Буває живе собі скромна людина, але в певних екстремальних обставинах бере на себе неймовірну відповідальність.

Особливо ці якості проявляються під час воєнних дій. І якщо говорити про прикордонників, то таких прикладів – дуже багато.

Ярослав – один із них. Він – керівник одного з підрозділів прикордонників, який у складі зведеного загону з Сумщини боронив місто Чернігів. Разом з побратимами йому довелося прийняти бій з переважними силами противника у перші ж дні війни росії проти України.

Прикордонники мужньо тримали оборону під масованими артилерійськими обстрілами ворога на Чернігівщині. З’явилися перші поранені, які потребували негайної медичної допомоги. Розуміючи це, офіцер прийняв рішення про їх евакуацію, а сам і ще з декількома прикордонниками залишився прикривати їх відхід.

Згодом, об’єднавшись з підрозділом Збройних Сил України, підрозділ капітана С вступив у бій з диверсійно-розвідувальною групою ворога. Бій тривав понад годину. Завдяки злагодженим діям та відвазі прикордонників, командирським здібностям офіцера, атака окупантів була відбита. В цьому бою Ярослав отримав кульове та осколкове поранення ноги, обох рук, а також осколкове поранення голови. Незважаючи на свій стан, він продовжував керувати підрозділом до евакуації у медичний заклад.

Вже сьогодні, після лікування, офіцер-прикордонник у строю. Його відданість справі охорони державного кордону, особиста відповідальність, цілеспрямованість та дисципліна стали для підлеглого особового складу прикладом вірного служіння українському народові та інтересам держави.

Кандидатуру офіцера подано на відзначення державною нагородою.