Південний краю, сторона прекрасна...

НАЗАД
28 листопада 2013 10:51

Кримські таксисти – категорія особлива. Приїжджаючих на відпочинок гостей півострова вони гостинно зустрічають і під час подорожі готові підтримати розмову на будь яку тему: від політики до прогнозу погоди. Що стосується теми останньої, то вдаватись у підробиці вони не поспішають. «Дощ та холод зірвали оксамитовий сезон. Відпочиваючих значно менше ніж у минулі роки» - констатуюють місцеві не радісні факти. Так, вереснева погода не балувала українців теплом. «Бабине літо» перенеслось на другу половину жовтня. Але примхи природи не відлякали тих, хто справді хочи оздоровитись на кримському узбережжі. Адже Крим – це не тільки палаюче сонце та тепле море... Саме про погоду ми почали розповідь з заступником начальника клінічного санаторію «Прикордонник» з медичної частини Леонідом Івановичем РАДЬКОВИЧЕМ.

Кримські таксисти – категорія особлива. Приїжджаючих на відпочинок гостей півострова вони гостинно зустрічають і під час подорожі готові підтримати розмову на будь яку тему: від політики до прогнозу погоди. Що стосується теми останньої, то вдаватись у підробиці вони не поспішають. «Дощ та холод зірвали оксамитовий сезон. Відпочиваючих значно менше ніж у минулі роки» - констатуюють місцеві не радісні факти.

Так, вереснева погода не балувала українців теплом. «Бабине літо» перенеслось на другу половину жовтня. Але примхи природи не відлякали тих, хто справді хочи оздоровитись на кримському узбережжі. Адже Крим – це не тільки палаюче сонце та тепле море...

Саме про погоду ми почали розповідь з заступником начальника клінічного санаторію «Прикордонник» з медичної частини Леонідом Івановичем РАДЬКОВИЧЕМ.

 

 

 

- Леоніде Івановичу! У суспільстві панує думка, що повноцінний відпочинок  можливий, як правило, влітку і на море. Не дарма, більшість наших співвітчизників планує для віпустки серпень...

- Якщо говорити лише про водні процедури, то так, зазвичай влітку такий відпочинок дуже комфортний. Але я б розширив світогляд стосовно повноцінного оздоровлення. І, в першу чергу, хочу звернутись до персоналу прикордонного відомства.

Південне узбережжя Криму – це унікальне місце. І знамените воно не тільки морем. В першу чергу це кліматичний курорт де с успіхом можна лікувати органи дихання, нервову та серцево-судинну системи. Це історично доведено. І за прикладами не треба далеко ходити: наша Леся Українка через страшну хворобу - кістковий туберкульоз, змушена була багато років свого життя перебувати на лікуванні в різних частинах світу. І одним із таких місць була для неї  Ялта.

У вересні 1898 року Антон Павлович Чехов приїжджає до Ялти і залишається тут жити у зв’язку з необхідністю лікування туберкульоз легенів.  І незабаром, у грудні 1899 р., побачило світ знамените оповідання Чехова - "Дама з собачкою". Люди творчі знаходили на кримській землі фундамент для яскравої творчості незважаючі на важкі недуги. При чому, хочу зауважити, увага приділялась не порі року, а самим місцем перебування.

Наш санаторій знаходиться, на мою думку, в самому серці південнного узбережжя – Лівадії. Поруч розташована літня резиденція останнього російського царя. Цей район утопає в екзотичній субтропічній рослинності з великою кількістю кипарисів, акацій, магнолій, кедрів, пальм і інших вічнозелених дерев, які роблять цю місцевість природнім інгалятором. Так що тут можливо набиратися сил у будь-яку пору року. М’який клімат це дозволяє. У санаторії ми готові приймати всіх за відповідними медичними рекомендаціями, за виключенням хворих на опорно-руховий апарат.

 

- Один з відпочиваючих тут ветеранів згадував, що почав приїзджати сюди з 1974 року. Саме тоді був побудований перший корпус, а будівля лікувального рахувалась і їдальнею і клубом... Становлення «Прикордонника», як санаторію сучасного типу продовжувалась не один рік?

- Якщо заглянути у історичний формуляр то сьогоднішній "Прикордонник" був утворений 30 червня 1956 року. З 1956 року по 1960 рік він мав статус будинка відпочинку і називався "Лівадія". У 1960 році заклад був перейменований в "Прикордонник Півночі", а з 7 квітня 1976 року  підпорядкований Головному управлінню Прикордонних військ КДБ СРСР і перейменований в будинок відпочинку "Прикордонник".

У 1992 році після оголошення незалежності України і утворенням Прикордонних військ України - будинок відпочинку "Прикордонник" був підпорядкований Державному Комітету у справах охорони державного кордону України і перейменований в будинок відпочинку "Прикордонник", а з 1 червня 2000 року в Центр оздоровлення і відпочинку "Прикордонник".

3 3 лютого 2005 року на базі Центру оздоровлення і відпочинку "Прикордонник" був утворений санаторій "Прикордонник" загального профілю. Я не дарма згадав ці факти. З одного боку видно як зростав статус нашого закладу, з іншого – наша медична складова, як санаторію, ще зовсім молода, і ми прагнемо підсилювати цей компонент.

Що ж до ветеранів, то вони дуже люблять до нас приїжджати та вибирають спокійні у температурному відношенні періоди. Минулого року у нас оздоровлювався ветеран, якому виповнилось 92 роки. І почував він на кримській землі досить комфортно.

 

- У прикордонному відомстві це не  єдиний заклад санаторного типу?

- Так,  є ще санаторій «Одеса-Аркадія». Санаторне-курортне лікування військовослужбовців та ветеранів – один з головних пунктів у законодавчому полі «соціального пакету». Тому не дарма керівництво прикордонного відомства поступово підіймало статус наших оздоровчих закладів та приділяючи їм постійну увагу, в тому числі і фінансову.

Сьогодні «Прикордонник» розрахований на 260 місць, в якому створено п'ять відділень: приймальне, кардіологічне, загального профілю, неврологічне, фізіотерапевтичне і лікувально - діагностичні кабінети.

14 вересня 2007 року Наказом Міністерства охорони здоров'я України «Прикордоннику» надано статус клінічного лікувально-профілактичного закладу. Так на його базі працюють дві кафедри факультету післядипломного навчання Кримського державного медичного університету ім.   Георгіївського.

 

- Леоніде Івановичу, не є таємницею той факт, що санаторій реалізує путівки на комерційній основі. Звичайно, це позитив, адже така робота  зміцнює матеріально-технічну базу. З іншого, як медик, ви маєте можливість оцінити здоров’я тих хто приїжджає оздоровитись. Відрізняється стан людей цивільних від військових?

- Так, розмовляючі з лікарями та вивчаючі санаторно-курортні картки відпочиваючих, ми маємо можливість робити і певний аналіз і певні висновки.

Як не дивно, люди які приїжджають на комерційній основі та користуються страховою медициною мають подекуди запущені хвороби. Загалом хворіють однаково і цивільні і військові, більшість проживає у неблагополучних з точки зору екології районах. Але наш персонал у переважній більшості немає хвороб у запущеному стані. Я неодноразово спостерігав ситуації коли люди з великих російськіх міст, включаючи столичний регіон, приїжджають до нас з симптомами важких хвороб, які навіть візуально діагностуюється. Під час розмови з ними дізнаєшься, що постійний брак часу, небажання йти до лікаря, лягати у лікарню, проходити обстеження і нести додаткові фінансові витрати  - є основною причиною такого відношення до себе.

Люди військові, а в даному випадку прикордонники, систематично проходять обов’язковий медичний огляд, повинні контролювати стан здоров’я, адже це основа служби на кордоні. Крім того, відомчі лікувальні заклади завжди готові на безоплатній основі прийняти хворого та надати йому повноцінну допомогу. І цей підхід має певні переваги. Хворіють всі але значно легше піддаються лікуванню хвороби які діагностовані на ранніх стадіях.

 

- Скажіть будь ласка, щоб ви змінили в системі оздоровлення прикордонників з врахуванням можливостей санаторію?

- Досвід оздоровлення нашіх військовослужбовців на базі «Прикордонника» підказує, що наш заклад може ширше використовуватись у системі післягоспітальної реабілітації хворого. Ми б могли стати завершаючою ланкою в ланцюжці оздоровлення. Наприклад, після лікування або хірургічного втручання хворий направлявся би до нас для повноцінної медичної реабілітації. Про переваги нашого географічного місцезнаходження ми вже говорили вище. Це було б значно ефективніше ніж відпустка за станом здоров’я, яку переважна більшість проводить вдома, у «чотирьох стінах». Для прикладу, ми плануємо, після організаційно-штатних змін відкрити реабілітаційний центр на 30 ліжок для лікування органів дихання. Реабілітація після тієї ж пневмонії у наших кліматичних умовах було б фінальним акордом у подоланні цієї небезпечної хвороби.

Найближчим часом ми плануємо звернутись до керівництва для зміни штатного розкладу щоб ввести посаду психолога.

 

Ця професія в наш час дуже популярна...

- Це не дань моді, а реалії життя. Прикордонник у сучасних умовах несе службу у нелегких психологічних умовах. Взяти до прикладу контролера у пункті пропуску. У період масових відпусток, туристичного сезону, проведення заходів на кшалт минулого чемпіонату Європи з футболу, навантаження на персонал значно зростає. З одного боку контролер знає про час, який необхідно витратити на одного пасажира, з іншого -  усвідомлює якими наслідками може обернутись помилка або неналежне виконання службових обов’язків. Так що мова йдеться про роботу у стресових умовах.  Звичайно, будь який стрес, тим більш системний, позначається негативно на здоров’ї  і організм потребує реабілітації. І саме це можна робити на базі нашого «Прикордонника» в осінньо-зимовий період, коли немає додаткового службового навантаження на персонал, спадає пасажиропотік.

Ми готові приймати прикордонників і їх родини, у межах можливостей проводити лікування членів сім’ї або медичну реабілітацію. Цей комплекс заходів позитивно позначиться на мікрокліматі у сім’ї, сприятиме зміцненню відносин. Необхідно врахувати і матеріальну сторону: військовослужбовець за себе та членів сім’ї платить значно менше мінімальної вартості путівки.

 

Леоніде Івановичу, які напрямки розвитку медичної складової та удосконалення діяльності Ви вважаєте першочерговими для санаторія?

- Не буду орігінальним якщо скажу, що хотілось би збільшити штат працівників. Кількість персоналу не змінювалась з часів надання нашому закладу статусу санаторія. А о 2007 році він ще підвищився: ми стали клінічним лікувально-профілактичним закладом. Погодьтесь, що і завдання стали іншими і навантаження з відповідальністю теж зросли. Але штат залишився незмінним з часів Центру оздоровлення і відпочинку.

Ще б було доречним побудувати у санаторії басейн. Це невід’ємний атрибут сучасного оздоровчого закладу. Але враховуючи гірську місцевість у якій ми знаходимся, зробити це не так легко. Об’ємний пакет дозвільних документів для будівництва, чималі капіталовкладення, професійний догляд за цією спорудою – все це потребує і людських зусиль і серйозних матеріальних ресурсів. Але я з оптимізмом дивлюсь у майбутнє.

 

- Що б Ви хотіли побажати прикордонникам, які ще не були у відомчому санаторію?

- Я б дуже хотів щоб стереотипи які присутні у свідомості багатьох прикордонників щодо повноцінного відпочинку змінились. Ми розташовані у прекрасному місці, маємо всі умови для повноцінного відпочинку, реабілітації та лікування. Приїжджайте до нас з родинами у будь-яку пору року, не пожалкуєте!

На початку нашої розмови я згадував Лесю Українку. Хочу навести  слова з її вірша "Заспів", яким відкривається її цикл "Кримські спогади". Їх можна поставити епіграфом до всього життєвого і творчого періоду, зв'язаного з Кримом: "Південний краю! Сторона прекрасна!.. Так, це дійсно унікальна земля яка створена для людського відпочинку.

Популярні розділи та сервіси