Нещодавно пасажири залізничного вокзалу Києва стали свідками нестандартної ситуації. Просто на їхніх очах люди у спецформі одягли кайданки на чоловіка характерної азійської зовнішності. Операція тривала лічені секунди. Зазначимо, що затримували не терориста чи злочинця. Своєрідний «екшн» був кульмінацією кількатижневої роботи співробітників окремого відділу внутрішньої безпеки Держприкордонслужби, які спільно з працівниками військової прокуратури викрили організатора каналу легалізації вихідців з Узбекистану в Україні.

Нещодавно пасажири залізничного вокзалу Києва стали свідками нестандартної ситуації. Просто на їхніх очах люди у спецформі одягли кайданки на чоловіка характерної азійської зовнішності. Операція тривала лічені секунди. Зазначимо, що затримували не терориста чи злочинця. Своєрідний «екшн» був кульмінацією кількатижневої роботи співробітників окремого відділу внутрішньої безпеки Держприкордонслужби, які спільно з працівниками військової прокуратури викрили організатора каналу легалізації вихідців з Узбекистану в Україні.

Про те, чому дана операція є показовою та які зміни відбуваються сьогодні у роботі підрозділів з абревіатурою ВВБ, ми попросили розповісти начальника управління внутрішньої та власної безпеки Адміністрації Держприкордонслужби генерал-майора Ігоря Крижанівського.

Спілкувалася

Ольга МІРОШНИЧЕНКО

– Ігоре Миколайовичу, розкажіть, будь ласка, про деталі цього затримання. Як усе відбувалося та чому саме Ваші підлеглі були його організаторами?

– Все почалося кілька тижнів тому зі спроби підкупу нашого співробітника громадянином Узбекистану. Коротко поясню: згідно з чинним законодавством більшість іноземців має право перебувати в Україні протягом 90 діб кожні півроку. Коли цей термін спливає, вони повинні залишити нашу територію, а потім, за бажання, через три місяці в’їхати знову. Інакше ці люди автоматично переходять на нелегальне становище. Що це за категорія? Багато жителів Середньої Азії знайшли собі роботу на території нашої країни. Це ринки, торгові заклади, ресторани східної кухні, власники яких спеціально для цього їх наймають. Коли 90 діб минає – їм потрібно виїжджати або звертатися до Міграційної служби для продовження терміну перебування в Україні. Проте для цього мають бути вагомі, причому документально підтверджені підстави. Тому часто іноземці шукають інших шляхів, щоби легалізуватися в Україні. Як правило, в обхід закону. Один із них – проставлення відміток у паспорті без перетину кордону та внесення відповідної інформації до бази даних. Саме його обрав наш затриманий, непевно знаючи, що це – злочин.

Іноземець звернувся до інспектора прикордонної служби, запропонувавши за таку оборудку 5600 гривень. У разі позитивного вирішення питання узбек натякнув на постійну «співпрацю», зазначивши, що потрібно «оформити» ще сорок його співвітчизників. Ціна питання – 200 доларів США за кожного. Отримавши відмову, чоловік не заспокоївся, а ще декілька разів підходив до прикордонника, не підозрюючи, що усі його спроби вже документуються нашими співробітниками. План проведення операції ми відпрацювали спільно з військовою прокуратурою. У результаті іноземця затримали і, що дуже важливо, було здійснено таку негласну слідчу дію, як контроль за вчиненням злочину.

– Спроби підкупу прикордонників з метою проставлення фейкових відміток у паспортах – не таке вже й рідкісне явище. Чим примітний саме цей випадок?

 – У даному випадку офіційно задокументовано спробу дачі хабаря прикордоннику. Чому це так важливо? Зазвичай притягнути до відповідальності особу, яка намагається підкупити нашого співробітника, непросто, адже це відбувається за лічені секунди і, як правило, без свідків. А якщо доказова база відсутня – правопорушник виходить «сухим із води».

Тому лише тоді, коли ситуація прогнозована, коли є своєчасно написаний рапорт військовослужбовця, коли ми готові в рамках кримінального провадження діяти спільно з прокуратурою та проводити санкціоновані документування, можна сподіватися на позитивний результат. Зазначу, що у ході цієї операції прикордонник зімітував внесення іноземців у базу даних «Гарт» та проставляння дата-штампів. Все було записано на відео та здійснювалося під контролем військової прокуратури. Гадаю, це буде достатньою доказовою базою участі саме цього іноземця у вчиненні злочину.

Отже, ми не лише попередили виникнення каналу легалізації іноземців, але й, що дуже важливо, не дозволили втягнути у протиправну діяльність прикордонника та показали, що можемо захистити свій персонал. До речі, на сьогодні випадків, коли наші співробітники відмовляються від отримання неправомірної вигоди, стає дедалі більше. У другому півріччі минулого року таких фактів було понад тисячу. У січні цього року – близько сотні. Це, звичайно, вселяє оптимізм. Однак ми також маємо продемонструвати, що відповідальність несе й особа, яка пропонує гроші. Тому якщо підійдемо до цієї справи системно і нам вдасться реалізувати ще декілька подібних епізодів, то, можливо, трохи відіб’ємо охоту пропонувати прикордонникам хабарі. Адже покарання за давання хабара згідно зі статтею 369 Кримінального кодексу України дуже серйозне. Це по-перше. А по-друге, наші військовослужбовці краще розумітимуть, що внутрішня безпека працює професійно.

– Зараз уся вертикаль підрозділів внутрішньої і власної безпеки реформується. Про це неодноразово заявлялося керівництвом відомства. Чому виникла необхідність таких змін і як це відбувається у контексті посилення боротьби з корупцією?

– По-перше, боротьба з корупцією – це вимога часу і нашого народу, який хоче жити у нормальній правовій державі. Думаю, усі ми на це заслуговуємо. Тобто, зробити максимально можливі кроки у цьому напрямку – наше головне завдання. І реформування самого управління необхідне насамперед тому, що у попередні роки ми проходили шлях становлення, не маючи необхідних знань, досвіду та достатньої кількості кваліфікованих кадрів. Звідси й прорахунки та помилки.

Наразі ми вивчаємо досвід наших зарубіжних колег і, заручившись їхньою підтримкою, вже сформували нову вертикаль внутрішньої та власної безпеки Держприкордонслужби. У цьому нам надали велику допомогу представники Державного Департаменту США та Представництва МОМ в Україні. У результаті – нещодавно ухвалено Дорожню карту, яка передбачає поетапне реформування та розвиток відомчих підрозділів внутрішньої та власної безпеки по всій вертикалі. Протягом останніх двох місяців ми активно над цим працюємо і вже створено нові підрозділи, яких раніше в нашій структурі не було.

– Які завдання виконуватимуть ці підрозділи?

– Якщо детальніше, то за рекоменда­ціями зарубіжних колег ми створюємо підрозділи для виконання спеціальних завдань, які, до прикладу, є у Прикордонної варти Польщі. Крім цього, буде суттєво посилено аналітичну складову – компонент, якого практично не було раніше. Також формуються відповідні бази даних, які використовуватимемо у своїй роботі і, сподіваємося, це значно підвищить її ефективність.

 Також маємо намір створити і посилити оперативно-технічні підрозділи, як цього вимагають будь-які оперативно-розшукові заходи. За рекомендаціями, знову ж таки експертів з Європи, плануємо збільшити наш штат приблизно на 200 співробітників. Незабаром буде оголошено конкурс і проведено підбір персоналу на новостворені посади.

– Звідки плануєте запрошувати людей?

– Ми маємо наміри залучати цивільну молодь, яка, можливо, раніше не проходила службу. Особисто я вважаю, що на аналітичні посади ми могли б підібрати персонал і з випускників факультетів журналістики. Вони чудово могли б упоратися з цією роботою, оскільки, по-перше, вміють узагальнювати інформацію і оформляти її у конкретних матеріалах, а по-друге, добре комунікують із громадськістю. Нам не вистачає сьогодні таких людей, тому цю прогалину маємо намір заповнити десь протягом півроку.

На другому місці – технічні співробітники, яких ми теж маємо намір набрати з випускників вишів, котрі мають військові кафедри. Це – зв’язківці, програмісти, які теж нам дуже потрібні для формування баз даних, використання спеціальної техніки тощо.

Ну, і, звичайно ж, юристи. Тому що наші оперативні співробітники – це все-таки правознавці, які повинні вміти застосовувати законодавство під час документування злочину та інших заходів. Цих фахівців ми також плануємо брати із цивільних вишів. Не виключено, що запрошуватимемо і діючих співробітників, які зараз проходять службу в інших відомствах.

– Чи проходитимуть кандидати якусь спеціальну перевірку?

– Буде дуже серйозний конкурс. Зараз ми відпрацьовуємо перелік запитань і тестів, які повинні будуть пройти ці кандидати. Перевірятимемо, зокрема, і з застосуванням «поліграфу», у чому нам теж допоможуть колеги з інших відомств. Отже, десь наприкінці літа плануємо вийти на другий етап реформування – поповнення штатів на 50–60 відсот­ків від нової штатної структури. На друге півріччя – комплектування підрозділів власної безпеки, які буде створено по всій вертикалі, а також підрозділу для виконання спеціальних завдань, котрий потребує специфічної підготовки.

 Трохи забігаючи наперед скажу, що у цьому ми дуже сподіваємося на підтримку наших колег із Служби безпеки України, які, до речі, вже надають нам допомогу у перепідготовці наших співробітників для напрямку контррозвідки або власної безпеки. Що стосується аналітиків, то їх ми зможемо підготувати самостійно – на базі нашої академії, де є відповідна навчальна база. Таким чином, десь наприкінці нинішнього року зможемо запрацювати зовсім по-іншому. Я у цьому впевнений.

– Які нові форми і методи плануєте застосовувати у своїй роботі?

– Це насамперед поєднання тих форм і методів, які нам презентують європейські колеги. Також широке застосування оперативно-технічних та спеціальних засобів, більшість з яких ми використовуємо недостатньо, а багатьох не маємо взагалі. Це і аналітична складова, яка, на жаль, у підрозділах внутрішньої безпеки була «м’яко кажучи» на недостатньому рівні. На те, що можна зробити за 15 хвилин, офіцери витрачали кілька днів. Зрештою, щоби зібрати дані на особу чи взагалі її встановити, не потрібно багато часу – достатньо фахівця і програмного забезпечення. Технології пішли настільки вперед, що можна за лічені хвилини, не виходячи з кабінету, ідентифікувати і зібрати повне досьє на мешканця будь-якої держави. До речі, злочинці цим активно користуються. Потрібно, щоб наші офіцери і спеціальні аналітики могли це робити.

Ще один напрямок, про який я вже говорив, – контроль за вчиненням злочину. Інша форма роботи – виконання спеціального завдання, коли особа співпрацює з органами досудового розслідування, бере участь в організованій групі чи злочинній організації, або є учасником зазначеної групи чи організації. Таким чином вдається розкрити діяльність злочинного угруповання або викрити корупційну схему. До речі, багато спецслужб широко її застосовують, тому й мають хороші результати. Нам потрібно брати з них приклад. Навряд чи придумаємо щось нове: все вже відпрацьовано. Просто варто взяти на озброєння найкраще й покласти на нашу платформу.

– Яких результатів очікуєте після реалізації усіх планів?

– Перше, на що сподіваюся у цій справі, це – професіоналізм своїх підлеглих. Маємо перекваліфікувати їх на роботу саме в рамках серйозних справ і операцій. Ми повинні відійти від прийняття рішень по анонімному дзвінку чи іншому разовому явищу, що, на жаль, мало місце раніше. Робота має бути системною та високопрофесійною. Злочинці та їхні пособники повинні документуватися у рамках кримінальних проваджень. Має бути повний комплекс усіх заходів: оперативно-розшукових, технічних, аналітичних тощо. І обов’язково, підкреслюю, спільно чи під егідою прокуратури, яка буде підказувати й контролювати дані дії, що не дозволить злочинцям уникнути відповідальності.

Звичайно, це справа не одного тижня чи навіть місяця. Але коли ми реалізуємо все задумане і вийдемо на високопрофесійний рівень, повірте, слово «корупція» з’являтиметься у нашому лексиконі набагато рідше.

– Про такий напрямок роботи, як власна безпека говорять не так вже й часто. Проте сьогодні випадків нападів на прикордонників, на жаль, стає дедалі більше. Як запобігти цьому?