(ВІДЕО) Пам’яті Героїв Крут присвячується

НАЗАД
29 сiчня 2022 08:50

На початку грудня 1917 року уряд народних комісарів РСФРР (Раднарком) надіслав ультиматум Українській Центральній Раді за підписами Володимира Леніна і Лева Троцького

Більшовики вимагали легалізувати більшовицькі військові загони в Україні й припинити їхнє роззброєння. Зазначалося, що в разі невиконання вимог російський радянський уряд вважатиме Центральну Раду в стані відкритої війни проти нього. Вже наступного дня, не дочекавшись відповіді від українського уряду, Раднарком оголосив війну УНР. Бойові дії розпочалися в середині грудня 1917 року, а з проголошенням Четвертим універсалом незалежності УНР Центральною Радою, 22 січня 1918 року країна опинилася у фактичному стані війни з більшовицькою Росією. 12 грудня 1917 року Всеукраїнський з'їзд рад у Харкові проголосив так звану Українську Народну Республіку Рад і вже в половині грудня надходила військова й інша допомога більшовицьким силам в УНР.

Тим часом із майже 300 тисяч війська, яке було прихильним до Центральної Ради ще влітку 1917 року, до січня 1918 кількість військ вірних та вмотивованих захищати УНР зменшилася до близько 15 тисяч в усій країні. Солдати старої армії на той час переважно були втомлені війною й не хотіли продовжувати служити, що змусило усі нові уряди, які виникали на уламках імперії, створювати нову армію з добровольців. Окрім того, уряд УНР затягував із проведенням земельної реформи, що негативно вплинуло на настрої основної частини солдатів, які переважно були селянами та прагнули їхати додому ділити поміщицьку землю. Під час наступу радянських військ загони армії УНР часто оголошували нейтралітет, або ж піддавалися на агітацію та переходили на бік більшовиків. Іншою загрозою для УНР була велика кількість більшовицьких прихильників у країні, навіть у Києві.

Бій під Кру́тами відбувся 29 січня 1918 року біля залізничної станції Крути, за 130 кілометрів на північний схід від Києва, поблизу Ніжина. Одночасно з ним у Києві розпочалося третє більшовицьке повстання, яке змусило у вирішальний момент розвернути підкріплення, направлене до Крут, на його придушення.

Взагалі, українське військове командування очікувало основний наступ більшовиків не з напрямку Бахмача, а з полтавського напрямку, тому саме туди скерувало свіжі та найбільш боєздатні підрозділи чисельністю 500 вояків, а натомість до ст. Крути відправили 300 виснажених юнаків 1-ї Української військової школи.

Цей бій тривав близько 5 годин. 4-тисячниму підрозділу російської Червоної гвардії під проводом есера Михайла Муравйова протистояв загін із київських курсантів і козаків «Вільного козацтва», що загалом нараховував близько 500—600 вояків.

Бій під Крутами став успішним для оборонців української державності – наказ командування було виконано, стрімкий наступ ворога було зупинено і здійснено організований відступ, руйнуючи за собою колії й мости. Російсько-більшовицькі нападники втратили боєздатність на чотири дні. Агресор мусив підтягнути нові сили, відремонтувати підірвані й поруйновані мости та залізничні колії, і лише після цього продовжувати свій наступ на Київ, та й здебільшого не залізничним шляхом, а вже на реквізованих селянських возах, запряжених кіньми, по розмоклій дорозі. Ця затримка ворога дала змогу українській делегації укласти Берестейський мирний договір, який врятував молоду українську державність.

За матеріалами вільної енциклопедії.

З нагоди Дня пам’яті героїв Крут оркестр Волинського прикордонного загону записав проникливу музичну композицію. Соліст – Віктор Кухарик.

Відгуки та коментарі

Ваше ім'я
Ваш E-mail
Текст

Популярні розділи та сервіси