Свій обов’язок виконує на «відмінно»

НАЗАД
29 вересня 2015 15:43

19 вересня виповнилося півроку як мобілізований із запасу прапорщик Юрій Дубовий несе службу у складі оперативно-військового відділу «Краматорськ».

19 вересня виповнилося півроку як мобілізований із запасу прапорщик Юрій Дубовий несе службу у складі оперативно-військового відділу «Краматорськ».

 

Зустрітися з ним вдруге мені довелося, коли разом з бойовими побратимами Дубовий повернувся зі служби на контрольному пункті в’їзду-виїзду «Зайцеве». А перед цим він – начальник відділення протитанкових ракетних комплексів (ПТРК) – з гордістю розповідав мені про своїх товаришів, з якими неодноразово потрапляв під обстріли сепаратистів на так званому «нулі».

– Із відомих причин називати прізвища підлеглих не буду, – казав Юрій. – Ми – це по-справжньому одна бойова сім’я, де в умовах постійно напруженої обстановки у будь-якій ситуації, що складається, розраховуєш на підтримку побратимів. Тож зустрічаючи кожний день свого власного життя з не меншою радістю тисну руку кожному із них, – закінчує прапорщик.

Командування ОВВ «Краматорськ» характеризує Юрія Дубового як фахового спеціаліста та досвідченого військового. За його плечима строкова, а згодом п’ятирічна служба контрактника у військах зв’язку, а також навчання у Чернігівському державному інституті на факультеті економіки й управління персоналом. Енергійний, цілепрямований він самотужки творив свою життєву кар’єру. Влаштувавшись на роботу в гіпермаркет менеджером, за три місяці уже займав посаду заступника директора з торгівлі. З часом довелося Юрію очолювати будівельне підприємство, а потім на посаді заступника директора у компанії «Славутичбуд» займатися виготовленням зупиночних комплексів швидкісної електрички у Києві. Дітищем їхнього колективу стали також модулі, що знайшли своє застосування у різних куточках нашої країни.

19 березня нинішнього року успішний організатор виробництва Юрій Дубовий отримав повістку про мобілізацію. Сприйняв це спокійно, як і годиться загартованому життям чоловікові й прапорщику запасу – Україна потребує захисту, значить його місце тепер серед її оборонців.

Слово Вітчизна для нього – не порожній звук. Народившись у російському місті Ревда, що на Уралі, він лише в десятирічному віці повернувся з батьками на землю своїх українських пращурів, один із яких був репресований військовий діяч. Батько Юрія – спеціаліст з будівництва атомних електростанцій, брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильскій АЕС. Згодом перевіз до міста Славутич свою сім’ю. З цього часу співуча мова, звичаї та народні традиції стали формувати душевний світ, характер його сина, любов до всього, що мало назву «українське».

– Відданість прапорщика військовій справі проявляється перш за все у його ставленні до служби, – розповідає про підлеглого командир підрозділу майор Василь Сімушин. – Під час виконання спеціальних завдань, потрапляючи під ворожі обстріли, Дубовий завжди діяв сміливо та рішуче, як справжній прикордонник.

Коли Юрій та його підлеглі зустрічаються з місцевими мешканцями, вони з порозумінням ставляться до людей, які опинилися за лінією розмежу­вання протиборчих сил. Особливо це проявилося під час реконструкції КПВВ «Зайцеве». Із-за тимчасових незручностей тоді зросла черга тих, хто хотів перетнути лінію розмежування, що викликало незадоволення мирного населення. Не забуваючи про безпекову складову, привітним словом і своїми врівноваженими діями вартові рубежу понижували до «нуля» атмосферу напруги. Без зайвих затримок прапорщик Юрій Дубовий зі своїми помічниками спочатку здійснювали пропуск автомобілів з інвалідами та громадян з маленькими дітьми, а потім вже інших. У вдячність отримували теплі погляди та приязні усмішки.

Популярні розділи та сервіси