоги Шенгенського кодексу та рекомендації Єврокомісії. Ці документи можуть стати базою для запровадження і надалі спільного контролю з Угорщиною та Румунією у разі їхньої згоди.

Крім того, нещодавно відбулася перша зустріч керівників прикордонних відомств України та сусідніх країн – членів ЄС, на якій учасники підтвердили наміри подальшого тісного та взаємовигідного співробітництва й посилення координації в контексті управління спільним кордоном.

Підтверджує свою ефективність і спільне патрулювання. Сьогодні прикордонні фахівці активно працюють над його удосконаленням з польськими, угорськими та словацькими колегами. Так, наприклад, лише зі словаками нинішнього року ми здійснили понад 120 спільних патрулювань та більше 160 – з угорцями. Що стосується румунської сторони, то переговорний процес з цього питання триває.

Підсумовуючи сказане, зауважу, що прогрес, якого ми досягли у цьому напрямку, позитивно оцінений Агенцією з управління кордонами ЄС FRONTEX, а також Місіями EUAM та EUBAM.

– Півроку тому у відомстві розпочався експеримент з підготовки нової генерації військовослужбовців. Яка Ваша оцінка цієї роботи?

– У серпні поточного року на базі ОКПП «Київ» розпочався пілотний проект під гаслом: «Служити, захищати, допомагати!». Його основна мета – зміна філософії сучасної прикордонної служби та підвищення рівня довіри до неї у суспільстві. На цьому етапі ми були змушені обмежитися діючим персоналом, оскільки за два місяці мали підготувати фахівця прикордонного контролю. Для людини, яка про службу і паспортний контроль не має жодної уяви, це закороткий термін.

Тим не менш, сьогодні мені приємно відзначити, що учасники цього проекту, які несуть службу в аеропортах «Жуляни» та «Гостомель», виправдали усі сподівання. Ми не фіксуємо скарг щодо їхньої роботи від учасників прикордонного руху. Це люди, які свідомо зробили свій вибір, і у майбутньому вони стануть основою Служби.

Ми й надалі продовжуватимемо оновлення відомства. Наступного року планується здійснити аналогічну заміну особового складу в одному з підрозділів у кожному органі охорони кордону. Щоправда, на це потрібні додаткові кошти, насамперед – на виплату гідного грошового утримання. Тому сьогодні ми активно працюємо і з Урядом, і з Міністерством фінансів. Будемо сподіватимося, що наші ініціативи підтримають.

– Товаришу Голово, цього року збільшено загальну чисельність особового складу Служби. Як використовується цей ресурс?

– Враховуючи військово-політичну обстановку у країні 9 квітня Верховна Рада ухвалила Закон щодо збільшення граничної чисельності Служби на три тисячі військовослужбовців. Це дало нам змогу створити потужні резерви, основ­ним завданням яких є як охорона, так і оборона державного кордону.

Зараз триває робота щодо розгортання нових структурних одиниць – прикордонних підрозділів швидкого реагування. Саме вони мають стати основою системи охорони кордону на найбільш загрозливих напрямках і елементом посилення прикордонних загонів у разі різкої зміни обстановки. Ці підрозділи також виконуватимуть завдання з локалізації кризових ситуацій, припинення збройних конфліктів та інших провокацій, братимуть участь у боротьбі з диверсійно-розвідувальними групами.

Крім того, ми завершили розгортання Краматорського прикордонного загону. Таким чином, нам вдалося збільшити щільність підрозділів, що виконують завдання на лінії розмежування та у майбутньому візьмуть під охорону частину східної ділянки кордону. Загалом у кадровому питанні ми робимо наголос на комплектуванні підрозділів, що виконують завдання безпосередньо на лінії розмежування.

– Як відбувається реалізація першого етапу проекту «Європейський вал»?

– Протягом 2015 року роботи в рамках Плану з інженерного облаштування державного кордону проводились у Чернігівській та Харківській областях. Перший етап розрахований на два роки і передбачає створення системи суцільних земляних споруд, облаштування місць несення служби та опорних пунктів із залученням державних підприємств і вітчизняних виробників.

На даний час згідно з графіком прокладено більше 230 кілометрів протитанкових ровів, понад сорок кілометрів рокадних доріг, встановлено 32 металеві спостережні вежі та декілька десятків кілометрів загороджувального паркану. На проведення запланованих робіт поточного року виділено 400 мільйонів гривень.

Хочу зазначити, що принцип облаштування рубежів інженерними перешкодами, які здатні лише фізично завадити просуванню армійських підрозділів супротивника, – вчорашній день. Тому в основу проекту «Європейський вал» закладено ідею так званого інтелектуального кордону. Вона полягає у комплексному поєднанні технічного та людського компонентів. Нинішнього року ми створили повноцінну систему на одній з ділянок у Харківській області. Як результат, у режимі реального часу бачимо все, що відбувається у цьому районі, та можемо оперативно реагувати на зміни обстановки.

– Питання забезпечення житлом у військових структурах – одне з найгостріших. У порівнянні з минулими нинішнього року прикордонному відомству виділено на це чималу суму. Як розпорядилися коштами?

– Дійсно, на житло для персоналу Служба отримала приблизно 60 мільйонів гривень. Для нас це доволі значні кошти, тож ми могли піти найпрос­тішим шляхом: придбати готові квартири за ринковими цінами. Це дорого, однак ніхто не мав би головного болю. Однак після ретельного аналізу ми вирішили розпорядитися цією сумою більш продуктивно. У різних регіонах України розпочали добудовувати раніше заморожені об’єкти і за рахунок цього досягли зменшення витрат та збільшення кількості житлової площі.

У результаті ми завершили будівництво в Одесі, де про квартири не згадували шість років, у Харкові, де не було фінансової можливості завершити будівництво протягом дев’яти років. Сорок квартир отримано в Чопі.

Окрема увага – Києву, тому що тут найвищі ціни на житло. Нарешті поставлено крапку щодо ділянки землі по вулиці Народній, яку ми від­стояли і на якій незабаром розпочнеться спорудження трьох будинків. Перша черга за планом повинна завершитися у травні 2017 року. Військовослужбовці столичного гарнізону отримають 168 квартир. Загалом за цим проектом майже 400 сімей будуть забезпечені житлом у столиці. Всього ж нинішнього року плануємо здати 391 квартиру та 146 кімнат.

– Бюджет 2016 року вкрай тяжкий для нашої країни. При цьому витрати на оборонний сектор зросли до ста мільярдів гривень. Який кошторис планується для прикордонного відомства?

– Наш цьогорічний бюджет склав приблизно 4,7 мільярда гривень. Для виконання основних і додаткових завдань, визначених нам на сьогодні, та у зв’язку з проведенням антитерористичної операції Адміністрація Держприкордонслужби опрацювала бюджетний запит на 2016 рік у розмірі 17,5 мільярда гривень. Однак розуміючи обмеженість фінансових ресурсів держави, ми суттєво скоригували обсяг видатків. Сьогодні він складає 8,7 мільярда гривень. Якщо наші пропозиції будуть підтримані Міністерством фінансів та Урядом, я як керівник відомства гарантую успішне виконання усіх програм.

Однак вже сьогодні можу сказати, що основ­ними нашими пріоритетами наступного року будуть матеріально-технічне забезпечення участі Служби в антитерористичній операції та охороні державного кордону, підвищення рівня грошового утримання військовослужбовців і житлове забезпечення. За умов підтримання наших бюджетних пропозицій грошове утримання прикордонників складатиме не менше шести тисяч гривень.

– Вікторе Олександровичу, що б Ви хотіли побажати напередодні Нового року прикордонникам та їхнім родинам?

– Новий рік – свято сімейне, яке, зазвичай, зустрічають у родинному колі. На жаль, не всі прикордонники матимуть змогу відсвяткувати його вдома, адже багато з них перебувають на передовій – далеко від близьких. Тому насамперед хочу побажати їм обов’язково повернутись у рідні домівки живими та здоровими, а усім нам – довгоочікуваного миру.

Сім’ям прикордонників я бажаю терпіння, спокою, витримки та віри у щасливе майбутнє!