Морські горизонти Служби

НАЗАД
20 вересня 2015 16:07

У Чорному морі закінчилися щорічні багатонаціональні навчання «Сі Бриз». Як завжди у підготовчій і активній фазі маневрів брали участь сили Державної прикордонної служби. Сьогодні, так би мовити, по гарячих слідах, ми звернулися за коментарями щодо результатів «Сі Бризу» до заступника директора Департаменту охорони державного кордону – начальника управління організації Морської охорони Адміністрації Державної прикордонної служби України капітана першого рангу Владислава Смирнова.

У Чорному морі закінчилися щорічні багатонаціональні навчання «Сі Бриз». Як завжди у підготовчій і активній фазі маневрів брали участь сили Державної прикордонної служби. Сьогодні, так би мовити, по гарячих слідах, ми звернулися за коментарями щодо результатів «Сі Бризу» до заступника директора Департаменту охорони державного кордону – начальника  управління організації Морської охорони Адміністрації Державної прикордонної служби України капітана першого рангу Владислава Смирнова.

 

– Товаришу капітане першого рангу, Ви брали безпосередньо участь у навчаннях. Поділіться, будь ласка, враженнями від побаченого.

– Нинішнього року окрім нашої держави у морських маневрах брали участь представники Болгарії, Туреччини, Великобританії, Грузії, Молдови, Румунії, США, Туреччини, Швеції та Італії. Мета навчань полягала у відпрацюванні спільних дій на морі та у приморських районах із залученням авіації та сухопутних підрозділів.

Цього разу прикордонне відомство залучало значно більше сил. Зокрема, до повітряного компоненту залучався літак Diamond, який здійснював викриття обстановки на морі та суходолі. Кораблі «Григорій Куроп’ятников», «Павло Державін» та катер «Балаклава» входили до тактичних груп морського компоненту. Також у навчаннях брав участь відділ спеціальних дій на воді та оператори висвітлення надводної обстановки. Усі тренування за участю прикордонних водолазів мали практичний характер та були спрямовані на виконання завдань із обстеження підводної частини корпусу суден, гідротехнічних споруд, а також пошуку об’єктів на дні акваторії. У свою чергу оператори на суші за допомогою системи оптико-електронного спостереження викривали обстановку та давали інформацію керівництву навчань.

Під час активної фази маневрів кораб­лі Морської охорони виконали артилерійські бойові вправи, провели спільні дії з пошуку навчального судна-порушника, його зупинку та огляд. Відпрацьовано питання боротьби за живучість у морі та надання допомоги аварійному кораблю.

Крім того, на есмінці ВМС США «Дональд Кук» відбулися практичні заняття оглядових груп, де американські інструктори провели зі старшинським складом курс лідерства, а військові медики США поділилися знаннями та навичками з українськими колегами.

Підсумовуючи сказане зазначу, що набутий досвід буде проаналізовано. Він активно впроваджуватиметься у повсякденну службу на морі.

 

– Навчання закінчилися, але служба на морських кордонах продовжується. Як би Ви охарактеризували загальну обстановку в зоні відповідальності Морської охорони?

– Було б доречним виділити два ключових аспекти: воєнний та економічний. До першого належить зростання загроз застосування терористами вибухонебезпечних речовин в акваторії Азовського моря. Два випадки з нашими катерами, пов’язані з втратами серед прикордонників, свідчать про жорстке протистояння за право контро­лювати морську ділянку. Крім цього, на ситуацію серйозно впливає зосередження угрупувань збройних сил Росії у прикордонних регіонах.

Що стосується економічного аспекту, то це, насамперед, неодноразові спроби порушення іноземними суднами законодавства нашої країни про тимчасово окуповані території, випадки здійснення незаконного бункерування (перекачки – ред.) нафтопродуктів на окремих ділянках річки Дунай. Крім того, ми спостерігаємо підвищення активності браконьєрських маломірних плавзасобів у районі острова Зміїний.

 

– Така напружена обстановка вимагає від морських прикордонників посилити свою присутність у зонах відповідальності. В чому вона полягає?

– Наведу декілька фактів. Порівняно з минулим роком фактичне перебування у морі зросло на третину, майже у п’ять разів збільшилася кількість оглянутих суден, у сімнадцять разів – термін перебування плавзасобів у економзоні. Наразі по-іншому організовано спільну роботу з представниками рибоохорони, митниці, екологічного нагляду та Міністерства внутрішніх справ. Як результат, кількість спільних рейдів зросла майже вчетверо.

Також хочу відзначити, що загальна кількість діб, проведених на службі корабельно-катерним складом у порівнянні з минулим роком майже не змінилася. Іншими словами, різноманітними попереджувальними заходами, спільними операціями та успішною реалізацією оперативної інформації ми посилюємо присутність на морі та досягає­мо позитивних результатів.

 

– Весною цього року у ЗМІ активно висвітлювалося затримання турецької рибальської шхуни. Який фінал цієї історії?

– Нагадаю, що наприкінці березня за інформацією прикордонної розвідки екіпаж корабля Морської охорони «Миколаїв» у взаємодії з пілотами літака DA-42 за 46 миль від острова Зміїний затримав судно «ZOR» з одинадцятьма громадянами Туреччини. Оглядова група виявила на борту шхуни 15 кілометрів камбальної сітки та 2,5 тонни сухого льоду.

Після оформлення усіх юридичних формальностей капітан судна добровільно відшкодував витрати прикордонного відомства, пов’язані із затриманням та
конвоюванням шхуни на суму 290 тисяч гривень. Остаточну крапку в цій історії невдовзі поставить суд.

 

– Не є секретом, що частина особового складу наших підрозділів залишилася в Криму і служить окупаційній владі. Як відбувалося становлення загонів Морської охорони у нових умовах? Як вони укомплектовані?

– На сьогодні загальна укомплектованість підрозділів Морської охорони становить 80%. Це, без зайвого пафосу, патріоти, які свідомо зробили свій вибір. А щодо становлення, то про це красномовно свідчать результати нашої діяльності, про які говорив вище.

 

– Однак Ви, Владиславе Анатолійовичу, не будете заперечувати, що проблема нових кадрів є актуальною. Добре відома ситуація, коли ще у мирні часи випускників морських вишів доводилося «вигризати» в оборонного відомства. Як ця проблема вирішуватиметься у найближчій перспективі?

– Фахівці потрібні не тільки нам, а й флоту та іншим галузям, адже Україна – морська держава. Взагалі питання забезпечення професіоналами у морській сфері вирішуються сьогодні на державному рівні. Згадайте хоча б звернення Президента з нагоди святкування Дня Військово-Морських Сил і працівників морського й річкового флоту. Петро Порошенко у своїй промові підкреслив, що наша держава перебуває на шляху відродження флоту й зробить для цього всі необхідні кроки. Один із них – створення на базі Одеської морської Академії Військово-Морського факультету. Цього року відбувся перший набір курсантів. Прикордонне відомство у рамках держзамовлення зробило заявку на одинадцять молодих фахівців, які, сподіваємося, за п’ять років прий­дуть у наші підрозділи.

 

– Ким заповнюватиметься кадровий «вакуум» весь цей час?

– Сьогодні до нас звертаються цивільні випускники Державної академії водного транспорту ім. Петра Сагайдачного та Одеської морської Академії. Новачки проходять тримісячну перепідготовку на базі Ізмаїльського навчально-тренувального загону Морської охорони. Після цього їм присвоюється первинне офіцерське звання. Якщо ж випускник проходив військову кафедру, він одразу ж направляється на службу в один із загонів Морської охорони.

Крім того, до нас звертаються офіцери запасу. Після необхідних процедурних
формальностей ми призначаємо їх, наприклад, командирами катерів. Розглядаємо й кандидатури цивільних моряків, які «ходили» у закордонні плавання. У них неабиякий досвід і бажання приносити користь. Так що шляхів для заповнення вакансій у нас чимало.

 

– Збройні Сили України регулярно проводять спільні навчання з колегами з інших країн. Їхніх фахівців тренують іноземні інструктори, змінюються програми підготовки. Морські прикордонники у цьому плані не пасуть задніх?

– Морська охорона активно залучається до міжнародних проектів з питань підготовки персоналу. Наприклад, завдяки партнерським стосункам з Береговою охороною Туреччини дві групи моряків направлено до навчального центру в місті Анталія для проходження курсу з надання першої допомоги та проведення оглядових операцій.

Нещодавно група морських прикордонників брала участь у семінарі, який проходив у рамках заходів євразійського партнерства «Операції з перехоплення на морі» на острові Крит, де розташована військово-морська база НАТО «Суда Бей». Мета семінару – розвиток взаємосумісництва між фахівцями оглядових груп країн Чорноморського регіону.

На базі Ізмаїльського навчально-тренувального загону проводяться курси підвищення кваліфікації «Тактика дій оглядових груп кораблів». Заняття підготовлені експертами Прикордонної варти Респуб­ліки Польща з урахуванням вітчизняного законодавства, вимог та потреб Морської охорони.

Крім того, Центром підготовки персоналу з навігації Берегової охорони Прикордонної поліції Румунії при координації місії Міжнародної організації з міграції в Україні проведено навчально-методичні курси для викладацького складу навчально-тренувального загону з актуальних тем морської тематики. І таких прикладів чимало.

 

– Зрозуміло, що на сьогодні левова частка наявного корабельно-катерного складу відомства вважається застарілою. Які перспективи переоснащення наших загонів Морської охорони?

– Наприкінці 2012 року ми отримали перший катер нового зразка «Балаклава», який зійшов зі стапелів заводу «Море», що у Феодосії. Судна цього типу мали поступово замінити застарілі «Грифи». Там же почалося будівництво й першого українського прикордонного корабля «Корал». На момент анексії півострова його готовність складала сорок відсотків. На жаль, питання щодо його подальшої долі на сьогодні не вирішено.

Проте безвихідних ситуацій не буває. Нещодавно ми провели робочі зустрічі з представниками вітчизняних суднобудівних підприємств. Нам представили декілька проектів кораблів і катерів, які можуть прий­ти на заміну існуючим. Ми вивчаємо отриману інформацію і невдовзі, думаю, українські суднобудівники будуть завантажені нашими замовленнями.

Крім бюджетних асигнувань, для оновлення та підтримання в робочому стані корабельно-катерного складу активно залучається й міжнародна технічна допомога. Так, у рамках спільних проектів «Ініціатива запобігання розповсюдженню засобів масового ураження», які фінансувалися Урядом США, модернізовано п’ять кораблів і сім катерів Морської охорони. На наших плавзасобах встановлено сучасне навігаційне та радіотехнічне обладнання, замінено штатні бортові шлюпки на потужні швидкісні катери, поставлено унікальне обладнання для оглядових груп. Таким чином, поступово, я переконаний, ми замінимо застарілу техніку на сучасну.

Популярні розділи та сервіси