Ефективність охорони кордону залежить від доцільності управлінських рішень, які ґрунтуються на обробці великих масивів інформації. Для вирішення завдань з оцінки та аналізу інформації по усій вертикалі прикордонного відомства створені аналітичні підрозділи. Про особливості їхньої роботи нашому кореспонденту розповідає начальник управління аналізу, оцінки ризиків та статистики Адміністрації Держприкордонслужби генерал-майор Анатолій МАХНЮК.

Ефективність охорони кордону залежить від доцільності управлінських рішень, які ґрунтуються на обробці великих масивів інформації.

Для вирішення завдань з оцінки та аналізу інформації по усій вертикалі прикордонного відомства створені аналітичні підрозділи.

Про особливості їхньої роботи нашому кореспонденту розповідає начальник управління аналізу, оцінки ризиків та статистики Адміністрації Держприкордонслужби генерал-майор Анатолій МАХНЮК.

 

 

 

 

 

 

– Анатолію Васильовичу, чому у прикордонному відомстві з’явилася необхідність у появі аналітиків як окремої спеціальності?

– Протягом останніх десятиліть відбулися суттєві зміни у прикордонній сфері, вона стала надзвичайно динамічною і потребувала належного рівня інформаційно-аналітичного забезпечення, яке є основним видом забезпечення діяльності будь-якого суб’єкта управління.

Слід також врахувати такий важливий фактор як запровадження сучасної моделі охорони кордону. Як відомо, в її основі лежить інформаційна складова, що потребує створення спеціальних підрозділів, призначених для збирання, оброблення, оцінки та аналізу інформації.

 

– Яких результатів на сьогодні досягнуто?

– Головний результат це створення системи аналізу ризиків, яка поєднує кращий світовий досвід та практику українського прикордонного відомства.

У цілому забезпечено правове регулювання інформаційних відносин, зокрема укладено низку міжнародних угод згідно яких здійснюється системний обмін статистичною та аналітичною інформацією.

Запроваджено нову форму співпраці,  а  саме  спільну  оцінку  загроз у прикордонній сфері. Як приклад можу навести спільні оціночні звіти щодо ситуації на кордоні з усіма сусідніми країнами, спільний аналіз ризиків у рамках підготовки та проведення чемпіонату Європи з футболу, участь наших експертів у щорічному аналізі FRONTEX міграційних загроз.

 

– Яке головне завдання системи аналізу ризиків?

Основним завданням є забезпечення інформаційно-аналітичної підтримки підготовки управлінських рішень на всіх рівнях та організація профілювання ризиків.

Разом з цим слід зазначити, що система аналізу ризиків вирішує лише частину завдань інформаційно-аналітичного забезпечення інтегрованого управління кордонами.

У структурі прикордонного відомства функціонують вертикалі інших спеціалізованих підрозділів до повноважень яких віднесено роботу з інформацією. Зокрема: кримінального аналізу; цілодобового моніторингу служби з охорони кордону; технічної підтримки та автоматизації процесів обробки інформації.

У межах повноважень, займаються аналізом ризиків підрозділи прикордонної служби, прикордонного контролю, по роботі з іноземцями, морської охорони, логістики та роботи з персоналом.

З огляду на це, визначено порядок та процедури внутрішньовідомчого інформаційного співробітництва по вертикалі і горизонталі управління.

 

– На яких рівнях утворенні аналітичні підрозділи?

– На всіх рівнях управління. При  цьому кількість аналітиків у порівнянні з 2005 роком збільшено удвічі. Більше половини з них працюють у відділах прикордонної служби. Створено систему добору та кадрового супроводження аналітиків, належні умови для їх роботи, оновлено комп’ютерну та іншу техніку.

Триває автоматизація процесів збирання та оброблення інформації. В наших планах найближчим часом завершити розроблення спеціального програмного забезпечення комплексу баз даних «РИЗИК», яке вже пройшло дослідну експлуатацію.

 

– Де і як готують аналітиків?

– Базові знання даються слухачам у нашій академії. Адже засади аналітичної роботи мають знати всі. Там же проходить спеціалізована підготовка аналітиків на періодичних двотижневих курсах.

– Тобто, всі аналітичні премудрощі можна збагнути лише за 14 днів?

– Звісно, що ні! Процес підготовки аналітиків охоплює широкий спектр питань, які необхідно опанувати фахівцям, що працюють в аналітичній сфері. Наразі ми перейшли на модульну систему згідно якої аналітики поступово опановують нові напрями наприклад: оцінка та аналіз інформації; профілювання ризиків; статистичні спостереження; проведення періодичних і тематичних аналітичних досліджень.

 

– Скажіть, будь ласка, всі аналітики мають мислити за одним стандартом?

– Аналітики, як усі люди, це особистості. І аналітика – творча праця. Проте документи мають розроблятися за узгодженою формою. Тому при обміні інформацією із закордонними колегами ми обов’язково спочатку маємо дійти згоди щодо структури спільних документів, визначення основних термінів, понять. А вже потім наповнювати її змістом. Це дає можливість однаково розуміти інформацію. До речі, з 1 січня 2014 року в інформаційних відносинах із прикордонними відомствами суміжних країн ми переходимо на новий формат, розроблений агенцією FRONTEX.

 

– Чим в охороні кордону допомагають профілі ризиків?

– Профіль ризику, це сукупність інформації про загрозу у сфері безпеки кордону та ознак (індикаторів ризику) можливого правопорушення, за якими воно може бути виявлене. Як приклад – профіль, що стосується незаконного переміщення через кордон транспортних засобів. У ньому визначено основні способи правопорушення, ймовірні маршрути руху транспортних засобів, реквізити підроблених документів, основні індикатори, що стосуються зовнішнього вигляду і поведінки водія. Якщо, виявляється декілька індикаторів – автомобіль виводиться на другу лінію контролю. Таким чином за дві хвилини можна прийняти рішення про пропуск через кордон чи необхідність додаткових заходів.

 

– І багато таких профілів має тримати в голові інспектор у пункті пропуску?

– Цього року діє 13 загальнодержавних, 18 регіональних та 147 місцевих профілів ризику. Торік на час проведення Євро-2012 додатково вводилося ще 8 спеціалізованих профілів, що діяли на всій території України. Це не означає, що співробітник повинен знати всі описані документи. Тому що кожен профіль ризиків розробляється для конкретної сфери застосування. Тому персоналу слід знати лише ті профілі ризиків, які стосуються ділянки відповідальності відділу прикордонної служби.

 

– Якщо просто, профіль – інформація для роздумів…

– Швидше, підстави для рішення, а інколи й сигнал до дії.

 

– А який механізм створення профілів ризиків?

– Створення профілю ризиків це насамперед кропітка робота аналітика з вивчення обставин, пов’язаних із кожним правопорушенням на кордоні. А це десятки тисяч подій на рік. Окрім того, до нас потрапляє інформація від прикордонних служб суміжних держав, інших правоохоронних органів. Зрештою, все це аналізується і з масиву інформації щодо схожих правопорушень визначаються індикатори, тобто ознаки, які дозволяють ідентифікувати правопорушення. Коли інформації бракує – проводяться додаткові дослідження. Розробляються профілі ризиків на центральному, регіональному і територіальному рівнях, а на рівні відділів прикордонної служби здійснюється практичне їх застосування в службовій діяльності.

 

– Але ж правопорушники теж не стоять на місці й постійно шукають нові шляхи…

– Звичайно. Це змагання не припиниться ніколи. Але наше завдання полягає в тому, щоб правопорушники не мали спокою і недовго користувалися плодами своїх «ноу-хау». Тому окрім розроблення нових, ми постійно проводимо моніторинг вже діючих профілів, беручи до уваги як позитивні так і негативні результати їх спрацювання. За результатами моніторингу ми переглядаємо діючі профілі ризиків, скасовуємо або продовжуємо їх дію із внесеними корективами, аби для застосування лишалися виключно актуальні.

 

– Аналітикам доводиться ставити себе на місце порушників?

– Принаймні, спиратися лише на відомі факти – цього буває недостатньо. Інтуїтивний пошук дає свої результати теж. Так, серед загроз, які передбачалися в період проведення ЄВРО-2012, ми визначили спробу виїзду нелегальних мігрантів до країн ЄС під виглядом футбольних уболівальників. І це спрацювало.

 

– Яким було аналітичне реагування на трагічний випадок у Бачівську?

– Належним. Розробили відповідний профіль ризику антитерористичного спрямування, надали рекомендації регіональним управлінням і загонам, а також навчальним закладам Служби, які мають врахувати зазначений профіль при плануванні процесу навчання.

 

– Анатолію Васильовичу!, цікаво, а чи є необхідність розробляти документи самим, якщо можна взяти їх готовими у колег і адаптувати під наші реалії? Адже та ж європейська футбольна першість проводилася далеко не вперше, та й проблема тероризму в світі явно не нова…

– Логіка зрозуміла. І перше, що ми зробили після того як отримали завдання щодо аналізу можливих загроз і ризиків напередодні ЄВРО-2012, – почали шукати те, що напрацьоване за цим напрямком у минулому. Але готових рецептів не було. Через це й дійшли висновку: або таких документів взагалі не існує, або вони носять закритий характер. Тому довелося спільно з польськими прикордонними аналітиками розробляти «євроаналіз» «з нуля».

 

– Що вважається вищим пілотажем у Вашій професії? Який вид діяльності вищий за інші?

– Ми так питання ніколи не ставили. Тому, що окрім профілювання ризиків є ще періодичний і тематичний аналіз, є статистика, є підготовка інформаційно-довідкових матеріалів, є звітність. І все важливе. Виділяти якусь одну ділянку серед інших ми не можемо. Кожен – майстер у своїй площині.

 

– Аналітик зобов’язаний рекомендувати керівнику конкретні дії чи просто викладає ситуацію з усіма можливими нюансами?

– Ми виконуємо свою роль у ланцюгу: інформація – рішення – дії. Чітке правило полягає лише у тому, щоб аналітичний документ містив конкретні пропозиції. Звичайно, керівник не зобов’язаний приймати рішення на підставі наданих висновків і пропозицій, і аналітик не повинен писати лише те, що сподобається керівнику. Але вміння переконливо доводити свою думку – це у нашій роботі цінується дуже.

 

– Зрештою, які якості потрібні аналітику найбільше?

– Ми можемо скоріше говорити про комплекс, де поєднується знання реалій прикордонної служби, уважність, комунікабельність, працьовитість і талант. При цьому є й своя специфіка – начальник підрозділу не просто забезпечує виконання завдань силами своїх підлеглих, він активно працює сам. Тому найголовніша риса – любов до своєї справи.

 

– Є у аналітиків свій символ професії або особливе гасло?

– Неформально, є. Це сова.

 

– Тому що мудра?

– Не тільки. Часто нам доводиться не рахуватися із часом, працювати у вихідні та вночі. Тому я й кажу про любов до професії. Любов, яка компенсує все.

 

– Які погляди у майбутнє?

– Головою Державної прикордонної служби затверджено Програму розвитку системи аналізу ризиків і визначено пріоритетні завдання на близьку та середню перспективу. Окремий напрям створення мережі аналітичних центрів. У Південному регіональному управлінні такий центр вже створено. До кінця цього року буде завершено облаштування Головного аналітичного центру в Адміністрації Держприкордонслужби.