Любителі американських кримінальних блокбастерів, мабуть, звертали увагу на те, як хвацько агенти спецслужб за допомогою власних методик поступово звужують коло підозрюваних, затягуючи віртуальний зашморг на шиї терориста чи серійного вбивці. Проходить небагато часу – і от уже сміливі оперативники ефектно кладуть «поганого хлопця» носом в асфальт. Утім, у реальному житті для того, аби «вирахувати» зловмисника, часто потрібен не один день копіткої роботи. І виконують її фахівці, яких називають кримінальними аналітиками. Саме вони працюють з величезним масивом інформації і наполегливо, крок за кроком, торують шлях, який, зрештою, приводить до лігва кримінального «тарантула». При цьому відстежуються всі можливі зв’язки підозрюваних та використовуються десятки баз даних – від соцстраху й телефонних мереж до водійських прав і банківських рахунків.

Любителі американських кримінальних блокбастерів, мабуть, звертали увагу на те, як хвацько агенти спецслужб за допомогою власних методик поступово звужують коло підозрюваних, затягуючи віртуальний зашморг на шиї терориста чи серійного вбивці. Проходить небагато часу – і от уже сміливі оперативники ефектно кладуть «поганого хлопця» носом в асфальт. Утім, у реальному житті для того, аби «вирахувати» зловмисника, часто потрібен не один день копіткої роботи. І виконують її фахівці, яких називають кримінальними аналітиками. Саме вони працюють з величезним масивом інформації і наполегливо, крок за кроком, торують шлях, який, зрештою, приводить до лігва кримінального «тарантула». При цьому відстежуються всі можливі зв’язки підозрюваних та використовуються десятки баз даних – від соцстраху й телефонних мереж до водійських прав і банківських рахунків.

Сьогодні система кримінального аналізу доволі успішно застосовується й у нашій країні. Однак мало хто знає, що першими серед силових структур її запровадили саме прикордонники. Наша Служба ще десять років тому взяла на озброєння багатий досвід зарубіжних колег і тривалий час була фактично єдиною у цій царині. Про те, що «зелені кашкети» багато чого досягли, говорить хоча б уже той факт, що сьогодні інші правоохоронні органи запрошують наших фахівців провести навчання для своїх співробітників та залучають до розкриття резонансних справ. Лише впродовж нинішнього року завдяки прикордонним аналітикам вдалося розкрити 89 злочинів. Секретами їхньої роботи ми попросили поділитися заступника директора Департаменту оперативної діяльності Адміністрації Держприкордонслужби генерал-майора Ігоря Крижанівського.

– Ігоре Миколайовичу, розкажіть, будь ласка, як формувалася у відомстві система кримінального аналізу. 

– Насамперед зазначу, що у правоохоронних органах США, Євросоюзу та багатьох інших країн світу кримінальний аналіз є обов’язковим. Він дозволяє ідентифікувати та визначити зв’язки між інформацією, що стосується злочину, та будь-якими іншими даними, отриманими з різних джерел. Відстеживши ці зв’язки, можна з великою вірогідністю відтворити повну картину кримінальних діянь.

Цю технологію у Держприкордонслужбі започатковано 2006 року. У цьому нам активно допомагав Держдеп США разом із Міжнародною організацією з міграції та Прикордонною вартою Республіка Польща. Крім цього, вдалося залучити фінансову та технічну допомогу від Організації безпеки і співробітництва в Європі та Місії Європейського Союзу з надання прикордонної допомоги Україні та Молдові (EUBAM).

На першому етапі нам на безоплатній основі надали програмне забезпечення та необхідну оргтехніку – основу основ роботи будь-якого кримінального аналітика. Це, зокрема, американська програма Analyst’s Notebook, яка дає можливість опрацьовувати великі масиви інформації, пов’язані з телефонними контактами та іншими ресурсами, котрі накопичуються в базах даних.

– Технічна складова – це, звичайно, важливо, однак, мабуть, найголовніше – фахівці, яких прикордонники на той момент не мали? Як проводилася їхня підготовка?

 – Спочатку наших офіцерів готували на базі Академії Прикордонної варти Польщі в місті Кентшині. До речі, через цей навчальний заклад пройшли усі наші перші кримінальні аналітики. Вони прослухали курси, після яких були призначені на посади в Адміністрації, регіональних управліннях, а згодом – і в прикордонних загонах. Таким чином, було створено вертикаль по всій Службі – тобто, 82 робочих місця для фахівців, які почали працювати на професійній основі. Потім ми запровадили курс вже в нашій академії, і в цьому нам також допомогли польські колеги. Після цього ми організували власні курси кримінального аналізу де й сьогодні успішно викладають наші офіцери. До речі, цього року поляки запросили нас узяти участь у спільних зборах з їхніми кримінальними аналітиками. У результаті вони визнали, що за деякими напрямками наше відомство пішло значно далі від них. Позитивно нашу роботу було оцінено і керівництвом Міжнародної асоціації кримінальних аналітиків (IACA).

Сьогодні ми вже самі навчаємо колег з інших правоохоронних органів: проводимо приблизно по п’ять курсів на рік. Зокрема, нинішнього року під егідою МОМ підготували перші кадри для Національної поліції.

– Які ще вітчизняні силові відомства мають подібні системи?

– В Україні ми були першими і тривалий час єдиними. Окремі фахівці, звичайно, є в СБУ, однак вони й досі постійно залучають нас до тієї чи іншої резонансної справи. Коли у структурі МВС перебувало УБОЗ, там створили підрозділ кримінального аналізу і їхня група спочатку вивчала наш досвід, а потім ми проводили у них навчання. Зараз, як я вже казав, створюються системи кримінального аналізу в Національній поліції, а також в НАБУ.

–З якими базами даних працюють ваші підрозділи?

– Звичайно, у цій справі головне – якомога більше параметрів. Зараз ми активно застосовуємо наші відомчі системи ГАРТ, а також бази даних, якими з нами поділилися інші спецслужби. Крім того, використовуємо дані операторів мобільного зв’язку, банківських установ, інших державних і недержавних структур. У нас тісна співпраця з «Миротворцем», який має дуже великий список осіб, причетних до незаконних збройних формувань та сепаратистських організацій. Власне, ми не цураємося жодної інформації, зокрема й із відкритих джерел, яка може пролити світло на той чи інший злочин.

– Чи охоче діляться інформацією недержавні структури? Я маю на увазі мобільних операторів чи, скажімо, комерційні банки.

– Тільки не подумайте, що все так просто. На будь-який наш запит потрібна ухвала суду, і все має бути в рамках певного кримінального провадження. Лише після цього нам дають доручення і ми підключаємо кримінальних аналітиків.

– Протягом вже доволі тривалого часу ведеться мова про запуск відомчої системи ГАРТ-10, призначеної саме для кримінального аналізу. Що це за продукт?

– Упродовж останніх років ми працюємо над запуском ГАРТ-10, який по суті є аналогом баз даних провідних спецслужб. Ця система таємна, і в ній накопичуватиметься вся зібрана за багато років на різних носіях інформація, яка стосується оперативно-розшукової діяльності. Це факти, випадки та ознаки злочину, речові докази, номери та IMEI телефонів, електронні адреси і,  звичайно ж, дані осіб – прізвища та навіть прізвиська. Все це дасть змогу «вирахувати» зловмисників, котрі потрапляють у наше поле зору. Тобто, звертаючись до бази даних, ми за окремими елементами зможемо ідентифікувати певну особу або відтворити весь кримінальний процес. ГАРТ-10 працюватиме на одній платформі з іншими відомчими базами даних, і наші фахівці матимуть до них доступ. Причому оператори інших систем ввійти в нашу не зможуть. Наразі положення про ГАРТ-10 вже зареєстровано у Міністерстві юстиції. Маю надію, що найближчим часом він все-таки запрацює, і ми розраховуємо на потужну віддачу, адже зможемо систематизувати всю інформацію, яка в нас розкладена по різних полицях.

– А як це діятиме на практиці?

– Скажімо, з телефонного номера надійшов анонімний дзвінок про мінування пункту пропуску. Ми запускаємо базу даних і бачимо, що цей номер вже потрапляв у наше поле зору при характерних обставинах. Ну, припустимо, він був контактом у ході оперативно-розшукових заходів стосовно особи, яка мала стосунок до перевезення контрабанди. Тоді ця людина просто телефонувала злочинцю, однак інформація про неї залишилася. За її допомогою ми й знаходимо «мінера». 

Ще один приклад. Затримано групу незаконних мігрантів. Під час співбесіди вони розповідають: «Нас вів Іван, а контактували ми з ним за таким ось номером». Використавши наявні масиви інформації, ми можемо встановити, що у зазначеній місцевості, проживають три Івани. Кримінальний аналітик дає свої висновки – і вже безпосередньо на місці оперативні співробітники знають, що у цьому секторі найбільш вірогідним підозрюваним є одна конкретна особа, котра причетна до злочинного угруповання.

Як я вже зазначав, ГАРТ-10 буде пов’язаний з іншими «ГАРТами». Зокрема, з ГАРТ-1, де міститься інформація про перетинання кордону особами. Зіставивши системи, ми зможемо ідентифікувати тих же наркокур’єрів. От, скажімо, нам стала відома особа, причетна до перевезення кокаїну. Використавши кілька баз даних, легко встановити, що разом з нею уже п’ять чи шість разів вилітала до Південної Америки та поверталася назад одна й та ж людина. Це, щонайменше, дає нам підстави дати напрямок пошуку оперативним співробітникам, а також встановити коло поплічників.

– Це моделі ситуацій, однак хотілося б почути про реальне резонансне затримання.

– Будь ласка. Кілька років тому до нас звернулася по допомогу служба безпеки одного з провідних банків. Тоді по всій території  України відбулася серія зухвалих пограбувань банкоматів з використанням карток або їх дублікатів. Збитки оцінювалися десятками мільйонів гривень. Було розпочато понад 30 кримінальних проваджень, однак співробітники МВС виявилися просто безсилими. Наші кримінальні аналітики працювали усього дві доби – і в результаті вдалося встановити злочинну групу з п’яти осіб – громадян Молдови, Росії та Болгарії.

– Як вдалося це з’ясувати? 

– Спочатку зробили запит про всі без винятку факти зламу банкоматів – успішні й невдалі. Коли точки пограбувань нанесли на карту й зіставили час, то побачили, що зловмисники рухалися від українсько-молдовського кордону. Вдалося визначити приблизну швидкість автомобіля, на якому вони пересувалися, та вірогідну кількість людей – п’ятеро осіб. Далі звернулися до представників Молдови із запитом про подібні злами на їхній території. Вони такі факти знайшли, а коли зіставили дати, стало зрозумілим, що грабіжники перетинали кордон з Молдови до Одеси, потім їхали до Миколаєва, а після цього через кілька областей – у Чернівці. Попрацювавши з базою даних, вдалося вийти на злочинне коло з п’яти осіб. Потім ми провели зустріч зі слідчим підрозділом, і вони нам надали відповідне доручення. Залишалося тільки поставити «гастролерів» на контроль. Нам повідомили, як тільки вони знову в’їхали на територію України. Далі – справа техніки: стеження та документування ще одного зламування банкомату. Бандитів затримали вже при виїзді з України – з грішми та фальшивими картками. Залишалося тільки надягнути кайданки.

– Так просто?

– Лише на перший погляд. Насправді доводиться аналізувати багато інформації і зіставляти все по часу, по місцю і напрямках виїзду та в’їзду. Це величезний обсяг роботи, однак воно того варте: можна вийти на кримінальне угруповання, яке вчинило цілу низку злочинів. До речі, подібну методику ми застосовували й під час пошуку терористів, причетних до вибухів в Одесі. І також із позитивним результатом. 

– Відомо, що наших фахівців залучали до розкриття резонансного вбивства журналіста Павла Шеремета. Чи можете хоча б окреслити, над якими версіями працювала група?

– Не буду розкривати подробиць слідчих заходів, однак можу сказати, що маючи візуальні портрети можливих учасників цього злочину, ми проводили аналіз масивів перетинання кордону з урахуванням часу та можливих напрямків їхнього руху. Таким чином, звузили коло пошуку. Щоразу, як тільки у справі додається якийсь новий елемент, нам повідомляють – і ми включаємо його у свій аналіз та видаємо приблизне коло підозрюваних, яких необхідно додатково перевірити. Це не означає, що усіх їх потрібно одразу ж арештовувати, однак придивитися варто. Якщо, до прикладу, є схожі чоловік та жінка, які прилетіли на момент вчинення злочину і одразу вилетіли назад, то це вже сигнал. Навіть якщо таких пар виявиться 50 і більше, то їх усіх все одно беруть в розробку, ідентифікують фотографії за різними базами даних. Це може бути паспорт, соціальні мережі тощо. Тобто, спочатку цих людей вивчають, потім визначають їхнє алібі і можливу причетність до злочину. Це вже робота оперативника.

– Якого роду даними найчастіше користуються співробітники?

– Кримінальний аналітик працює переважно з телефонними контактами. Це наразі головний і найбільш ефективний елемент їхньої роботи. Цього нас навчили зарубіжні колеги. І це природно, адже сьогодні практично кожна людина має мобільний телефон, тобто, банальна прив’язка до вишок дозволяє прослідкувати, куди вона рухається. Іноді по одному провадженню, де діє кримінальне угруповання, одночасно ведеться моніторинг від 30 до 50 номерів телефонів. Буває, що й до тисячі. Це залежить від того, наскільки резонансна справа. По ній може працювати 50 слідчих та 150 оперативних співробітників одночасно. Вже на початковому етапі ми підключаємо до роботи кількох кримінальних аналітиків, які щодня відслідковують контакти підозрюваних. Телефони останніх ідентифікуються, заносяться до бази даних, і на основі цього створюється цілісна картина угруповання. Вона виглядає як павутина, в центрі якої й зосереджуються об’єкти, які по суті і є організаторами угруповання. Іноді схеми настільки великі, що займають цілу стіну. До прикладу: ми набрали номер телефону і він потягнув за собою все – від прописки, до порушення Правил дорожнього руху. Автоматично ми матимемо інформацію про всі випадки перетину кордону та дані транспортних засобів. Тобто, лише з одного номера телефону можна витягнути величезного «павука». Плюс потім з цими даними можуть працювати профайлери (експерти з оцінки та прогнозування поведінки людини на основі аналізу її дій, характеру спілкування, жестів, міміки тощо – Авт.), які зроблять висновок, що це за людина взагалі. До речі, наші схеми можуть використовуватися в суді як докази і адвокатам, зазвичай, дуже важко довести непричетність своїх підзахисних.

– У якій послідовності ведеться робота?

– Спочатку інформацію добуває оперативний працівник. Потім він звертається у підрозділ кримінального аналізу – для перевірки інформації та отримання нових даних. До речі, кримінальний аналіз може проводитися як на упередження, так і за фактом. Його підключають лише тоді, коли є необхідність.

От наприклад, опер отримує інформацію, що, можливо, до злочину причетна особа на прізвисько Косой, а у нас в базі цих Косих – двісті чи триста. З них ми вибираємо всіх Косих, які могли бути в конкретному районі і підходять під певну категорію. Після цього вимальовуємо їх схеми – до якого угрупування входять, за яким напрямком «працюють» – і все зайве відкидаємо. У результаті знаходимо саме потрібного нам Косого.

– Ви аналізуєте злочинців, щоб їх затримати, однак, напевно, й вони намагаються збити вас зі сліду та уникнути покарання?

– До прикладу, злочинці дуже часто на кожну справу купують новий мобільний, використовують «прошиті» телефони, які важко відслідкувати. Крім цього, кожен мобільний має свій спеціальний код – IMEI. Так от, часто трапляється, що на одному IMEI знаходиться 10 номерів. Це також заплутує фахівців: доводиться просіювати багато інформації. Однак в кінцевому результаті все одно вибудовується такий собі логічний ланцюжок, за яким виходить, що умовний Петро чи Василь ніяк не могли вчинити цей злочин, а, от Микола – наш клієнт, тому «будь ласка, йдіть сюди». 

– Виходить, чим більший масив даних, тим вища ймовірність розкриття злочину?

– Так. Але це не означає що кримінальний аналіз розкриває сам злочин. На кожному етапі ми крок за кроком даємо оперу такий собі дороговказ: що робити завтра, а що післязавтра, образно кажучи, «поверніть за ріг, пройдіть ось до того ліхтаря». І це працює. Як ми переконалися, дуже ефективно.