Чоловік, який після повномасштабного вторгнення росії в Україну пов’язав своє життя з прикордонним відомством, працював у школі.

Він був вчителем початкових класів. Коли ворог ступив на українську землю Зараза відразу записався у тероборону. Пізніше його село на Київщині потрапило під окупацію. Він разом з односельчанами всіляко під прикриттям намагались допомогти військовим української армії.

Коли ж село звільнили від російських зайд чоловік відправився на службу до прикордонників. У складі зведеного загону прикордонник вибув на північ, а потім – на схід країни. Чоловік зізнається, що найтяжчим для нього стала Донеччина. «Обстріли майже не вщухали. Було психологічно важко, але ми трималися. Чесно, під час чергового обстрілу молився Богу, щоб допоміг», - розповідає прикордонник.

Вдома на чоловіка чекав син і дружина.

Нещодавно Зараза повернувся з передової, проте після невеликого перепочинку скоро вирушає знову на передок. Зараз у планах прикордонника пройти навчання з управління дронами-камікадзе.

«Для мене зараз завдання номер один – насипати чим побільше ворогу», - ділиться прикордонник.

Після Перемоги чоловік мріє повернутись у мирне цивільне життя.