Ви можете підписатись на поштову розсилку новин або іншої цікавої та корисної інформації
Захисний код*:
відписатись
18.11.2016
a
a
a
«Незалежно від того, хто буде господарем Білого дому, наша місія в Україні матиме своє продовження»

В умовах зовнішньої агресії Україна не лише підтримує обороноздатність власних Збройних Сил, але й реформує сектор безпеки за стандартами НАТО. Суттєво сприяють цьому процесу міжнародні партнери. Найактивніший із них – Сполучені Штати Америки. Наскільки тісним є військове співробітництво України і США та як вплине результат президентських виборів в Америці на її оборонну політику в Європі і в Україні зокрема, актуальне інтерв’ю з командувачем Сухопутних військ США у Європі генерал-лейтенантом Беном Ходжесом.

 

 

 

– Пане Фредерік, Ви зіграли ключову роль у створенні Навчального центру підготовки підрозділів в Яворові. Як Ви оцінюєте рівень українських підрозділів, підготовлених інструкторами США та інших країн НАТО в рамках Об’єднаної багатонаціональної групи з підготовки?

– Дякую за питання. Передусім варто наголосити, що це – колективна робота. Адже окрім США, до спільних заходів підготовки долучилися також Канада, Великобританія, Польща та Литва.

Я справді вражений тим, наскільки стрімко зростає якість підготовки та тренувань українських підрозділів. Зараз вони демонструють значно вищі результати, ніж це було на початку роботи Об’єднаної багатонаціональної групи з підготовки – «Україна» (JMTG-U). Це означає, що вони рухаються у правильному напрямку. Тож у цілому я дуже задоволений результатом проведених заходів.

– Більшість українських військовослужбовців, які проходять підготовку в рамках Об’єднаної багатонаціональної групи підготовки, мають великий бойовий досвід. Які нові навики ваші солдати здобувають під час спілкування з українськими військовими у ході підготовки і проведення спільних навчань?

– Хочу зазначити, що мої солдати і я особисто взяли багато корисного від українських військовослужбовців, котрі повернулися із зони АТО. По-перше, я ніколи не потрапляв під російський артобстріл. Мені не доводилося мати справу з російськими безпілотниками чи засобами радіоелектронної боротьби. Отже, від ваших військових ми навчилися, як протидіяти військовим загрозам такого роду.

Звісно, більшість американських солдатів є досить досвідченими. Свій досвід вони здобували головним чином в Іраку та
Афганістані. Тож тут у нас була хороша нагода відпрацювати питання злагодженості дій у зовсім іншому середовищі.

Хочу дещо додати стосовно першого питання. На мій погляд, на початку Збройним Силам України було надзвичайно важко відкликати підрозділ у повному складі із зони АТО та відправити на 8-тижневу перепідготовку. Те ж саме стосувалося й участі в навчанні професійних і досвідчених офіцерів. Однак зараз кількість боєздатних підрозділів значно виросла й керівництво Збройних Сил України демонструє цілковиту підтримку нарощуванню спільних заходів підготовки. Хочу сказати, що Генеральний штаб приділяє особливу увагу відновленню виведених з АТО підрозділів та їх якісній перепідготовці.

– Питання якості й кількості резервістів має велике значення для будь-якої країни. Яким чином досвід США може бути корисним Україні для формування власних резервів, що можуть бути швидко мобілізовані у випадку якихось кризових ситуацій або початку воєнних дій?

– В Америці ми залежимо від резервів і Національної гвардії, представленої всіма штатами. Більшість наших логістів, інженерів, підрозділів військової поліції, служби зі зв’язків із цивільною адміністрацією та населенням, інших важливих структур перебувають у резерві. У мирний час у них немає нагальної потреби, чого не можна сказати про період війни. Перевівши їх у резервний формат, ми тим самим забезпечуємо підтримання їх готовності без необхідності постійного застосування. Це дає можливість зберігати їхню функціональність і водночас заощаджувати.

Ми намагаємося досягнути балансу між силами, що реагуватимуть швидко, а також повноцінного резерву, що в разі необхідності забезпечить потреби під час тривалого конфлікту. Я думаю, що Україна зможе знайти для себе правильний баланс.

– Пане генерале, Ви є частим гостем в Україні. Як Ви оцінюєте нинішній стан двостороннього військового співробітництва між Збройними Силами України та ЗС США в Європі? Які перспективи цих взаємин?

– США дуже чітко заявляють про свою позицію: ми підтримуємо суверенітет України. Так само як і Німеччина, Франція та інші європейські країни. Про що свідчать санкції ЄС. Як на мене, це вагомий знак поваги та підтримки української суверенності. Очікую, що Збройні Сили США матимуть завдання й надалі надаватимуть необхідну допомогу Україні. Так, уже зараз визначено підрозділ, що прибуде в Яворів на початку наступного року.

Радник стратегічного рівня генерал Джон Ебізейд є одним із найкращих американських генералів за останні 30 років. Він напряму співпрацює з Міністерством оборони України та Генеральним штабом. Все це, очевидно, говорить про те, що в нас далекоглядні плани стосовно надання підтримки Україні. Нашим військовослужбовцям, до речі, дуже подобається в Яворові. Наразі їх тут 300. Раніше наші вояки разом виконували завдання в операціях в Іраку та Афганістані. У наших відносин є багате минуле і, я переконаний, буде не менш насичене майбутнє.

– На одній із прес-конференцій 2015 року Ви розповіли дуже зворушливу історію про те, як одна з матерів, переплутавши Вас із українським добровольцем, прямо на вулиці пов’язала блакитно-жовту стрічку, яку Ви носите на своєму наплічнику? Скажіть, будь ласка, що Вас вражає у народові, який уже третій рік протистоїть російській агресії?

– Мене вражає незламність українського народу. Це сильні, самовіддані та неймовірно патріотичні люди. Жінка, котра дала мені стрічку, була не набагато старшою за мене і стояла на вулиці. Ми саме чекали, щоб вирушити до навчального центру, де відбувалися тренування. Вона поцікавилася, звідки ми. Зі мною був офіцер із Литви, який заговорив з нею російською мовою. Вона заплакала, коли він сказав, що ми представляємо НАТО. І тоді зняла жовто-блакитну стрічку зі своєї сумочки і віддала її мені. Це було два роки тому. Її жест служить мені нагадуванням про багату історію вашої країни та бажання народу бути вільними й жити у незалежній, суверенній країні.

– Якщо б Ви були українським юнаком, то прийняли б рішення йти служити до війська? Що б Ви сказали нашим молодим людям, які мають прийняти сьогодні таке рішення?

– Щойно я закінчив спілкуватися з групою із близько 250 курсантів в Національній академії сухопутних військ. Мене вразило те, наскільки вони професійно підготовлені та обізнані. Серед багатьох варіантів вони обрали курсантський шлях, щоб згодом стати офіцерами. І це незважаючи на те, що ваша країна перебуває у стані війни. Вони взяли на себе відповідальність у такий складний час. Це яскравий приклад для молоді. Також сьогодні вранці я відвідав військовий госпіталь у Харкові. Там я побачив мужніх чоловіків, які, на жаль, отримали поранення в зоні АТО. Вони теж є наочним прикладом тих, хто першим зробив крок уперед. Незважаючи на те, що більшість із них не пробули в армії й року, вони змогли взяти на себе відповідальність із захисту Батьківщини.

– Пане генерале, на Вашу думку, як позначиться обрання нового президента США на двосторонній співпраці між нашими країнами у військовій сфері, зокрема на реалізації тих ініціатив, які вже реалізовуються в Україні?

– Безпека і стабільність в Європі в усі часи прямо впливали на добробут та безпеку в США. Ці речі взаємопов’язані. Тому незалежно від того, хто буде Президентом США і яка партія контролюватиме Конгрес, Америка завжди буде зацікавлена у безпечній та стабільній Європі. Нині у Конгресі демократи та республіканці демонструють потужну підтримку України. Бюджет, який затверджує Конгрес для допомоги вашій країні, на мою думку, є прекрасним свідченням цієї підтримки. Тому, незалежно від того, хто буде господарем Білого дому, наша місія в Україні матиме своє продовження. Адже США завжди були, є і будуть пов’язані з Європою. Тож я очікую, що ті ініціативи, які ми започаткували з керівництвом Збройних Сил України сьогодні, будуть успішно реалізовуватися й у майбутньому. І я також бажаю бути учасником цього процесу.